Постанова

від 03.07.2024 по справі 420/22486/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22486/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Осіпова Ю.В. та Турецької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року (суддя Єфіменко К.С, м. Одеса, повний текст рішення складений 09.11.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАССЕЛ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 адміністративний позов ТОВ "ХАССЕЛ" до ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДПС у Київській області задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 82528 від 25.07.2023 року;

- зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ "ХАССЕЛ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

30.10.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, в якій просив ухвалити додаткове рішення в справі №420/22486/23 про стягнення з Головного управління ДПС у Київській області на користь ТОВ "ХАССЕЛ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 33732,50 грн.

Одночасно заявником подано клопотання про приєднання відповідних доказів.

09.11.2023 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнив частково та стягнув з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ХАССЕЛ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ГУ ДПС в Одеській області та ГУ ДПС у Київській області подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що судом не повно з`ясовані обставини справи без вивчення конкретних фактів та документальних доказів. Разом з тим, мотивів, за яких апелянт дійшов таких висновків, скарга не містить.

В обґрунтування апеляційної ГУ ДПС у Київській області зазначається, що у наданих позивачем документах про надання правової допомоги представником відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а лише надано договір, рахунки та платіжні інструкції, які не розкривають зміст виконаної ним роботи для надання правової допомоги ТОВ "ХАССЕЛ".

Зокрема, не надано жодного деталізованого звіту та документальних підтверджень щодо таких дій як: підготовка до судового засідання, проведення первинних консультацій, визначення і узгодження правової позиції, тактики захисту клієнта, письмових пояснень та понесених ним на це витрат.

Окрему увагу, апелянт звернув на критичну ситуацією в Україні у зв`язку з військовою агресією рф проти України, дефіцит Державного Бюджету, постійним ухиленням від сплати податків суб`єктами господарювання та те, що кожна справа є на сьогодні бюджетоутворюючою та важливою для забезпечення інтересів держави та суспільства.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційні скарги, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, відзиву на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частина перша статті 143 КАС України визначає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язок суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у пункті 53 постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України (зміст якої кореспондує положенням частини сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 7 липня 2023 року у справі №340/2823/21 сформував такі загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України".

У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об`єднаної палати Верховний Суд вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат , зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи вищезазначені висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві ТОВ "ХАССЕЛ" зазначив загальне прохання про необхідність стягнення витрат на правову допомогу та вказав їх орієнтований розмір, до ухвалення судом першої інстанції у справі рішення не надало доказів на підтвердження понесення таких витрат, як і не вказало жодних причин, які унеможливлюють подання ним відповідних доказів до ухвалення рішення, та не повідомив про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Не наведені обставини поважності причин неподання відповідних доказів щодо правничої допомоги й у поданій представником позивача заяві про ухвалення додаткового судового рішення.

При цьому колегія суддів також враховує, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи. Остаточне рішення ухвалено судом 01.05.2023 за участю представників сторін.

Наведене вище дає підстави вважати, що позивачем не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС і частини третьої статті 143 КАС України, а саме не своєчасно подано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат та не наведено причин, які унеможливили подати їх до вирішення справи по суті, тому колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Суд першої інстанції на дані обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для ухвалення у справі додаткового рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що при вирішенні даного питання суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання, та порушив норми процесуального права, апеляційні скарги відповідачів підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 252, 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року скасувати, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАССЕЛ" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяЮ.В.Осіпов

СуддяІ.О.Турецька