ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
02.07.2024Справа № 910/8000/24
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву Громадської організації "Офіс Трансформації"
до Національного університету біоресурсів і природокористування України
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація "Офіс Трансформації" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного університету біоресурсів і природокористування України про зобов`язання вчинити дії.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2, оскільки в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Громадська організація "Офіс Трансформації" (ідентифікаційний код 43941764) є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України, а отже зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Проте, як вбачається з відповіді про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС № 2014539, юридична особа з ідентифікаційним кодом 43941764 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Отже інформацією з підсистеми Електронний суд ЄСІТС підтверджено відсутність у позивача зареєстрованого електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Крім того, згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п.61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Позивачем не подано суду доказів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, що подані до Господарського суду міста Києва, за адресою місцезнаходження відповідача чи в електронному кабінеті ЄСІТС.
Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки поповичем заявлено 1 вимогу немайнового характеру про зобов`язання Національного університету біоресурсів і природокористування України укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) охоронний договір на будівлю Водонапірної башти, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позивачем до позовних матеріалів долучено платіжну інструкцію № 47 від 16.04.2024 на суму 3028,00 грн. з наступними реквізитами: Отримувач - Київський окружний адміністративний суд; код - 43941764, кредит рахунок 8999980313151206084010001.
Натомість судовий збір з позовних заяв, що подаються до Господарського суду міста Києва, сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;
Отже платіжна інструкція № 47 від 16.04.2024 на суму 3028,00 грн. не є доказом сплати судового збору за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва.
З огляду на вищезазначене, позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано повного викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Так, на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третя особа Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Однак, позивачем у позові не зазначено правових підстав щодо залучення вказаної особи до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, зазначеної у позові самим позивачем.
Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третьої особи до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов`язки визначеної ним у позові третьої особи, та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Також, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
При цьому, згідно частини 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) охоронний договір на будівлю Водонапірної башти (розташованої за адресою: м. Київ, вул. Горіхуватський щліх, 11а), який є об`єктом культурної спадщини місцевого значення міста Києва, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, не викладає відповідного проекту та умов такого Договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 162, 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:
- шляхом надання до суду інформації щодо наявності або відсутності електронного кабінету у відповідача;
- шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- шляхом реєстрації електронного кабінету Громадської організації "Офіс Трансформації" у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за розгляд справи Господарським судом міста Києва;
- шляхом подання суду документів, що підтверджують направлення відповідачу за його місцезнаходженням або в електронному кабінеті ЄСІТС копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів;
- шляхом викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка зазначена у позові позивачем;
- шляхом надання суду викладеного проекту та умов Договору, який позивач просить зобов`язати відповідача укласти.
Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Усатенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120149304 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Усатенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні