Постанова

від 25.06.2024 по справі 917/111/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Харків Справа № 917/111/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Гузій С.М.

відповідача Снісаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Край (вх. 927 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/111/24 (повний текст якого складено та підписано 01.04.2024 суддею Сірошем Д.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Край, м. Гадяч, Миргородського району Полтавської області,

до Великобудищанської сільської ради, с. Великі Будища Миргородського району Полтавської області,

про визнання поновленим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Край звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Великобудищанської сільської ради про визнання поновленим договору оренди землі в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі №917/111/24 у позові відмовлено повністю.

Позивач у межах встановленого законом строку через систему "Електронний суд" подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення повністю і ухвалити нове рішення яким: визнати поновленим договір оренди землі від 05.01.2017 (право оренди зареєстровано Сватківською сільською радою, державним реєстратором Стасовською Юлією Василівною, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис 20564935, від 22.05.2017, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35340904 від 24.05.2017), на земельну ділянку площею 16,3542 га, кадастровий номер 5320481703:03:001:0066, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Тепле Гадяцького району Полтавської області, на тих самих умовах та визнати укладеною між Великобудищанською сільською радою (код ЄДРПОУ 21051007), як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" (код ЄДРПОУ 41103827), як орендарем додаткову угоду, проект якої подавався ТОВ "Агро-Край" до Великобудищанської сільської ради разом із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки (вих. № 411 від 27.09.2023) в редакції, наведеній заявником в апеляційній скарзі; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не забезпечив участь представника ТОВ Агро-Край в судовому засіданні 20 березня 2024 року в режимі відеоконференції без вагомих на те підстав, що призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Також заявник скарги не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів наявність переважного права на поновлення договорів оренди землі з огляду на відсутність доказів належного виконання зобов`язань за договором оренди землі, а саме, ТОВ Агро-Край вказує на те, що ним було надано до суду податкові декларації на підтвердження сплати суми річної орендної плати, тоді як відповідач не надав доказів існування заборгованості. Апелянт просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на довідку про рух коштів за 01.01.2022 по 31.12.2022 в розрізі платників, яка, на його думку, є неналежним доказом, оскільки не підписана посадовою особою Великобудищанської сільської ради, а наявність самої печатки не робить таку довідку належним доказом. Також, посилаючись на те, що у позивача не витребовувалися платіжні відомості щодо сплати оренди сільській раді, апелянт стверджує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи. Окрім того, ТОВ Агро-Край стверджує про наявність форс-мажорних обставин, засвідчених листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та пов`язаних з триваючою війною та блокадою портів, ускладненням експорту сільгосппродукції, внаслідок чого ТОВ Агро-Край було позбавлене можливості здійснити оперативне відвантаження зерна врожаю 2021 року, що призвело до відсутності у нього оборотних коштів, а також зазначає про викрадення майна товариства майна товариства у Херсонській області, що завдало майнової шкоди ТОВ Агро-Край.

До апеляційної скарги додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.01.2024, висновок експерта від 04.08.2023 та інші докази, які, на думку позивача, підтверджують ті обставини, що ТОВ Агро-Край зазнало шкоди внаслідок воєнних дій (а.с. 150, 151, 153 195). Як вбачається з матеріалів справи, зазначені докази не подавалися позивачем до суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 14.05.2024 о 14:45 год. Встановлено учасникам справи строк до 09.05.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо. Іншою ухвалою від цієї ж дати було витребувано у суду першої інстанції матеріали справи №917/111/24, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду 26.04.2024.

25.04.2024 у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Шевель О.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №917/111/24, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.

26.04.2024, тобто в межах визначеного судом строку, Великобудищанська сільська рада надала відзив на апеляційну скаргу в якому стосовно доводів про ненадання місцевим господарським судом представнику позивача можливості взяти участь у судовому засіданні 20.03.2024 в режимі відеоконференції зазначає, що така можливість була створена, однак представник ТОВ Агро-Край не вийшов на зв`язок. Щодо суті спору відповідач зазначає, що податкові декларації, на які посилається апелянт, підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції і не можуть бути доказом належного виконання орендарем щодо сплати орендних платежів на умовах, визначених договором. Відповідач також вказує, що формування довідки про рух коштів по платнику ТОВ «Агро-Край» за період 01.01.2022 по 31.12.2022 Великобудищанською сільською радою здійснено за допомогою спеціалізованої програми AIC «LOGICA», тому підписом посадової особи органу місцевого самоврядування така довідка не завірялася, адже цей документ не є копією оригіналу документа відповідно, на думку Великобудищанської сільської ради, ця довідка є належним доказом, що підтверджує невчасну сплату орендної плати орендарем. Окрім того, відповідач зазначає, що докази наявності форс-мажорних обставин, які могли бути причиною невчасної виплати орендної плати, позивачем до суду першої інстанції не подавалися. Великобудищанська сільська рада просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

01.05.2024 позивач подав заяву про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 14.05.2024 на 14:45 год., поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 03.05.2024 вказану заяву було задоволено.

07.05.2024 відповідач подав заяву про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 14.05.2024 на 14:45 год., поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 08.05.2024 вказану заяву було задоволено.

У судовому засіданні 14.05.2024, в якому брали участь представники обох сторін (у режимі відеоконференції) було оголошено перерву до 25.06.2024 о 12:30 год.

27.05.2024 апелянт надав додаткові пояснення у справі, в яких щодо причини відсутності в електронному кабінеті директора Омельченка Олексія Миколайовича, якому суд першої інстанції надсилав запрошення на участь у відеоконференції 20.03.2024, зазначає, що позивач у тексті заяви від 11.03.2024 просив суд постановити ухвалу про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представника ТОВ "Агро-Край" Гузія Сергія Михайловича, який і знаходився 20.03.2024 в режимі очікування, отже, в зазначений час, 20.03.2024 о 15:30, директор ТОВ Агро-Край Омельченко Олексій Миколайович не міг бути присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оскільки не заявляв про свою присутність в судовому засіданні. В обґрунтування поважності причин подання до суду апеляційної інстанції додаткових доказів поза межами строків, передбачених процесуальним законодавством, позивач вказує, що необхідність у поданні доказів виникла в зв`язку з виникненням потреби при поданні апеляційної скарги, оскільки, за твердженням позивача, судом першої інстанції у рішенні було враховано тільки доводи відповідача. Позивач просить суд визнати поважними причини пропуску ТОВ "Агро-Край" строку на подання доказів у справі № 917/111/24 та поновити ТОВ "Агро-Край" процесуальний строк на подання доказів, які додані до апеляційної скарги.

10.06.2024 відповідач надав заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких зазначає, що позивач не обґрунтував неможливості надання доказів до суду першої інстанції, не довів наявності форс-мажорних обставин, а також не надав доказів наявності у Гузія С.М. повноважень діяти від імені ТОВ "Агро-Край" у суді.

У судовому засіданні 25.06.2024 представники обох сторін (у режимі відеоконференції) підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Розглянувши клопотання ТОВ "Агро-Край" про поновлення процесуального строку на подання доказів, які додано до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).

Прийняття апеляційним судом доказів без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.04.2024 у справі №903/877/20.

Як вбачається з документів, які позивач просить врахувати при розгляді апеляційної скарги, вони датовані 2022, 2023 роками, січнем 2024 року тобто ці докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції. В обґрунтування поважності причин їх ненадання до господарського суду позивач зазначає лише про те, що необхідність у поданні доказів виникла в зв`язку з виникненням потреби при поданні апеляційної скарги, оскільки, за твердженням позивача, судом першої інстанції у рішенні було враховано тільки доводи відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході апеляційного провадження позивач не обґрунтував, яким чином, на його думку, господарський суд мав врахувати доводи ТОВ "Агро-Край" щодо наявності форс-мажорних обставин, якщо вказане товариство взагалі не посилалося на ці обставини у суді першої інстанції та не надавало на їх підтвердження жодних доказів, хоча не було позбавлене такої можливості.

Щодо ухвали господарського суду м. Києва від 01.04.2024 у справі №910/1321/24 (постановленої після прийняття місцевим господарським судом рішення від 20.03.2024 у даній справі №917/111/24), копію якої також додано до скарги (а.с.153) колегія суддів зазначає, що вона також не може бути прийнята судом апеляційної інстанції як доказ, оскільки така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.04.2024 у справі №908/145/23.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Агро-Край" про поновлення процесуального строку на подання доказів, які додані до апеляційної скарги. Зазначені докази не будуть враховуватися в даному апеляційному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що місцевий господарський суд не забезпечив участь представника ТОВ Агро-Край в судовому засіданні 20 березня 2024 року в режимі відеоконференції без вагомих на те підстав, що призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Агро-Край 11.03.2024 подало заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с.125). У вступній частині заяви представником товариства було зазначено ОСОБА_1 (директора товариства), підписано заяву також ОСОБА_1 . До заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження повноважень Омельченка О.М. як керівника ТОВ Агро-Край.

У тексті заяви дійсно вказано, що ТОВ "Агро-Край" просить суд про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представника ТОВ "Агро-Край" Гузія Сергія Михайловича.

Разом з тим, доказів на підтвердження повноважень вказаної особи щодо представництва інтересів ТОВ "Агро-Край" до заяви не додано (такі докази позивачем було надано лише до суду апеляційної інстанції, а саме, Гузій С.М. брав участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду на підставі довіреності б/н від 02.01.2024, яку долучено до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується апелянтом, місцевий господарський суд у судовому засіданні 20.03.2023 запросив до участі у відеоконференції Омельченка О.М. (як повноважного представника позивача). Щодо ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає, що з огляду на ненадання позивачем доказів на підтвердження повноважень вказаного представника у суду першої інстанції були відсутні підстави для надіслання йому відповідного запрошення.

Отже, дії господарського суду узгоджуються з вимогами ст.197 ГПК України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, щодо порядку проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку. Однак ОСОБА_1 на відеозв`язок не вийшов.

Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Колегія суддів додатково враховує, що правову позицію позивача викладено в позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.

Тому посилання апелянта на те, що місцевий господарський суд позбавив його можливості реалізувати надані законом процесуальні права, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Стосовно суті спору в даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2017 Вельбівська сільська рада (орендодавець) та селянське (фермерське) господарством ЛІДІЯ (орендар) уклали договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: рішення про державну реєстрацію 35340904 від 24.05.2017, номер запису 20564935.

22.01.2019 на сесії Вельбівської сільської ради прийнято рішення про заміну сторони в договорі оренди землі № б/н від 05.01.2017 та, відповідно, внесено зміни шляхом укладення Додаткової угоди № б/н, якою внесено зміни в т. ч. до преамбули договору та замінено сторону орендаря на Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Край.

Згідно з пунктом 1 договору оренди землі № б/н від 05.01.2017 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 16,3542 га (кадастровий номер 5320481703:03:001:0066), яка знаходиться в межах населеного пункту с. Тепле Гадяцького району Полтавської області.

Відповідно до пункту 8 договору, договір укладено на 7 (сім) років ( у разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди не може бути меншим як сім років; у разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка (земельні ділянки) надається (надаються) в оренду на строк не менш як 30 строків; у разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі не може бути меншим як 10 років).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Великобудищанська територіальна громада утворена 22.12.2019 відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Відповідно до нового адміністративного устрою, затвердженого розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 571-р та від 12.06.2020 № 721-р Великобудищанська сільська територіальна громада після проведення місцевих виборів 20.10.2020 приєднала до свого складу ще дві сільські ради. На новій територіальній основі в складі громади знаходяться 20 населених пунктів з семи сільських рад (в томі числі Вельбівська сільська рада приєдналася до Велибудищанської сільської ради). Адміністративний центр громади - село Великі Будища.

13.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" звернулося до Великобудищанської сільської ради з листом-повідомленням (вих. № 411 від 27.09.2023) про намір продовжити (поновити) дію договору оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: рішення про державну реєстрацію 35340904 від 24.05.2017, номер запису 20564935 (зі всіма змінами та доповненнями до нього чинними на момент звернення з листом-повідомленням).

Зазначений лист-повідомлення (вих. № 411 від 27.09.2023), отриманий Великобудищанською сільською радою 17.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 3730083213784).

24.10.2023 ТОВ "Агро-Край" засобами поштового зв`язку отримало від Великобудищанської сільської ради повідомлення про відмову в поновленні договору оренди землі (вих. № 02.1.1-27/2068).

У повідомленні про відмову в поновленні договору оренди землі (вих. № 02.1.1-27/2068 від 24.10.2023) року, Великобудищанська сільська рада зазначила, що ТОВ Агро-Край не вчасно та не в повному обсязі (без врахування індексації) здійснював оплату за оренду земельної ділянки на рахунок орендодавця з 2019 року по даний час. Орендар втратив право на поновлення договору оренди та переважне право на укладення на новий строк, у зв`язку з тим, що орендар неналежно виконував обов`язки за договором.

Повідомлено, що сільська рада не має наміру поновлювати договір оренди у зв`язку із тим, що орендар невчасно сплачував орендну плату, тому розпоряджатися земельною ділянкою сільська рада буде самостійно.

Рішенням 39 позачергової сесії 8-го скликання Великобудищанської сільської ради від 16.02.2024 відмовлено в поновленні ТОВ Агро - Край договору оренди земельної ділянки площею 16,3542 га (рілля), кадастровий номер 5320481703:03:001:0066.

За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, ТОВ "Агро-Край" звернулося до господарського суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 8 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

16.01.2020 набрав чинності Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, яким статтю 33 Закону Про оренду землі, що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладено в новій редакції.

Розділ IX Перехідні положення Закону Про оренду землі доповнено абзацом 4 наступного змісту: Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Отже, поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону Про оренду землі у редакції, чинній на час його укладення.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Крім того, слід зазначити, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Одним з обов`язків орендаря абзацом 7 частини 2 статті 25 Закону України Про оренду землі встановлено: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Так, в пунктах 9, 11 договорів оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 53 109,21 гривень в рік, що становить 9 % від нормативного грошової оцінки.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахункові рахунки в місцевий бюджет Вельбівської сільської ради, Гадяцького району, протягом 30 календарних днів наступного за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Вказані положення договору узгоджуються із нормами статті 287.3 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, порушуючи пункт 9 договору оренди землі та статтю 287.3 Податкового кодексу України орендар ТОВ Агро-Край вносив орендну плату не помісячно, а однією сумою в кінці року, що є порушенням умов договору.

Зокрема, за березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2022 року орендна плата за договором до місцевого бюджету Великобудищанської сільської ради не надходила, що підтверджується довідкою про рух коштів по ТОВ Агро-Край за 01.01.2022 по 31.12.2022 (а. с.102).

Вказана довідка дійсно не містить підпису особи, яка її склала (про що зазначає позивач в апеляційній скарзі), однак її засвідчено відбитком печатки Великобудищанської сільської ради і подано відповідачем до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву, підписаним сільським головою Шаблієм М.І. отже підстави для сумніву в достовірності даного доказу відсутні. Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу також пояснено, що формування довідки про рух коштів по платнику ТОВ ТОВ Агро-Край за період 01.01.2022 по 31.12.2022 Великобудищанською сільською радою здійснено за допомогою спеціалізованої програми AIC LOGICA, тому підписом посадової особи органу місцевого самоврядування така довідка не завірялася, адже вона не є копією оригіналу документа.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що у нього не витребовувалися платіжні відомості щодо сплати оренди сільській раді, отже, на думку заявника скарги, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи.

Разом з тим, в силу принципу диспозитивності, закріпленого у ст.14 ГПК України, відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України, збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ТОВ Агро-Край не було позбавлене можливості надати докази на підтвердження своїх вимог, зокрема, докази дотримання умов договору щодо строків сплати орендної плати (у разі наявності таких доказів), однак позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не спростовано відомостей, наведених у довідці відповідача, та, відповідно, не спростовано обставин щодо порушення ТОВ Агро-Край умов договору оренди, яким було передбачено помісячне внесення орендної плати.

Стосовно податкових декларацій, на які посилається ТОВ Агро-Край в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що аналогічним доводам позивача, наведеним під час розгляду справи в суді першої інстанції, надано належну оцінку в оскаржуваному рішенні господарського суду, а саме, вказано, що відповідно до пункту 286.2 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. Проте податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції (Постанова ОП КГС ВС від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19), а відтак, подані позивачем податкові декларації не підтверджують виконання ним обов`язку щодо сплати орендних платежів на користь Великобудищанської сільської ради.

Матеріали справи не містять платіжних доручень на підтвердження сплати орендних платежів щомісячно у строки, встановлені договором оренди землі протягом усього строку дії договору. Тобто, орендарем порушено умови договорів оренди землі в частині сплати орендної плати. Отже, позивач не довів наявність переважного права на поновлення договорів оренди землі з огляду на відсутність доказів належного виконання зобов`язань за договором оренди землі.

Отже, вищенаведених висновків суду першої інстанції апелянтом не спростовано.

Щодо твердження ТОВ Агро-Край про наявність форс-мажорних обставин, які могли призвести до затримок в оплаті оренди як було встановлено вище, на ці обставини позивач у суді першої інстанції не посилався та доказів на їх підтвердження не надавав, при цьому в ході апеляційного провадження ним не було доведено поважності причин ненадання таких доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Край (вх. 927 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/111/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/111/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2024.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко