Рішення

від 02.07.2024 по справі 276/766/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/766/24

Провадження по справі №2/276/292/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації заробітної плати, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного підприємства фірми «Олфарм»,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь компенсацію заробітної плати в розмірі 1231,01 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, щопозивач у період з 03.09.2012 року по 30.11.2012 року працювала в ППФ «Олфарм». Роботодавець в день звільнення не сплатив їй грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку та вихідну допомогу. Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 25.05.2021 у цивільній справі № 276/219/17 стягнуто на її користь з ППФ «Олфарм» середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку за період з 20.12.2016 по 18.04.2018 у розмірі 16 866,30 гривень. Також рішенням суду від 21.12.2021 стягнуто на її користь з ППФ «Олфарм» компенсацію заробітної плати у розмірі 1231,01 гривень. Прийняті судові рішення свідчать про те, що директор ОСОБА_2 спричинив матеріальну шкоду у вказаному розмірі позивачу та юридичній особі ППФ «Олфарм». На переконання позивача, директор ППФ «Олфарм» ОСОБА_2 діяв всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України та статуту підприємства - він несумлінно і недобросовісно виконував свої обов`язки, щодо представництва. В силу вимог ч. 4 ст.92 ЦК України присуджені судом суми є збитками для ППФ «Олфарм», які завдав відповідач, і він має нести солідарну відповідальність перед підприємством та перед позивачем.

Крім того, директор ППФ «Олфарм» з метою уникнення в майбутньому майнової відповідальності незаконно відчужив все нерухоме майно від ППФ «Олфарм» до ППФ «Оптіком», завдавши майнової шкоди ППФ «Олфарм», а також позивачу, тому що унеможливив виконання вказаних судових рішень.

У позовній заяві зазначено, що позивач бажає стягнути з відповідача лише компенсацію заробітної плати в розмірі 1 231,01 грн., що є її судовою вимогою. ОСОБА_1 просила розглянути справу без її участі.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 16.04.2024 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також зобов`язано третю особу ППФ "Олфарм", яка знаходиться за адресою: смт. Іршанськ, вул. Шевченка,2 Коростенський район Житомирська область, надати суду в строк до 05.05.2024 належним чином завірену копію статуту ППФ "Олфарм".

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 28.05.2024 року стягнуто з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Приватного підприємства фірми "Олфарм" в дохід державного бюджету штраф у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Також, повторно витребувано від третьої особи ППФ "Олфарм" належним чином завірену копію статуту ППФ "Олфарм", в строк до 13.06.2024 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти копію ухвали від 28.05.2024 року ППФ «Олфарм» отримано 04.06.2024 року.

Вимоги ухвали третьою особою ППФ "Олфарм" не виконано, будь-яких заяв до суду не подано.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, заяв та клопотань до суду не подав.

Згідно ч.5ст.279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, за відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихстаттею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

За змістом частини 1статті 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 03.09.2012 року по 30.11.2012 року працювала в ППФ «Олфарм».

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 25.05.2021 у цивільній справі № 276/219/17 стягнуто з ППФ «Олфарм» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку за період з 20.12.2016 по 18.04.2018 у розмірі 16 866,30 гривень (а.сп. 5-7).

Крім цього, рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі №276/513/18 стягнуто з ППФ «Олфарм» на користь ОСОБА_1 компенсацію заробітної плати у розмірі 1231,01 гривень (а.сп. 8-12).

Встановлено, що в Коростенському відділі ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №70231590, до складу якого входять три виконавчі провадження, зокрема, щодо стягнення з ППФ «Олфарм» на користь ОСОБА_1 компенсації заробітної плати у розмірі 1231,01 гривень. Державним виконавцем вживаються заходи з метою виконання судових рішень про стягнення коштів на користь позивача. Разом з цим, виконавцем встановлено, що підприємство не функціонує, майно, на яке можливо звернути стягнення не виявлено (а.сп.20-21).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У позовній заяві зазначено, що позивач бажає стягнути з відповідача лише компенсацію заробітної плати в розмірі 1 231,01 грн., що є її судовою вимогою.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до частини першоїстатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно достатті 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом вищенаведених норм слідує, що саме на роботодавця покладається обов`язок провести з працівником розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, а також здійснити компенсацію втрат частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

В ході розгляду справи №276/513/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства фірми «Олфарм» про стягнення індексації, компенсації заробітної плати, грошової відповідальності за порушення строків виконання грошових зобов`язань, суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 03.09.2012 року по 30.11.2012 року займала посаду комірника в ППФ «Олфарм». В день звільнення ППФ «Олфарм» не провело повний розрахунок з позивачем при звільненні.

Відтак, позивач перебувала у вказаний період у трудових відносинах саме з ППФ «Олфарм», а тому на останнє, як на роботодавця, законом покладено обов`язок по виплаті працівнику компенсації втрат частини доходів у випадку порушення встановлених строків.

Разом з тим, ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з позовом про компенсацію заробітної плати у розмірі 1231,01 гривень, однак просила стягнути ці кошти з фізичної особи ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем щодо вимог про стягнення компенсації заробітної плати, оскільки останній не перебував у трудових відносинах з позивачем, він не є роботодавцем. Доказів на спростування вищевикладеного позивачем суду не надано.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження 14-61цс18)

Окрім того, рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі №276/513/18 вже стягнуто з ППФ «Олфарм» на користь ОСОБА_1 компенсацію заробітної плати у розмірі 1231,01 гривень. Вказане судове рішення перебуває на виконані у виконавчій службі.

За вказаних обставин, відсутні законні підстави для повторного стягнення на користь позивача компенсації заробітної плати.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що директор ППФ «Олфарм» ОСОБА_2 , діючи всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України та статуту підприємства, має нести солідарну відповідальність перед підприємством та перед позивачем.

Так, трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем, не передбачена.

Крім того, у відповідності до положень статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Стосовно відшкодування майнової шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності відповідно дост. 1166 ЦК Українинеобхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Разом з тим, позивачем не доведено, що матеріальна шкода була завдана саме відповідачем ОСОБА_2 і в зазначеному розмірі.

Так, відповідно до рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі №276/513/18 з ППФ «Олфарм», яке є роботодавцем, стягнуто на користь ОСОБА_1 компенсацію заробітної плати у розмірі 1231,01 гривень.

Твердження позивача стосовно незаконності відчуження майна ППФ «Олфарм» суд відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а також не стосуються предмету даного спору, який виник щодо стягнення компенсації заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації заробітної плати, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного підприємства фірми «Олфарм», - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинськийрайонний судЖитомирської областішляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: приватне підприємство фірма «Олфарм», адреса місцязнаходження: смт Іршанськ, вул. Шевченка, 2, Хорошівський район, Житомирська область; ЄДРПОУ: 31279975.

Суддя А.М. Збаражський