Постанова

від 05.06.2024 по справі 920/1017/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. Справа№ 920/1017/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 05.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни

на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 (суддя Джепа Ю.А., повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023)

за позовом Сумської міської ради

до 1) фізичної особи-підприємця Паляника Ірини Іванівни

2) фізичної особи-підприємця Кудлаєнко Ольги Іванівни

про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До господарського суду звернулась Сумська міська рада з позовною заявою до відповідачів, у якій просить суд:

1) скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 778190459101, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 26201046 від 17.11.2015);

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2019 № 3457 посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамарою Анатоліївною (індексний номер рішення: 49312425 від 23.10.2019);

3) скасувати державну реєстрацію права власності за Паляника Іриною Іванівною (РНОКПП НОМЕР_2 ) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 778190459101, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 49312425 від 23.10.2019);

4) зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Паляника Ірину Іванівну (РНОКПП НОМЕР_2 ) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:11:007:0016, зальною площею 0,0025 га, реєстраційний номер: 780459559101, шляхом демонтажу самочинно збудованого та незаконно зареєстрованого об`єкта нерухомого майна;

5) стягнути з Паляника Ірини Іванівни (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009,40009, м. Суми, вул. Садова, 33) судовий збір у розмірі 9 924,00 грн, сплачений при поданні позову.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням чинного законодавства України в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та наявністю підстав для захисту прав позивача як органу, який має право розпоряджатись спірною земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 задоволено позов.

Скасовано державну реєстрацію права власності за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 778190459101, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 26201046 від 17.11.2015).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2019 № 3457, що посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Тамарою Анатоліївною (зареєстровано в реєстрі №3457).

Скасовано державну реєстрацію права власності за Паляника Іриною Іванівною ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 778190459101, за адресою: : АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 49312425 від 23.10.2019).

Зобов`язано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 5910136600:11:007:0016, загальною площею 0,0025 га, реєстраційний номер: 780459559101, шляхом демонтажу самочинно збудованого та незаконно зареєстрованого об`єкта нерухомого майна.

Стягнуто з Паляники Ірини Іванівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради витрати зі сплати судового збору в сумі 4 962,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради витрати зі сплати судового збору в сумі 4 962,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для захисту судом порушених прав позивача, оскільки земельна ділянка, на якій було побудовано об`єкт нерухомого майна без дозволів, знаходиться у комунальній власності Сумської міської ради.

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Паляника Ірина Іванівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі 920/1017/22 та відмовити Сумський міській раді у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- дії позивача щодо надання згоди на розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці та в подальшому відмови у продовженні договору оренди з новим власником з посиланням на технічну та нормативну неможливість використання земельної ділянки під розміщення об`єкта торгівлі - є суперечливими;

- відсутні підстави вважати, що скаржник незаконно утримує земельну ділянку, оскільки всі процедури надання земельної ділянки у користування та розміщення там приміщення були дотримані.

Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про долучення доказів по справі.

Клопотання та відзив учасників справи.

26.03.2024 до канцелярії суду від Сумської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- твердження про отримання відповідачем-2 всіх необхідних дозволів на забудову земельної ділянки не відповідає встановленим обставинам справи та доданим до апеляційної скарги документам;

- суд першої інстанції дійшов правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доданих апелянтом доказів позивач заперечує щодо їх долучення, оскільки апелянтом не повідомлено про їх існування та відповідач-2 не зверталась до суду з клопотанням про їх витребування, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання письмових доказів та приєднання їх до матеріалів справи.

Позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

10.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Сумської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Господарському суду Сумської області.

30.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Сумської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

02.01.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №920/1017/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 08.01.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Сумської області надіслати матеріали справи №920/1017/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

16.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1017/22.

Суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці 22.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №920/1017/22 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

13.02.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. з 13.02.2024 по 18.02.2024 перебував у відрядженні.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці 19.02.2024.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці 20.02.2024.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 21.02.2024 по 01.03.2024.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 18.03.2024) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 та призначено до розгляду на 30.04.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1165/24 від 18.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 виправлено допущену в п.2 резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 описку, а саме замість - «Розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 призначити на 16.04.2024 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16» зазначено: »Розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 призначити на 30.04.2024 року о 12 год. 30 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 клопотання Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 клопотання Сумської міської ради про відкладення розгляду справи - задоволено та відкладено в режимі відеоконференції розгляд справи за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 на 05.06.2024.

Щодо клопотання скаржника про долучення доказів по справі, доданого до апеляційної скарги, судова колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник просить суд долучити та врахувати під час розгляду справи копії документів, якими обґрунтовується апеляційна скарга, а саме: копії договору оренди від 17.01.2006, кадастрового плану земельної ділянки, акта приймання - передачі від 17.01.2006, витягу про грошову оцінку, витягу з державного реєстру правочинів, паспорту зупинки «Автоколона 15955» від 2005, паспорту розміщення МАФ «Автоколона 15955» від 2011, рішення виконкому від 15.09.2019, договору купівлі - продажу від 03.10.2019, рішення СМР від 26.07.2023.

В обгрунтування подання нових доказів на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення скаржник посилається на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач-2 не мала можливості надати документи, оскільки вони знаходяться у першого відповідача, яка виїхала за межі країни.

Скаржник просить суд визнати поважними причини несвоєчасної подачі доказів та долучити їх до матеріалів справи, а також врахувати під час розгляду апеляційної скарги.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - на відповідача-2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 була обізнана з ходом розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки неодноразово зверталась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Наразі ж, єдиною підставою неможливості подання доказів до суду першої інстанції скаржник визначає те, що такі документи знаходились у першого відповідача, яка виїхала за межі країни.

Натомість, дана справа перебувала у провадженні Господарського суду Сумської області досить тривалий час, під час якого відповідачем-2 не було належним чином реалізовано свої процесуальні права, зокрема щодо подання доказів на підтвердження своєї позиції чи клопотань про витребування необхідних на думку відповідача-2 доказів.

Суд враховує, що апеляційну скаргу подано на оскаржуване рішення суду від 21.11.2023, у той час як всі надані документи датовані часу, що передує прийняттю рішення судом першої інстанції в даній справі, тобто такі документи існували станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

Судова колегія звертає увагу, що заявляючи клопотання про визнання поважними причин неподання нових доказів, апелянт не наводить обґрунтованих підстав неможливості надання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а самі лише посилання на неможливість їх подання з огляду на перебування таких доказів в іншої особи не можуть бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на їх подання та поновлення такого строку з урахуванням того, що справа перебувала в провадженні суду першої інстанції тривалий час, протягом якого, як було зазначено вище, відповідач-2 не вчиняла відповідних процесуальних дій, спрямованих на подання доказів на підтвердження своєї позиції.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що відповідачем-2 обґрунтованих причин, з яких такі дії (зокрема щодо отримання необхідних на її думку доказів) та їх надання суду не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій відповідачем-2 - не наведено, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про визнання поважними причин неподання нових доказів та відповідно поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів.

Відтак, оскільки апеляційний господарський суд відмовляє у поновленні строку на подання доказів з підстав визнання неповажними причин пропуску такого строку, то додані до апеляційної скарги докази не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

05.06.2024 у судовому засіданні в режимі відеоконференції брав участь представник позивача, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №315788681 від 22.11.2022 вбачається, що 17.11.2015 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення площею 22,1 м2, розташоване по АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 12078640 від 17.11.2015).

Підставою для державної реєстрації об`єкта нерухомості зазначено наступні документи: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: СМ №143151590013, видана 08.06.2015 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області; договір оренди земельної ділянки, серія та номер 44 від 17.01.2006; рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про присвоєння поштових адрес, серія та номер: 535 від 10.10.2006; технічний паспорт, серія та номер: 23092015 від 23.09.2015.

Відповідно до даних Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: СМ № 143151590013 від 08.06.2015 документом, що засвідчує право користування земельною ділянкою є договір оренди від 01.07.2007 про оренду іншої земельної ділянки - кадастровий номер 5910136600:14:003:0023, ДЗК №040761200227, площею 0,0018 га, що, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 11/3, а не вул. Білопільський шлях, 18/2. Загальна площа будівлі в Декларації зазначена 22,1 м2. За вказаною державною реєстрацією виходить, що на земельній ділянці площею 18 м2 збудований об`єкт нерухомості площею 22,1 м2.

Також, підставою для державної реєстрації нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначений договір оренди земельної ділянки від 17.01.2006 № 44, який стосується земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:11:007:0016 (реєстраційний номер 780459559101), площею 0,0025 га, що розташована адресою: АДРЕСА_1 , що вільна від забудови та була надана позивачем в оренду під розміщення торгівельного кіоску. Відповідно до п. 2.2. Договору цей договір був укладений строком до першого грудня дві тисячі двадцятого року.

У відповідь на запит про те, чи видавались профільним управлінням позивача будь-які дозвільні документи на забудову земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:11:007:0016, площею 0,0025 га, що розташована адресою: АДРЕСА_1 отримана інформація Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради про те, що станом на 02.08.2021 згідно з реєстром будівельної діяльності, невід`ємною складовою частиною якого є єдиний реєстр документів (який діє з 2011 року), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 25.1 1.2020 № 1380/08.01-20 відносно земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:11:007:0016 (реєстраційний номер 780459559101), площею 0,0025 га, згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням сесії Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, запитувана земельна ділянка знаходиться в функціональній зоні ТР-2 (магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях)) в межах червоних ліній магістральної загальноміського значення вулиці Білопільський шлях. Одним із допустимих видів використання, які потребують спеціальних погоджень у вказаній зоні є розміщення малих архітектурних форм комерційного призначення площею не більше 20 м2, які не мають фундаменту.

Можливість розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста визначає Комплексна схема розміщення тимчасових споруд у місті Суми, затверджена рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.01.2018 № 45.

Відповідно до Комплексної схеми запитуване місце знаходиться у форматній зоні 0, і якій розміщення тимчасових споруд заборонено.

Крім того, Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у своєму листі повідомило, що згідно топографогеодезичного плану масштабу М1:500 через запитувану ділянку проходить транзитний кабель зв`язку та водопровід 6=200 мм, в охоронних зонах, яких державними будівельними нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (додаток И-1 (обов`язковий) забороняється розміщення будь яких споруд. Отже, на вказаній земельній ділянці не має бути жодних споруд, ані тимчасових, ані тим більше капітального нерухомого майна.

15.06.2019 державним реєстратором Недведською О.А. внесено зміни до розділу Державного реєстру щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 778190459101, який зазначено, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:11:007:0016, що є комунальною власністю Сумської міської територіальної громади в частині зміни його площі з 22,1 м2 на 58,9 м2. Вказану державну реєстрацію змін розділу проведено 15.06.2019 (рішення про державну реєстрацію від 18.06.2019 індексний номер 47391997).

Підставою для внесення змін до Державного реєстру вказано: свідоцтво про право власності, серія та номер: 47757977 від 17.11.2015; технічний паспорт, серія та номер: б/н від 26.12.2018; довідка-характеристика об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 3/304-19 від 14.06.2019.

Фактично підставою для державної реєстрації збільшення площі об`єкта нерухомого майна були видані ФОП Голубенко О.В. довідка- характеристика від 14.06.2019 № 3/04-19 та технічний паспорт від 26.12.2018.

Наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2021 №1727/5 скасовано рішення від 18.06.2019 №47391997, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради Сумської області Недведською Олесею Алєйзівною.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 23.10.2019 ОСОБА_1 продала Паляникі І.І. майно, а саме нежитлове приміщення (магазин) літерою «А-1» загальною площею 58, 9 кв. м., що розташоване у АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці, яка належить Сумській міській раді.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням чинного законодавства України в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та наявністю підстав для захисту прав позивача як органу, який має право розпоряджатись спірною земельною ділянкою.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п а) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судом, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:11:007:0016, площею 0,0025 га, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, є комунальною власністю Сумської міської територіальної громади, отже виключно позивач, як представницький орган, має право розпоряджатися нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатних для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З викладеного вбачаються підстави для захисту судом порушених прав позивача, оскільки земельна ділянка, на якій було побудовано об`єкт нерухомого майна без дозволів, а саме: магазин за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності Сумської міської ради.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що продане ОСОБА_1 Паляникі І.І. нежитлове приміщення (магазин), загальною площею 58,9 кв.м, було збудовано відповідно до норм чинного законодавства і що нею були отримано відповідні дозволи на будівництво магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 778190459101, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 26201046 від 17.11.2015).

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.10.2019 № 3457, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Тамарою Анатоліївною, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 778190459101, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 26201046 від 17.11.2015), з чим погодилась судова колегія, то цілком обґрунтованим є висновок щодо наявності правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.10.2019 № 3457, що посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Тамарою Анатоліївною (індексний номер рішення: 49312425 від 23.10.2019), а відповідно і скасування державної реєстрації права власності за Паляника Іриною Іванівною (РНОКПП НОМЕР_2 ) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 778190459101, за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 49312425 від 23.10.2019).

Разом з цим, з огляду на положення ст. 376 Цивільного кодексу України та ст. 212 Земельного кодексу України відповідна земельна ділянка, кадастровий номер 5910136600:11:007:0016, на якій розташоване спірне нерухоме майно, підлягає поверненню відповідачами позивачу з приведенням її у придатний для використання стан.

Аргументи скаржника про суперечливість поведінки позивача, що стосується надання згоди на розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці та в подальшому відмови у продовженні договору оренди з новим власником з посиланням на технічну та нормативну неможливість використання земельної ділянки під розміщення об`єкта торгівлі - колегія суддів сприймає критично як такі, що не відповідають встановленим вище обставинам справи та з урахуванням відсутності їх належного спростування скаржником.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судовою колегією враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни на рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Паляники Ірини Іванівни - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2023 у справі №920/1017/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №920/1017/22 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2024.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв