Постанова

від 03.07.2024 по справі 910/5611/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. Справа№ 910/5611/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5611/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (третя особа-1),

Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (третя особа-2),

про стягнення 1 189 562 74 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2"

про стягнення 431 133,54 грн, -

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (далі - Комбінат, Клієнт) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" (далі - Товариство, Експедитор) 1 189 562,74 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019, в результаті чого позивачеві завдано збитків у вищезазначеному розмірі, які є вартістю зіпсованої продукції, яка перевозилася у вагонах №95829065, №95653804, №95620639, №95532180, №95932208.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 позовну заяву Комбінату прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5611/23, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

У той же час 11.05.2023 Товариство подало зустрічний позов про стягнення з Комбінату 350 133,54 грн, з яких: 239 400,00 грн - сума простою, 20 864,30 грн - інфляційні втрати, 4 557,13 грн - 3% річних, 75 952,11 грн - пеня, 9 360,00 грн - витрати за проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 вказаний зустрічний позов Товариства було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Комбінату та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 залучено до участі у справі №910/5611/23 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом, - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", третя особа-1) та Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (далі - ДП "Ренійський морський торговельний порт", третя особа-2).

14.09.2023 через канцелярію суду Товариство подало заяву про зміну предмета зустрічного позову. Відповідно до поданої заяви Товариство просить суд стягнути з Комбінату грошові кошти у розмірі 431 133,54 грн, з яких: 277 200,00 грн - плата за користування вагонами за межами території України, 20 864,30 грн - інфляційні витрати, 4557,13 грн - 3% річних, 75 952,11 грн - пеня, 9 360,00 грн - витрати на проведення експертизи, 43 200,00 грн - додаткові витрати за понаднормове користування вагонами.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 заява про зміну предмета зустрічного позову була прийнята судом до розгляду у зв`язку з чим подальший розгляд справи №910/5611/23 здійснювався з урахуванням вказаної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у задоволенні первісного позову Комбінату та зустрічного позову Товариства було відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Комбінат та Товариство звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржуване рішення, а саме Комбінат - в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, а Товариство - скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу Комбінату на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 задоволено, а апеляційну скаргу Товариства - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову, а в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишено без змін. Стягнуто з Товариства на користь Комбінату 1189562,74 грн, 17 843,44 грн судового збору, сплаченого за звернення до суду першої інстанції, та 26 765,16 грн судового збору, сплаченого за звернення до суду апеляційної інстанції.

19.06.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Комбінату надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.06.2024 заяву Комбінату передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 розгляд заяви позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5611/23 призначено на 03.07.2024.

27.06.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшли заперечення щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Заперечуючи проти заяви Комбінату про ухвалення додаткового рішення, відповідач за первісним позовом вказав на те, що договір про надання правової допомоги №11/03 від 11.03.2024 не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом;

- матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення не містять документального підтвердження понесених Комбінатом витрат на правову допомогу (доказів оплати), що є підставою для відмови у задоволенні вказаної заяви позивача за первісним позовом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28.09.2023 у справі №686/31892/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-3, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06.03.2018 у справі №335/9232/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20).

У судове засідання 03.07.2024 відповідач за первісним позовом та треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляли, хоча про дату, місце та час розгляду заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5611/23 були повідомлені належним чином.

За частиною 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Обговоривши питання можливості розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови за відсутності представників відповідача за первісним позовом та третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що зазначені учасники справи про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляли та не заявляли клопотань про відкладення розгляду заяви, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду вказаної заяви у даній справі без заслуховування додаткових пояснень, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі вказаних осіб.

У судовому засіданні 03.07.2024 представник позивача за первісним позовом просив суд заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5611/23 задовольнити, понесені у суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача за первісним позовом.

03.07.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Комбінату та покладення на Товариство витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем за первісним позовом у суді апеляційної інстанції.

Як було раніше зазначено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у цій справі апеляційну скаргу Комбінату було задоволено.

Таким чином, позивач за первісним позовом має право на відшкодування понесених ним судових витрат під час розгляду цієї справи апеляційним господарським судом, якщо їх розмір буде документально підтверджено та відповідатиме критеріям, закріпленим у процесуальному законі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що разом зі своєю апеляційною скаргою Комбінат подав заяву про відшкодування витрат на правову допомогу разом із відповідними доказами.

Таким чином, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 99 478,13 грн, до заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Комбінатом було додано копії: договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024 №11/03, додаткової угоди від 11.03.2024 до зазначеного договору, акту приймання-передачі наданих послуг від 27.03.2024, опису наданих послуг у справі №910/5611/23, що розглядається Північним апеляційним господарським судом, згідно договору про надання правової допомоги №11/03 від 11.03.2024, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1080273, виданого 11.03.2024 адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально - Колісником Богданом Олеговичем, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000301 на ім`я вказаного адвоката.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

За умовами укладеного між адвокатом Колісником Б.О. (у тексті договору -Адвокат) та Комбінатом (у тексті договору - Клієнт) договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024 №11/03, відповідно до пункту 1 якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів Клієнта, зокрема в усіх судах України в усіх інстанціях у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, а Клієнт - прийняти надані за цим правочином послуги та сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк, погоджені сторонами.

Згідно з пунктом 3.1. договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного правочину.

11.03.2024 між Адвокатом та Комбінатом укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024 №11/03, згідно з пунктом 1 якого сторони погодили, що сума (розмір) витрат Клієнта на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд) у справі №910/5611/23 складає 40 000,00 грн, виходячи із погодженого між Клієнтом та Адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги щодо подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 та стягнення збитків з Товариства згідно договору №9-06-09 на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.09.2019.

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного у пункті 1 додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої суми заборгованості (пункт 2 додаткової угоди).

За умовами пункту 4 додаткової угоди сторони погодили, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 10 банківських днів з моменту ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення у справі №910/5611/23 за результатом розгляду апеляційної скарги Комбінату на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23.

Колегією суддів встановлено, що 27.03.2024 між Адвокатом та Комбінатом було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг та опис наданих послуг у справі №910/5611/23.

Зі змісту вказаного акту приймання-передачі послуг та опису наданих послуг вбачається, що Адвокатом було надано, а Клієнт прийняв юридичні послуги на загальну суму 99 478,13 грн, з яких:

- 40 000,00 грн (фіксована сума), яка включає в себе: попередню консультацію Клієнта з приводу рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/5611/23; підписання додаткової угоди щодо підготовки та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (1 година); підготовка апеляційної скарги (6 годин); підготовку заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі та направлення її відповідачу та до суду (2 години);

- 59 478,13 грн - гонорар успіху (1 189 562,74 грн х 5%).

Підписавши та скріпивши печатками вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо якості та/або обсягу наданих послуг.

Таким чином, положеннями договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024 №11/03 порядок обчислення гонорару було визначено у фіксованому розмірі, відтак доводи Товариства про відсутність у договорі порядку визначення розміру витрат Комбінату на правову допомогу є необґрунтованими.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Колегія суддів при розгляді заяви звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 стосовно того, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Разом із цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (пункти 6.52., 6.32. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Беручи до уваги включення до суми фіксованого гонорару послуг, які не підлягають відшкодуванню, апеляційний господарський суд дійшов висновку про надмірність заявленої суми та вважає її обґрунтованою у розмірі 35 000,00 грн.

Крім цього, як було раніше зазначено, пунктом 2 додаткової угоди сторонами також погоджено додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої суми заборгованості.

Оскільки позов Комбінату було задоволено повністю, "гонорар успіху" становить 59478,13 грн (1 189 562,74 грн х 5%).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Таким чином, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" у розмірі 59 478,13 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для позивача за первісним позовом судового рішення у даній справі, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, перевищують заявлений фіксований розмір витрат, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника Комбінату, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним зменшення заявленого розміру "гонорару успіху" до 15 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку щодо невідповідності заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв`язку з чим заява позивача за первісним позовом підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача за первісним позовом обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн (35 000,00 грн + 15 000,00 грн "гонорар успіху").

Доводи скаржника щодо відсутності у матеріалах справи доказів оплати Комбінатом витрат на професійну правничу допомогу відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки згідно з пунктом 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу позивача за первісним позовом у справі №910/5611/23 задоволено, колегія суддів дійшла до висновку, що судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Комбінату у розмірі 50 000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5611/23 задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" в сумі 50 000,00 грн, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нідера Агро" (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 42541071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (23240, Вінницька область, Вінницький район, селище Десна, вулиця Лесі Українки, будинок 6Б; ідентифікаційний код 34325039) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/5611/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями286-291 ГПК України.

Повний текст складено 08.07.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова