П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2024 року м. Київ
Справа №755/7211/24
Провадження: № 22-ц/824/11845/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Сакалош Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пухальської Ірини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гончарука В. П.,
у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю заінтересованих осіб: Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про встановлення факту, що має юридичне значення,
в с т а н о в и в:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду із вказаною заявою, яку обґрунтовували тим, що вони, заявники, володіють квартирою, за адресою: АДРЕСА_1 з 2001 року на праві спільної часткової власності, проте, у зв`язку із бойовими діями, будинок, в якому знаходилась квартира заявників знищений, для отримання грошової компенсації за програмою «Євідновлення» необхідно надати документи, які підтверджують право власності заявників на знищене нерухоме майно, проте, оскільки належна заявникам квартира набута ними у власність у 2001 році, тобто, до появи у 2013 році Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно, відомості про таке майно відсутні. На підставі викладеного, просили встановити факт, що належна на праві спільної часткової власності в рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована Донецьким бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстрову книгу №28 за реєстровим номером № 4998 від 07.12.2001 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Пухальська І. С. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на те, що суд першої інстанції не з`ясував дійсних намірів звернення заявників до суду, аналіз змісту заяви та доданих до неї доказів судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено, лише зазначено узагальнену фразу про наявність спору про право власності на квартиру. Тобто, суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення при вирішенні предметної та суб`єктної юрисдикції заявленого у заяві про встановлення юридичного факту питання, у зв`язку з чим, дійшов передчасного висновку, що подана заява не стосується встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні адвокат Пухальська І. С. в інтересах заявників апеляційну скаргу підтримала, з викладених у ній підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення представника заявників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що з наданої до суду заяви вбачається наявність спору щодо права власності на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дане питання повинно вирішуватися в порядку позовного провадження.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень пункту п`ятого частини 2 статті 293, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто, відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Слід відзначити, що Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 щодо наявності спору про право сформував наступний правовий висновок: «Спір про право - це формально визнана суперечність між суб?єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб?єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб?єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.
Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога заявника про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб?єктами правовідносин з приводу їх прав та обов?язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Тобто, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб?єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
З аналізу наведеного вище правового висновку вбачається, що «спір про право» має місце за наявності розбіжностей (суперечностей) між суб?єктами правовідносин з приводу їх прав та обов?язків щодо конкретного матеріального об?єкту. Наприклад, коли одна із сторін спору заперечує або не визнає факт належності особі чи особам права власності на конкретно визначене майно.
Зі змісту поданої заявниками заяви про встановлення юридичного факту не вбачається, що існує інший суб?єкт правовідносин, який заперечує або не визнає факт належності їм на праві приватної власності в рівних частках квартири. Підставою звернення заявників із вказаною заявою до суду є об?єктивна неможливість державного реєстратора перевірити та підтвердити факт реєстрації речового права на вказане майно у Донецькому бюро технічної інвентаризації. Між заявниками і Авдіївською міською військовою адміністрацією та Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відсутній цивільно-правовий спір про право власності на нерухоме майно і встановлення факту про реєстрацію речових прав на квартиру в реєстрі речових прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року не пов?язується з подальшим вирішенням спору про право.
Встановлення факту, про який просять заявники, пов?язано із отриманням грошової компенсації за втрачене житло у м. Авдіївка Донецької області за програмою «Євідновлення», за якою вимагається наявність запису про реєстрацію речових прав на нерухоме майно в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який діє з 01 січня 2013 року.
Згідно із пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об?єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Аналізу змісту заяви та доданих до неї доказів судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено, лише зазначено узагальнену фразу про наявність спору про право власності на квартиру.
Колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не з?ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення при вирішенні предметної та суб?єктної юрисдикції заявленого у заяві про встановлення юридичного факту питання, у зв?язку з чим дійшов передчасного висновку, що подана заява не стосується встановлення факту, що має юридичне значення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Пухальської Ірини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 28 червня 2024 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120151619 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Невідома Тетяна Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні