Ухвала

від 01.07.2024 по справі 910/6180/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"01" липня 2024 р. Справа№ 910/6180/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020, повний текст якого складено та підписано 15.12.2020

у справі № 910/6180/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариство "Банк "Фінанси та Кредит"

до Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Національний банк України

про стягнення 207 213 652,96 грн,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ"

до Публічного акціонерного товариство "Банк "Фінанси та Кредит"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним договору в частині

В С Т А Н О В И В:

30.04.2020 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про стягнення 206 644 826,36 грн., а саме 126 471 142,02 грн. простроченої заборгованості по основному боргу, 4 013 071,55 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 52 430 000,00 грн. простроченої заборгованості по щомісячній комісії, 23 730 612,79 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу, відсотках та комісії.

22.06.2020 відповідач за первісним позовом - Акціонерне товариство "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариство "Банк "Фінанси та Кредит", за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним п. 2.6 договору про мультивалютну кредитну лінію № 1276м-08 від 16.12.2008 року, з наступними змінами і доповненнями, з моменту ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково та стягнуто з АТ «КИЇВМЕДПРЕПАРАТ» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»:

- 120 347 029,90 грн простроченої заборгованості по основному боргу;

- 52 430 000,00 грн простроченої заборгованості по сплаті комісії;

- 10 270 577,67 грн пені за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту;

- 649 899, 86 грн витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

31.12.2020 АТ «КИЇВМЕДПРЕПАРАТ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати це рішення в частині стягнення простроченої заборгованості по сплаті комісії у розмірі 52 430 000,00 грн та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову (п. 4 резолютивної частини рішення), та задовольнити зустрічний позов про визнання п. 2.6 договору про мультивалютну кредитну лінію № 1276м-08 від 16.12.2008 недійсним.

04.01.2021 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати це рішення в частині незадоволення позовних вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за первісним позовом в частині стягнення: 6 124 112, 12 грн простроченої заборгованості по основному боргу, 3 791 301, 67 грн пені за прострочення сплати основної заборгованості, 7 913 022, 08 грн - простроченої заборгованості по сплаті відсотків, 508 103, 10 грн пені за прострочення заборгованості по сплаті відсотків, 5 829 506, 42 грн - пені за прострочення сплати заборгованості за комісію за обслуговування кредиту, 85 800, 14 грн витрат по сплаті судового збору, з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних вимог; в іншій частині просив оскаржене рішення залишити без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 апеляційні скарги Акціонерного товариства «КИЇВМЕДПРЕПАРАТ» та Публічного акціонерного товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у цій справі № 910/6180/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №910/6180/20 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі № 910/6180/20 закрито.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, 20.06.2024, особа, яка не брала участь у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", з посиланням на ч. 1 ст. 254 ГПК України, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить:

- поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі № 910/6180/20;

- зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №910/6180/20, що оскаржується;

- скасувати зазначене рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним пункту п. 2.6 договору про мультивалютну кредитну лінію №1276м-08 від 26.12.2008.

20.06.2024 позивачем подано до суду заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укртехвуглець", в яких він зазначає, що:

- повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 15.12.2020;

- питання щодо прав та обов`язків ТОВ "Укртехвуглець" оскарженим рішенням не вирішувалось;

- апелянтом не зазначено обставин, які унеможливили подачу апеляційної скарги зі спливом одного року, з огляду на те, що ця апеляційна скарга подана зі спливом одного року;

- до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, яким чином та за яких обставин апелянт дізнався про оскаржене рішення суду першої інстанції;

- якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі сплавом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

Враховуючи ці обставини відповідач вважає, що об`єктивні причини для відкриття апеляційного провадження відсутні, а тому просить постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Щодо процесуального строку на апеляційне оскарження

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 26.11.2020, повний текст якого складено та підписано 15.12.2020. Тобто, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 04.01.2024.

Водночас, апелянт - ТОВ "Укртехвуглець" скаржник звернувся з апеляційною скаргою 20.06.2024 (через систему «Електронний суд»), тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що він є акціонером відповідача за первісним позовом - Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" і про оскаржене рішення, як стверджує апелянт, йому стало відомо після накладення арешту на кошти банківських рахунків Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" через виконавче провадження ВП №70917689 на виконання наказу Господарського суду міста Києва у цій справі від 06.12.2022. Через запровадження в Україні режиму воєнного стану з 24.02.2022 та подальше його продовження є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Зокрема, апелянт посилається на те, що з початку повномасштабної війни в України вимушено припинилась робота низки підприємств, було припинене надання деяких державних послуг тощо, а також, було закрито доступ до багатьох державних реєстрів з метою забезпечення максимальної безпеки в середині держави.

Також, апелянт стверджує, що такі події щодо примусового переміщення працівників, періодично відсутності постачання електроенергії, систематичні повітряні тривоги щодо небезпеки та перебування в цей час працівників в укриттях, тимчасово зупинили та перервали роботу апелянта, та максимально її ускладнюють.

Крім того, апелянт зазначає, що з загальнодоступної інформації з мережі Інтернет, зокрема мобільного застосунку Єтривога, у місті Києві з 24.02.2024 прозвучала повітряна тривога 1119 разів.

Скаржник вважає, що постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли та обмеження електропостачання в місті Києві свідчать про наявність об`єктивних поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення суду.

Розглянувши наведені причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає їх неповажними враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.12.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у цій справі Господарським судом міста Києва видано наказ від 06.12.2022. (а.с. 265, т. 5).

Як вже було зазначено, апелянт посилається на те, що він, як акціонер Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" (відповідач за первісним позовом), дізнався про оскаржене рішення після накладення арешту на кошти банківських рахунків Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" через виконавче провадження ВП №70917689 на виконання наказу Господарського суду міста Києва у цій справі від 06.12.2022.

Тобто, з наведеного вбачається, що апелянту стало відомо про оскаржене рішення у 2022 році.

При цьому, апеляційну скаргу подано лише у 2024 році, тобто зі значним пропуском строку.

Водночас, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Разом з тим, апелянт не надав доказів того, що він - ТОВ "Укртехвуглець" є акціонером Акціонерного товариства "КИЇВМЕДПРЕПАРАТ" (відповідач за первісним позовом).

Також, скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту, як він дізнався про накладення арешту на рахунки, а саме з відкриття виконавчого провадження ВП №70917689.

При цьому, самі лише обставини щодо примусового переміщення працівників, періодично відсутності постачання електроенергії, систематичні повітряні тривоги щодо небезпеки та перебування в цей час працівників в укриттях, на які посилається скаржник у заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони. Також, не є переконливими такі доводи в контексті оформлення та подання апеляційної скарги у розумні для цих обставин строки.

Стосовно посилання на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Проте апелянтом не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку. Посилання апелянта на тимчасове зупинення та переривання роботи не є підтвердженими та доведеними.

Доводи позивача про те, що оголошувались численні повітряні тривоги, що заважало вчасно подати апеляційну скаргу колегія вважає не обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до офіційних даних сайту «Київ цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html) у період з дня оголошення рішення, що оскаржується - з 06.12.2022 по день подання апеляційної скарги у строк встановлений законом - 19.01.2023 (граничний термін з дня отримання повного тексту рішення) в місті Києві не оголошувались повітряні тривоги в такі дні: з 07.12. по 10.12.; 15.12.; 18.12.; 20.12.; 26.12.; 03.01.; 05.01.; з 06.01 по 14.01; з 15.01 по 19.01. Тобто, апелянт мав достатньо часу для оформлення та подання апеляційної скарги.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідно до вимог п. 1. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додається, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Частиною третьою статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частиною другою статті16 ГПК України).

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Положенням частини четвертої статті 56 ГПК України розмежовано такі юридичні категорії, як самопредставництво і представництво.

За загальним правилом самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 17.06.2020 у справі №922/2246/19.

Згідно із частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Водночас, згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 ГПК України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, її подав та підписав - ОСОБА_1.

Колегією суддів встановлено, що скаржником не додано належних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від його імені в порядку статті 56 ГПК України. Зокрема, не додано довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", як це передбачено приписами ст. 60 ГПК України.

Матеріали справи відповідних доказів також не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що повноваження ОСОБА_1 діяти в інтересах скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" належним чином не підтверджено.

Отже, вищенаведене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Щодо наявності або відсутності електронного кабінету сторони

18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 №3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі- Закон), зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС).

Імперативним змістом абзацу 1 частини шостої статті 6 ГПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Поряд із цим процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини шостої статті 6 ГПК України).

Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 258, статті 259 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що її подано 20.06.2024 через систему «Електронний суд», яку подав та підписав ОСОБА_1 .

Однак, в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 258 ГПК України апеляційна скарга не містить відомості про реєстрацію ОСОБА_1 електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), реєстрація в якому з дати набрання Законом чинності є обов`язковою в силу частини шостої статті 6 ГПК України, а також не зазначено його реєстраційного номера облікової картки платника податків, з метою подальшої ідентифікації його в підсистемі "Електронний суд".

Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно:

- обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження шляхом подання відповідної заяви;

- надати документи, які підтверджують повноваження особи, яка подала та підписала апеляційну скаргу - Сиваконь Владислава Олександровича діяти в інтересах скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" в порядку статті 56 ГПК України, а саме - довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

- надати докази наявності/реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС особи, яка підписала та подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;

Колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 56, 60, 174, 234, 256, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №910/6180/20 залишити без руху.

2. Роз`яснити скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право, усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (1-й поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" із застосуванням електронного цифрового підпису.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова