Постанова

від 02.07.2024 по справі 212/3575/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5821/24 Справа № 212/3575/24 Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 212/3575/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Остапенко В.О., Тимченко О.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Первинна профспілкова організація «Тепло - Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року, яка постановлена суддею Борис О.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 квітня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», третя особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування рішення позачергової конференції Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 був головою Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».

На підставі рішення Позачергової конференції ППО «Тепло-Добро» АТ «Криворізька теплоцентраль», оформлене Протоколом №1 від 09.02.2024 року, було вирішено питання про припинення повноважень ОСОБА_1 , як Голови профспілки, та обрано нового Голову.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вказане рішення позачергової конференції ППО «Тепло-Добро» АТ «Криворізька теплоцентраль», оформлене Протоколом № 1.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», третя особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування рішення позачергової конференції Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування суб`єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин. Зокрема, наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11.09.2019 №523/4139/17, досліджуючи подібні за змістом правовідносини, а саме оскарження фізичною особою рішення профспілки, якими його звільнено з виборної посади її голови, дійшла висновку про те, що зазначений спір не є трудовим, проте, відповідно до суб`єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин, підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Крім того, зазначив, що після винесення оскаржуваної ухвали суду, позивач звернувся з таким же позовом та з тих же підстав в порядку господарського судочинства. 10.04.2024 Господарський суд Дніпропетровської області, в рамках справи 904/1534/24, відмовив у відкритті провадження за його позовом до ППО «Тепло-Добро» АТ «Криворізька теплоцентраль», що відповідає згаданим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити, представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стельмаха І.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», третя особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування рішення позачергової конференції Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», суд керувався п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України та виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, не мають характеру трудових, та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Статтею 6 Конституції Українипередбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними у Рішенні від 9 липня 1998 року у справі № 12-рп/98 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини першоїстатті 21 КЗпП України(справа про тлумачення терміну "законодавство"), відповідно до частини першоїстатті 21 КЗпП Українитрудовий договір - це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Шляхом укладення трудового договору з роботодавцем громадяни реалізують свої конституційні права на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом, з яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Отже, основною ознакою трудових відносин є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації.

Встановлення правовідносин між сторонами є важливим та впливає на те, що за відсутності трудових правовідносин між сторонами, що регулюються нормамиКЗпП України, не може виникати й порушення відповідачем трудових прав позивача.

Відповідно достатті 3 КЗпП України,законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 221 КЗпП Українивизначено, що органами, які розглядають трудові спори, є комісії по трудових спорах та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди. Проте установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали (частина третя зазначеної статті).

Статтею 36 Конституції Українивстановлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначеноЗаконом України від 15 вересня 1999 року "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", відповідно до статті 1 якого професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - це добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Членом профспілки є особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Згідно зістаттею 4 Закону № 1045-XIVзаконодавство про профспілки складається зКонституції України,Закону України "Про об`єднання громадян"(який застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено зазначеним Законом), цьогоЗакону, КЗпП України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Відповідно до статті 14 вказаного Закону профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Статут (положення) профспілки повинен містити: 1) статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу); 2) мету та завдання профспілки; 3) умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї; 4) права, обов`язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки; 5) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності; 6) організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу; 7) умови, терміни, порядок скликання з`їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень; 8) порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки; 9) джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання; 10) порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки; 11) порядок внесення змін до статуту профспілки; 12) умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань. У статуті профспілки можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, якщо це не суперечить цьому Закону.

У межах повноважень, передбачених статутом, вищі за статусом профспілкові органи можуть затверджувати положення про організації профспілки.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 був головою Первинної профспілкової організації «Тепло-Добро» Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».

На підставі рішення Позачергової конференції ППО «Тепло-Добро» АТ «Криворізька теплоцентраль», оформлене Протоколом №1 від 09.02.2024 року, було вирішено питання про припинення повноважень ОСОБА_1 , як Голови профспілки та обрано нового Голову.

Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати вказане рішення позачергової конференції ППО «Тепло-Добро» АТ «Криворізька теплоцентраль», оформлене Протоколом № 1.

Так, Велика Палата Верховного Суду,розглядаючи 11 вересня 2019 року цивільну справу № 523/4139/17 (провадження № 14-328цс19) зазначила, «що частиною третьоюстатті 12 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"встановлено, що забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань, яке може призвести до обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності.

Проте, зазначена норма не може тлумачитись як така, що залишає поза судовим контролем порушені права та інтереси осіб, на захист яких вони звертаються до суду.

Відповідно до статей55,124 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 16 Цивільного кодексу Українивстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Ураховуючи викладене, зазначений спір не є трудовим, проте відповідно до суб`єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Від наведених висновків Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19), не відступила.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції належним чином не з`ясував характер спірних правовідносин, наявність порушених прав позивача та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб та безпідставно відмовив у відкритті провадження у даній справі.

Окрім того, у випадку, якщо суд першої інстанції дійшов до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то відповідно до положеньст. 256 ЦПК Українисуд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції не було дотримано, що свідчить по порушення судом першої інстанції норми процесуального права.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивача на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням матеріалів до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року скасувати та направити матеріали за позовом ОСОБА_1 доПервинної профспілковоїорганізації «Тепло-Добро»Акціонерного товариства«Криворізька теплоцентраль»,третя особаПівденне міжрегіональнеуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про скасуваннярішення позачерговоїконференції Первинноїпрофспілкової організації«Тепло-Добро»Акціонерного товариства«Криворізька теплоцентраль»до Жовтневого районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областідля продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: