Рішення

від 04.10.2024 по справі 300/4657/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2024 р. справа № 300/4657/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними і скасування постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» (надалі ТОВ »Івано-Франківськгаз збут», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправними і скасування постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані постанова та розпорядження прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача про порушення ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Зокрема, представник позивача стверджує про невідповідність висновків, викладених в акті перевірки, вимогам чинного законодавства, оскільки ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» дотримується Ліцензійних умов з постачання, інших зобов`язань, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють ринок природного газу. Так, зауважено, що оскаржуване розпорядження прийнято без врахування статусу позивача, як постачальника природного газу, у зв`язку із чим суперечить його способу виконання передбаченому п. 3.10 розділу III Мінімальних стандартів. Окрім цього, оскаржувані постанова та розпорядження прийняті без врахування суперечності пп. 3 п. 3.2 розділу III Мінімальних стандартів (покладає обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати) та абз. 4 п. 24 розділу III Правил постачання (не покладає обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати). Також позивач звернув увагу, що оскаржувані постанова та розпорядження прийняті без врахування строків виникнення переплати, зокрема, у виниклих правовідносинах на дату звернення побутових споживачів із письмовими вимогами про повернення переплат строки, визначені ст. 17 Закону України «Про звернення громадян», спливли. Одночасно звернуто увагу, що, не дивлячись на те, що строк на пред`явлення письмових вимог було вичерпано, позивачем було задоволено отримані письмові вимоги та повернуто 24 побутовим споживачам переплати, які стали підставою для проведення перевірки НКРЕКП. Також представник ТОВ »Івано-Франківськгаз збут» наголосив, що НКРЕКП повинна була проводити перевірку лише по тим зверненням, які отримала, а не робити перевірку всіх звернень, що відображені у звіті №4- НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за 2-й квартал 2023 року. Окрім цього, зазначено про необхідність врахування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які полягають у діях органів влади (Міністерства енергетики України), перебоях у роботі Укрпошти та AT «Ощадбанк», вимушених переміщеннях громадян з Івано-Франківської області, блек-ауті та скороченні чисельності працівників ТОВ »Івано-Франківськгаз збут». Перелічені обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), на думку позивача, напряму вплинули на своєчасність та можливість здійснення повернення переплат побутовим споживачам. Вищенаведені обставини, на переконання представника позивача, свідчать про винесення відповідачем постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р з грубим порушенням чинного законодавства, без врахування фактичних обставин, а тому такі підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

01.07.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, у якому викладені заперечення по суті позовних вимог. Так, зазначено, що постанова №2298 та розпорядження №331-р прийняті НКРЕКП в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності НКРЕКП законності, справедливості та недопущення дискримінації. Представник відповідача акцентував увагу на тому, що НКРЕКП було проаналізовано реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за 2-й квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою НКРЕКП №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна), за даними яких за 2-й квартал 2023 року ТОВ »Івано-Франківськгаз збут» не надавалися компенсації по всім визначеним споживачам у звітному періоді. При цьому, у більшості постачальників у звітності для таких послуг зазначена затримка виконання послуги внаслідок форс-мажорних обставин. Водночас, згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена, згідно з Мінімальних стандартів настання форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства.

Щодо доводів позивача стосовно строків направлення постанови та розпорядження, відповідачем зазначено, що постанова №2298 та розпорядження № 331-р прийняті 05.12.2024 (вівторок) та направлені НКРЕКП в межах п`яти робочих днів, передбачених чинним законодавством, а саме 11.12.2023 (понеділок), що підтверджується списком відправлення рекомендованих листів за тренінгом Укрпошти №0305719481626. Тобто, за доводами відповідача, спірні постанова та розпорядження направлені ТОВ »Івано-Франківськгаз збут» вчасно, відповідно до вимог Порядку контролю №428. Крім того, звернуто увагу, що порядок денний на засідання НКРЕКП 05.12.2023 з включенням відповідного питання «Про порушення ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» було оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП ще 29.11.2023 разом із проектами відповідних рішень. При цьому, постанова №2298 та розпорядження №331-р були оприлюднені на офіційному веб-сайті НКРЕКП 07.12.2023. Як наслідок, позивачу з 07.12.2023 було відомо про прийняті НКРЕКП оскаржувані рішення. Щодо посилань позивача про неможливість усунути порушення, оскільки постанова №2298 разом з розпорядженням №331-р надійшли до нього 15.12.2023, відповідачем зазначено, що навіть після 20.12.2023 (строк, зазначений у розпорядженні №331-р), позивачем не вчинялись дії, спрямовані на усунення відповідних порушень.

Таким чином, на думку представника відповідача, постанова №2298 та розпорядження №331-р прийняті НКРЕКП у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому вважає, що в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Окрім цього, 01.07.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшли заява із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/4657/24.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 заяву із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

На підставі постанови НКРЕКП від 04.10.2023 №1836 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (а.с. 123) та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 03.11.2023 №536 (а.с. 124-126), Сектором НКРЕКП у Івано-Франківській області у термін з 10.11.2023 по 16.11.2023 проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201.

За результатами позапланової перевірки ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» НКРЕКП складено Акт перевірки від 16.11.2023 №481, яким зафіксовано не дотримання ТОВ »Івано-Франківськгаз збут» вимог:

- підпункту 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу у встановленому порядку, а саме достовірності наданих НКРЕКП даних у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) (далі форма №4- НКРЕКП-газ-якість-постачання) за ІІ квартал 2023 року;

- підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів з державного нагляду (контролю), зокрема звітності за формою №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за II квартал 2023 року, що містить достовірні дані;

- підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме:

пункту 3.1 глави 3 Стандартів та вимог у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу;

пункту 3.2 глави 3 Стандартів та вимог у частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;

пункту 3.4 глави 3 Стандартів та вимог у частині сплати споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (а.с. 127-142).

Не погоджуючись з висновками Акту від 16.11.2023 №481 та заперечуючи наявність порушень, що встановлені за результатами перевірки, позивачем направлено до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Івано-Франківській області письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) від 20.11.2023 №767-Лв-3524-1123 до Акту від 16.11.2023 №481 (а.с. 216-220).

05.12.2023 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду Акта від 16.11.2023 №481, НКРЕКП прийнято постанову №2298 «Про застосування санкцій до ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу (а.с. 61-62) та розпорядження №331-р, яким зобов`язано ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 20.12.2023 сплатити компенсацію 24 споживачам за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156, про що повідомити НКРЕКП (а.с. 63).

Не погоджуючись із прийнятими постановою та розпорядженням, заперечуючи наявність порушень Ліцензійних умов, ТОВ »Івано-Франківськгаз збут» звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення встановлено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (надалі Закон №1540-VIII), відповідно до приписів статті 1 якої Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Згідно із пунктами 11, 12 статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Приписами статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 14.06.2018 року за № 428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

Згідно пунктів 1.1. 1.2. та 1.3. цього Порядку його дія поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати): 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, зберігання енергії; постачання електричної енергії споживачу; трейдерської діяльності на ринку електричної енергії; здійснення функцій оператора ринку електричної енергії; здійснення функцій гарантованого покупця на ринку електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.

Цей Порядок установлює процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.

Частиною 1 статті 17 цього Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Як зазначено вище, відповідачем, на реалізацію повноважень проведено перевірку позивача, під час якої виявлено ряд порушень.

При цього, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення порядку проведення перевірки.

Так, відповідно до п. 4.1 глави 4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі Порядок контролю), підставою для здійснення позапланових виїзних перевірок, зокрема, є перевірка достовірності наданих НКРЕКП даних у звітності або в інших документах,

Відповідно до п. 4.1 глави Порядку контролю, у разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, НКРЕКП має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до ліцензіата відповідальності, передбаченої законодавством.

Суд встановив, що в обґрунтуванні до проекту постанови НКРЕКП «Про проведення позапланових виїзних перевірок ТОВ «Житомиргаз збут», ТОВ «Уманьгаз збут», ТОВ «Чернігівгаз збут», ТОВ «Закарпатгаз збут», ТОВ «Чернівцігаз збут», ТОВ «Хмельницькгаз збут», ТОВ «Волиньгаз збут», ТОВ «Рівнегаз збут», ТОВ «Київоблгаз збут», ТОВ «Вінницягаз збут» ТОВ «Львівгаз збут», ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» ТОВ «Черкасигаз збут»«, яке наявне в матеріалах справи і розміщувалось у відкритому доступі на офіційному веб-сайті HKPЕKП (а.с. 119-121), та розглядалось на засіданні НКРЕКП, яке проводилось 04.10.2023 у формі відкритого слухання, зазначено, що підставами для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Також в Обґрунтуванні зазначено, що Департамент регулювання відносин у нафтогазовій сфері повідомив про здійснення аналізу реєстрів надання послуг та письмових звернень, реєстрів надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за 2-й квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газякість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна).

Таким чином предметом позапланових виїзних перевірок вказаних 13 постачальників, зокрема і ТОВ «Івано-Франківськгаз збут», є перевірка можливого недотримання за період діяльності Ліцензіатів у 2 кварталі 2023 року вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі Ліцензійні умови).

З огляду на викладене, хибними є твердження позивача, що НКРЕКП повинна проводити перевірку лише по тим зверненням, які отримала, а не перевіряти всі звернення, що відображені в у звіті №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання(квартальна) за 2-й квартал 2023 року.

Суд звертає увагу, що у даному випадку, як уже зазначено вище, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» підпунктів 18, 23, 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов.

При цьому, оскарженою постановою НКРЕКП №2298 застережено позивача щодо недопущення надалі порушень підпунктів 18 та 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов та накладено штраф за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а оскарженим розпорядженням №331-р. зобов`язано ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, для чого у строк до 20.12.2023 сплатити компенсацію 24 споживачам за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156, про що повідомити НКРЕКП (а.с. 63).

Щодо порушення підпункту 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу у встановленому порядку, а саме достовірності наданих НКРЕКП даних у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за ІІ квартал 2023 року, то суд звертає увагу, що в акті перевірки на стор. 44 вказано суть такого порушення, а саме, що «комісією з проведення перевірки при перевірці достовірності наданих Ліцензіатом даних у формі звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання за II квартал 2023 року виявлено розбіжності з підтверджуючими документами (заяви, дані особових рахунків, платіжні інструкції) та даними, внесеними до граф 5 та 6 реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів за II квартал 2023 року, зокрема, не вірно вказано прізвище заявника та адресу (додаток 3) по заявниках, зазначених в таблиці 3.

Крім того, комісія з проведення перевірки встановила, що Ліцензіатом у реєстрі надання послуг та письмових звернень споживачів за II квартал 2023 року не вірно зазначено код послуги по 2 споживачах: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » (а.с. 44).

Водночас, суд зазначає, що фактично позивач погодився із тим, що на момент проведення перевірки дане порушення мало місце. Зокрема, в поданих до відповідача письмових поясненнях та обґрунтуваннях (запереченнях) від 20.11.2023 №767-Лв-3524-1123 до Акту від 16.11.2023 №481 ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» зазначило, що прийняло до уваги зауваження НКРЕКП щодо недостовірності внесеної інформації у формі звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за II квартал 2023 року та в майбутньому зобов`язується їх враховувати та вживати всіх заходів з метою недопущення аналогічних порушень при внесенні інформації про споживача під час складання звітності за формою №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна). А також позивач вказав, що Товариство листом №767-Сл-3522-1123 від 16.11 2023 надало уточнену форм звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам» за II квартал 2023 року (у відповідності до п. 2.7 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна)) (а.с. 217).

Таким чином, суд констатує, що з урахуванням встановлених порушень, відповідачем правомірно спірною постановою застережено ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» щодо недопущення надалі порушень, зокрема підпункту 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов.

Щодо порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, суд зазначає таке.

Підпунктом 25 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов закріплено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

Перелік мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу (далі Стандарти та вимоги), що регулюють відносини, пов`язані з розподілом та постачанням природного газу відповідно до мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, захистом прав споживачів та наданням оператором газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ) або постачальником природного газу (далі постачальник) компенсації за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг розподілу та постачання природного газу споживачам або замовникам (у випадку недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів під час приєднання до газових мереж) визначено затвердженими постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156 Мінімальними стандартами та вимогами до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу.

В Главі 3 Мінімальних стандартів визначено забезпечення мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу.

В контексті спірних правовідносин, відповідно до п.п. 3.5 глави 3 Мінімальних стандартів, постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів).

Постачальник за домовленістю зі споживачем може надавати компенсацію іншим способом, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами (п.п. 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів).

У разі ненадання постачальником компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу в порядку, визначеному пунктом 3.4 цієї глави, споживач має право самостійно звернутися до постачальника із заявою за формою, наведеною в додатку 4 до цих Стандартів та вимог.

У разі необґрунтованої відмови у наданні компенсації або залишення заяви без розгляду споживач має право звернутись до НКРЕКП та її територіальних органів або до суду (п.п. 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів).

Згідно з п. 3.11 глави 3 Мінімальних стандартів, у разі невиконання постачальником вимог пункту 3.5 цієї глави щодо строків надання компенсацій сума відповідної компенсації подвоюється, а у разі прострочення граничного терміну надання компенсації на понад 90 днів надається у п`ятикратному розмірі та має бути врахована при розрахунках у найближчому розрахунковому періоді.

Як вбачається з Акту перевірки, за інформацією, наданою ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» під час проведення перевірки, виплата компенсації окремими заявникам (споживачам) на момент проведення перевірки не здійснювалась.

Згідно пояснень ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» стосовно причин невиплати компенсації, основними причинами несвоєчасного повернення переплати споживачам вказано форс-мажорні обставини, що підтверджується відповідно до чинного законодавства та узгоджується з положеннями п. 3.14. розділу 3 Мінімальних стандартів, а також, не надходження до Товариства заяв від споживачів, у відповідності до положень п. 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог за формою, наведеною в додатку 4 до Мінімальних стандартів та вимог.

Так, на підтвердження вищевикладених обставин до письмового пояснення на акт перевірки позивачем надавалось копію листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який також надано суду (а.с. 72).

Надаючи оцінку згаданим посиланням позивача та наданим на їх обґрунтування документам, суд виходить з того, що ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Проте, і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Суд зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.

Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, є відповідним посвідченням форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.07.2023 у справі №560/9742/22.

Судом встановлено, що наявність форс-мажорних обставин у даному випадку позивач вважає лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, у якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022. Тобто, ТПП України листом підтвердила про те, що з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Однак, суд зауважує, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, а тому не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст. 14 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22.

Суд підкреслює, що під час перевірки позивачем не було надано копії документів уповноваженої установи, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили форс-мажору.

Таким чином, суд погоджується із висновками відповідача, що ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» не було надано належні документи, що підтверджують настання форс-мажорних обставин при наданні послуг для кожного із 24 споживачів, вказаних в Акті від 16.11.2023 №481, та засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.6 глави 3 Мінімальних стандартів, постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.

Таким чином, відсутність додаткової заяви про надання компенсації від споживачів, у відповідності до положень пункту 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, не є підставою для ненадання компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком.

Під час проведеної перевірки відповідачем встановлено, що 24 споживачам компенсація у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів станом на момент перевірки ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» не сплачена. Комісією з проведення перевірки здійснено розрахунок розміру компенсації яка має бути надана 24 споживачам за недотримання ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, в частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, який наведено у таблиці 4 Акта №481 (а.с. 137-138).

Як зазначив відповідач, така компенсація 24 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів позивачем не сплачена. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача стосовно відсутності можливості ідентифікувати особу, якій підлягає компенсація, оскільки у Товариства відсутні будь-які взаємовідносини з такими фізичними особами.

Так, як вірно зазначив відповідач, з чим погоджується суд, в Акті №481 від 16.11.2023 зазначена інформація щодо повернення ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» споживачам сум переплат на їх письмові вимоги у II кварталі 2023 року (а.с. 40-42) та інформація щодо даних, зазначених ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачаііня (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженою Постановою НКРЕКП №1416, за ІІ квартал 2023 року (а.с. 42-43).

Окрім того, перелік споживачів та їх адреси наведено в додатку 2 до Акта №481 від 16.11.2024 (а.с. 53-54).

Таким чином, така інформація надавалась до НКРЕКП самим позивачем та містить всі необхідні дані та реквізити, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові споживачів, адреса об`єкта споживача, сума переплати, сума повернутих коштів, дата початку надання та закінчення надання послуги, тощо.

Таким чином, суд погоджується із відповідачем, що всі необхідні дані для ідентифікації споживачів у ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» є.

Більше того, суть спірного розпорядження №331-р зводиться саме до виплати компенсації за недотримання Стандартів, при цьому, сама сума переплат була повернута споживачам, а тому у позивача залишились відповідні реквізити таких повернень.

Щодо доводів позивача про суперечність п. 3.2 Мінімальних стандартів та абз. 4 п. 24 розділу III Правил постачання, з яких перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга не має, суд зазначає наступне.

Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156 є окремим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень пункту 20 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання.

Пунктом 3.2 Мінімальних стандартів передбачено, що до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належать, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача (стандарт введений в дію з 01.01.2023).

Абзацом 4 пункту 24 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі Правила постачання) встановлено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Су зауважує, що вказані норми передбачають для Ліцензіата строк повернення переплати споживачам, а саме п`ять робочих днів після отримання їх вимоги, а тому суд відхиляє твердження позивача про відсутність підстави, як попереднього постачальника, повертати такі переплати побутовим споживачам згідно їх вимог.

Також суд звертає увагу, що відповідно до даних, наведених у Таблиці 1 до Акту №481 від 16.11.2023, НКРЕКП здійснила перевірку щодо заяв споживачів щодо повернення переплат, зареєстрованих позивачем протягом II кварталу 2023 року, тобто у період дії вимог пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів.

Таким чином, суд вважає, що зазначені позивачем норми не суперечать одна одній. Так, п. 3.2 Мінімальних стандартів передбачає вимогу повернення переплати як діючим, так і попереднім постачальником, водночас, абзац 4 пункту 24 розділу III Правил постачання визначає, як саме має зараховуватись така переплата постачальником.

Водночас, як уже зазначено, Актом перевірки від 16.11.2023 №481 зафіксовано, що письмові вимоги щодо переплати отримані постачальником у II кварталі 2023, тобто коли відповідні зміни до Мінімальних стандартів вже діяли.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеними виявлені в ході проведення перевірки порушення позивачем Ліцензійних умов та, як наслідок, викладене вище підтверджує, що постанова від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від 05.12.2023 за №331-р прийняті НКРЕКП з дотриманням вимог Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність винесення оскаржених рішень, натомість, доводи позивача є непідтвердженими, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» (код ЄДРПОУ 07742609 39595350, вул.Короля Данила, 16А, м. Івано-Франківськ, 76010) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057) про визнання протиправними і скасування постанови від 05.12.2023 за №2298 та розпорядження від05.12.2023 за №331-р відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.