Ухвала

від 03.07.2024 по справі 910/686/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" липня 2024 р. Справа№ 910/686/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024

у справі №910/686/20 ( суддя - Турчин С.О.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_1

4) ОСОБА_4

5) ОСОБА_5

6) ОСОБА_6

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ЄВРОБАНК"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний банк України

про відшкодування шкоди 8 861 209,55 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/686/20 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 )), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 ) заподіяну ПAT КБ "ЄВРОБАНК" (ідентифікаційний код 33305163) шкоду в розмірі 5339092,79 грн на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016).

Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) витрати зі сплати судового збору у сумі 13347,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) витрати зі сплати судового збору у сумі 13347,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 )) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) витрати зі сплати судового збору у сумі 13347,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) витрати зі сплати судового збору у сумі 13347,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) витрати зі сплати судового збору у сумі 13347,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016) витрати зі сплати судового збору у сумі 13347,73 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/686/20, в якій просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги на Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 по справі №910/686/20; Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору. Прийняти дану апеляційну скаргу та відкрити провадження. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 по справі №910/686/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за участю третіх осіб Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ЄВРОБАНК" та Національний банк України про відшкодування шкоди, відмовити повністю. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Фонд гарантування фізичних осіб.

Відповідно Витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, від 11.03.2024 справу № 910/686/20 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 по справі №910/686/20 витребувано у Господарського суду міста Києва.

21.03.2024 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 надійшли матеріали по справі №910/686/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 апеляційну скаргу - залишено без руху та надано час для сплати судового збору.

08.04.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі № 910/686/20 повернуто скаржнику.

13.05.2024 від Верховного Суду Касаційний господарський суд надійшла ухвала ВС від 09.05.2024 про відкриття касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі №910/686/20 та витребування з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/686/20.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 910/686/20 скасовано. Справу № 910/686/20 передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 910/686/20 Верховний суд зазначав, що реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, у контексті обставин цієї справи, ураховуючи суб`єктний склад сторін, не може у даному випадку оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та бути наслідком повернення апеляційної скарги, без дослідження та встановлення судом майнового стану сторони, та наявності/відсутності умов для застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір».

На виконання вказівок викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2024 у справі №910/686/20 колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При поданні апеляційної скарги скаржник не подав доказів сплати судового збору у сумі 120 129,57 грн; натомість в апеляційній скарзі скаржник просить про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що Гр. ОСОБА_1 перебуває у скрутному положенні та розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік на підтвердження своїх доводів про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній рік ОСОБА_1 надала суду роздруковані відомості з Електронного кабінету платника податків, а також довідки ТОВ «Українська Аналітично-Консультативна Компанія «Ардента» (код ЄДРПОУ 42810995) від 26.03.2024 № 4/К та № 5/К, відповідно до яких її річний дохід склав лише 14 690,37 гривень.

Колегія суддів, перевіривши та проаналізувавши надані відомості апелянта вважає, що вони не є достатніми для звільнення від сплати судового збору з огляду на те що відповідно до наданих ТОВ «УАКК «Ардента» довідок, ОСОБА_1 займає посаду аналітика консолідованої інформації, а її місячна заробітна плата становить лише 2 072,50 грн.

01.10.2022 до 31.12.2023 мінімальна заробітна плата в Україні становила 6 700 грн. на місяць, а з 01.01.2023 до 31.12.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає становив 2 684,00 грн. Відповідно до ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці», розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Таким чином, відповідно до наданих апелянтом документів, її місячний заробіток на посаді аналітика консолідованої інформації є меншим від мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, тобто є недостатнім для забезпечення існування апелянта навіть на найнижчому рівні. Тому колегія суддів критично відноситься до наданих апелянтом відомостей щодо її заробітної плати, оскільки розмір цієї плати явно не відповідає дійсності.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права на доступ до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); сплата судового збору це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону "Про судовий збір";

Верховний Суд звертає увагу, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" для звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору, є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Така правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (пункти 29, 30).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір в сумі 120 129,57 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У зв`язку з тим, що заявником не наведено обставин, які дають підстави вважати, що він перебуває у скрутному становище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб`єктів нормами ГПК України, не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання скаржником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті апеляційної заяви до розгляду та повернення її скаржнику.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, у якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Тобто, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену особу в силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.

З огляду на викладене, у задоволенні заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, апеляційну скаргу залишити - без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/686/20 - залишити без руху.

3. Скаржнику у 10 денний строк з дня отримання цієї ухвали надати апеляційному суду: докази сплати судового збору.

4. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк