УХВАЛА
07 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4246/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранця О. М. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В., Таран С.В.,
від 07.08.2024
у справі за позовом Адвокатського об`єднання "ОКТОПУС",
до Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ",
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі № 916/4246/23.
17.09.2024 Приватне підприємство "БОГУСЛАВСЬКЕ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі 916/4246/23. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Губенко Н.М., Студенець В.І.)
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 (суддя Рога Н.В.): позовну заяву Адвокатського об`єднання "ОКТОПУС" до Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" про стягнення заборгованості у розмірі 1 000 000 грн задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" на користь Адвокатського об`єднання "ОКТОПУС" заборгованість у розмірі 1 000 000 грн та судовий збір у розмірі 15 000 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, 26.06.2024 Приватне підприємство "БОГУСЛАВСЬКЕ" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою б/н від 26.06.2024, подавши її 26.06.2024 через систему "Електронний суд".
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024: апеляційну скаргу Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі № 916/4246/23 залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; запропоновано Приватному підприємству "БОГУСЛАВСЬКЕ":
-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14400,00 грн;
-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження Південно-західний апеляційний господарський суд, в ухвалі від 01.07.2024, виходив з наступного:
- вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області оголошено в судовому засіданні 02.04.2024, повний текст рішення складено 12.04.2024. Отже, 02.05.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, між тим скаржник подав апеляційну скаргу 26.06.2024 через систему "Електронний суд", тобто з пропуском строку для її подання;
- як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, скаржник послався на те, що: копію рішення ним отримано в електронному вигляді у Електронний кабінет 12.04.2024 о 19:35 год, а тому днем отримання копії судового рішення є 13.04.2024; Приватне підприємство "БОГУСЛАВСЬКЕ" та його представник територіально розташовані в Одеській області та місті Одесі. Так, протягом квітня-червня 2024 року внаслідок оголошення великої кількості повітряних тривог та численних обстрілів міста Одеси та Одеської області, значна частина робочого часу припадала на повітряні тривоги, що унеможливлювало нормальну роботу, на підтвердження чого скаржником надано роздруківки відомостей із веб-сайту https://air-alarms.in.ua/region/odesa, за період з 13 квітня по 25 червня 2024 року; внаслідок регулярних атак зі сторони РФ на енергетичну інфраструктуру Одещини та України в цілому, мали місце постійні відключення електроенергії для побутових та промислових споживачів міста Одеси та Одеської області. Наприкінці травня, червня 2024 року ситуація з відключеннями електроенергії стала критичною, у зв`язку із чим діяльність апелянта була фактично паралізована.
- судом апеляційної інстанції зазначено, що наведені скаржником обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 13.04.2024 (дати отримання рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024) по 26.06.2024 (звернення із апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду);
- щодо посилань скаржника на відсутність електропостачання, оголошення повітряних тривог, суд зазначив, що такі обґрунтування не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтував, яким чином оголошення повітряних тривог та відключення електроенергії саме по собі призвело до неможливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою; обставини відсутності електропостачання та оголошення повітряних тривог могли унеможливити дотримання такого строку Приватним підприємством "БОГУСЛАВСЬКЕ" за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме наведені обставини обумовили досить значний пропуск строку на подання апеляційної скарги.
- таким чином скаржник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на що апеляційний суд визнав наведені скаржником підстави для поновлення такого строку неповажними.
В межах встановленого ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 строку від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що до вказаної заяви скаржником на підтвердження сплати судового збору надано: копію квитанції №0.0.3755950257.1 від 11.07.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 14 400 грн; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23.
Щодо виконання скаржником ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у частині наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі № 916/4246/23 Судом апеляційної інстанції зазначено, що:
- апелянт, звертаючись із клопотанням на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, навів такі ж самі доводи, що і у первісному клопотанні і які судом апеляційної інстанції вже були визнані неповажними ухвалою від 01.07.2024;
-звертаючись з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт не навів жодних інших причин, внаслідок яких він пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23, які можна було б визнати поважними для поновлення такого строку.
Врахувавши те, що Приватним підприємством "БОГУСЛАВСЬКЕ" не усунуто недоліки апеляційної скарги (не зазначено інших поважних підстав для поновлення строку), суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.08.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі № 916/4246/23 у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Звертаючись із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 916/4246/23, скаржник просить скасувати названу ухвалу повністю та передати справу для продовження розгляду до Південно-західного апеляційного господарського суду.
У касаційній скарзі скаржник зокрема вказує, що:
- Південно-західним апеляційним господарським судом було порушено норму процесуального права (а саме частину третю статті 256 ГПК України) внаслідок неврахування негативного впливу воєнного стану на реальну можливість Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" вчасно звернутися до апеляційного суду із скаргою;
- у період з 03.05.2024 по 26.06.2024 на території Одеської області було оголошено сигнал повітряної тривоги 166 разів, загальною тривалістю понад 130 годин та мали місце 28 повідомлень про вибухи на території міста Одеси та області;
- внаслідок регулярних атак зі сторони російської федерації на енергетичну інфраструктуру Одещини та України в цілому мали місце постійні відключення електроенергії для побутових та промислових споживачів міста Одеса та Одеської області, у зв`язку із чим діяльність апелянта була фактично паралізована;
- вказані обставини були проігноровані судом апеляційної інстанції під час вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024.
Однак Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину четверту статті 260 та пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції: 02.05.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, між тим скаржник подав апеляційну скаргу 26.06.2024, тобто з пропуском строку для її подання; наведені скаржником обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 13.04.2024 (дати отримання рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024) по 26.06.2024 (звернення із апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду); посилання ж скаржника на відсутність електропостачання, оголошення повітряних тривог, не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтовано, яким чином: оголошення повітряних тривог та відключення електроенергії саме по собі призвело до неможливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою; обставини відсутності електропостачання та оголошення повітряних тривог могли унеможливити дотримання такого строку Приватним підприємством "БОГУСЛАВСЬКЕ" за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме наведені обставини обумовили досить значний пропуск строку на подання апеляційної скарги.
За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Приватне підприємство "БОГУСЛАВСЬКЕ" не довело існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили б про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, оскільки звернення скаржника з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції з пропуском встановлених процесуальних строків на апеляційне оскарження стосується виключно внутрішньої організації роботи цього підприємства та не змінює перебігу процесуальних строків встановлених законом.
Посилання скаржника на неврахування Південно-західним апеляційним господарським судом негативного впливу воєнного стану на реальну можливість Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" вчасно звернутися до апеляційного суду із скаргою не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки такі обґрунтування не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на оскарження, так як скаржник жодним чином не підтверджує свої твердження з посиланням на відповідні докази, яким чином введення воєнного стану саме по собі призвело до неможливості вчасно подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.
При цьому колегія суддів враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, відповідно до яких введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Також не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, доводи скаржника, щодо незаконності підстав для визнання апеляційним господарським судом неповажними причин пропуску апелянтом строків на подання апеляційної скарги та посилання на висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/10129/22, оскільки суд у кожному конкретному випадку та з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та приймає відповідне рішення на підставі встановлених фактичних обставин у кожній справі.
Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа «ZUBAC v. CROATIA» (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).
Для Верховного Суду правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом норм права під час постановлення ухвали від 07.08.2024 у справі №916/4246/23 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 916/4246/23 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Оскільки Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23 не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 916/4246/23 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Н. Губенко
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122187995 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні