Постанова
від 19.06.2024 по справі 910/5611/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/5611/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024

у справі №910/5611/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (третя особа - 1),

Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (третя особа - 2),

про стягнення 1 189 562,74 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2"

про стягнення 431 133,54 грн,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (далі - Комбінат, Клієнт) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" (далі - Товариство, Експедитор) 1 189 562,74 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019, в результаті чого позивачеві завдано збитків у вищезазначеному розмірі, які є вартістю зіпсованої продукції, яка перевозилася у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 позовну заяву Комбінату прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5611/23, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

У той же час 11.05.2023 Товариство подало зустрічний позов про стягнення з Комбінату 350 133,54 грн, з яких: 239 400,00 грн - сума простою, 20 864,30 грн - інфляційні втрати, 4 557,13 грн - 3% річних, 75 952,11 грн - пеня, 9 360,00 грн - витрати за проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 вказаний зустрічний позов Товариства було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Комбінату та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 залучено до участі у справі №910/5611/23 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом, - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", третя особа-1) та Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (далі - ДП "Ренійський морський торговельний порт", третя особа-2).

14.09.2023 через канцелярію суду Товариство подало заяву про зміну предмета зустрічного позову. Відповідно до поданої заяви Товариство просить суд стягнути з Комбінату грошові кошти у розмірі 431 133,54 грн, з яких: 277 200,00 грн - плата за користування вагонами за межами території України, 20 864,30 грн - інфляційні витрати, 4 557,13 грн - 3% річних, 75 952,11 грн - пеня, 9 360,00 грн - витрати на проведення експертизи, 43 200,00 грн - додаткові витрати за понаднормове користування вагонами.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 заява про зміну предмета зустрічного позову була прийнята судом до розгляду у зв`язку з чим подальший розгляд справи №910/5611/23 здійснювався з урахуванням вказаної заяви.

01.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у задоволенні первісного позову Комбінату та зустрічного позову Товариства було відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову Комбінату, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем неправомірно ототожнено поняття "перевізник" з поняттям "експедитор", а умовами договору №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 не передбачено відповідальності експедитора за псування вантажу. Позивачем не доведено наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільно-правового правопорушення, що виключає застосування відносно Товариства такої міри відповідальності як стягнення збитків. Позов Комбінату пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову заява про застосування наслідків спливу позовної давності не розглядалася.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Товариства, суд першої інстанції виходив із того, що останнім у порушення положень договору не було узгоджено з Комбінатом перелік додаткових послуг та витрат, необхідних для виконання договору, а також не передбачив їх ймовірність під час укладання договору. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують затримку вагонів на станції і Товариством у порушення приписів пункту 2.2.8. договору не доведено, що такий простій вагонів відбувся з вини Комбінату. Оскільки вимоги про стягнення основної заборгованості є необґрунтованими, а тому нараховані на такі суми штрафні санкції та компенсаційні виплати, з огляду на їх похідний характер, також не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Комбінат звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом вирішено спір за неправильного застосування норм матеріального права у зв`язку з чим рішення є незаконним та необґрунтованим.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Комбінат наголосив на тому, що у відповідності до положень пунктів 1.1., 2.1.22., 2.1.27., 3.3, 4.8. договору, частини 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" відповідальність за пошкодження (псування) вантажу перед клієнтом з моменту його отримання та до моменту його вивантаження в пункті призначення несе експедитор. При цьому залучення відповідачем до перевезення АТ "Українська залізниця" жодним чином не звільняє експедитора від обов`язку відшкодування замовнику втраченого, пошкодженого або зіпсованого під час перевезення вантажу, оскільки вина експедитора у порушенні договору транспортного експедирування презюмується.

Скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням копії оскаржуваного рішення через підсистему "Електронний суд" лише 07.03.2024.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 апеляційну скаргу Товариства передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Товариство також звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом вирішено спір за неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та нез`ясування в повному обсязі обставин справи, які мають значення для правильного його вирішення, у зв`язку з чим рішення є незаконним та необґрунтованим.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство наголосило на тому, що місцевим господарським судом помилково встановлено, що вагони №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 перебували на станції Жмеринка, оскільки вказані вагони перебували поза межами України на території Молдови у зв`язку з чим АТ "Українська залізниця" було нараховано та стягнуто з особового рахунку експедитора (Товариства) плату за понаднормове користування вагонами за межами України;

- затримка вагонів за межами України відбулася внаслідок неналежної комунікації між клієнтом (Комбінатом) і вантажоотримувачем ("Abbey Global L.L.P.");

- посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду від 12.08.2019 у справі №927/4/18, Товариство вказало, що плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов`язанні.

Скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням копії оскаржуваного рішення лише 09.03.2024.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 02.04.2024 апеляційну скаргу Товариства передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5611/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційних скарг Комбінату Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

08.04.2024 матеріали справи №910/5611/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді 15.04.2024 після повернення з навчання у Національній школі суддів України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23. Розгляд скарги призначено на 29.05.2024. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 15.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Комбінату на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

26.04.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Комбінату надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 поновлено Комбінату пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача за первісним позовом. Спільний розгляд апеляційних скарг Комбінату та Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 призначено на 29.05.2024. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу Комбінату до 20.05.2024.

Комбінат скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 13.05.2024 через систему "Електронний суд" та 14.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів подав до Північного апеляційного господарського суду два аналогічні відзиви на апеляційну скаргу Товариства, в яких просив суд апеляційну скаргу позивача зустрічним позовом залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Товариства, Комбінат зазначив, що зі змісту частини 1 статті 10, частини 1 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та пунктів 2.2.8. та 4.8. договору випливає, що клієнт зобов`язаний відшкодувати експедитору додаткові витрати у випадках, якщо такі додаткові витрати були узгоджені з клієнтом та здійснені в його інтересах, або якщо простій транспортних засобів відбувся з вини самого клієнта;

- причиною понесення Товариством додаткових витрат у вигляді плати за час простою вагонів №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 стало неналежне виконання саме експедитором своїх обов`язків, передбачених пунктом 2.1.22. договору - неповідомлення про затримання вагонів на станції Жмеринка та неузгодження переліку можливих додаткових витрат, тобто простій вагонів відбувся не з вини Комбінату, що виключає можливість стягнення з нього таких додаткових витрат;

- експедитором не надано жодних доказів існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому негайно повідомити клієнта про затримку вагонів та узгодження подальших дій;

- відсутні підстави для відшкодування оплати за понаднормове використання вищезазначених вагонів згідно пункту 2.2.8. договору у розмірі 277 200,00 грн, оскільки означений пункт передбачає компенсацію саме штрафних санкцій, а не будь-яких інших додаткових витрат експедитора;

- додаткові витрати за понаднормове використання вагонів №95588307, №95588166, №95589107, №95353231, сплачених експедитором третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "АП Марін" (далі - ТОВ "АП Марін") у розмірі 43 200,00 грн не були узгоджені з Комбінатом, а тому не підлягають відшкодуванню;

- у матеріалах справи відсутні докази простою (понаднормового використання) вагонів.

Товариство скористалося правом, наданим статтею 263 ГПК України, та 20.05.2024 через систему "Електронний суд" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Комбінату, в якому просило суд апеляційну скаргу позивача первісним позовом залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову Комбінату - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Комбіната, Товариство звернуло увагу на тому, що пунктом 4.3. договору передбачено, що зобов`язання експедитора вважаються виконаними за фактом приймання вантажу до перевезення АТ "Українська залізниця", що підтверджується квитанцією про приймання вантажу (з.д. накладної);

- експедитор не несе відповідальності за зрив термінів відправки та отримання вантажу, що сталися не з його вини;

- Комбінатом обрано неналежний спосіб захисту та пред`явлено позов до неналежного відповідача, оскільки помилково ототожнено поняття перевізника та експедитора.

21.05.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповіді на адвокатський запит №Д-04/332 від 14.05.2024, а також актів загальної форми ГУ-23 №1380 від 25.05.2022 та №1566 від 08.06.2022.

В обґрунтування необхідності долучення вказаних доказів Товариство вказало, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд встановив відсутність у матеріалах справи актів загальної форми ГУ-23 №1380 від 25.05.2022 та №1566 від 08.06.2022 у зв`язку з чим представник Товариства звернувся до перевізника (АТ "Українська залізниця") з адвокатським запитом від 18.04.2024 №18-04/24 з проханням надати зазначені акти. Важливість даних доказів полягає у тому, що відповідно до вказаних актів затримка вагонів №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 відбулася з вини клієнта.

Згідно з пунктами 4-6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частин 1-4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з положеннями частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Отже, долучення доказів судом на стадії апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду пов`язується виключно з неможливістю їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №499/895/19.

Відповідні висновки відповідають і практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov vs Ukraine, заява №3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Натомість, заявляючи відповідне клопотання, Товариство мало за мету сформувати додаткову доказову базу вже на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, що не відповідає цілям та завданням апеляційного перегляду рішення.

З огляду на викладене, а також враховуючи недоведення відповідачем винятковості випадку та неналежне обґрунтування об`єктивності причини неможливості подання доказів, що не залежали від нього, відповідне клопотання Товариство про долучення доказів не підлягає задоволенню.

22.05.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від АТ "Українська залізниця" надійшло клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі №910/5611/23 вищезазначене клопотання третьої особи-1 було задоволено.

27.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Комбінату надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач за первісним позовом в черговий раз наголосив на тому, що псування вантажу у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208 відбулося внаслідок бездіяльності експедитора (відповідача за первісним позовом), а тому в силу положень Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та договору №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 саме останній відповідальний за псування вантажу та зобов`язаний відшкодувати клієнту (позивачу за первісним позовом) вартість зіпсованої продукції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у розгляді апеляційних скарг Комбінату та Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 оголошено перерву до 12.06.2024. Проведення призначеного судового засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС, в якій братиме участь представник третьої особи-1.

03.06.2024 через підсистему "Електронний суд" та 04.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів до Північного апеляційного господарського суду від Комбінату надійшли додаткові письмові пояснення (2 екз), які за своїм змістом тотожні його попереднім заявам по суті спору.

07.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшли додаткові письмові пояснення, які за своїм змістом тотожні його попереднім заявам по суті спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у розгляді апеляційних скарг Комбінату та Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 оголошено перерву до 19.06.2024. Проведення призначеного судового засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС, в якій братиме участь представник третьої особи-1.

17.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Комбінату надійшли додаткові пояснення (2 екз).

18.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшли додаткові пояснення.

АТ "Українська залізниця" та ДП "Ренійський морський торговельний порт" не скористалися правом, наданим статтею 263 ГПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Разом із цим, відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 263 ГПК України).

У судове засідання 19.06.2024 ДП "Ренійський морський торговельний порт" явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

За приписами частини 1, пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з частинами 11-13 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи-2, явка якої у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що останнє про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляло та не заявляло клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування додаткових пояснень зазначеного учасника справи, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без участі вказаної особи.

У судовому засіданні 19.06.2024 представник Комбінату підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду в частині відмови у задоволення первісного позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення - про задоволення позову в повному обсязі. Також Комбінат заперечив проти вимог апеляційної скарги Товариства, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив суд відмовити в її задоволенні, а судове рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову - залишити без змін.

Представник Товариства підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду в частині відмови у задоволення зустрічного позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення - про задоволення позову в повному обсязі. Також Товариство заперечило проти вимог апеляційної скарги Комбінату, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просило суд відмовити в її задоволенні, а судове рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову - залишити без змін.

19.06.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги Комбінату, дослідивши матеріали справи за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення у вказаній частині норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Комбінату, виходячи із нижчезазначеного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, 06.09.2019 між Комбінатом (далі за текстом договору - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" (далі за текстом договору - Експедитор) було укладено договір №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до пункту 1.1. якого (у редакції додаткової угоди від 08.07.2021) Експедитор зобов`язується надати Клієнту транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з навантаженням, митним оформленням, відправкою та супроводом зернових, олійних культур, а також продуктів їх переробки (далі за текстом договору - вантаж), з усіх дирекцій залізниць "Укрзалізниці" за реквізитами останнього.

У розділі 2 сторони визначили свої права та обов`язки, зокрема відповідно до пункту 2.1. Експедитор зобов`язався:

- виступати представником Клієнта в його правовідносинах з дирекціями залізниць України та іншими перевізниками (підпункт 2.1.1.);

- повідомляти Клієнта про відхилення за якістю та кількістю, виявлені в ході навантаження, і діяти надалі строго відповідно до Клієнта (підпункт 2.1.17.);

- повідомляти Клієнту дату відправки вагонів, всі відомості про хід виконання зобов`язань за даним договором, про додатково понесені витрати, пов`язані з організацією та оформленням перевезення. Для оперативної передачі інформації після відвантаження протягом 24 годин передати по факсимільному зв`язку зведення відправлених вагонів із зазначенням дати відвантаження, номерів вагонів, номерів відправок і ваги брутто, тара, нетто (підпункт 2.1.20.);

- негайно інформувати Клієнта про всі обставини, які перешкоджають виконанню зобов`язань Експедитора по даному договору (підпункт 2.1.22.);

- за письмовим клопотанням Клієнта здійснювати переадресування вагонів з вантажем Клієнта. При цьому, оплата послуг Експедитора здійснюється на підставі додаткової угоди, складеної в кожному конкретному випадку (підпункт 2.1.23.);

- щоденно інформувати Клієнта про хід відвантажувальних робіт (підпункт 2.1.25.);

- заявка Клієнта є достатньою підставою для початку виконання Експедитором своїх обов`язків за даним договором, а саме до початку відвантаження Експедитор організовує проведення лабораторних досліджень з метою якості продукції, сертифікацію, погодження плану перевезень в АС-Месплан та ін. (підпункт 2.1.26.);

- здійснювати супровід товару від складу відправника до складу одержувача, що включає організацію та особистий контроль навантаження, перевалу, перевантаження, вивантаження товару у пункті призначення (підпункт 2.1.27. у редакції додаткової угоди від 08.07.2021).

Згідно з пунктом 2.2. Клієнт зобов`язався, зокрема:

- не пізніше ніж за 5 діб до початку навантаження надіслати Експедитору письмову заявку із зазначенням: найменування вантажу який перевозиться, найменування елеватора і станції навантаження, планових обсягів перевезень, термінів початку і закінчення навантаження, найменування станції призначення і одержувача вантажу, а також інструкцію щодо заповнення з.д. накладних та перелік супровідних документів, які додаються до перевізних з.д. документів (ветеринарне свідоцтво, карантинний сертифікат, посвідчення про якість зерна і т.д.) (підпункт 2.2.1.);

- заявити до перевезення максимально можливу точну кількість тонн вантажу та кількість вагонів (пункт 2.2.6. договору);

- відшкодувати Експедитору витрати, пов`язані з оплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з вини клієнта (пункт 2.2.8.);

- підписати акт виконаних робіт. У разі незгоди Клієнта з актом він зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дня його отримання направити/надати Експедитору лист із зазначенням мотивованих причин відмови від підписання. У разі невручення даного листа в зазначений термін, послуги вважаються наданими Експедитором якісно в повному обсязі, а акт виконаних робіт - акцептованим (підпункт 2.2.11.);

- виділяти в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних окремим рядком плату Експедитору (підпункт 2.2.12.).

Згідно з пунктом 3.1. договору при нездійсненні платежу у встановлені договором терміни, клієнт виплачує Експедитору неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожну добу затримки платежу.

Відповідно до пункту 3.2. договору Експедитор не несе відповідальності за зрив термінів відправки та отримання вантажу, що сталися не з його вини (заборони "Укрзалізниці", конвенції оголошені "Укрзалізницею" та управліннями залізниць, технічний стан і потужності елеваторів, ХПП, ККЗ, КХП).

Пунктом 3.3. у редакції додаткової угоди від 08.07.2021 до договору встановлено, що вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою, переданої до перевезення залізницею на станції відправлення та масою, визначеною на станції призначення не перевищує норм природного убутку 0,5% (відповідно до Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, Збірник №4, розділ №8 стаття 27). Загальна кількість нестачі (надлишку) вантажу визначається за результатами відправки всієї партії вантажу, заявленої до перевезення з однієї станції відправлення. Експедитор зобов`язаний відшкодувати (компенсувати) Клієнту фактичну вартість за повне або часткове пошкодження та/або псування вантажів, їх часткову чи повну втрату, знищення, зникнення, викрадення, недостачу, які були передані до перевезення. Відшкодування повинно здійснюватися в безспірному порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Клієнта протягом 7 календарних днів з моменту отримання Експедитором відповідної вимоги Клієнта.

У відповідності до пункту 4.1. договору вартість послуг Експедитора обумовлюється в додатковій угоді на кожне відвантаження, що є невід`ємною частиною договору і включає в себе обґрунтовані комплексні ставки на перевезення 1 вагона/тонни вантажу по кожній партії товару.

Оплата послуг та інших платежів за договором здійснюється Клієнтом на умовах післяплати, на підставі отриманого реєстру вивантаження у порту та за фактично перевезену вагу, на основі рахунків Експедитора, протягом 2 банківських днів з моменту передачі рахунків Клієнту (в тому числі шляхом відправлення копій рахунків на електронну адресу emalickaya@vkhp2.com.ua). Акт наданих послуг надається Експедитором після факту надання експедиторських послуг, але не пізніше останнього дня місяця, в якому відбулась поставка (пункт 4.2. договору у редакції додаткової угоди №1 від 10.02.2020).

Згідно з пунктом 4.3. договору зобов`язання Експедитора вважаються виконаними за фактом приймання вантажу до перевезення "Укрзалізницею", що підтверджується квитанцією про приймання вантажу (з.д. накладної).

Відповідно до пункту 4.5. договору розрахунки між Клієнтом та Експедитором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора за кожною додатковою угодою окремо.

Відповідно до пункту 5.1. договору Експедитор не несе відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу Клієнта, викликані діями чи бездіяльністю вантажоодержувачів. З моменту прийому вантажу від залізниці вантажоодержувачем відповідальність за його збереження несе вантажоодержувач.

Сторона для якої склалася неможливість виконання своїх зобов`язань внаслідок непереборної сили (форс-мажор) зобов`язана не пізніше 5 банківських днів з моменту настання форс-мажору письмово повідомити іншу сторону про настання таких обставин та/або їх наслідки, передбаченому терміну дії цих обставин та їх припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-які з вищезазначених обставин як на підставу, що звільняє його від відповідальності (пункт 5.4. договору).

За умовами пункту 6.1. договору вся кореспонденція за даним договором направляється письмово на юридичні адреси сторін, а також способами факсимільного зв`язку або електронної пошти. Усі повідомлення, передані факсом або електронною поштою приймаються до уваги і є дійсними з подальшою зміною на оригінали.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно, але в кожному разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо протягом 30 календарних днів, що залишилися до закінчення дії договору, жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір або змінити його умови, договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін, на тих же умовах (пункти 9.1., 9.4. договору).

На підставі заявки-інструкції від 07.04.2022 Експедитор організував перевезення висівок гранульованих в 6 вагонах (№95538377, №95649000, №95760369, №95829065, №95681276, №95617320), що підтверджується оформленою до перевезення залізничною накладною №34868703 від 20.04.2022.

Згідно оформленої залізничної накладної №34868703 від 20.04.2022 відправником зазначеного вантажу виступив Експедитор - Товариство (код 1866), отримувачем Ренійський морський торговий порт, станція відправлення - Вінниця, станція призначення - Рені-Порт, маса 368 т 950 кг.

У графі 24 залізничної накладної №34868703 від 20.04.2022 зазначено перелік документів, долучених відправником: рахунок-фактура (інвойс) №67 від 29.03.2022, сертифікати якості №436, 437 від 19.04.2022, №438, №439 від 15.04.2022, №441, №440 від 17.04.2022.

На підставі заявки-інструкції від 18.04.2022 Експедитор організував перевезення висівок гранульованих в 4 вагонах (№95653804, №95620639, №95532180, №95932208), що підтверджується оформленою до перевезення залізничною накладною №34897215 від 26.04.2022.

Згідно оформленої залізничної накладної №34897215 від 26.04.2022 відправником зазначеного вантажу виступив Експедитор - Товариство (код 1866), отримувачем Ренійський морський торговий порт, станція відправлення - Вінниця, станція призначення - Рені-Порт, маса 239 т 500 кг.

У графі 24 залізничної накладної №34897215 від 26.04.2022 зазначено перелік документів, долучених відправником: рахунок-фактура (інвойс) №67 від 29.03.2022, сертифікати якості №443, №442, №443 від 25.04.2022.

Поставка висівок гранульованих здійснювалася на виконання умов контракту №11/1217 від 11.12.2017, укладеного між Комбінатом та Компанією "ABBEY GLOBAL L.L.P" (United Kingdom).

Згідно з пунктом 3 контракту №11/1217 від 11.12.2017 ціна товару, сума кожної партії товару і порядок оплати на кожну партію вказується в додатковій угоді до даного контракту.

Додатковою угодою №11/1217-42 від 29.03.2022 до контракту №11/1217 від 11.12.2017 визначено ціну товару за одну метричну тонну у розмірі 135,00 доларів США.

Прийнятий до перевезення товар відповідав Технічним умовам ТУ У 10.9-34325039-002:2020 (Висівки пшеничні кормові гранульовані), які набрали чинності 15.09.2020 та чинні до 15.09.2025, що підтверджується посвідченнями про якість: №440 від 19.04.2022 (вагон №95829065), №436 від 19.04.2022 (вагон №95538377), №437 від 19.04.2022 (вагон №95649000), №438 від 19.04.2022 (вагон №95760369), №439 від 19.04.2022 (вагон №95681276), №441 від 19.04.2022 (вагон №95617320), №443 від 25.04.2022 (вагон №95532180), №442 від 25.04.2022 (вагон №95932208), №445 від 25.04.2022 (вагон №95653804), №444 від 25.04.2022 (вагон №95620639).

30.05.2022 Товариство надіслало на електронну адресу Комбінату листа, в якому повідомило про те, що станом на 25.05.2022 із десяти вагонів було передано та вивантажено лише 5 вагонів. Вагони №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065 на шляху слідування по станції Жмеринка не було вивантажено.

Листами від 03.06.2022 №252-1 та №252-2 Комбінат надав АТ "Українська залізниця" дозвіл на переадресування вагонів №95653804, №95620639, №95532180, №95932208 (залізнична накладна №34897215) та вагон №95829065 (залізнична накладна №34933085) по станції Жмеринка на станцію відправлення Вінниця.

Наказом №86 від 06.06.2022 Комбінатом вирішено на території останнього провести контрольне переважування товару, який знаходився у залізничних вагонах №95829065, №95653804, №95932208, №95532180, №95620639.

За результатами спільного комісійного огляду позивачем та відповідачем здійснено зважування продукції та відібрано проби висівок, про що складено відомість зважування від 06.06.2022 та акт відбору проб №07/06 від 07.06.2022.

Зі змісту вищезазначеної відомості зважування, яка підписана членами комісії, у тому числі представником Експедитора, вбачається, що вага брутто у вагоні №95653804 становить 82,300 т, у вагоні №95620639 - 82,950 т, у вагоні №95532180 - 78,550 т, у вагоні №95932208 - 83,350 т, у вагоні №95829065 - 83,650 т.

10.06.2022 комісією складено акт невідповідності №14, у якому зазначено, що 07.06.2022 повернуто 301 200 кг висівок пшеничних гранульованих, що зафіксовано актом зважування від 07.06.2022. У зв`язку з недотриманням умов та термінів транспортування, закінченням гарантійного терміну зберігання згідно з ТУ У 10.9-34325039-002:2020 продукція у вагонах №95653804, №95620639, №95532180, №95932208 №95829065 має невідповідності за органолептичними показниками - невластивий колір, запліснявілий запах, плісняву, які виникли внаслідок утворення конденсату у вагонах, у зв`язку з чим комісією вирішено дану партію гранульованих висівок в кількості 301 200,00 кг перевести у непридатні відходи.

З метою визначення якісних характеристик продукції відібрані зразки пшеничних гранульованих висівок було відправлено для проведення експертного дослідження до Вінницької торгово-промислової палати.

За замовленням Товариства експертом Вінницької торгово-промислової палати проведено відбір проб висівок пшеничних гранульованих з метою перевірки їх якості лабораторним методом.

З акту експертизи №В-134/1 від 07.06.2022 вбачається, що під час огляду вагона №95653804 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95653804 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 60 300 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи №В-134/2 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95620639 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95620639 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 60 600 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи №В-134/3 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95532180 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95532180 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 57 350 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи №В-134/4 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95932208 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95932208 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 61 250 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи №В-134/5 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95829065 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95829065 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 61 700 кг (згідно накладної №34868703 від 20.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 вантаж вагою 301,20 т, який перевозився у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, було зіпсовано у зв`язку з чим Комбінат звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства вартості зіпсованої продукції у розмірі 1 189 562,74 грн (29,2549 (курс гривні) х 135,00 доларів США х 301,20 т).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову, а доводи апеляційної скарги Комбінату вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду, зважаючи на наступне.

Предметом первісного позову є стягнення з Експедитора збитків у формі вартості зіпсованої продукції, завданих Клієнту під час перевезення вантажу у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Відповідно до частин 1, 3 статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями та ін. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, інші види транспорту.

Згідно із частинами 2, 3 статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до умов частини 5 статті 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (частини 2, 5 статті 307 ГК України).

За статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та частиною 1 статті 929 ЦК України, яка унормовується із статтею 316 ГК України, передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до частини 3 статті 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №910/14398/16, від 20.03.2024 у справі №910/12080/22.

Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши істотні умови спірного договору, колегія суддів дійшла висновку, що укладений між сторонами договір №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 є змішаним договором, який містить в собі елементи договору транспортного експедирування та елементи договору перевезення вантажу.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Необхідно відрізняти обов`язок боржника по відшкодуванню збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (Глава 51 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності пояснюється також тим, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов`язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду - особа, яка її завдала.

Аналіз змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

Так, системний аналіз положень статей 1166,1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у статті 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у статті 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

Отже, умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №910/9752/16.

Відповідно до абзацу 2 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Статтею 934 ЦК України встановлено, що за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Вищезазначеною главою ЦК України врегульовано правові наслідки порушення зобов`язання та визначено відповідальність за порушення зобов`язання.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Вина експедитора у порушенні договору транспортного експедирування презюмується та не підлягає доведенню замовником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №910/14398/16.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, судом першої інстанції встановлено, що умовами договору не передбачена відповідальність експедитора за псування вантажу, його втрату чи виявлення невідповідності вантажу товаросупровідним документам, а доводи позивача стосуються саме псування вантажу під час його перевезення.

Однак колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом помилково не враховано, що 08.07.2021 між Комбінатом та Товариством укладено додаткову угоду до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 №9-06-09, якою договір доповнено пунктом 2.1.27., згідно якого Експедитор зобов`язався здійснювати супровід товару від складу відправника до складу одержувача, що включає організацію та особистий контроль навантаження, перевалу, перевантаження, вивантаження товару у пункті призначення.

Крім цього, у відповідності до пункту 3.3. (у редакції додаткової угоди від 08.07.2021) Експедитор зобов`язаний відшкодувати (компенсувати) Клієнту фактичну вартість за повне або часткове пошкодження та/або псування вантажів, їх часткову чи повну втрату, знищення, зникнення, викрадення, недостачу, які були передані до перевезення. Відшкодування повинно здійснюватися в безспірному порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Клієнта протягом 7 календарних днів з моменту отримання Експедитором відповідної вимоги Клієнта.

Отже, згідно з умовами договору на Експедитора покладено відповідальність за псування вантажу, який було передано до перевезення.

Також умовами договору на Експедитора покладено обов`язки, зокрема повідомляти Клієнта про відхилення за якістю та кількістю, виявлені в ході навантаження, і діяти надалі строго відповідно до Клієнта (підпункт 2.1.17.), повідомляти Клієнту дату відправки вагонів, всі відомості про хід виконання зобов`язань за даним договором, про додатково понесені витрати, пов`язані з організацією та оформленням перевезення. Для оперативної передачі інформації після відвантаження протягом 24 годин передати по факсимільному зв`язку зведення відправлених вагонів із зазначенням дати відвантаження, номерів вагонів, номерів відправок і ваги брутто, тара, нетто (підпункт 2.1.20.), негайно інформувати Клієнта про всі обставини, які перешкоджають виконанню зобов`язань Експедитора по даному договору (підпункт 2.1.22.), за письмовим клопотанням Клієнта здійснювати переадресування вагонів з вантажем Клієнта. При цьому, оплата послуг Експедитора здійснюється на підставі додаткової угоди, складеної в кожному конкретному випадку (підпункт 2.1.23.), щоденно інформувати Клієнта про хід відвантажувальних робіт (підпункт 2.1.25.).

Для встановлення правомірності заявлених збитків колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 №9-06-09 07.04.2022 Товариство прийняло до виконання Заявку-інструкцію Комбінату, згідно з якою Експедитор зобов`язався організувати перевезення та експедирування залізничним транспортом вантажу (висівки гранульовані) вагою 400 +/- тон у 6 вагонах, за маршрутом: пункт навантаження - ТОВ "ВКХП№2", станція відправлення - станція Вінниця, станція призначення - Рені-Порт експорт, Одеської залізниці (404908). отримувач - "Ренійський Морський торговий порт" у квоту "АВВЕY GLOBAL L.L.P." ЄДРПОУ порту 01125809, поштова адреса - 68802, Україна, м. Рені. вул. Дунайська 188 склад №1.

20.04.2022 6 залізничних вагонів (№95538377, №95649000, №95760369. №95681276. №95829065, №95617320) з висівками гранульованими, загальною вагою 368,950 т були передані відповідачу для перевезення. Прийняття відповідачем вантажу до перевезення оформлено залізничною накладною №34868703 від 20.04.2022.

Відправником вантажу зазначено - ТОВ "Нідера Агро", ЄДРПОУ 42541071 (графа 1 залізничної закладної). Станція відправлення - Вінниця (графа 2 залізничної накладної). Станція призначення - Рені-Порт (графа 5 накладної). У графі 3 зазначено, що поставка здійснюється згідно контракту №11/1217 від 11.12.2017 з АВВЕY GLOBAL L.L.P.

У графі 24 залізничної накладної зазначено, що до неї додаються: рахунок-фактура (інвойс) №67 від 29.03.2022, посвідчення про якість №436, №437 від 19.04.2022, №438, №439 від 15.04.2022, №441, №440 від 17.04.2022.

Експедитор прийняв вантаж до перевезення без зауважень та заперечень, застережень щодо невідповідності вантажу по якості не висловлювалося, підтвердженням чого є оформлення та підписання Експедитором залізничної накладної №34868703 від 20.04.2022.

18.04.2022 Товариство прийняло до виконання Заявку-інструкцію, згідно з якою Експедитор зобов`язався організувати перевезення та експедирування залізничним транспортом вантажу (висівки гранульовані) вагою 300 +/- тон у 4 вагонах, за маршрутом: пункт навантаження - ТОВ "ВКХП №22. Станція відправлення - станція Вінниця, станція призначення - Рені-Порт експорт, Одеської залізниці (404908). Отримувач - "Ренійський Морський торговий порт" у квоту "АВВЕY GLOBAL L.L.P." ЄДРПОУ порту 01125809, поштова адреса - 68802, Україна, м. Рені. вул. Дунайська 188 склад №1.

26.04.2022 4 залізничних вагони (№95653804, №95620639, №95532180, №95932208) з висівками гранульованими, загальною вагою 239,5 тони були передані відповідачу для перевезення. Прийняття відповідачем вантажу до перевезення оформлено залізничною накладною №34897215 від 26.04.2022.

У графі 24 залізничної накладної зазначено, що до неї додаються: рахунок-фактура (інвойс) №67 від 29.03.2022, посвідчення про якість №445, №444 від 25.04.2022, №443, №442 від 25.04.2022.

Експедитор прийняв вантаж до перевезення без зауважень та заперечень, застережень щодо невідповідності вантажу по якості не висловлювалося, підтвердженням чого є оформлення та підписання залізничної накладної №34897215 від 26.04.2022.

У всіх наданих відповідачу разом з вантажем (висівками гранульованими) посвідченнях про якість зазначено, що вони виготовлені у відповідності до ТУ У 10.9-34325039-002:2020 "Висівки пшеничні гранульовані. Технічні умови" від 15.09.2020, відповідно до пункту 9.2 яких гарантійний термін зберігання висівок - не більше 30 діб з дати виготовлення, а з вологістю 16,5% - не більше ніж 15 діб з дати виготовлення, за умов зберігання та транспортування згідно пунктів 7.1-7.6 технічних умов. Після закінчення гарантійного терміну зберігання висівки гранульовані перевіряються на якість згідно вимог даних технічних умов.

Група вагонів (№95538377, №95649000, №95760369. №95681276. №95829065, №95617320) у складі поїзда 3503 індекс 3358-013-3300 відправлені зі станції Вінниця 23.04.2022 о 19 год 05 хв та прибули на станцію Жмеринка 24.04.2022 о 17 год 29 хв, при цьому вагон 95829065 був відчіплений від групи вагонів по технічній несправності.

Група вагонів (95653804, №95620639, №95532180, №95932208) у складі поїзда 3507 індекс 3358-113-3300 відправлені зі станції Вінниця 30.04.2022 о 20 год 00 хв та прибули на станцію Жмеринка 01.05.2022 о 01 год 40 хв, при цьому вказані вагони були відчіплені від складу поїзда.

Лише 30.05.2022 з офіційної електронної пошти Експедитора - nidera@ukr.net на електронну пошту представника позивача - ЕІ.Маlitska@upi-agro.com.ua надійшло повідомлення про те, що всі 10 вагонів були призупинені на шляху слідування по станції Жмеринка у зв`язку із низькою спроможністю порту вивантажити вагони, які були накопичені в порту раніше. Станом на 25.05.2022 із 10-ти вагонів лише 5 було передано і вивантажено відповідачем.

Листами від 03.06.2022 №252-1 та №252-2 Комбінат надав АТ "Українська залізниця" дозвіл на переадресування вагонів №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065 зі станції Жмеринка на станцію відправлення Вінниця.

05.06.2022 вагони №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065 у складі поїзда 3420 індекс 3300-652-3372 відправлені на станцію відправлення Вінниця.

06.06.2022 вказані 5 вагонів №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208 прибули на станцію Вінниця та були подані на територію позивача.

Отже, вантаж (висівки гранульовані), згідно залізних накладних №34868703 від 20.04.2022 (вагон №95829065) та №34897215 від 26.04.2022 (вагони №95653804, №95620639, №95532180, №95932208) не був доставлений отримувачу на станцію призначення Рені-Порт. При цьому, вагон №95829065 знаходився на станції Жмеринка у період з 24.04.2022 по 05.06.2022, а вагони №95653804, №95620639, №95532180, №95932208 - з 01.05.2022 по 05.06.2022.

Після прибуття вагонів на станцію відправлення, наказом №86 від 06.06.2022 Комбінатом вирішено на території останнього провести контрольне переважування товару, який знаходився у залізничних вагонах №95829065, №95653804, №95932208, №95532180, №95620639.

Відібрані зразки були направлені для проведення експертного дослідження до Вінницької торгово-промислової палати, а також передані для визначення якісних показників до зернової лабораторії Комбінату.

За результатами лабораторного дослідження зернової лабораторії Комбінату 10.06.2022 складено акт про невідповідність, у якому зазначено, що висівки пшеничні гранульовані, загальною вагою 301,20 т у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208 не відповідають ТУ У 10.9-34325039-002:2020, а саме за органолептичними показниками: невластивий колір, запліснявілий запах, які виникли після довготривалого зберігання у залізничних металевих вагонах. Прийнято рішення про переведення даної партії висівок вагою 301,20 тони в категорію непридатних відходів для утилізації.

З акту експертизи Вінницької торгово-промислової палати №В-134/1 від 07.06.2022 вбачається, що під час огляду вагона №95653804 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95653804 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 60 300 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи Вінницької торгово-промислової палати №В-134/2 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95620639 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95620639 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 60 600 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи Вінницької торгово-промислової палати №В-134/3 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95532180 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95532180 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 57 350 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи Вінницької торгово-промислової палати №В-134/4 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95932208 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95932208 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 61 250 кг (згідно накладної №34897215 від 26.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Актом експертизи Вінницької торгово-промислової палати №В-134/5 від 07.06.2022 встановлено, що під час огляду вагона №95829065 всі люки щільно зачинені, слідів пошкодження та доступу до вантажу не виявлено. Пломби зняті в присутності експерта. При відкритті верхніх люків та зовнішнього огляду товару встановлено: висівки пшеничні гранульовані покриті білястим нальотом, деякі ділянки поверхні висівок мають сіро-зелений колір, в деяких місцях гранули злиплись в грудки, в цілому висівки пшеничні гранульовані мають неприємний затхлий запах, на люках також наявний товстий шар нальоту. У пред`явленому залізничному вагоні №95829065 знаходились висівки пшеничні гранульовані в кількості 61 700 кг (згідно накладної №34868703 від 20.04.2022). За результатами проведених лабораторних досліджень на наявність дріжджів та плісняви встановлено, що висівки пшеничні гранульовані мають показники: - КМАФАнМ КУО в 1 г - відповідає вимогам ДСТУ 8446-2015, - пліснява і гриби КУО в 1 г - не відповідає ДСТУ 8447-2015.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами Комбінату про те, що внаслідок неналежного виконання Товариством зобов`язань, передбачених підпунктами 2.1.20. та 2.1.22 пункту 2.1. договору, Комбінат був позбавлений можливості своєчасно здійснити переадресування вагонів, у зв`язку з чим висівки пшеничні гранульовані, загальною вагою 301,20 т, які перевозилися у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, були зіпсовані.

Визначаючи розмір завданих збитків колегія суддів зазначає, що поставка гранульованих висівок здійснювалася на виконання умов контракту №11/1217 від 11.12.2017, який було укладено між Комбінатом та Компанією "ABBEY GLOBAL L.L.P" (United Kingdom).

На момент завдання збитків, офіційний курс гривні щодо долару США становив 29,2549 грн за 1 долар США.

Таким чином, розмір збитків (вартість зіпсованої продукції) становить 1 189 562,74 грн (135,00 доларів США х 301,2 т х 29,2549).

Беручи до уваги те, що умовами договору відповідальність за псування вантажу покладена на Товариство, доведення позивачем всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення та неспростування Експедитором своєї вини, заявлені Комбінатом вимоги щодо відшкодування 1 189 562,74 грн збитків у вигляді фактичної вартості зіпсованої продукції, є обґрунтованими, документально підтвердженими і тому підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції 01.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу застосовується позовна давність в один рік (стаття 925 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 4, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною 1 статті 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначеної норми (статті 261 ЦК України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Разом із цим, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який наразі триває.

За таких обставин, положення пунктів 12, 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України фактично збільшують строк позовної давності.

Оскільки спірні правовідносини виникли (псування вантажу) під час дії воєнного стану, а Комбінат звернулося до суду першої інстанції з позовом у квітні 2023 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що строк позовної давності не було пропущено, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства, дослідивши матеріали справи за зустрічним позовом з урахуванням заяви про зміну предмета позову, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства, виходячи із нижчезазначеного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, 06.09.2019 між Комбінатом та Товариством було укладено договір №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Згідно з підпунктом 2.2.8. пункту 2.2. договору Клієнт зобов`язався відшкодувати Експедитору витрати, пов`язані з оплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з вини Клієнта.

Пунктом 4.8. договору встановлено, що Експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та осіб на свій розсуд та нести відповідальність за дії третіх осіб перед Клієнтом. Клієнт зобов`язаний відшкодувати узгодженні з ним і здійснені в його інтересах додаткові витрати Експедитора, які виникли у останнього при виконанні договору. Підтвердженням додаткових витрат Експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), які були залучені до виконання договору або органами влади. Відшкодування Клієнтом документально підтверджених додаткових витрат Експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 3 банківських днів з дня виставлення додаткового рахунку.

Як було раніше встановлено, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором, на підставі заявки-інструкції від 07.04.2022 Експедитор організував перевезення висівок гранульованих в 6 вагонах (№95538377, №95649000, №95760369, №95829065, №95681276, №95617320), що підтверджується оформленою до перевезення залізничною накладною №34868703 від 20.04.2022.

Вагони №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 направлялись із вантажем до станції призначення Рені-Порт-Експорт Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" через територію Республіку Молдова.

У лютому 2023 року перевізником АТ "Українська залізниця" списано з особового рахунку Товариства 297 360,00 грн за понаднормове користування вагонами за межами території України.

08.05.2023 Товариство направило Комбінату вимогу (вих. №08-05/23) щодо оплати за понаднормове користування вагонами за межами території України у розмірі 297 360,00 грн разом із рахунком на оплату та актом надання послуг №39-4 від 05.05.2023 .

Разом із тим, у листі АТ "Українська залізниця" від 02.08.2023 №ЦЦМ-12/288 вказано, що у липні-серпні 2022 року на підставі інформації, наданої філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця", Товариству було нараховано плату за використання за межами України 5 вищезазначених вагонів за 95 діб у сумі 239 400,00 грн (з розрахунку 1 вагон - 19 діб за межами України). У лютому 2023 на підставі інформації, наданої філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця", Товариству було нараховано плату за використання за межами України 6 вагонів №95538377, №95649000, №95760369, №95829065, №95681276, №95617320 відповідно до накладної №34868703 від 20.04.2022 в сумі 297 360,00 грн за 118 діб (з розрахунку 1 вагон - 22 доби за межами України, відповідно 5 вагонів №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 - 110 діб за межами України, 1 вагон №95829065 - 8 діб за межами України). Вагон №95829065 було переадресовано по станції Жмеринка регіональної філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" на станцію Вінниця регіональної філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", тобто вказаний вагон за межами України не перебував. АТ "Українська залізниця" здійснено коригування надлишково стягнутої плати за використання вагонів за межами України за 103 доби (95 діб + 8 діб) в суму 259 560,00 грн.

13.09.2023 Експедитором було надіслано Комбінату вимогу вих. №11-09/23 від 11.09.2023, в якій вказано про здійснення перевізником - АТ "Українська залізниця" коригування надлишково стягнутої плати за використання вагонів за межами України у загальному розмірі 259 560,00 грн. Разом із вказаним листом також було надіслано акт коригування від 31.08.2023 до акту надання послуг №39-4 від 05.05.2023 та додаток до акту коригування.

У той же час за розрахунком Товариства, обґрунтований розмір плати за використання за межами України 5 вагонів №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 становить 277 200,00 грн (з розрахунку 1 вагон - 22 доби за межами України)

Крім цього, на виконання взятих на себе зобов`язань Експедитор на підставі заявки від 15.03.2022 організував перевезення висівок гранульованих в 4 вагонах №95589107, №95588166, №95353231, №95588307, що підтверджується оформленими до перевезення залізничними накладними №34691428, №34691469, №34691451, №34691477 від 24.03.2022.

Згідно оформлених залізничних накладних №34691428, №34691469, №34691451, №34691477 від 24.03.2022 відправником зазначеного вантажу виступив експедитор - ТОВ "Нідера Агро" (код 1866), отримувачем Ренійський морський торговий порт, станція відправлення - Вінниця, станція призначення - Рені-Порт, маса 275 тонн 700 кг.

З метою виконання взятих на себе зобов`язань, Товариством (далі за текстом договору -замовник) було залучено до виконання третю особу - ТОВ "АП Марін" (далі за текстом договору - виконавець), що підтверджується укладеним між ними договором №1012/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.12.2020, додатковою угодою №69 від 03.04.2022.

Відповідно до пункту 2 вказаної додаткової угоди ціна послуг користування одного вагону (винагорода виконавця), користування вагонами понад норму користування вагонами складає 10 800,00 грн за вагон (разом із ПДВ) по маршруту Чернівці-Північна/Півд.-Захід. зал.- Вінниця/Півд.-Зах. Зал. - Рені-Порт (експ)/Одеська зал.

Перед адресацією порожніх вагонів виконавцем замовник сплачує виконавцю 100% суми користування вагонами 10 800,00 х 4 = 43 200,00 грн (разом із ПДВ), але не пізніше чим за 3 робочих дні до прибуття вагонів виконавця під завантаження (пункт 3 додаткової угоди №69).

Пунктом 5 додаткової угоди №69 визначено номера вагонів, які надає виконавець для забезпечення договору: №95588307, №95588166, №95589107, №95353231.

16.10.2020 за допомогою засобів кваліфікованого електронного підпису та печаток між ТОВ "АП Марін" та Товариством оформлено акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №459 на суму 43 200,00 грн.

Вартість наданих ТОВ "АП Марін" була повністю сплачена Товариством, що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2022 №547.

30.05.2023 Товариством було надіслано Комбінату вимогу вих. №29-05/23 від 29.05.2023 про оплату вартості вказаних додаткових витрат Експедитора у розмірі 43 200,00 грн. Разом із вказаним листом також було надіслано рахунок на оплату та акт наданих послуг №31-2 від 29.05.2023 у розмірі 43 200,00 грн.

Окрім цього, як було раніше встановлено, з метою визначення якісних характеристик продукції у вагонах №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065 відібрані зразки пшеничних гранульованих висівок було відправлено для проведення експертного дослідження до Вінницької торгово-промислової палати.

Факт проведення експертизи підтверджується листом Вінницької торгово-промислової палати від 26.04.2023 №23/05/161 та актами експертизи від 07.06.2022: №В-134/1, №В-134/2, №В-134/3, №В-134/4, №В-134/5.

Вартість послуг щодо проведення експертизи становить 9 360,00 грн, які згідно платіжного доручення №580 від 06.06.2022 були сплачені на користь Вінницької торгово-промислової палати.

Однак вищезазначені додаткові витрати Експедитора не були відшкодовані Клієнтом у добровільному порядку.

Внаслідок неналежного виконання Клієнтом зобов`язань за договором №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019 в частині відшкодування додаткових витрат, понесених Експедитором під час виконання вказаного правочину, останній звернувся із зустрічним позовом про стягнення з Комбінату плати за користування вагонами №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 за межами території України у розмірі 277 200,20 грн, 20 864,30 грн інфляційних витрат, 4 557,13 грн 3% річних, 75 952,11 грн пені, а також 43 200,00 грн додаткових витрат, понесених внаслідок залучення третьої особи (за користування вагонами №95588307, №95588166, №95589107, №95353231), а також 9 360,00 грн витрат на проведення експертизи з метою визначення якісних показників вантажу у вагонах №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову, а доводи апеляційної скарги Товариства вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновки суду, зважаючи на наступне.

Предметом зустрічного позову є стягнення з Клієнта додаткових витрат, які були понесені Експедитором, під час виконання зобов`язань за договором №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019, а саме:

- 277 200,20 грн - плата за користування вагонами №95538377, №95649000, №95760369, №95681276, №95617320 за межами території України, а також нараховані компенсаційні виплати та штрафні санкції;

- 43 200,00 грн - додаткові витрати, понесені внаслідок залучення третьої особи згідно договору №1012/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.12.2020, укладеним з ТОВ "АП Марін", (за користування вагонами №95588307, №95588166, №95589107, №95353231);

- 9 360,00 грн - витрати на проведення експертизи з метою визначення якісних показників вантажу у вагонах №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065.

Згідно з абзацом 3 частини 1 стаття 929 ЦК України договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

У відповідності до абзацу 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії (абзац 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Пунктом 4.8. договору встановлено, що Експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та осіб на свій розсуд та нести відповідальність за дії третіх осіб перед Клієнтом. Клієнт зобов`язаний відшкодувати узгоджені з ним і здійснені в його інтересах додаткові витрати Експедитора, які виникли у останнього при виконанні договору. Підтвердженням додаткових витрат Експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), які були залучені до виконання договору або органами влади. Відшкодування Клієнтом документально підтверджених додаткових витрат Експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 3 банківських днів з дня виставлення додаткового рахунку.

Зі змісту вищезазначених приписів законодавства та положень договору випливає, що експедитор має право на відшкодування понесених ним додаткових витрат за одночасного існування трьох умов, (1) якщо такі витрати були понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування, (2) обсяг додаткових витрат має бути погоджений з клієнтом, (3) понесені додаткові витрати мають підтверджуватися доказами, надані третіми особами.

Крім цього, згідно з підпунктом 2.2.8. пункту 2.2. договору Клієнт зобов`язався відшкодувати Експедитору витрати, пов`язані з оплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з вини Клієнта.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що клієнт повинен відшкодувати простій транспортних засобів лише у випадку, якщо такий простій спричинений саме через винні дії клієнта.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання взятих на себе зобов`язань Експедитор на підставі заявки від 15.03.2022 організував перевезення висівок гранульованих в 4 вагонах №95589107, №95588166, №95353231, №95588307, що підтверджується оформленими до перевезення залізничними накладними №34691428, №34691469, №34691451, №34691477 від 24.03.2022.

З метою виконання взятих на себе зобов`язань, Товариством було залучено до виконання третю особу - ТОВ "АП Марін", що підтверджується укладеним між ними договором №1012/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.12.2020, додатковою угодою №69 від 03.04.2022.

Крім цього, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором, на підставі заявки-інструкції від 07.04.2022 Експедитор організував перевезення висівок гранульованих в 6 вагонах (№95538377, №95649000, №95760369, №95829065, №95681276, №95617320), що підтверджується оформленою до перевезення залізничною накладною №34868703 від 20.04.2022.

Надалі АТ "Українська залізниця" здійснено коригування надлишково стягнутої плати за використання вагонів за межами України за 103 доби (95 діб + 8 діб) в суму 259 560,00 грн.

13.09.2023 Експедитором було надіслано Комбінату вимогу вих. №11-09/23 від 11.09.2023, в якому вказано про здійснення перевізником - АТ "Українська залізниця" коригування надлишково стягнутої плати за використання вагонів за межами України у загальному розмірі 259 560,00 грн. Разом із вказаним листом також було надіслано акт коригування від 31.08.2023 до акту надання послуг №39-4 від 05.05.2023 та додаток до акту коригування.

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом про те, що вищезазначені додаткові витрати Товариства пов`язані з виконанням його зобов`язань за договором №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019.

Проте, як було правильно встановлено місцевим господарським судом, Експедитор не узгодив з Клієнтом перелік додаткових послуг та витрат, необхідних для виконання договору, не передбачив їх ймовірність під час укладання договору №9-06-09 від 06.09.2019, а також не звертався до Клієнта для погодження таких витрат. Про понесення додаткових витрат та необхідність їх сплати Клієнт був повідомлений вже після надання таких послуг, що не відповідає положенням пункту 4.8. договору.

Крім цього, виходячи зі змісту пункту 2.2.8 договору, Клієнт повинен відшкодувати простій транспортних засобів лише у випадку, якщо такий простій спричинений через винні дії Клієнта.

Однак, як було правильно встановлено судом першої інстанції, доказів наявності вини Клієнта у простої вагонів поза межами території України матеріали справи не містять та не була встановлена судом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову у вказаній частині.

З огляду на відмову у задоволенні стягнення вказаних додаткових витрат (основна вимога), у стягненні 20 864,30 грн інфляційних витрат, 4 557,13 грн 3% річних, 75 952,11 грн пені, які є похідними позовними вимогами, було також правомірно відмовлено.

Крім зазначених вимог, Експедитор у зустрічному позові також просив суд стягнути з Комбінату витрати на проведення експертизи у розмірі 9 360,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення якісних характеристик продукції у вагонах №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065 відібрані зразки пшеничних гранульованих висівок було відправлено для проведення експертного дослідження до Вінницької торгово-промислової палати.

Однак, враховуючи встановлення судом у межах даної справи псування вантажу у вагонах №95653804, №95620639, №95532180, №95932208, №95829065 у зв`язку з неналежним виконанням Експедитором умов договору, що було також підтверджено актами експертизи Вінницької торгово-промислової палати, витрати на проведення експертизи для визначення якісних показників продукції у зазначених вагонах у розмірі 9 360,00 грн покладаються на Експедитора, відтак зустрічний позов у цій частині також не підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення первісного позову Комбінату у повному обсязі та про відмову у задоволенні зустрічного позову Товариства.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційних скаргах та відзивах не беруться судом до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, зважаючи на встановлене вище, колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції наведених у постанові норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комбінату підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

У той же час доводи Товариства про ухвалення господарським судом рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що Комбінат визначив ціну позову у розмірі 1189562,74 грн.

Отже, за звернення до місцевого господарського суду з первісним позовом Комбінату необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 17 843,44 грн (1 189 562,74 грн х 1,5%).

Факт оплати судового збору у розмірі 17 843,44 грн підтверджується копією платіжної інструкції №V30406046 від 07.04.2023.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тому за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23, позивачу за первісним позовом необхідно було сплатити 26765,16 грн (17 843,44 грн х 150%).

Факт оплати судового збору у розмірі 26 765,16 грн грн підтверджується копією платіжної інструкції №V40740009 від 14.03.2024.

З огляду на задоволення первісного позову та апеляційної скарги Комбінату, на підставі статті 129 ГПК України судовий збір за подачу позову у розмірі 17 843,44 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 26 765,16 грн покладається на Товариство.

У той же час судовий збір за розгляд апеляційної скарги Товариства у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на вказаного апелянта.

Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в нижчезазначеній редакції:

"1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: Акціонерне товариство "Українська залізниця", Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт", про стягнення 1 189 562,74 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 42541071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (23240, Вінницька область, Вінницький район, селище Десна, вулиця Лесі Українки, будинок 6 Б; ідентифікаційний код 34325039) 1 189 562 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 74 коп. та 17 843 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн 44 коп. судового збору, сплаченого за звернення до суду першої інстанції".

3. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" про стягнення 431 133,54 грн залишити без задоволення".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 42541071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (23240, Вінницька область, Вінницький район, селище Десна, вулиця Лесі Українки, будинок 6 Б; ідентифікаційний код 34325039) 26 765 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 16 коп. судового збору, сплаченого за звернення до суду апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи №910/5611/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст складено 01.07.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.06.2024
Оприлюднено	04.07.2024
Номер документу	120146930
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування

Мальченко А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.06.2024 по справі 910/5611/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/5611/23

Постанова від 19.06.2024

Постанова
від 19.06.2024 по справі 910/5611/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД