Постанова

від 03.07.2024 по справі 420/22486/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22486/23П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Осіпова Ю.В. та Турецької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року (суддя Єфіменко К.С, м. Одеса, повний текст рішення складений 23.10.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАССЕЛ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2023 року ТОВ "ХАССЕЛ" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області та ГУ ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку№82528 від 25.07.2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "ХАССЕЛ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року адміністративний позов товариства задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку№82528 від 25.07.2023 року.

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ "ХАССЕЛ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства відмовити повністю.

В обґрунтування поданих апеляційних скарг зазначається, що спірне рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно позивача винесене відповідно до діючого законодавства, оскільки після опрацювання повідомлень контролюючим органом зроблено висновок про те, що подані разом з повідомленням пояснення та документи не спростовують факту спрацьовування з суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості.

При цьому апелянтами зауважено, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. За наслідками наявної податкової інформації ТОВ "ХАССЕЛ" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також апелянти вважають, що адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. Водночас, вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційні скарги, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, відзиву на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами моніторингу щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області встановлено відповідність ТОВ "ХАССЕЛ" пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставою для встановлення відповідності ТОВ "ХАССЕЛ" пункту 8 Критеріїв ризиковості (згідно зі згаданою відповіддю Головного управління ДПС у Київській області) стало те, що в ході проведеного контролюючим органом аналізу наявних баз даних щодо ТОВ "ХАССЕЛ" було встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій у взаємовідносинах з контрагентами:

1) ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "Ю-ТАЙМ" (код 39996299)

2) ПП "СЕКТОР ПЛЮС" (код 32623136)

3) ТОВ "ВАНБУД" (код 25405583)

4) ТОВ "КОМПАНІЯ СТВ ГРУП" (код 33816944)

5) ТОВ "ЮКРЕЙНІАНЕНЕРДЖІ КОНСАЛТИНГ ГРУП" (код 40436239).

Також, ще однією підставою для встановлення відповідності ТОВ "ХАССЕЛ" пункту 8 критеріїв ризиковості визначено те, що згідно баз даних ДПС контролюючим органом встановлено недостатню кількість трудових ресурсів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності.

14.07.2023 року ТОВ "ХАССЕЛ" у порядку, передбаченому пунктом 6 Порядку №1165, подало інформацію та копії відповідних документів про невідповідність ТОВ "ХАССЕЛ" критеріям ризиковості платника податку.

25.07.2023 року Комісія Головного управління ДПС у Київській області, з урахуванням поданих ТОВ "ХАССЕЛ" інформації та копій документів від 14.07.2023 року, прийняла Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку№82528 (далі спірне рішення), відповідно до якого встановлено, що ТОВ "ХАССЕЛ" - відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку (додаток№3).

Підставами для прийняття спірного рішення Комісія Головного управління ДПС у Київській області визначила:

(1) код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній /розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)

(2) код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме контрагентам ТОВ "ЮКРЕЙНІАНЕНЕРДЖІ КОНСАЛТИНГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40436239) за період з 01.01.2022 року по 08.02.2023 року та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "Ю-ТАЙМ" (код ЄДРПОУ 39996299) за період 18.08.2022 року по 06.01.2023 року

(3) код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме в контрагента ТОВ "ВАНБУД" (код ЄДРПОУ 25405583) за період з 01.01.2022 року по 08.02.2023 року

Також спірне рішення обґрунтоване тим, що ТОВ "ХАССЕЛ" не надало копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг

- первинні документи щодо транспортування

- складські документи (інвентаризаційні описи) - рахунки-фактури/Інвойси

- акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг)

- накладна

- розрахунковий документ

- банківська виписка з особових рахунків.

Вважаючи рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості протиправним ТОВ "ХАССЕЛ" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, з 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування."

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків Критеріям ризиковості має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ним для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту спірного рішення, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкових накладних/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за результатом розгляду інформації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд першої інстанції слушно зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачами надано не було.

Резюмуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачами не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості (що вони прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення із зобов`язанням податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В контексті наведеного варто також наголосити, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності".

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67).

З урахуванням наведеного колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення в рішенні податкового органу належної інформації, з огляду на яку він дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання обов`язку ГУДПС діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянтів стосовно того, що оскаржуване рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області про не врахування судом висновків Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 21 січня 2021 року у справі№140/8878/20, від 18 лютого 2021 року у справі№420/7063/20 та від 06.10.2020 по справі№140/1611/19, оскільки у справі №140/1611/19 предметом оскарження були податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначено: суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ; суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ та суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу); суму завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У постановах від 21.01.2021 у справі №140/8878/20 та від 18.02.2021 у справі №420/7063/20 в касаційному порядку переглядалися ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову. Тобто Верховний Суд не розв`язав спір по суті.

Таким чином, дослідивши зміст постанов Верховного Суду, на які посилається апелянт, як на практику застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними правовідносинам у цій справі.

Інші доводи апеляційних скарг ГУДПС висновків суду про порушення контролюючим органом порядку (послідовність) прийняття оскаржуваного рішення не спростовують та не доводять неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідних передумов для скасування оскаржуваного рішення суду в частині вирішення спору на суті.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Так, частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 322 КАС України, у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За приписами частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2024 від ТОВ "ХЕССЕЛ" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про приєднання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9450,00 грн., до якого було додано:

- Договір№182-ЮФ про надання правничої допомоги від 15 серпня 2023 року, укладений між ТОВ "ХАССЕЛ" та АО "Юридична фірма "ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС" (є в матеріалах справи, надаємо додатково для зручності);

- Акт виконаних робіт№000968 від 29.01.2024 року на суму 9 450,00 грн., укладений між ТОВ "ХАССЕЛ» та АО "Юридична фірма "ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС";

- Рахунок АО "Юридична фірма ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС"№000968 від 29.01.2024 року на суму 9450,00 грн.

Згідно з умовами Договору №182-ЮФ ТОВ "ХАССЕЛ" (Клієнт) доручає, а АО "Юридична фірма "ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС" (Виконавець) приймає на себе зобов`язання надавати послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1).

Сторони домовились, що Клієнт доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати КЛІЄНТУ професійну правничу допомогу у судовій справі за позовом КЛІЄНТА до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області№82528 від 25.07.2023 року, зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити КЛІЄНТА з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (п.1.2 Договору).

На підставі цього Договору Клієнт доручає Виконавцю вести судові справи в місцевих загальних, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, у Верховному Суді, Конституційному Суді України (п. 2.1).

З акту виконаних робіт №000968 від 29.01.2024 вбачається, що Клієнту надано послуги:

Підготовка процесуального документу: Юридичний аналіз апеляційних скарг Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління ДПС в Одеській області з додатками на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року у справі№420/22486/23. Підготовка відзиву ТОВ "ХАССЕЛ" на ці апеляційні скарги загалом 7 год, за ставкою 1350,00 грн. година, що становить 9450,00 грн.

05.02.2024 від ТОВ "ХЕССЕЛ" надійшла копія платіжної інструкції від 30.01.2024 №20 на суму 9450,00 грн.

13.02.2024 від ГУ ДПС у Київської області до суду апеляційної інстанції надійшло заперечення на клопотання позивача, у якому Головне управління просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування поданого заперечення відповідач наполягає, що позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а лише надано договір та банківську квитанцію, які не розкривають зміст виконаної ним роботи для надання правової допомоги ТОВ "ХАССЕЛ".

Відповідно до практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний підхід зазначений і у постановах Верховного Суду від 9 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

У постановах від 10 лютого 2022 року у справі №440/7120/20, від 1 грудня 2021 року у справа №640/26041/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те послуга складання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до положень статті 134 КАС України, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу та не є обов`язковою.

Колегія суддів також враховує, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), заява №31107/96, пункт 55).

Аналізуючи у вищенаведеному контексті подані позивачем докази та враховуючи складність та значення справи для сторін, колегія суддів доходить висновку, що сума коштів на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги позивачу у розмірі 9450,00 грн., понесених під час апеляційного розгляду справи, є суттєво завищеною та такою, що не є співмірною із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому наявні підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань апелянтів витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн., які позивач сплатив у зв`язку з переглядом даної справи у суді апеляційної інстанції.

При цьому доводи ГУ ДПС у Київської області про те, що позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, спростовується матеріалами справи, а саме Актом виконаних робіт №000968 від 29.01.2024 та Рахунком АО "Юридична фірма ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС"№000968 від 29.01.2024.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року без змін.

Стягнути солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАССЕЛ" судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5000 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяЮ.В.Осіпов

СуддяІ.О.Турецька