Рішення

від 14.05.2024 по справі 761/22654/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22654/23

Провадження № 2-др/761/218/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

14 травня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2024 р. позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 задоволено вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.

Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 400,00 грн. Така вимога була зазначена у п. 3 позовної заяви.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, що визначено ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Враховуючи положення вищенаведених норм процесуального права, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи абопідготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

При поданні позовної заяви позивач наводив попередній (орієнтовний) розрахунок позовних вимог, отже позивачем дотримано вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

На таку обставину вказав Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду 15.09.2022 р. у постанові по справі № 915/294/21 сформульовано правовий висновок щодо стягнення "гонорару успіху" у призмі пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам на правничу допомогу.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Разом з ти, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.

Суд зауважує, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачами в порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України до суду не подавалось.

Як свідчать матеріали справи, 12.06.2023 р. між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Адвокатським бюро «Олега Гуримського» було укладено договір про надання правової допомоги № 363 за умовами якого за надання правової допомоги клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) в погодженому сторонами розмірі.

З додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 12.06.2023 р, підписаної сторонами 19.06.2023 р., вбачається, що за підготовку та подання до Шевченківського районного суду м. Києва позовної заяви та участь у першому судовому засіданні вартість послуг (гонорар) адвоката становитиме 6 900,00 грн.

За додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги № 12.06.2023 р, підписаної сторонами 07.05.2024 р. вартість послуги, як то участь адвоката в судовому засіданні 10.05.2024 р. становитиме 1 500,00 грн.

Як свідчать платіжні інструкції (копії яких долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення) ОСОБА_1 сплачено Адвокатському Бюро «Олега Гуримського» за надання правничої допомоги суму у розмірі 8 400,00 грн.

Акти надання послуг № 7 від 21.06.2023 р. та № 5 від 10.05.2024 р. також долучено до матеріалів справи.

Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 таких витрат у розмірі 8 400,00 грн.

Керуючись ст.ст. 270, 353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 8 400 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: