Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
03 липня 2024 року Справа №0540/8389/18-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №0540/8389/18-а
УСТАНОВИЛА:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі №0540/8389/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах з 01 квітня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зобов`язано Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 01 квітня 2017 року. Рішення суду в частині нарахування та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Рішення суду 09.11.2018 у справі №0540/8389/18-а набрало законної сили 11.02.2019.
У подальшому на виконання вказаного судового рішення Донецьким окружним адміністративним судом 25.03.2019 видано виконавчий лист.
10.06.2024 до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява, де останній просить суд:
замінити вибувшого відповідача Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496) на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010);
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) подати у 15-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2019 у справі №0540/8389/18-а;
постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №0540/8389/18-а та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ13486010).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 прийнято до провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі №0540/8389/23. Розгляд заяви призначено проводити у порядку письмового провадження. Одночасно повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, заперечення, можуть бути ними подані через особистий кабінет в системі Електронний суд.
Ухвалою від 24.06.2024 продовжено строк розгляду заяви до отримання від Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області доказів, визначених ухвалою суду від 12.06.2024.
01.07.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суду надані заперечення з приводу заяви про встановлення судового контролю, також до заяви додані витребувані судом відомості стосовно виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №0540/8389/18-а, заперечень стосовно проведення заміни сторони виконавчого провадження суду не надано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 замінено боржника у виконавчому провадженні у справі №0540/8389/18-а, а саме з Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496) на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122).
За відомостями наданими відповідачем, сума доплати, нарахована позивачу на виконання рішення суду у справі №0540/8389/18-а, обліковується в Головному управлінні та включена до переліку отримувачів пенсій. Виплата проводиться на умовах Порядку № 1165 після надходження відповідного фінансування.
Протягом 2022 року відповідно до Порядку № 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень: у листопаді 2022 року в розмірі 530,00 грн, у грудні 2022 року в розмірі 2,18 грн.
Протягом 2023 року відповідно до Порядку № 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень: у липні 2023 року в розмірі 557,32 грн; у вересні 2023 року - 2093,00 грн; у жовтні 2023 року -1303,00 грн; у листопаді - 4,10 грн та у грудні 2023 року - 0,62 грн.
Залишок заборгованості по пенсійній справі ОСОБА_1 станом на 27.06.2024 складає 155344,63 грн (159834,85 грн 4490,22 грн).
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.
Подальша виплата заборгованості з пенсійних виплат буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік за умови виділення коштів та в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України.
Разом з тим, з метою виконання рішення суду у даній справі Головним управлінням надіслано запити до Пенсійного фонду України від 13.09.2022 № 0500-1804-5/54902, від 29.12.2022 № 0500-0504-5/77353, від 02.05.2023 № 0500-0504-5/35543, від 12.06.2023 №0500-0504-5/49622, від 27.12.2023 №0500-0504-5/113194, від 01.02.2024 №0500-0504-5/10074, від 12.03.2024 №0500-0504-5/23810 та від 05.04.2024 №0500- 0504-5/33170 щодо виділення коштів на виконання рішення суду.
У відповіді на запити Головного управління Пенсійний фонд України своїми листами № 2800-030102-9/38644 від 11.07.2023, № 2800-030202-9/2034 від 11.01.2024, № 2800- 040203-9/13052 від 01.03.2024 та № 2800-040203-9/21655 від 09.04.2024 (додаються) неодноразово повідомляв, що нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в порядку черговості їх надходження та відповідно до дати набрання судовими рішеннями законної сили.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що адміністративним процесуальних законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 лютого 2020 року по справі №640/3719/18, постанові від 04 березня 2020 року по справі №539/3406/17.
Суд зазначає, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а, ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі №805/516/18-а, постанові від 26 березня 2020 року у справі №823/175/17.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 8 ст. 382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Тобто, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З огляду на викладене, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 - 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.
Станом на дату розгляду заяви докази завершення виконавчого провадження у справі відсутні.
За обставинами справи, з огляду на викладене, позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження".
У суду відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.
Крім того, згідно наданих Головним управління ПФУ в Донецькій області пояснень вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №0540/8389/18-а протягом 2022-2023 відповідно до Порядку № 1165 частково проведена виплата коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень.
Залишок заборгованості по пенсійній справі ОСОБА_1 станом на 27.06.2024 складає 155344,63 грн (159834,85 грн 4490,22 грн).
Разом з тим, з метою виконання рішення суду у даній справі Головним управлінням надіслані запити до Пенсійного фонду України від 13.09.2022 № 0500-1804-5/54902, від 29.12.2022 № 0500-0504-5/77353, від 02.05.2023 № 0500-0504-5/35543, від 12.06.2023 №0500-0504-5/49622, від 27.12.2023 №0500-0504-5/113194, від 01.02.2024 №0500-0504-5/10074, від 12.03.2024 №0500-0504-5/23810 та від 05.04.2024 №0500- 0504-5/33170 щодо виділення коштів на виконання рішення суду.
Отже, з наданих сторонами доказів суд не вбачає наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином, враховуючи, що заявником не надано доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, наявність у позивача права захистити свої інтереси щодо виконання судового рішення, ухваленого на його користь у межах статті 287 КАС України, а також те, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №0540/8389/18-а.
Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного суду України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №0540/8389/18-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Буряк
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120152357 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Буряк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні