Постанова

від 01.07.2024 по справі 916/4738/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4738/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок»

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024, суддя суду першої інстанції Бездоля Д.О., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024

по справі №916/4738/23

за позовом Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок»

про стягнення 68 073,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 68 073,95 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2020 № 91 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії на об`єкт відповідача у період з 01.11.2021 по 01.04.2023.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» задоволено у повному обсязі: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» борг в сумі 68 073,95 грн та судовий збір в сумі 2 147,20 грн.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неналежно виконано зобов`язання щодо оплати наданих позивачем у період листопад 2021 року березень 2023 року послуг за договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2020 № 91, внаслідок чого у відповідача рахується заборгованість за спірний період у сумі 68073,95 грн.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23.

Відповідач вказує, що поза увагою суду залишився той факт, що предметом договору № 91 про надання послуги з постачання теплової енергії, є приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 13 з опалювальною площею 2387,67 кв.м., в той час як опалювальна площа приміщення споживача (кв. 1) складає всього на всього 69,22 кв.м. або 2,9% від загальної опалювальної площі приміщення.

Апелянт також вказав, що за умовами укладеного між сторонами договору оплата послуг за поставку теплової енергії відбувається виключно на підставі виставлених виконавцем рахунків, оформлених в паперовому вигляді та отриманих споживачем. В той же час, позивач, в порушення умов договору, направив відповідачу рекомендованим листом рахунки та акти виконаних робіт за спірний період лише 09 жовтня 2023 року, проте вказаний лист повернувся назад до позивача через відсутність адресата за зазначеною в листі адресою. Таким чином, строк оплати відповідачем рахунків за спожиту теплову енергію ще не настав, так як позивач прострочив виконанням взятих на себе за договором зобов`язань.

Відповідач також вказав, що 23 лютого 2022 року він направив на адресу АТ «Херсонська ТЕЦ» засобами поштового та електронного зв?язку лист з повідомленням про відмову від договору після закінчення опалювального сезону 2021-2022 років з 01 квітня 2022 року. Таким чином, нарахування проведені позивачем за період з грудня 2022 року по березень 2023 року на загальну суму 17 744,75 грн являються неправомірними, так як не охоплюються дією укладеного між сторонами договору.

Крім того, апелянт вказав, що в період окупації м. Херсона, а саме з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року відповідач не здійснював господарської діяльності, саме підприємство було зачинене, а всі працівники виїхали за межі України, а відтак нарахування, проведені позивачем в березні 2022 року на суму 15 579,48 грн, є неправомірними, так як відповідач не міг споживати тепло в цей період.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 року по справі № 916/4738/23 та ухвалити нове рішення у даній справі, яким позовні вимоги АТ «Херсонська ТЕЦ» залишити без задоволення.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23.

Позивач вказав, що разом із позовною заявою було подано детальний розрахунок нарахування за відповідною формулою за спожиту теплову енергію відносно ТОВ "Струмок" згідно договору № 91. Із даного розрахунку вбачається про те, що нарахування спожитої теплової енергії відбувалось саме на 69,22 кв. м.

Позивач також зазначив, що умовами договору не передбачено про те, що несвоєчасне надсилання рахунків та актів виконаних робіт звільняє споживача від сплати коштів за спожиту теплову енергію. Рахунки та акти виконаних робіт стало можливо направити після деокупації м. Херсона (11.11.2022) та повноцінного відновлення господарської діяльності АТ "Херсонська ТЕЦ".

Крім того, позивач зазначив, що Споживач повинен повідомити Виконавця про припинення (розірвання) договору у строк за один місяць до 31 грудня того року, в якому він планує припинити (розірвати) договір (в даному випадку - лист повинен був бути надісланий 30 листопада 2022 року).Більш того, Споживач повинен обґрунтовувати правову підставу для припинення (розірвання) договору у відповідності до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та наказу № 169 від 26.07.2019 року "Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води".

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4738/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Принцевська Н.М., Філінюк І.Г. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024.

Ухвалою суду від 16.04.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4738/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4738/23.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 102 від 01.05.2024, у зв`язку з перебування судді зі складу колегії суддів Принцевської Н.М. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4738/23.

Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2024 справу № 916/4738/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 прийнято справу №916/4738/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Струмок» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.05.2024; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 01.05.2024, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/4738/23, була отримана в електронному кабінеті позивачем 03.05.2024, відповідачем 03.05.2024.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

01.11.2020 між Акціонерним товариством Херсонська теплоелектроцентраль (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Струмок (споживач) був укладений договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії № 91 (а.с. 30-36, т.1; далі - договір), згідно з п. 1 якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення / на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 1 договору також передбачено, що обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). За наявності у будинку індивідуального теплового пункту, що належить власнику (співвласникам) будинку та якщо виконавця послуги з постачання гарячої води не визначено, до обсягу спожитої послуги входить обсяг теплової енергії, що надійшов до індивідуального теплового пункту, витраченої на приготування гарячої води.

У п. 3 договору міститься наступна інформація про споживача: адреса: м. Херсон, Миколаївське шосе, 13 (кв.1); опалювальна площа (об`єм) будівлі 2387,67 кв.м.; теплове навантаження будівлі 0,09813 Гкал/год; опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача 69,22 кв.м.; теплове навантаження приміщення споживача 0,00284 Гкал/год.

Пунктами 4, 5 Договору встановлено, що у будівлі встановлено/відстуній індувідіальний тепловий котел. Будівля обладнана вузлом (вузалми) комерційного обліку теплової енергії.

За змістом п. 13, 14 договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. Якщо будівлю оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг (кількість) спожитої послуги у будинку визначається як сума показників таких вузлів обліку. Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). У разі коли будівля на дату укладення цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла обсяг споживання послуги у будівлі визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

Згідно з п. 23 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів розподілювачів теплової енергії) щомісяця здійснюється споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 25 по 30 число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів - розподілювачів теплової енергії) виконавцю в один із таких способів: за номером телефону, зазначеним у розділі Реквізити і підписи сторін цього договору; на адресу електронної пошти, зазначену у розділі Реквізити і підписи сторін цього договору; через електронну систему обліку розрахунків споживачів, зазначену у розділі Реквізити і підписи сторін цього договору.

Відповідно до п. 34-35 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування в розмірі (__) гривень. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання), а також умовно- постійної частини тарифу (протягом року). Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору, тариф на послугу становить 1700,95 грн за 1 Гкал з ПДВ, а за умови встановлення двоставкового тарифу: (_) гривень за (_) умовно-змінна частина тарифу; (_) гривень за (_) умовно-постійна частина тарифу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни / тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

За умовами п. 36-38 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 1 по 31 число місяця, але не може перевищувати місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Виконавець формує та не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 31 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 55-58 договору він набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2020. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов?язку виконання зобов?язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними. Умови цього договору, крім ціни (вартості) послуги, можуть бути змінені виключно за згодою сторін. У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги відповідно до Порядку зміни умов договору та ціни (тарифу).

Відповідно до даних розрахунку спожитої теплової енергії (а.с. 62, т.1), всього спозивачем у період листопад 2021 року березень 2023 року було спожито 12,83 Гкал/год теплової енергії на суму 84441,32 грн (у листопаді 2021 року спожито 0,05 Гкал/год на суму 167,63 грн; у грудні 2021 року спожито 2,86 Гкал/год на суму 16199,74 грн; у січні 2022 року спожито 2,47 Гкал/год на суму 20101,12 грн; у лютому 2022 року спожито 1,80 Гкал/год на суму 14648,60 грн; у березні 2022 року спожито 2,17 Гкал/год на суму 15579,48 грн; у грудні 2022 року спожито 1,62 Гкал/год на суму 3722,32 грн; у січні 2023 року спожито 2,21 Гкал/год на суму 15807,11 грн; у лютому 2023 року споживання відсутнє, водночас проведено коригування обсягів січня 2023 року у бік зменшення на 0,35 Гкал/год на суму 1784,68 грн; у березні 2023 року споживання відсутнє).

Розрахунки вартості спожитої відповідачем у спірному періоді теплової енергії позивачем здійснено з урахуванням обсягу споживання, встановленого органом місцевого самоврядування тарифу та з урахуванням перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1209 у період грудень 2021 року березень 2022 року (а.с. 63-65, 69-86, т.1).

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради №594 від 29.09.2021, яким встановлено для АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» тарифи на послуги з постачання теплової енергії, на теплову енергію та її транспортування для потреб населення, бюджетних установ та інших споживачів м. Херсона на опалювальний сезон 2021-2022 років у розмірах: для потреб інших споживачів 2793,72 грн/Гкал без ПДВ.

Також позивачем подано довідки про наявність послуг опалення у спірному періоді, зокрема, за адресою: Миколаївське шосе, 13, квартира 1 (а.с. 41-61, т.1).

Для здійснення оплати позивачем направлялись відповідачу рахунки і акти за спірний період, що підтверджується листом від 25.09.2023 № 06-1/1178 з доказами направлення (а.с. 13-14, т.1) рахунками і актами (а.с. 16-29, т. 1). Також, позивач направляв відповідачу вимогу від 09.10.2023 № 06-1/1264 про оплату заборгованості (а.с. 67-68, т. 1).

Відповідно до наявної у справі довідки, складеної позивачем (а.с. 15, т.1) та наявних у справі виписок по рахунку позивача (а.с. 100-102, т.1), відповідач за спожиту у спірному періоді теплову енергію розрахувався частково, сплативши позивачу кошти у загальному розмірі 16367,37 грн. На підтвердження здійснення відповідачем іншої оплати матеріали справи доказів не містять.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У даному випадку, правовідносини між сторонами спору базуються на підставі договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії № 91 від 01.11.2020.

За умовами даного договору, позивач надавав відповідачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення, зокрема, у період листопад 2021 року березень 2023 року відповідачем було спожито 12,83 Гкал/год теплової енергії на суму 84441,32 грн (у листопаді 2021 року спожито 0,05 Гкал/год на суму 167,63 грн; у грудні 2021 року спожито 2,86 Гкал/год на суму 16199,74 грн; у січні 2022 року спожито 2,47 Гкал/год на суму 20101,12 грн; у лютому 2022 року спожито 1,80 Гкал/год на суму 14648,60 грн; у березні 2022 року спожито 2,17 Гкал/год на суму 15579,48 грн; у грудні 2022 року спожито 1,62 Гкал/год на суму 3722,32 грн; у січні 2023 року спожито 2,21 Гкал/год на суму 15807,11 грн; у лютому 2023 року споживання відсутнє, водночас проведено коригування обсягів січня 2023 року у бік зменшення на 0,35 Гкал/год на суму 1784,68 грн; у березні 2023 року споживання відсутнє).

Реальність надання послуг з постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про наявність послуг опалення у спірному періоді, зокрема, за адресою: Миколаївське шосе, 13, квартира 1. Крім того, в матеріалах справи містяться рахунки і акти за спірний період, які направлялися на адресу відповідача, що підтверджується листом від 25.09.2023 № 06-1/1178 з доказами направлення.

Відповідно до наявної у справі довідки, складеної позивачем та наявних у справі виписок по рахунку позивача, відповідач за спожиту у спірному періоді теплову енергію розрахувався частково, сплативши позивачу кошти у загальному розмірі 16 367,37 грн.

На підтвердження здійснення відповідачем іншої оплати матеріали справи доказів не містять.

Таким чином, у відповідача рахується заборгованість за спірний період у сумі 68073,95 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем було неналежним чином виконано зобов`язання щодо оплати наданих позивачем у період листопад 2021 року березень 2023 року послуг за договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2020 № 91, внаслідок чого у відповідача рахується заборгованість за спірний період у сумі 68 073,95 грн, тому позовні вимоги Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що предметом договору № 91 про надання послуги з постачання теплової енергії, є приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 13 з опалювальною площею 2387,67 кв.м., в той час як опалювальна площа приміщення споживача (кв. 1) складає всього на всього 69,22 кв.м. або 2,9% від загальної опалювальної площі приміщення, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Договору № 91 визначено наступне: опалювальна площа (об`єму) приміщення споживача складає 69,22 кв.м.

Як вбачається із розрахунку спожитої теплової енергії, доданого до позовної заяви, нарахування за спожиту теплову енергію відбувалось згідно Договору № 91 від 01 листопада 2020 року на 69, 22 кв. м.

Пунктом 5 Договору № 91 визначено про те, що повністю приміщення по вулиці Миколаївське шосе, 13 обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії - тепловий лічильник SKS-3

Пунктом 6 Договору № 91 зазначено про те, що приміщення Споживача (в даному випадку - ТОВ "Струмок") не обладнано вузлом комерційного обліку.

Розрахунки за послуги теплопостачання в будинках, які не обладнанні будинковими (комерційними) приладами обліку теплової енергії проводяться відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830.

Разом із позовною заявою було подано детальний розрахунок нарахування за відповідною формулою за спожиту теплову енергію відносно ТОВ "Струмок" згідно договору № 91. Із даного розрахунку вбачається про те, що нарахування спожитої теплової енергії відбувалось саме на 69,22 кв. м., тому посилання апелянта в цій частині є безпідставними.

Посилання апелянта на те, що строк оплати відповідачем рахунків за спожиту теплову енергію ще не настав, так як позивач прострочив виконанням взятих на себе за договором зобов`язань, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви було надано належний та допустимий доказ надсилання рахунків та актів виконаних робіт за кожен місяць.

Умовами договору не передбачено про те, що несвоєчасне надсилання рахунків та актів виконаних робіт звільняє споживача від сплати коштів за спожиту теплову енергію, адже це жодним чином не спростовує реальність надання відповідних послуг.

Посилання апелянта на те, що в період окупації м. Херсона, а саме з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року відповідач не здійснював господарської діяльності, а всі працівники виїхали за межі України, тому відповідач не міг спожити тепло в цей період, не приймається колегією суддів до уваги, адже знаходження працівників поза межами м. Херсон жодним чином не свідчить про те, що відповідачу не надавалися послуги з теплопостачання. Факт не знаходження співробітників відповідача у місці надання послуг з електропостачання жодним чином не свідчить про те, що відповідні послуги не надавалися, чи про те, що відповідні послуги можна не оплачувати.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на лист від 23.02.2022 з повідомленням про відмову від договору після закінчення опалювального сезону 2021-2022 років з 01 квітня 2022 року, який відповідач направив на адресу АТ «Херсонська ТЕЦ», з огляду на наступне.

Даний лист був доданий апелянтом як доказ до апеляційної скарги. Будь-яких обґрунтувань неможливості надання цього листа до господарського суду апелянтом не зазначено.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

На адресу відповідача засобами поштового зв?язку направлялися копії:

- Ухвали Господарського суду Одеської області від 13.11.2023, якою, окрім іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "07" грудня 2023 року о 14:00; викликано представників сторін у засідання суду; запропонувовано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

- Ухвали Господарського суду Одеської області від 11.12.2023, якою призначено судове засідання у справі на "11" січня 2024 року о 14:30.

- Ухвали Господарського суду Одеської області від 11.01.2024, якою призначено судове засідання у справі на "29" січня 2024 року о 14:30.

Однак, копії даних ухвал повернулися до суду без вручення у зв?язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, відповідач не надав лист від 23.02.2022 до суду першої інстанції, в той же час апелянт жодним чином не обґрунтував неможливість подання такого доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, лист від 23.02.2022 з повідомленням про відмову від договору після закінчення опалювального сезону 2021-2022 років з 01 квітня 2022 року, який відповідач направив на адресу АТ «Херсонська ТЕЦ», не може прийматися колегією суддів до уваги як доказ у даній справі.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2024 по справі №916/4738/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанову складено та підписано 01.07.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

І.Г. Філінюк