Ухвала

від 02.07.2024 по справі 2-1763/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-1763/11

Провадження № 2-п/638/116/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Поддубкіної А.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заявупредставника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про переглядзаочного рішенняпо цивільнійсправі запозовом ПАТ КБ "Приват Банк" до ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 09.06.2011 позов позов ПАТ КБ "Приват Банк" до ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 578000,33 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 грн. стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 судовий збір по 800 грн з кожного та витрати на інформаційно- технічне забезпечення справи по 60 грн з кожного.

07.05.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочногорішення, яку обгрунтовує тим, що копію заорчного рішення отримав лише 23.04.2024 у приміщенні суду. У судове засідання не з`являвся, оскільки не був належним чином повідомлений, судові повістки були направлені за адресою АДРЕСА_1 , тоді як його місцем проживання було АДРЕСА_2 . Звертає увагу, що він у 2008 році був студентом та жодного разу не був у приміщенні будь-якого відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Харкові та не підписував будь-яких договорів із даною банківською установою, у тому числі договорів поруки. ОСОБА_1 взагалі не може бути стороною у даній справі, оскільки будь-яких договорів не підписував та не перебував у договірних відносинах з банком. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Від представника ОСОБА_1 та від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за їх відсутності, заяву підтримали та просили задовольнити.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ "УкраїнськеФінансове Агенство"ВЕРУС"в особіфілії ТОВ"УкраїнськеФінансове Агенство"ВЕРУС"у Дзержинськомурайоні м.Харковау судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1ст.284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з ч. 2, 3ст. 288 ЦПК Українизаяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яке ухвалене судом 09.06.2011, тобто майже через 13 років.

В обгрунтування поважності пропуску строку вказує, що не був обізнаний про ухвалене судом рішення, оскільки судові повістки були направлена за іншою адресою, при цьому вказує, що саме в рішенні суду зазначено адресу АДРЕСА_1 .

З копії заочного рішення дійсно вбачається, що адреса відповідача ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 , проте з ухвал суду, які прийняті в цій же справі, вбачається, що адресою відповідача ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2 . Отже, не можливо стверджувати, що судові повістки були направлені на неналежну адресу, оскільки зазначення в рішенні суду іншої адреси може бути технічною помилкою.

Інших причин, які б вказували на поважність неявки у судове засідання відповідачем ОСОБА_1 не зазначено.

Окрім того, судом з автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що жовтні 2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова вирішувалось питання про відновлення втраченого провадження №2-1763/11. З ухвали вбачається, що відновлення втраченого провадження було здійснено на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду, який розглядав апеляційну скаргу ОСОБА_3 на судове рішення №2-1763/11. Для розгляду вказаного питання судом були здійснені виклики, зокрема і ОСОБА_1 , який за викликом суду не з`явився. Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитись провадженням справи, учасником якого є не тільки він, а і ОСОБА_3 , вочевидь родич ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Відповідно достатті 120 ЦПК Українистроки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 126 ЦПК Українивизначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зістаттею 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зазначене дає підстави для висновку, що за загальним правилом (крім випадків, передбаченихЦПК України), процесуальні документи, подані поза межами встановлених законом процесуальних строків на вчинення певних процесуальних дій, приймаються та розглядаються по суті за наявності підстав для поновлення строку. В іншому випадку така заява залишається без розгляду.

Крім цього Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 червня 2024 року по справі№ 756/11081/20 відступила від раніше сформованого висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) та констатувала, що Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків,сформульованих у їїпостанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей126,127 ЦПК Українив сукупності зі статтями284,286,287цьогоКодексу: передбачені частиною третьоюстатті 287 ЦПК Україниповноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення єзалишення такої заяви без розглядуна підставі частини другоїстатті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не доведено поважність причини пропуску звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, у заяві про скасування заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, та які не були досліджені судом при його ухваленні, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. ст.126, 284,287,288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представникавідповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 проперегляд заочногорішення поцивільній справіза позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД