Ухвала

від 26.06.2024 по справі 914/912/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2024 Справа № 914/912/23

Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ», м. Львів

до відповідача Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000», м. Львів

про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Ухвалою суду від 27.03.2023 (суддя Синчук М.М.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.05.2023 о 10:20 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №79 від 13.04.2023, у зв`язку із звільненням Синчука М.М., головуючого судді (судді-доповідача) з посади судді Господарського суду Львівської області, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/912/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023, справу передано на розгляд судді Гоменюк З.П.

26.04.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.04.2023) від представника позивача надійшло клопотання про вступ у справу як представника (вх.№10302/23).

26.04.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.04.2023) представник позивача подав повідомлення №15201 про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС (вх.№10298/23).

26.04.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.04.2023) представник позивача подав клопотання про участь у підготовчому засіданні, що призначено на 01.05.2023 о 10:20 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№10308/23).

Ухвалою від 27.04.2023 суд прийняти справу №914/912/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта до розгляду судом у складі судді Гоменюк З.П., заяву представника позивача ТзОВ «ЛЗФВ» від 26.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№10308/23) - задовольнив.

Ухвалою від 01.05.2023, занесенню до протоколу судового засідання від 01.05.2023, суд відклав підготовче засідання на 24.05.2023.

03.05.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11020/23).

08.05.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 08.05.2023) від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№11317/23).

18.05.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.05.2023) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№12516/23).

Ухвалою від 19.05.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача від 18.05.2023 (вх.№12516/23).

Ухвалою від 24.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 24.05.2023, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 07.06.2023.

29.05.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№2100/23.)

05.06.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 03.06.2023) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№13951/23).

Ухвалою від 05.06.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача від 05.06.2023 (вх.№13951/23).

06.06.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи (вх.№14042/23).

Ухвалою від 07.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 07.06.2023, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 19.07.2023.

27.06.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 27.06.2023) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№15967/23).

Ухвалою від 28.06.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача від 27.06.2023 (вх.№115967/23).

Ухвалою від 19.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 19.07.2023, суд ухвалив залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» та відклав підготовче засідання на 09.08.2023.

07.08.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.08.2023) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 09.08.2023 об 11:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№19332/23).

Ухвалою від 08.08.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/912/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

09.08.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 09.08.2023) від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№19527/23).

Ухвалою від 09.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 09.08.2023, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 13.09.2023.

08.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 08.09.2023) від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із невиконанням позивачем свого обов`язку щодо направлення позовної заяви з додатками залученій третій особі (вх.№21838/23).

12.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.09.2023) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 12.09.2023 об 11:45 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№22092/23).

Ухвалою від 12.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/912/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зазначивши, що представником позивача недотримано процесуального строку на подання відповідного клопотання, а також невірно зазначено про дату та час проведення судового засідання у справі №914/912/23, що унеможливлює забезпечити участь позивача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Львівської області.

13.09.2023 через відділ загального діловодства суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№22262/23).

Ухвалою від 13.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 13.09.2023, суд відклав підготовче засідання на 04.10.2023.

02.10.2023 засобами поштового зв`язку від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надійшли письмові пояснення у справі №914/912/23 (вх.№23737/23).

03.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 03.10.2023) від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №914/912/23 на час проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №914/649/20 (вх.№3931/23).

Ухвалою від 04.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 04.10.2023, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 18.10.2023.

12.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.10.2023) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 18.10.2023 о 16:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№24706/23).

Ухвалою від 16.10.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.10.2023) від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення справи №914/649/20 (вх.№4141/23).

Ухвалою від 18.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 18.10.2023, суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» про зупинення провадження у справі №914/912/23 за вх.№3931/23 від 03.10.2023, клопотання Виконавчого комітету Львівської міської ради про зупинення провадження у справі №914/912/23 за вх.№4141/23 від 17.10.2023 - задовольнив та зупинив провадження у справі №914/912/23 до вирішення справи №914/629/20.

27.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 14.10.2023) від представника позивача надійшли заперечення на клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі (вх.№26086/23).

27.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.10.2023) від представника позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи у справі (вх.№26085/23).

01.11.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 01.11.2023) від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника (вх.№26621/23).

Ухвалою від 07.11.2023 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» на ухвалу господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/912/23.

На виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 (вх.№27365/23 від 09.11.2023) Господарський суд Львівської області супровідним листом від 15.11.2023 за №914/912/23/1/23 надіслав матеріали справи №914/912/23 у п`яти томах на адресу Західного апеляційного господарського суду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/912/23 скасовано частково в п. 2,3, 4 резолютивної частини та відмовлено у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Львівської міської ради про зупинення розгляду справи до вирішення справи №914/649/20.

28.12.2023 супровідним листом від 27.12.2023 за вх.№09-01/2102/23 Західний апеляційний господарський суд повернув матеріали справи №914/912/23 до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду справи.

Ухвалою від 08.01.2024 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання у справі на 24.01.2024.

11.01.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.01.2024) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 24.01.2024 об 11:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.01.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.01.2024) представник позивача адвокат Колянковський Тарас Миронович, подав заяву про відвід судді З. П. Гоменюк (вх.№1027/24).

Ухвалою від 11.01.2024 суд визнав заявлений відвід необґрунтованим та передав справу №914/912/23 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

За результатами проведеного 12.01.2024 автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді Гоменюк З.П. передано для розгляду судді Крупнику Р.В.

Ухвалою від 16.01.2024 (суддя Крупник Р.В.) відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» про відвід судді Гоменюк З.П. у справі №914/912/23 та передав справу №914/912/23 раніше визначеному судді для розгляду.

Ухвалою від 17.01.2024 задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/912/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

23.01.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформований 22.01.2024) від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи у справі №914/912/23 у прохальній частині якого, представником одночасно заявлено клопотання про витребування оригіналів документів у позивача (вх.№289/24).

24.01.2024 через загальний відділ діловодства суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншій справі (вх.№2217/24).

Підготовче засідання 24.01.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у місті Львові та Львівській області повітряної тривоги, що тривала з 11:42 год. до 13:58 год.

Ухвалою від 24.01.2024 суд відклав підготовче засідання на 21.02.2024.

19.02.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.02.2024) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№4659/24).

Ухвалою від 19.02.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/912/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.02.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.02.2024) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№5595/24).

Ухвалою від 27.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання (вх.№5595/24 від 27.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» про участь у судовому засіданні 28.02.2024 у режимі відеоконференції.

28.02.2024 загальним відділом діловодства суду зареєстровано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№5760/24).

28.02.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 28.02.2024) представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (вх.№5827/24).

Ухвалою від 28.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 28.02.2024, суд відклав підготовче засідання на 13.03.24 та задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/912/23 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 13.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 13.03.2024, суд в частині витребування оригіналів документів задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» від 23.01.2024 за вх.№289/24, витребував у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» (79028, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 149, код ЄДРПОУ - 42180724) оригінали документів, відклав вирішення питання щодо призначення у справі будівельно-технічної експертизи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» від 23.01.2024 за вх.№289/24, відклав підготовче засідання на 10.04.2024 та визнав явку представників учасників справи в судове засідання обов`язковою.

08.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 05.04.2024) від Сеньківа А.І. в інтересах позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№9520/24).

10.04.2024 через загальний відділ діловодства суду представник позивача на виконання ухвали суду від 13.03.2024 про витребування оригіналів документів надав докази, а саме: нотаріально засвідчену копію Технічного паспорта на виробничий будинок за адресою: вул. Зелена, №149, м. Львів, виготовленого ЛОР ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 08.11.2017, Інвентаризаційна справа №711; нотаріально засвідчену копію Технічного паспорта на будівлю теплового контрольного пункту під літ 1Д-1 за адресою: вул. Зелена, №149, м. Львів, виготовленого ЛОР ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», складений 12.03.2007, Інвентаризаційний номер №711; нотаріально засвідчену копію Довідки ЛОР ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 15.11.2017, видану ТзДВ «Львівському заводу фрезерних верстатів».

У підготовчому засіданні 10.04.2024 оголошено перерву до 17.04.2024, явка представників учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

17.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.04.2024) від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№10600/24).

17.04.2024 загальним відділом діловодства суду зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№0521/24).

Ухвалою від 17.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 17.04.2024, суд відклав підготовче засідання на 22.05.2024 та визнав явку учасників справи в судове засідання обов`язковою.

15.05.2024 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інше дату у зв`язку із перебування у представника у відпустці (вх.№13012/24).

Ухвалою від 22.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 22.05.2024, суд відклав підготовче засідання на 26.06.2024 та визнав явку учасників справи в судове засідання обов`язковою.

25.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.06.2024) від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника позивача в іншому судовому процесі (вх.№16677/24).

У підготовче засідання 26.06.2024 позивач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від позивача до суду не надходило.

У підготовче засідання 26.06.2024 відповідач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у підготовче засідання 26.06.2024 не з`явилась, явку повноважного представника до суду не забезпечила. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерувала.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме приписами ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання з повідомленням учасників справи.

Відповідно до положень статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини 1 - 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

У свою чергу положеннями статті 81 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на те, що ухвалою суду від 13.03.2024 року суд витребував у позивача оригінали документів, а саме:

- технічний паспорт на тепловий контрольний пункт літ. « 1Д-1» загальною площею 20,8 кв. м., що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, виготовлений Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 12.03.2007 року;

- технічний паспорт на виробничий будинок теплового контрольного пункту, літ. « 1-Д1», площею 20,8 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, складений Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 08.11.2017 року;

- інвентаризаційну справу на будівлю теплового-контрольного пункту по вул. Зелена, 149 станом на 14.02.2007 року;

- довідку ОКП ЛОР БТІ та ЕО №ю/234 від 22.01.2007 року;

- довідку ОКП ЛОР БТІ та ЕО про приналежність, технічний стан житлового будинку та площу земельної ділянки станом на 19.03.2007 року;

- план земельної ділянки ТОВ «ЛЗФВ» у м. Львові по вул.. Зеленій,149, розробленої ФОП Пірус О.М.;

- план червоних ліній 1:1000 Містобудівного обґрунтування ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»;

- фрагмент плану червоних ліній 1:500 Містобудівного обґрунтування ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»;

- схему генплану території 1:1000 ДІПМ Містопроект 2017;

- план траси Львівського заводу фрезерних станків №508948 (зовнішні теплові мережі та промпроводки);

- план траси, зовнішні теплові мережі і промплощадки №543703;

- генеральний план зі схемою зовнішнього та охоронного електроосвітлення;

- схему існуючих планувальних обмежень М 1:1000 ДІПМ Містопроект 2017;

- план заводу по закріпленню територій 1976 рік;

- план матеріалів паспортизації земельної ділянки Львівського заводу фрезерних верстатів 1994 року;

- інвентаризаційний опис 72 основних засобів на 01.10.1994;

- експлікації будівель та споруд;

- план промплощадка генеральний план №512503;

- архівний №488751;

- опорний план 1:1000 2017р. ДП Містопроект;

- план електропостачання (кабельні мережі);

- документації щодо проектування, будівництва, введення в експлуатацію теплового контрольного пункту, літ. « 1-Д1», площею 20,8 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, реєстрації права власності на нього державним підприємством Львівський завод фрезерних верстатів.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно позовної заяви, ТзОВ «ЛЗФВ» зазначає про те, що додатки, долучені до позовної заяви є в оригіналах у позивача. У свою чергу, суд витребував у позивача оригінали документів, копії яких були долучені останнім до позовної заяви. Одночасно, суд зазначає про те, що позивач не повідомив про докази, які не можуть бути подані останнім у межах розгляду справи №914/912/23.

Всупереч наведеному, позивач на виконання ухвали від 13.03.2024 про витребування у ТзОВ «ЛЗФВ» надає суду лише нотаріально засвідчену копію Технічного паспорта на виробничий будинок за адресою: вул. Зелена, №149, м. Львів, виготовленого ЛОР ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 08.11.2017, Інвентаризаційна справа №711; нотаріально засвідчену копію Технічного паспорта на будівлю теплового контрольного пункту під літ 1Д-1 за адресою: вул. Зелена, №149, м. Львів, виготовленого ЛОР ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», складений 12.03.2007, Інвентаризаційний номер №711; нотаріально засвідчену копію Довідки ЛОР ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 15.11.2017, видану ТзДВ «Львівському заводу фрезерних верстатів».

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань.

Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Згідно з п.п. 7, 8 ч. 2ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Зважаючи на те, що судом ухвалою від 18.10.2023 було зупинено провадження до вирішення справи №914/649/20, у якій на момент винесення цієї ухвали проводиться судова земельно-технічна експертиза, на вирішення якої Західним апеляційним господарськім судом ухвалою від 12.05.2022 року поставлено питання, а саме:

1. Чи дійсно належний Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128389296 від 21.0.2018, тепловий контрольний пункт літ. « 1Д-1» загальною площею 20.8 кв.м., розміщений за адресою Львівська обл., м.Львів, вул.Зелена, буд.149, в натурі (на місцевості) знаходиться на земельній ділянці площею 0.3832 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 за адресою м Львів, вул. Зелена, 149, корп.4?

2. Яке місце розташування в натурі (на місцевості) належного Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128389296 від 21.0.2018 теплового контрольного пункту літ. «1Д-1» загальною площею 20.8 кв.м., за адресою Львівська обл., м.Львів, вул.Зелена, буд.149?

3. Яка площа земельної ділянки орієнтовно необхідна Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» для обслуговування нерухомості: належного Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128389296 від 21.06.2018, теплового контрольного пункту літ. « 1Д-1» загальною площею 20.8 кв.м., за адресою Львівська обл., м.Львів, вул.Зелена, буд.149, та належного Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128395401 від 21.06.2018 інженерно-побутового корпусу літ. «Б-4,5», площею 8109.6 кв.м., за адресою Львівська обл., м.Львів, вул.Зелена, буд.149?

4. Чи має місце накладання земельної ділянки, орієнтовно необхідної Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» для обслуговування нерухомості та земельної ділянки площею 0.3832 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 за адресою м Львів, вул. Зелена, 149, корп.4? Якщо так, то в якій частині?

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 року у справі №914/912/23 колегія суддів дійшла висновку про доцільність скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 року в частині зупинення провадження у справі до вирішення справи №914/649/20.

Зазначеною постановою матеріали справи повернуто на розгляд Господарському суду Львівської області на продовження розгляду за наявними матеріалами.

У подальшому, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» звернулось до суду з клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи від 23.01.2024 за вх.№289/24, у якому надало перелік питань, які необхідно поставити на вирішення зазначеної експертизи, а саме:

- Чи був наявним в натурі на земельній ділянці площею 0,3832 га, на вул. Зеленій, 149 (корпус 4), кадастровий номер 4610136800:02:005:0441, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо якої було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» ухвалою Львівської міської ради від 21.11.19 р. №5969, виробничий будинок теплового контрольного пункту, площею 20,8 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, позначений літ. « 1-Д1» у технічному паспорті, складеному Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 08.11.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1425330246101) станом на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» до Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради про надання вимог до архітектурно-планувальної частини проекту відновлення будівлі теплового- контрольного пункту під літ. « 1Д-1» на вул. Зелена, 149 (без зміни ТЕП та геометричних розмірів)?

Таким чином, для прийняття правильного рішення у справі та можливості у подальшому здійснити розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» про призначення у справі №914/912/23 будівельно-технічної експертизи, зважаючи на те, що третьою особою ставилось під сумнів наявність оригіналів документів, долучених до позовної заяви, суд дійшов висновку про доцільність витребувати такі оригінали у позивача для огляду.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, позивач не виконав умови ухвали суду від 13.03.2024 та не надав суду оригіналів витребуваних документів, на які покликався при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами, зазначаючи, що такі докази перебувають у позивача в оригіналах. Також суд звертає увагу, що позивач був зобов`язаний повідомити суд протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про неможливість надати витребувані оригінали документів, перелік яких визначено в ухвалі від 13.03.2024 року, а також не навів причин неможливості надати оригінали таких.

Судом також не береться до уваги доводи позивача про те, що матеріали справи №914/912/23 містять копії таких документів, а відтак, позивач не вбачає підстав у наданні суду їх оригіналів. Таким чином, суд розцінює дії позивача як такі, що порушують принцип добросовісної поведінки, а відтак, позивачем не було виконаного покладеного на нього обов`язку, визначеного ч. 7 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 9, 10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що уразі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України перебачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаних норм процесуального права, Верховний Суд (див. постанови від 18.03.2021 у справі №911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі №917/531/19) неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд акцентував, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

За приписами частин 1-3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на те, що у розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неподання витребуваних судом доказів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалою суду від 13.03.2024 зобов`язано позивача в судове засідання (10.04.2024) надати оригінали доказів на підтвердження позовних вимог для огляду в судовому засіданні та у подальшому вирішити питання щодо призначення будівельно-технічної експертизи у справі №914/912/23.

Відсутність оригіналів документів не дає можливість суду встановити наявність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги.

Разом з тим, суд зазначає, що не надання позивачем визначених ухвалою суду від 13.03.2024 доказів (невчинення останнім дій по їх наданню суду для огляду), позбавляє суд можливості прийняття рішення, яке б відповідало п. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приписами статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті позовних вимог.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одночасно, суд вважає за потрібне зазначити щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (вх.№16677/24 від 25.06.2024).

Згадане вище клопотання представника позивача обґрунтовується тим, що останній зайнятий у розгляді справи №380/15037/22, яка розглядається Львівським окружним адміністративним судом, засідання по якій призначено на 11 год. 00 хв. 26.06.2024 року. До свого клопотання представник позивача долучає копію ухвали про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами від 24.05.2024 року у справі №380/15037/22. З долученої копії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі №380/15037/22 Господарським судом Львівської області не вбачається, що явка у даній справі визнавалась обов`язковою.

Натомість, у справі №914/912/23, ухвалами суду від 13.03.2024, від 10.04.2024, від 17.04.2024, від 22.05.2024 явка учасників справи у судове засідання визнавалась обов`язковою. Безпосередньо, 22.05.2024 позивач без поважних причин не з`явився у судове засідання, явку представника позивача до суду не забезпечив, причин неприбуття до суду позивач та/або представник позивача не повідомили. Ухвалою від 22.05.2024, суд відклав підготовче засідання на 26.06.2024 рік. З огляду на викладене, Господарським судом Львівської області було раніше визначено дату, час та місце розгляду справи №914/912/23 (яка відбулась 26.06.2024 року об 11:00 год у приміщенні суду), явка учасників справи у судове засідання визнавалась обов`язковою. Однак, представник позивача надав перевагу судовому засіданню для розгляду справи №380/15037/22 у Львівському окружному адміністративному суді, ухвала якого датована 24.05.2024 року, тобто після винесення ухвали Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 року у справі №914/912/23, яка була отримана позивачем та представником позивача 24.05.2024 о 16 год. 20 хв. в електронному кабінеті користувача систему «Електронний суд» (довідки про доставку електронного листа містяться у матеріалах справи).

Також, суд вважає за потрібне зазначити щодо клопотання представника позивача від 17.04.2024 за вх.№10600/24 про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на те, що адвокат - Сеньків Андрій Ігорович зайнятий у судовому засіданні у справі №813/6350/15 у Львівському окружному адміністративному суді.

Таким чином, суд вважає, що представник позивача, обізнаний про наявність справи №914/912/23, явка якого у судові засідання визнавалась судом обов`язковою, зловживаючи своїми процесуальними правами, свідомо ухилявся від здійснення належним чином обов`язку представництва інтересів ТзОВ «ЛЗФВ» у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Пунктом 3 частини 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14.10.2007 у справі «Трух проти України»).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.ч. 1-3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що позивач як юридична особа не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, а не з`явлення у судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи позивача не перешкоджає розгляду такої у судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, зазначена бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, про що позивач попереджався ухвалами суду.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №922/1200/18, від 04.06.2020 у справі №914/6968/16.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06,2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

У цій же постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в справі Perez deRada Cavanilles проти Іспанії (заява №2809095, рішення від 28.10.98) зазначає, що право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та ефективним. Просте існування права в законі доступу не є достатнім. Наприклад, воно може бути порушене такими чинниками, як існування процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (занадто суворе тлумачення національними судами процесуальної норми (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010).

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму у значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Приймаючи до уваги неявку позивача та не забезпечення явки представника позивача у судові засідання для розгляду справи №914/912/23, обізнаність позивача та його представника про дату, час і місце проведення засідання суду, беручу до уваги, що судом надавалось достатньо часу для подання позивачем витребуваних ухвалою від 13.03.2024 року оригіналів доказів та/або можливості повідомити про неможливість надати суду відповідні документи, суд дійшов до висновку про наявність обставин, визначених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не подання позивачем витребуваних судом оригіналів доказів, визначених ухвалою від 13.03.2024 року, не подання відповідного клопотання, у якому б позивач обґрунтував неможливість подання відповідних доказів, що були необхідні для вирішення спору у цій справі, а також, зважаючи на неявку позивача та/або його представник у судові засідання для розгляду справи №914/912/23, надаючи перевагу іншим судовим процесам, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - без розгляду.

У зв`язку із залишенням без розгляду позову у справі №914/912/23 суд не розглядає подане у межах даної справи клопотання щодо призначення у справі будівельно-технічної експертизи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» від 23.01.2024 за вх.№289/24.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує наступне.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У зв`язку з тим, що підставою для винесення ухвали про залишення позову без розгляду є неподання витребуваних судом доказів, та враховуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений судовий збір судом не повертається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 185, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» до відповідача Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України.

У судовому засіданні 26.06.2024 підписано вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текс складено 01.07.2024.

Суддя Гоменюк З.П.