Ухвала

від 01.07.2024 по справі 522/22729/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-п/522/88/24

Справа № 522/22729/23

УХВАЛА

01 липня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюрза» про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До суду 31.05.2024 надійшла заява ТОВ «Гюрза» в особі представника Завальнюка Д.Ю. про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування поданої заяви відзначено, що відповідач не був сповіщений про розгляд справи. Позивач має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише за 6 місяців, в той час як суд стягнув за більший період.

Матеріали справ разом з заявою передані судді 03.06.2024.

Ухвалою від 04.06.2024 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху з підстав не сплати судового збору.

До суду 21.06.2024 надійшла заява представника заявника Завальнюка Д.Ю. разом з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою від 24.06.2024 заяву ТОВ «Гюрза» про перегляд заочного рішення призначено до розгляду у судовому засіданні 01.07.2024.

До суду 01.07.2024 надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , згідно яких заперечує щодо задоволення заяви, адже розрахунок здійснено за період до 19.07.2022, тобто до набрання чинності Законом №2352-ІХ. Відповідач заперечує щодо обставин, які досліджувалися судом, не надає жодних доказів, тому заява задоволенню не підлягає.

У судове засідання 01.07.2024 учасники справи не з`явилися, представники сторін були сповіщені належим чином про судовий розгляд заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2024 задоволено позов, стягнуто з ТОВ «Агентство безпеки «Гюрза» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.01.2021 по 19.07.2022 у розмірі 81 180 грн.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою було відправлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена заявником у заяві про перегляд заочного рішення, однак поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с.38-39).

Судові повістки також поверталися з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с.48-51).

Також відповідачу направлялися повістки, шляхом направлення SMS за номером телефону НОМЕР_1 , однак ТОВ «Гюрза» зазначає інший номер телефону.

Тож, дійсно, відповідач ігнорував кореспонденцію суду, тому не був сповіщений належним чином про судовий розгляд справи.

Втім, слід відзначити, що 18 жовтня 2023 року було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким були внесені зміни до процесуальних кодексів (ГПК, ЦПК. КАСУ), згідно з якими усі юридичні особи зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі - «ЄСІТС»).

При цьому, відповідно до перехідних положень Закону, зазначений обов`язок для юридичних осіб приватної форми власності впроваджується у господарському судочинстві з 18 жовтня 2023 року, в цивільному та адміністративному судочинстві - з 21 лютого 2024 року.

Тобто, з 21.02.2024 ТОВ «Гюрза» зобов`язаний був мати електронний кабінет в ЕСІТС та отримувати процесуальні документи в підсистемі «Електронний суд», однак відповідач не зареєстрував електронний кабінет.

Варто відзначити, що підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач не надає жодних доказів до заяви, лише не погоджується з періодом стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі умовно можна було поділити на 2 частини: до набрання чинності 19 липня 2022 року і після цього, однак середній заробіток стягнуто до 19.07.2022, тобто до викладення редакції ст. 117 КЗпП в новій редакцій, якою період обмежується шістьма місяцями.

Як вірно зазначає представник позивача така позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.02.2024 при розгляді справи 420/11416/23.

Окрім того, ревізія судового рішення, тобто переоцінка досліджених обставин не є переглядом заочного рішення.

Тому, можливо зробити висновок, що до заяви про перегляд заочного рішення не додано доказів, які б вплинули на заочне рішення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надав, обставини щодо обмеження строку є безпідставними, тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Гюрза» про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюрза» про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 03 липня 2024 року.

Суддя В.Я.Бондар