Ухвала

від 03.07.2024 по справі 233/855/23

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/855/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022051110000021 від 25 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

21 лютого 2023 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42022051110000021 від 25 квітня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

05.04.2023 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуюча - суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_9 , ОСОБА_10

25 червня 2024 року Вища рада правосуддя України ухвалила рішення про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

26.06.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуюча - суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_10

02 липня 2024 року Вища рада правосуддя України ухвалила рішення про звільнення ОСОБА_10 з посади судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

26.06.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуюча - суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід від розгляду даного кримінального провадження з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, який мотивувала тим, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше працював на посаді судового розпорядника у Костянтинівському міському суді Донецької області, після ліквідації якого у 2004 році, був створений Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, до територіальної підсудності якого належить розгляд даного кримінального провадження, а тому, на її думку, відповідно до п.3 ч.1 ст.34 КПК України ця справа не може розглядатися у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області. Розслідування даного кримінального провадження викликало суспільний резонанс, підвищену увагу мешканців територіальної громади і та обставина, що обвинувачений раніше працював у Костянтинівському міському суді може викликати сумнів у сторонніх спостерігачів у неупередженості суду, зокрема, і у її неупередженості, як судді, що входить до складу колегії. Крім того зазначає, що з 2004 року особисто знайома із ОСОБА_8 , який до 2009 року обіймав посаду начальника юридичного відділу Костянтинівської державної податкової інспекції, згодом до 2020 року займався адвокатською діяльністю та здійснював представництво інтересів учасників процесу під час розгляду справ у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області, в тому числі, з 2013 року і під час розгляду цивільних та адміністративних справ нею, як головуючим суддею, внаслідок чого склались дружні та певні професійні відносини, що обумовлюють її особисте позитивне ставлення до обвинуваченого та ставить під сумнів її спроможність забезпечити безсторонній та неупереджений розгляд справи щодо нього.

Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_6 огли заперечували проти самовідводу, відсутні підстави.

Захисник ОСОБА_7 вважав самовідводи обґрунтованими та вмотивованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника та зазначив, що для нього найголовнішим є здійснення об`єктивного розгляду даної справи, тому, для того, щоб остаточне рішення було прийнято громадськістю, в тому числі і мешканцями Костянтинівської міської територіальної громади, треба виключити будь-які сумніви у неупередженості суду. На його думку, якщо суддя заявляє про самовідвід щоб уникнути сумніву, такий самовідвід має бути задоволений.

Суд у складі колегії суддів, заслухавши самовідвід судді, думку учасників процесу, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.3 Конституції України, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.21КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні.

Законність складу суду спрямована на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п.1 ст.6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначається за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності («Фей проти Австрії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Довіра до судової системи є ще важливішою у контексті зростаючої глобалізації спорів та поширення судових рішень. Крім того, у державі, що керується верховенством права, громадськість має право очікувати прийняття загальних принципів, які сумісні з поняттям справедливого суду та гарантують основоположні права. Обов`язки, покладені на суддів, були визначені з метою гарантування їхньої безсторонності та ефективності їхніх дій.

Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Існує загальна тенденція підвищення уваги засобів масової інформації та громадськості до судових справ, особливо у сфері кримінального права, пов`язаних з обороною України та забезпеченням влаштування захисних об`єктів в умовах воєнного стану, і до таких справ відноситься кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , яке надійшло на розгляд до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

У пункті 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Зміст п.3 ч.1 ст.34 КПК України передбачає умови за яких розгляд справи не можливо здійснювати судом до підсудності якого належить кримінальне провадження, серед яких зазначена обставиною є те, що обвинувачений працював у цьому суді.

Зазначена норма закону не встановлює будь-яких часових меж, тобто період, який сплинув після звільнення особи, яка працювала у суді, не впливає на її застосування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з положеннями ч.1 ст.80КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Надавши оцінку обставинам вказаним у заяві про самовідвід, колегія суддів одноголосно голосів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75КПК України для відводу судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Твердження судді ОСОБА_3 про те, що обвинувачений раніше працював у Костянтинівському міському суді Донецької області до його фактичної реорганізації у Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, на думку більшості суддів зі складу колегії суддів виключають можливість розгляду цього кримінального провадження Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області. Також на думку більшості суддів зі складу колегії суддів заслуговують на увагу посилання судді ОСОБА_3 на наявність у неї певного особистого позитивного ставлення до обвинуваченого в зв`язку із тривалим знайомством та спілкуванням з професійних питань, що ставить під сумнів або навіть повністю виключає можливість забезпечення безстороннього та неупередженого розгляду справи щодо нього.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, положень п.1 ст.6 Конвенції, ч.1 ст.21 КПК України, задля забезпечення справедливого судового розгляду та правомірних суспільних очікувань, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, та усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та необ`єктивності, суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді та відвести суддю Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 від розгляду цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022051110000021 від 25 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Відвести суддю Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022051110000021 від 25 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Кримінальне провадження передати до канцелярії Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області для визначення складу суду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 КПК України.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Заперечення до ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 03.07.2024.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2