Рішення

від 26.06.2024 по справі 600/1966/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1966/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маренича І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Капустяк О.І.,

представника позивача Бурми С.В.,

представника позивача Жмутінського В.П.,

представника відповідача Агатія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" (далі - позивач, ТОВ "Світанок") звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/3552/ ж10/24-13-07-06 від 09.04.2024 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 143060315,00 грн, з них за податковими зобов`язаннями в сумі 114448252,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 28612063,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що ГУ ДПС у Чернівецькій області проведено документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ "Світанок", за результатами яких виявлено, що позивач безпідставно у 2019 р. списав з балансу кредиторську заборгованість по кредиту ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" у розмірі 635823624,65 грн, не відобразивши її у складі доходів підприємства, що враховуються при визначенні фінансового результату, чим порушив вимоги п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, що слугувало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується із вказаними висновками податкового органу та зазначає, що станом на 31.12.2019 року у нього не було обов`язку відносити заборгованість по кредиту в сумі 635823624,65 грн до складу доходу так як зазначена заборгованість не була протермінованою, адже умовами кредитного договору, передбачено термін погашення кредиту до 18.12.2020 року.

Звертав увагу суду, що станом на 2019 рік, заборгованість по кредиту в сумі 635823624,00 грн була віднесена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до ліквідаційної маси з подальшою її реалізацією на прилюдних торгах.

Крім цього, позивач вказував, що вказана заборгованість по кредиту класифікується як зобов`язання, тобто обов`язок погасити заборгованість перед первинним кредитором чи його правонаступником.

З наведених підстав вважає висновки контролюючого органу необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказував, що під час проведення документальних позапланових виїзних перевірок були виявлені порушення пунктів п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, а саме списання платником податків з балансу первісної кредиторської заборгованості по кредиту ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" у розмірі 635823624,65 грн, не відобразивши їх у доходах підприємства, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 114448252,00 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 114448252,00 грн.

Враховуючи викладене, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

10.05.2024 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 29.05.2024 р.

29.05.2024 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09:00 год 12.06.2024 р.

12.06.2024 р. Усною ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду справи по суті до 09:00 год. 26.06.2024 р.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті20, пункту 78.2 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у відповідності до наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 25.01.2024 р. № 128-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було складено акт № 1235/ж5/24-13-07-06/14272357 від 12.02.2024 р., яким встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 114448252,00 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 114448252,00 грн;

- пп. 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 170.9.1, 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 та пп. 176.2.а) п. 176.2 та ст. 176 п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме товариством не перераховано ПДФО в сумі 9502,66 грн. за період з лютого 2017 року по вересень 2020 року;

- п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 170.9.1, 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 та пп. 176.2. а) п. 176.2 та ст. 176 п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме товариством не перераховано військовий збір в сумі 791,89 грн за період з лютого 2017 року по вересень 2020 року.

Позивачем подавалось заперечення на акт перевірки, в частині висновків, які стосуються встановлення заниження податку на прибуток на загальну суму 114448252,00 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 114 448 252,00 грн із долученням відповідних доказів, в яких спростовувались виявлені податковим органом порушення.

За результатами розгляду поданого заперечення Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було призначено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" на підставі наказу № 346-п від 06.03.2024 року відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2023 року з питань, що стали предметом оскарження.

За наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було складено акт перевірки від 02.04.2024 року № 3574/ж5/24-13-07-06/14272357 у висновку якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 114448252,00 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 114448252,00 грн.

Таким чином, враховуючи виявлені порушення, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 00000/3552/ж10/24-13-07-06 від 09.04.2024 року.

Дане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося позивачем до Державної податкової служби України.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 00000/3552/ж10/24-13-07-06 від 09.04.2024 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (далі - П(С)БО 11), П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - П(С)БО 15).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У п. 75.1. ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.

Відповідно до частини третьої статті 12-1 Закону № 996-XIV підприємства (крім публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, а також підприємств, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України), самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 11 "Зобов`язання", зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (пункт 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання").

Відповідно до абзаців першого та восьмого пункту 4 П(С)БО 11 "Зобов`язання", довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Пунктом 7 П(С)БО 11 "Зобов`язання" передбачено, що до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 р. за № 860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Так, ТОВ "Світанок" (Позичальник) укладено кредитний договір № 010/11/187 від 19.12.2013 року з ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" та додаткові угоди до нього, відповідно до яких, Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію та надає Кредит у порядку та на умовах, визначеним цим Договором. Кредит надається для поповнення обігових коштів.

Строк дії Кредитної лінії закінчується 18.12.2020 року.

На підставі вказаного договору ТОВ "Світанок" було отримано кредитні кошти в розмірі 475104543 грн.

В актах перевірки та в поданому відзиві на позов, контролюючий орган посилається на те, що кредитні кошти були використані позивачем для надання поворотної фінансової допомоги товариству "Карпатська нафтова компанія" згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № 1 С-К від 27.12.2013 року.

Аналізуючи такі посилання Головного управління ДПС у Чернівецькій області, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом 2013-2014 років було укладено ряд договорів купівлі-продажу цінних паперів, у відповідності до яких було придбано інвестиційні сертифікати на загальну суму 472302647,69 грн, оплата за які була здійснена за рахунок кредитних коштів, отриманих від ПАТ КБ "Фінансова ініціатива".

Позивачем зазначено, що придбання таких цінних паперів мало на меті їх подальшого перепродажу та отримання прибутку.

Відповідач не надав суду доказів в спростування того, що придбання таких цінних паперів було здійснено позивачем без мети їх подальшого перепродажу задля отримання прибутку.

Стаття 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає критерії за наявності яких Національний Банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

На підставі таких критеріїв Національний Банк України приймає постанову про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд) для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, судом встановлено, що 23.06.2015 року Національним банком України було віднесено ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" до категорії неплатоспроможних та введено Тимчасову адміністрацію.

22.05.2019 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Фінансова ініціатива".

Згідно статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Відповідно до пункту 6 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Як встановлено судом, 21.05.2021 року на електронних торгах, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було продано пул активів банку "Фінансова ініціатива", що складався з майнових прав, в тому числі і за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року, укладеним із позивачем.

Оформлення такої операції здійснено на підставі договору про відступлення прав вимоги № 1 від 09.06.2021 року, укладеного між ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло ТОВ "Компанія з управління активами "Альтарес Капітал".

Згідно умов договору про відступлення прав вимоги № 1 від 09.06.2021 року, новий кредитор (АТ "ЗНВКІФ "Фавор") набув права вимоги Банку до позичальників.

У зв`язку з цим, 11.06.2021 року новим кредитором направлялося позивачу повідомлення про зміну кредитора № 11-06/2021Ф/1, яким повідомлялося, що починаючи з 10.06.2021 року зобов`язання Боржника за вказаному в цьому повідомленні договору (кредитному договору № 010/11/187 від 19.12.2013 року) підлягають виконанню новому кредитору.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 6 ст. 40 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що передача майна (активів) неплатоспроможного банку здійснюється на підставі договорів про передачу майна (активів) та/або договорів про відступлення права вимоги за реєстром майна (активів). При цьому згода відповідних боржників не вимагається.

Судом встановлено, що незважаючи на те, що чинним законодавством України не вимагається згода боржника при заміні кредитора у зобов`язанні, позивачем у відповідь на повідомлення від 11.06.2021 року було направлено новому кредитору листа від 14.06.2021 року, яким повідомлялося про ознайомленість з фактом відступлення прав вимоги за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року на користь нового кредитора і не заперечувалось право нового кредитора вимагати суми, які підлягають погашенню за вказаним кредитним договором та розпоряджатися набутими правами вимоги на власний розсуд.

Надалі, між акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Укрм`ясо-Інвест" було укладено Договір № Ф/У-2/21 від 22.12.2021 року про відступлення прав вимоги за умовами якого, попереднім кредитором (АТ "ЗНВКІФ "Фавор") було відступлено право вимоги по кредитному договору № 010/11/187 від 19.12.2013 року новому кредитору (ТОВ "КУА "Укрм`ясо-Інвест").

В свою чергу, новим кредитором направлялося позивачу повідомлення про зміну кредитора № 07-12/21 від 22.12.2021 року, яким повідомлялося про те, що ним набуто право вимоги за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року і що починаючи з 23.12.2021 року зобов`язання Боржника за кредитним договором підлягають виконанню новому кредитору.

У відповідь на отримане повідомлення, позивачем було надіслано новому кредитору листа від 23.12.2021 року, яким не заперечувалося проти права нового кредитора вимагати суми, які підлягають погашенню за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року та розпоряджатися набутими правами вимоги на власний розсуд, в тому числі вимагати погашення заборгованості, відступлення на користь третіх осіб тощо.

В подальшому, товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Укрм`ясо-Інвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" було укладено Договір № У/К-3/21 від 27.12.2021 року про часткове відступлення прав вимоги, відповідно до якого попереднім кредитором було частково відступлено право вимоги по кредитному договору № 010/11/187 від 19.12.2013 року в сумі 516628443,11 грн на користь нового кредитора (ТОВ "Карпатська нафтова компанія").

На виконання умов Договору № У/К-3/21 від 27.12.2021 року, 28.12.2021 року позивачу було надано повідомлення про часткову зміну кредитора № 06-12/21, за підписами директора попереднього кредитора та директора нового кредитора, яким повідомлялося про те, що з 28.12.2021 року зобов`язання Боржника за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року підлягають виконанню новому кредитору (ТОВ "Карпатська нафтова компанія").

За результатом отримання такого повідомлення, позивачем 28.12.2021 року було надіслано новому кредитору листа про ознайомлення з фактом відступлення прав вимоги за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року на користь нового кредитора.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, станом на 28.12.2021 року у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року в сумі 516628443,11 грн перед ТОВ "Карпатська нафтова компанія" та в сумі 164404379,66 грн перед ТОВ "КУА «Укрм`ясо-Інвест".

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Так, судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1С-К від 27.12.2013 року згідно якого, позивачем було надано допомогоотримувачу поворотну фінансову допомогу в сумі 566346388,65 грн, строком повернення до 31.03.2021 року.

Впродовж 2016-2017 років, ТОВ "Карпатська нафтова компанія" було повернуто позивачу частину поворотної фінансової допомоги в сумі 49717945,54 гривень.

Встановлено, що станом на 28.12.2021 року залишок неповерненої поворотної фінансової допомоги позивачу становив 516 628 443,11 грн.

Згідно частини 3 статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

У матеріалах справи міститься Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.12.2021 року, укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" згідно якого, вказані суб`єкти господарювання вирішили здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема:

- ТОВ "Карпатська нафтова компанія" визнало заборгованість перед ТОВ "Світанок" за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1 С-К від 27.12.2013 року в сумі 516628443,11 гривень;

- ТОВ "Світанок" визнало заборгованість перед ТОВ "Карпатська нафтова компанія" за Кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року в сумі 516628443,11 гривень.

Внаслідок укладення Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.12.2021 року, позивачем було частково погашено заборгованість за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року на суму 516628443,11 гривень.

Водночас суд зазначає, що припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі вказаного вище Акту, не вплинуло на фінансовий результат позивача, а отже висновки контролюючого органу про безпідставність списання позивачем з балансу кредиторської заборгованості на цю суму є помилковими.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Так, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Укрм`ясо-Інвест" та компанією "Грізлі Холдінгс Лімітед", яка була учасником ТОВ "Світанок", укладено договір № С-1 купівлі-продажу корпоративних прав від 06.09.2021 року, відповідно до якого ТОВ "КУА "Укрм`ясо-Інвест" набуло у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Світанок" у розмірі 100 %.

Згідно статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Додаткові вклади можуть вноситися у не грошовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами, 06.12.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Укрм`ясо-Інвест" винесено Рішення єдиного учасника № 6С, яким затверджено внесення додаткового вкладу в статутний капітал ТОВ "Світанок" в сумі 164404379,66 грн у не грошовій формі, шляхом передачі до статутного капіталу позивача майнових прав (прав вимоги) за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року.

За результатом внесення додаткового вкладу в статутний капітал позивача було проведено державну реєстрацію таких змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, після чого право вимоги в сумі 164404379,66 грн стало частиною статутного капіталу позивача.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 "Дохід" зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства не визнається доходом.

Суд звертає увагу, що внаслідок внесення учасником додаткового вкладу в статутний капітал у вигляді права вимоги, у позивача не виникло прибутку, натомість відбулося погашення кредиторської заборгованості в розмірі 164404379,66 грн, яка виникла за кредитним договором № 010/11/187 від 19.12.2013 року, а тому твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства в цій частині є безпідставними.

Отже, винесене Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області податкове повідомлення-рішення № 00000/3552/ж10/24-13-07-06 від 09.04.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/3552/ ж10/24-13-07-06 від 09.04.2024 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 143060315,00 грн, з них за податковими зобов`язаннями в сумі 114448252,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 28612063,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 30280,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 липня 2024 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" (вул. Руська, 250-А, м.Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 14272357)

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 44057187)

Суддя І.В. Маренич