Ухвала

від 03.07.2024 по справі 300/4657/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"03" липня 2024 р.справа № 300/4657/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/4657/24, поданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними і скасування постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» (надалі ТОВ »Івано-Франківськгаз збут») звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП) про визнання протиправними і скасування постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є протиправне, на його думку, прийняття відповідачем оскаржених постанови від 22.11.2023 за №2182 та розпорядження від 22.11.2023 за №318-р.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, пунктом 2 резолютивної частини вказаної ухвали розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

01.07.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, у якому викладені заперечення по суті позовних вимог.

Окрім цього, 01.07.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшли заява із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/4657/24.

Так, у заяві із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження представник відповідача звертає увагу на особливу важливість адміністративної справи №300/4657/24 для НКРЕКП, вказуючи, що належне, своєчасне та у повному обсязі виконання всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, а також ліцензійних умов з постачання природного газу, спрямовано на забезпечення безперебійної роботи ринку природного газу, забезпечення належної якості послуг на ринку природного газу, що надаються учасниками ринку. Окрім цього, зазначено, що дана справа має значний суспільний інтерес, оскільки питання, порушені у цій справі, стосуються питань забезпечення споживачів послугами постачання належної якості та сплати компенсацій за неналежне надання таких послуг досить значній кількості споживачів.

Водночас, у клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін представник відповідача повторно звертає увагу на складність справи, пояснюючи її тим, що проведеною перевіркою, яка слугувала підставою винесення оскаржуваних рішень, охоплено певну кількість взаємовідносин зі споживачами позивача. При цьому, неповне дослідження обставин даної справи може зумовити нівелювання повноважень Регулятора здійснення заходів державного регулювання у сфері енергетики, зокрема, ринку природного газу. Також зазначено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін надасть можливість Регулятору забезпечити реалізацію основної своєї мети, а саме досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність ринку природного газу і держави, забезпечення енергетичної безпеки європейської інтеграції ринку природного газу України».

Розглядаючи по суті подані заяву та клопотання, зважаючи на наявні у справі матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, судом зазначається наступне.

Відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), відповідач в установлений судом строк може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у свою чергу, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Оцінюючи аргументи представника відповідача, суд виходить із того, що клопотання та заява представника відповідача не містять належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об`єктивно свідчили б про неможливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, проаналізувавши зміст позовних вимог, заявлених до НКРЕКП, попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи та поданий відповідачем відзив, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі як станом на день вирішення питання про відкриття провадження у справі, так і станом на 03.07.2024 (день розгляду клопотання та заяви представника відповідача по суті) не вимагає переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження чи до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 3 статтею 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд зобов`язаний враховувати вимоги частини 3 статті 257 КАС України.

Частиною 4 статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору в даній адміністративній справі є винесені контролюючим органом (НКРЕКП) індивідуальні акти постанова від 05.12.2023 за №2298 «Про застосування санкцій до ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р «Про усунення порушень ТОВ «Івано-Франківськгаз збут».

Відтак, суд зауважує, що дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, досліджуючи мотиви, наведені у поданих заяві та клопотанні, а саме щодо складності справи, важливого значення для контролюючого органу та значного суспільного інтересу, вказує на їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки такі є суб`єктивною думкою представника відповідача, жодним чином не підтвердженою.

З цього приводу суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в ухвалі від 05.04.2021 у справі №420/8512/20. Так, Верховним Судом зазначено, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Водночас, у цій справі спір стосується захисту прав конкретної юридичної особи та пов`язаний із оскарженням рішень відповідача як актів індивідуальної дії та, як наслідок, суд констатує про відсутність підстав для висновків про значний суспільний інтерес та особливе значення справи для сторін у зв`язку із розглядом такої адміністративної справи.

Щодо посилання представника відповідача на висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 02.11.2022 у справі №260/2484/21, як на підставу необхідності переходу до розгляду справи №300/4657/24 у порядку загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не звужують зміст основних принципів адміністративного судочинства, визначених частиною 3 статті 2 КАС України, в тому числі таких, як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Також варто звернути увагу, що відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Зокрема, даний принцип роз`яснений рішенням Конституційного Суду України від 12.04.2012 у справі №9-рп/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу), в якому Суд виходив із наступного: «гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод».

Таким чином, наголошення представника відповідача на особливому статусі НКРЕКП, як суб`єкта владних повноважень, не є належним обґрунтуванням неможливості розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки суд не обмежує й не надає переваги учасникам справи в реалізації їх матеріальних та процесуальних прав, а також застосування законів щодо правовідносин, учасниками яких вони є, виключно з підстави їх статусу як органу державної влади тощо.

Згідно частини 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 статті 242 КАС України).

Варто наголосити, що за приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Сторони і їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не позбавляє сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо а також права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на окремих особливостях письмових й електронних доказів, які встановлюють обставини, котрі входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не свідчить про неможливість чи нездатність суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на викладене, проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності здійснити перехід до розгляду даної адміністративної справи у порядку загального позовного провадження.

Водночас, суд зауважує, що частинами 1 і 2 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.

При цьому, суд звертає увагу представника відповідача, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи проведення судового засідання у справі суд вправі з власних переконань здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.

Враховуючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, а тому подані заява та клопотання представника відповідача не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статями 241-243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд, -

У Х В А Л И В:

заяву із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, поданих представником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та які надійшли на адресу суду 01.07.2024 в межах адміністративної справи №300/4657/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними і скасування постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.