Постанова

від 02.07.2024 по справі 620/3404/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3404/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Губської Л.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (далі - позивач, ТОВ «Наташа Агро») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 07.02.2024 року № 2105/ж10/25-01-07-00 форми «Р», яким встановлено порушення пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.2 ст. 123 ПКУ, в зв`язку із чим збільшено суму за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості 18010400 у розмірі 33 215,44 грн., а саме збільшено податкове зобов`язання на суму 26 572,35 грн., нараховано штрафну (фінансову) санкцію - 6 643,09 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 07.02.2024 року № 2106/ж10/25-01-07-00 форми «Р», яким встановлено порушення пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.2 ст. 123 ПКУ, в зв`язку із чим збільшено суму за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості 18010400 у розмірі 207 198,96 грн., а саме збільшено податкове зобов`язання на суму 165 759,17 грн., нараховано штрафну (фінансову) санкцію - 41 439,79 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 07.02.2024 року № 2107/ж10/25-01-07-00 форми «Р», яким встановлено порушення пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.2 ст. 123 ПКУ, в зв`язку із чим збільшено суму за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості 18010400 у розмірі 103 082,40 грн., а саме збільшено податкове зобов`язання на суму 82 465,92 грн., нараховано штрафну (фінансову) санкцію - 20 616,48 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 07.02.2024 року № 2108/ж10/25-01-07-00 форми «ПС», яким встановлено порушення п. 49.1 ст. 49, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року даний адміністративний позов задоволено.

Надалі до суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення на користь позивача понесенні ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року заяву представника позивача про вирішення питання по поверненню судових витрат по справі № 620/3404/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Постановлено додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" судові витрати (витрати на правничу допомогу) в розмірі 15000,00 грн.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на сплату правничої допомоги адвоката підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити повністю.

Свою позицію обґрунтовує посиланням на неспівмірність та непропорційність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, незначну складність цієї справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечено проти її доводів. Представник вказує, що під час розгляду справи апелянт не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не доводив безпідставності таких витрат.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 статті 139 КАС України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 9 ч. 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Матеріали справи підтверджується, що позивачем надано суду відповідні документи на підтвердження понесених витрат, а саме: договір про надання правової допомоги №01-03/24 від 01.03.2024; додаток до договору від 01.03.2024; Акт здачі прийнятих послуг правничої допомоги від 28.03.2024; розрахункова квитанція « 028 від 28.03.2024 на суму 15 000, 00 грн.; ордер.

При цьому апелянтом не ставиться під сумнів питання достатності чи належного оформлення вказаних доказів.

Оцінивши докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що час, витрачений на підготовку, складання, подання документів до суду, відповідає умовам договору про надання правової допомоги. Обсяг, види та вартість правничої допомоги є співмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, та є обґрунтованими.

Колегія суддів зауважує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість, надані позивачем докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Колегія суддів враховує ціну позову у справі, затрачений час в ході розгляду справи на підготовку документів, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і доходить висновку, що вказана сума витрат є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Однак, відповідачем до суду першої інстанції не подавалося клопотання про завищення витрат на правничу допомогу, ним не наведено спростування обґрунтованості заявленої суми витрат на правничу допомогу саме у цій справі, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу на користь товариства судових витрат, понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим.

Отже при винесенні оскаржуваного додаткового рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев