Постанова

від 26.06.2024 по справі 908/2539/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2024 рокум. ДніпроСправа № 908/2539/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 (суддя Сушко Л.М.; повне судове рішення складено 03.02.2023) у справі № 908/2539/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс», м. Львів

про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайторг», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг», мотивованою наявністю у боржника перед заявником невиконаного грошового зобов`язання з оплати вартості отриманого за договором послуг програмного забезпечення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023, між іншим, відкрито провадження у справі № 908/2539/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг» і визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» у сумі 85110,00 грн (витрати ініціюючого кредитора) і 750000,00 грн (грошове зобов`язання).

Встановивши наявність у боржника грошового зобов`язання перед ініціюючим кредитором, строк виконання якого настав, та відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, місцевий господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 у справі № 908/2539/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Скаржник вважає, що грошові вимоги ініціюючого кредитора у даній справі ґрунтуються на фіктивній заборгованості, оскільки такі вимоги не підтверджені первинними документами. Крім того, у ІС ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» немає зареєстрованих податкових накладних та первинних документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайторг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс», та наявність у боржника перед ініціюючим кредитором заборгованості за такою господарською операцією у розмірі 750000,00 грн.

З огляду на відсутність доказів наявності у боржника перед ініціюючим кредитором заборгованості у розмірі 750000,00 грн, її визнання місцевим господарським судом без застосування засад змагальності сторін у справі в поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог, на думку скаржника порушує права інших кредиторів у справі.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 у справі № 908/2539/22.

У судовому засіданні 26.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» (виконавець) уклало 04.02.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайторг» (замовник) договір про надання послуг № 04022021 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки замовнику програмну продукцію (ПП) в асортименті, а замовник зобов`язується прийняти вказану ПП і сплатити за неї певну грошову суму, згідно з умовами цього договору (т. 1, а.с. 20-22).

Програмна продукція є результатом комп`ютерного програмування у вигляді онлайн сервісу «юридичний онлайн-сервіс», що розміщений на сайті votu.com.ua (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник сплачує вартість ПП на підставі акту прийому-передачі.

Згідно з актом № 04022021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайторг» 28.02.2021 отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» таку програмну продукцію: «Програмний продукт «Логістика міжнародних автомобільних перевезень з попутним довантаженням» у вигляді онлайн-сервісу «юридичний онлайн-сервіс», що розміщений на сайті votu.com.ua. Загальна вартість програмного продукту складає 750000,00 грн (т. 1, а.с. 23).

Сторони Договору підписали акт звіри взаєморозрахунків за період з 04.02.2021 по 31.05.2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайторг» станом на 31.05.2021 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» у розмірі 750000,00 грн (т. 1, а.с. 24).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг» з вимогою вих.№ 01/062 від 01.06.2021 про погашення заборгованості за Договором у розмірі 750000,00 грн (т. 1, а.с. 25).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайторг» надало відповідь за вих.№ 01/20-К від 20.10.2021 на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» від 01.06.2021, відповідно до якої повідомило виконавця за Договором, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем не може виконати зобов`язання зі сплати 750000,00 грн (т. 1, а.с. 26).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» 09.12.2022 звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг» та визнання грошових вимог у сумі 750000,00 грн, а також 24810,00 грн судового збору і 60300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого (т. 1, а.с. 1-5).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 908/2539/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг».

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Предметом апеляційного перегляду є питання дотримання місцевим господарським судом положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, обґрунтованої невиконанням божником грошового зобов`язання за договором про надання послуг.

Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені положеннями статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 39 Кодексу України з процедур з банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду, відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог та відсутність доказів погашення боржником у повному обсязі вимог кредитора до підготовчого засідання суду.

Таким чином, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021, прийнятій за результатами касаційного перегляду справи № 911/2042/20, зазначив, що з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство в даному випадку обґрунтована невиконанням боржником зобов`язання зі сплати вартості отриманого за Договором про надання послуг товару програмної продукції.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Визнаючи грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» у розмірі 750000,00 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайторг» отримало від виконавця за договором програмний продукт під назвою «Логістика міжнародних автомобільних перевезень з попутним довантаженням» у вигляді онлайн-сервісу «юридичний онлайн-сервіс», що розміщений на сайті votu.com.ua.

В постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції і вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідне вичерпне дослідження фактичних прав та обов`язків сторін у процесі виконання операції, встановлення фактичного результату, до якого прагнули учасники такої операції, та надання оцінки зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися рух активів. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Своєю чергою встановлені обставини у даній справі викликають в апеляційного господарського суду мотивовані сумніви у реальності господарської операції за Договором щодо фактичного отримання боржником програмної продукції, що є предметом правочину, оскільки відсутні докази руху активів внаслідок укладення цієї угоди.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Апеляційний господарський суд зазначає, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), доказів зайняття товариством господарською діяльністю, зокрема з оптової торгівлі комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням (КВЕД 46.51) матеріали справи не містять.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» не надало доказів перебування у трудових відносинах з ним фахових спеціалістів з розробки програмної продукції та її впровадження на підприємствах контрагентів, наявності засобів для її розробки (виробництва), зокрема персональних комп`ютерів, а витрат на її розробку (виробництво), тобто тих доказів, на підставі яких можна дійти висновку, що товариство насправді займається таким видом господарської діяльності. Також матеріали справи не містять доказів запровадження такої програмної продукції в діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг», принаймні зазначення пристроїв, на які встановлено це програмне забезпечення, чи інший порядок його використання, з огляду на специфічність даного продукту, що ставить під сумнів реальність його постачання відповідно до умов Договору.

Крім того, визнаючи наявність заборгованості за отримане відповідно до умов Договору програмне забезпечення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайторг» не обґрунтувало ділової мети укладення цього правочину та не зазначило причин, які завадили у її досягненні, що фактично призвело до банкрутства, тому мало викликати у місцевого господарського суду сумніви у реальності цієї господарської операції, у зв`язку з чим мали бути застосовані підвищені стандарти доказування її здійснення.

До того ж, у Договорі не визначено предмет договору та його ціну. Так, в Договорі не вказано, яка саме програма підлягає підлягає передачі замовнику, не вказані завдання на створення вказаної програми, відсутні ціна вартості програмного продукту та мета його створення.

На думку суду, з урахуванням наведеного, виконавець завдання за Договором позбавлений можливості виконання умов договору за відсутності істоних умов Договору.

Сторонами не надано бухгалтерської та іншої фінансової звітності фіскальним органам на підтвердження створення та передачі програмної продукції, що є предметом Договору.

Таким чином, враховуючи підвищений стандарт доказування при розгляді заяв про визнання грошових вимог, в разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо виникнення ґрошового зобов`язання, заявником не доведено здійснення господарської операції з поставки боржнику продукції за Договором, що позбавляє надані заявником первинні документи юридичної значимості для визнання грошових вимог у справі про банкрутство, чого не врахував місцевий господарський суд, використавши формальний підхід при встановленні реального здійснення контрагентів за Договором господарської операції, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відкриття провадження у справі про банкрутство.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс».

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 у справі № 908/2539/22 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 у справі № 908/2539/22 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайторг».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оавра плюс» (вул. Бескидська, 33, м. Лвів, 69035; код ЄДРПОУ 41262994) на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України (пр. Соборний , 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) 40260,00 грн (сорок тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.07.2024

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ