Постанова

від 26.06.2024 по справі 910/7385/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа№ 910/7385/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховській І.А.,

представників сторін:

від прокуратури: Кузьміна К.Г.,

від ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна»: Шибеко Д.В.,

представники інших учасників не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 (повний текст складено 26.03.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал джет Україна" про розподіл судових витрат

у справі № 910/7385/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

до 1) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал джет Україна"

про визнання недійсними рішення та договору і стягнення 1 554 290,34 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

03.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» (далі - ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна») звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просило вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним, відповідно до задоволених у справі вимог.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 заяву ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» задоволено частково. Стягнуто з Василівської окружної прокуратури Запорізької області на користь ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких підстав вважати, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» не могло передбачити витрати у розмірі 40 000,00 грн на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, який викладено у відзиві. Тому до стягнення з прокуратури на користь ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024, перший заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна».

На обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на порушення судом ст. 6, 42, 80, 124, 129 ГПК України.

Скаржник зазначає, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» не виконало передбачені ст. 80, 129 ГПК України вимоги та не направило прокуратурі докази на підтвердження понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу. Апелянт відзначає, що такі докази не надходили йому засобами поштового зв`язку, а також були відсутні у системі «Електронний суд».

Позиції учасників справи.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшли.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.04.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/7385/23. Розгляд справи призначено на 06.05.2024.

Судове засідання 06.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 29.05.2024.

У судовому засіданні 29.05.2024 оголошувалась перерва до 26.06.2024 на підставі ст. 216 ГПК України.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції передглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (у подальшому найменування та організаційно-правова форма змінені на «АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом») та ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», та просив суд:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом його засідання від 28.03.2018, про визнання переможцем і акцепт пропозиції ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна»;

- визнати недійсним договір поставки товару №136(3)18УК/53-121-01-18-06215 від 12.04.2018, укладений між Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна»;

- стягнути з ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» на користь Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» 1 554 290,34 грн, а з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 1 554 290,34 грн стягнути в дохід держави.

У поданому 20.06.2023 засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») відзиві на позовну заяву, складеному та підписаному адвокатом Шибеко Д.В., ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» просило відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. У відзиві ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

З поданим у січні 2024 року через систему «Електронний суд» клопотанням ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» надало договір про надання правничої допомоги №01/2023 від 11.05.2023, укладений ним (ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна») з адвокатом Шибеко Д.В., додаток №1 від 11.05.2023 до договору, у якому сторони узгодили фіксований гонорар адвоката у розмірі 40 000,00 грн, додаток №2 від 11.05.2023 (розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу), платіжну інструкцію №2234 від 22.05.2023 на суму 40 000,00 грн.

У цьому клопотанні ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» просило вирішити питання щодо розподілу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, які згідно з наданими заявником доказами склали 40 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 відмовлено повністю в задоволенні позову першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до: 1. АТ «НАЕК «Енергоатом» (м. Київ) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» (Запорізька обл., м. Енергодар), 2. ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» про визнання недійсними рішення та договору і стягнення 1 554 290,34 грн.

ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» подало заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому просить стягнути з з прокуратури 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З наданих у матеріали справи документів встановлено таке.

11.05.2023 ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» (клієнт) уклало з адвокатом Шибеко Д.В. (виконавець) договір про надання правничої допомоги №01/2023, за умовами п. 1 якого виконавець зобов`язався здійснити представництво інтересів клієнта, вказаних у цьому договорі на умовах і в порядку, визначених цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги виконавця за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання під час строку дії цього договору здійснити представництво інтересів клієнта в Господарському суду міста Києва з питань захисту прав та інтересів клієнта у справі №910/7385/23.

11.05.2023 сторони уклали додаток №1 від 11.05.2023 до договору, у п. 1 якого погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання виконавцем правничої допомоги за договором у розмірі 40 000,00 грн. Детальний опис робіт (послуг) виконавця у наданні правничої допомоги за договором такий: попереднє опрацювання матеріалів та опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини; формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання; підготовка процесуальних документів по суті справи (відзиву на позовні заяви тощо); участь у судових засіданнях.

11.05.2023 сторони уклали додаток №2 до договору (розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу) на загальну суму 40 000,00 грн, згідно з яким зміст робіт (послуг) такий: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань, що регулюють спірні відносини; формування правової позиції; консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання; складення процесуальних документів правового характеру по суті справи (позовної заяви тощо); участь у судових засіданнях.

22.05.2023 платіжною інструкцією №2234 ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» сплатило адвокату 40 000,00 грн з призначенням платежу «згідно договору №01/2023 від 11.05.2023 про надання правничої допомоги, рах. №01/23 від 11.05.2023. Без ПДВ».

Прокурор надав заперечення, у якому зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат йому не надходив так само як і заява про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» витрат на правничу допомогу.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд встановив, що 11.05.2023 ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» уклало з адвокатом Шибеко Д.В. договір про надання правничої допомоги №01/2023, а також підписало додатки №№ 1, 2 до цього договору, у яких сторони узгодили фіксований гонорар адвоката у розмірі 40 000,00 грн.

22.05.2023 ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» сплатило адвокату 40 000,00 грн гонорару платіжною інструкцією №2234.

Після цього 20.06.2023 ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» подало відзив на позовну заяву, складений та підписаний адвокатом Шибеко Д.В., у якому навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Лише у січні 2024 року ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» надало суду договір про надання правничої допомоги №01/2023 від 11.05.2023, укладений ним (ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна») з адвокатом Шибеко Д.В., додаток №1 від 11.05.2023 до договору, платіжну інструкцію №2234 від 22.05.2023 на суму 40 000,00 грн та просило вирішити питання щодо розподілу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, які згідно з наданими заявником доказами склали 40 000,00 грн.

Зазначене у сукупності свідчить, що станом на дату подання відзиву на позовну заяву ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» та його адвокат були повною мірою обізнані про вартість правничої допомоги за договором, яка на цей момент вже була сплачена.

За таких підстав висновок місцевого суду про відсутність будь-яких підстав вважати, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» не могло передбачити витрати у розмірі 40 000,00 грн на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, який викладено у відзиві, є обґрунтованим.

Апеляційний суд відзначає, що відзив на позовну заяву був направлений Товариством на адресу першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області 20.06.2023, про свідчать опис вкладення у цінний лист від 20.06.2023.

Наведене спростовує відповідні доводи прокурора.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з прокуратури на користь ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, про які Товариство заявляло у відзиві на позовну заяву та зазначало у попередньому (орієнтовному) розрахунку, який направлявся прокуратурі, апеляційний суд не вбачає порушень норм процесуального права, про які зазначає прокурор у апеляційній скарзі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/7385/23 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/7385/23 залишити без змін.

3. Справу №910/7385/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 2.07.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак