Постанова

від 02.07.2024 по справі 160/25032/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25032/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (суддя Сидоренко Д.В.) у справі №160/25032/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и В:

ТОВ «Центррезервуарсервіс» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.07.2023 року №0013696-1309-0436 про опис майна у податкову заставу;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо припинення обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Центррезервуарсервіс" внесеного до державного реєстру обтяжень рухомого майна 31.08.2023 року запис №30791148 на підставі акту №505 опису майна від 31.08.2023 року.

Підставами позову визначено те, що опис майна у податкову заставу контролюючим органом застосовано за відсутності у підприємства податкового боргу, оскільки грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням, не було узгоджено у встановленому законом порядку станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Виходячи з підстав заявленого позову, суд першої інстанції зазначив, що згідно із ІКП з податку на додану вартість (податковий номер 30600168) станом на 19.07.2023р. була наявна заборгованість в розмірі 1699148,98 грн., яка складалася із несплаченого грошового зобов`язання визначеного у ППР №0116410411 від 22.05.2023р. у сумі 1089687,98 грн. та самостійно визначених зобов`язань у податковій декларації №9146205336 від 20.06.2023 у сумі 607006,00 грн. (термін сплати 30.06.2023) та уточнюючому розрахунку №9171376078 від 01.05.2023 на суму 2458,00 грн.

У свою чергу, як зазначив суд першої інстанції, суду не було надано доказів оскарження ППР №0116410411 від 22.05.2023р. станом на 19.07.2023р., а надані позивачем платіжні доручення №579 від 05.05.2023р. та №702 від 30.05.2023р., за даними ІКП з податку на додану вартість (податковий номер 30600168), не свідчать про погашення самостійно визначених зобов`язань за податковою декларацією №9146205336 від 20.06.2023 та уточнюючим розрахунком №9171376078 від 01.05.2023.

З цих підстав суд першої інстанції вказав на правомірність прийняття відповідачем рішення від 20.07.2023р. №0013696-1309-0436 про опис майна у податкову заставу.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована тими обставинами, які стали підставою заявленого позову та яким, за позицією скаржника, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки. Позивач наполягає на неправомірності оскаржуваного рішення контролюючого органу через його прийняття за відсутності у підприємства податкового боргу, оскільки грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням, не було узгоджено у встановленому законом порядку станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п. 191.1.1 п 191.1 ст. 191, п.п.20.1.4, п. 20.1 ст.20 розділу І та п.п. 75.1.1 п. 75.1. ст.75 розділу ІІ ПК України , у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II ПКУ проведено камеральну перевірку ТОВ Центррезервуарсервіс (код ЄДРПОУ 30600168) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (дані - ЄРПН) складених за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, березень 2023 року, за результатами якої складено акт від 27.04.2023р. №15442/04-36-04-11/30600168.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0116410411 від 22.05.2023р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 1759236,25грн.

20.07.2023р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу форми Ю №0013696-1309-0436, якою ТОВ Центррезервуарсервіс повідомлено, що станом на 19 липня 2023 року сума податкового боргу становить 1699148,98 грн гривень.

Податковий бор виник внаслідок несплати ТОВ «Центррезервуарсервіс» грошових зобов`язань, визначених ГУ ЛПС у Дніпропетровській області у податковому повідомленню-рішенню №0116410411 від 22.05.2023 у сумі 1089684,98грн., а також зобов`язань самостійно визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість №9146205336 від 20.06.2023 в сумі 607006,0грн. та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9171376078 від 01.05.2023 у сумі 2458,0грн.

20.07.2023 контролюючим органом прийнято рішення №0013696-1309-0436 про опис майна у податкову заставу, відповідно до статті 89 розділу ІІ ПК України .

Актом №5050 опису майна від 31.08.2023р. податковим керуючим ОСОБА_1 , на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.07.2023р. №0013696-1309-0436 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ Центррезервуарсервіс, проведено опис майна усього на суму 2039269,50 грн.

Згідно з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №86025860 від 31.08.2023р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис параметрами якого є: вид обтяження - публічне обтяження; тип реєстрації поточна; тип обтяження - податкова застава; зареєстровано 31.08.2023 за №30791148; документ підстава статті 88 та 89 ПК України, 20.07.2023, видавник ГУ ДПС у Дніпропетровській області; об`єкт обтяження майно платника податків згідно з Актом опису майна від 31.08.2023 №505; відомості про обмеження відчуження за погодженням з обтяжувачем; боржник ТОВ Центррезервуарсервіс; обтяжувач ГУ ДПС у Дніпропетровській області; розмір основного зобов`язання 2039269,50 грн.

Правомірність та обгрунтованість рішення контролюючого органу про опис майна в податкову заставу є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Абзац третій пункту 89.3 статті 83 ПК України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У спірному випадку позивач, вказуючи на неправомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу, зазначає те, що у підприємства був відсутній податковий борг, оскільки грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0116410411 від 22.05.2023, не було узгоджено у встановленому законом порядку станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання, якщо платник податку протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, не розпочав процедуру адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволення позову, зазначив про те, що суду не було надано доказів оскарження ППР №0116410411 від 22.05.2023р. станом на 19.07.2023р. (дата, що передувала даті прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на час звернення з цим позовом до суду позивач оскаржив в судовому порядку ППР №0116410411 від 22.05.2023.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що 09 серпня 2023 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2023 року №0116410411;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.07.2023 року №0013696-1309-0436.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №160/20100/23 позов задоволено. Вказане рішення суду було оскаржено ГУ ДПС у Дніпропетровській області, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Тобто, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №160/20100/23 набрало законної сили.

Отже, встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що позивач не має податкового боргу, який, як стверджував відповідач, виник внаслідок несплати податкового зобов`язання, яке визначено контролюючим органом в ППР №0116410411 від 22.05.2023.

Крім цього, відповідач стверджував про наявність податкового боргу, який виник внаслідок самостійно визначених позивач податкових зобов`язань у податковій декларації №9146205336 від 20.06.2023 у сумі 607006,00 грн. (термін сплати 30.06.2023) та уточнюючому розрахунку №9171376078 від 01.05.2023 на суму 2458,00 грн.

Спростовуючи вказане твердження позивач зазначав те, що самостійно визначені податкові зобов`язання ним сплачені у визначені законом строки, на підтвердження чому надав платіжні доручення №579 від 05.05.2023р. та №702 від 30.05.2023р.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що вказані платежі відповідачем зараховано в порядку черговості погашення податкового боргу, який, за його твердженням, виник внаслідок несплати зобов`язань, визначених ППР №0116410411 від 22.05.2023.

Отже, оскільки ППР №0116410411 від 22.05.2023 визнано неправомірним та скасовано в судовому порядку, то і зарахування платежів, здійснених позивачем на підставі платіжних доручень №579 від 05.05.2023р. та №702 від 30.05.2023р., в рахунок погашення податкового боргу, що виник внаслідок несплати податкового зобов`язання по ППР №0116410411 від 22.05.2023, є безпідставним.

Таким чином, встановлені обставини справи дають підстави стверджувати про відсутність у позивача податкового боргу, як обов`язкової передумови для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Також, з приводу позиції позивача про неузгодженість податкових зобов`язань, визначених ППР№0116410411 від 22.05.2023, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Позивач стверджував, що вказане податкове повідомлення-рішення він отримав, разом з податковою вимогою та рішенням про опис майна в податкову заставу, 31.07.2023 (а.с.36), а 09.08.2023 звернувся з позовом до суду щодо оскарження ППР та податкової вимоги.

Отже, при таких обставинах, можливо стверджувати про те, що податкове зобов`язання, визначене ППР №0116410411 від 22.05.2023, в силу положень п.57.3 ст.57 ПК України, не було узгодженим.

У свою чергу відповідач наполягав на тому, що ППР було вручено позивачу 30.05.2023 (а.с.130, 143). Натомість, з копії зворотного поштового повідомлення не можливо встановити того, які саме документи направлялися позивачу цим поштовим відправленням. Будь-яких інших доказів, які б спростовували позицію позивача щодо дати отримання ППР, відповідачем надано не було.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати щодо правомірності та обгрунтованості оскаржуваного рішення відповідача про опис майна у податкову заставу.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який сплачено за подання позову 5368,0грн., за подання апеляційної скарги 8052,0грн., а всього 13420,0грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст..ст.317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №160/25032/23 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.07.2023 року №0013696-1309-0436 про опис майна у податкову заставу визнати неправомірним та скасувати.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо припинення обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Центррезервуарсервіс" внесеного до державного реєстру обтяжень рухомого майна 31.08.2023 року запис №30791148 на підставі акту №505 опису майна від 31.08.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центррезервуарсервіс» судовий збір у розмірі 13420,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 02.07.2024

Повне судове рішення складено 03.07.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк