Постанова

від 12.07.2010 по справі 38/472-46/2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2010 № 38/472-46/2

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Григор овича О.М.

суддів:

за участю секретаря

судового засідання

за участю представникі в сторін

від позивача: Боков О.Г., представник, довіреність б/н від 02.09.2009;

від відповідача: Мариновс ький Л.І., голова правління;

Петровськ ий Ф.А., представник, довіреніс ть б/н від 25.05.2010;

розглянувши апеляцій ні скарги Товариства з обмеж еною відповідальністю „Лізи нгова компанія” та Асоціації „Київцукор”

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 26.03.2010

у справі № 38/472-46/2 ( )

за первісним позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю „Лізингова компанія”;

до Асоціації „Київцуко р”;

про стягнення 130796,65 грн.

за зустрічинм позовом Асоціації „Київцукор” ;

до Товариства з обм еженою відповідальністю „Лі зингова

компанія”;

про визнання частко во недійсним договору та зоб ов' язання

зарахувати кошт и;

постанову прийнято 05.07.2010, оскільки відповідно до с т. 77 Господарського процесуал ьного кодексу України в засі данні суду 02.06.2010 оголошувалась перерва до 16.06.2010, в засіданні су ду 16.06.2010 оголошувалась перерва до 07.07.2010, в засіданні суду 07.07.2010 ог олошувалась перерва до 12.07.2010

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обм еженою відповідальністю „Лі зингова компанія” (далі - ТО В „Лізингова компанія”) звер нулось до Господарського суд у міста Києва з позовом до Асо ціації „Київцукор” про стягн ення заборгованості по оренд ній платі за договором оренд и від 28.08.2001 з урахуванням 3 % річни х та штрафу в сумі 61 795,54 грн.

Під час розгляду справи, ТОВ „Лізингова компанія” в поря дку ст. 22 ГПК України звертало сь із заявою про уточнення по зовних вимог, в якій просило с тягнути з Асоціації „Київцук ор” 47 447,04 грн. заборгованості, 4 1 35,87 грн. неустойки, 664,10 грн. 3% річни х, 2 750,99 грн. інфляційних витрат, 2 478,55 грн. штрафу, а всього 57 476,55 гр н., а також 75 021,12 грн. подвійної не устойки, 398,89 грн. інфляційних в итрат, 900,09 грн. 3% річних.

До прийняття рішення по сут і спору Асоціація „Київцукор ” на підставі ст. 60 ГПК України подало зустрічний позов до Т ОВ „Лізингова компанія” про визнання недійсним п.5.5 догово ру оренди від 28.08.2001 в частині по ложень про обов'язковість ак ту виконаних робіть, затверд женого орендодавцем після пр оведення ремонту та укладенн я додаткової угоди до цього д оговору, при дотриманні яких передбачався залік вартості ремонту орендованого приміщ ення в рахунок орендної плат и до вступу в дію ЦК України (ч . 3 ст. 778 ЦК України), а також про в изнання за Асоціацією „Київц укор” права на зарахування в артості витрат, понесених на поліпшення орендованого при міщення в сумі 71 803,70 грн., в рахун ок орендної плати без будь-як их додаткових умов зі сторон и ТОВ „Лізингова компанія”, я кі б перешкоджали здійсненню цього права та спонукання ТО В „Лізингова компанія” прове сти таке зарахування.

Асоціація „Київцукор” в по рядку ст. 22 ГПК України зверну лась із заявою про уточнення зустрічних позовних вимог т а просила визнати право на за рахування вартості фактични х витрат, понесених на поліпш ення орендованого приміщенн я, в рахунок орендної плати за користування приміщенням в сумі 83 600,99 грн.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 07.04.2009 у спра ві № 38/472 первісний позов задово лено частково. Суд стягнув з А соціації „Київцукор” на кори сть ТОВ „Лізингова компанія” неустойку в сумі 2 831,61 грн. В інш ій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позо в задоволено частково. Суд зо бов' язав ТОВ „Лізингова ком панія” зарахувати вартість з роблених Асоціацією „Київцу кор” поліпшень в сумі 82 700,99 грн. в рахунок орендної плати за д оговором оренди приміщень дл я офісу від 28.08.2001. В іншій частин і зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Київськог о апеляційного господарсько го суду від 08.09.2009 рішення Господ арського суду міста Києва ві д 07.04.2009 у справі № 38/472 залишено без змін.

Постановою Вищого го сподарського суду України ві д 17.12.2009 постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 08.09.2009 та рішення Господа рського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 38/472 скасовано в ч астині первісних позовних ви мог та задоволення зустрічни х позовних вимог, в цій частин і справу № 38/472 передано на нови й розгляд до Господарського суду міста Києва, в решті пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 08.0 9.2009 залишено без змін.

Під час нового розгляду спр ави в суді першої інстанції Т ОВ „Лізингова компанія” прос ило стягнути з Асоціації „Ки ївцукор” 47 447,04 грн. заборговані сть з орендної плати, 75 021,12 грн. п одвійної орендної плати та н араховані за час її простроч ення 900,09 грн. 3% річних, 398,89 грн. зби тків від інфляції. ТОВ „Лізин гова компанія” просить засто сувати строк позовної давнос ті.

Рішенням Господарськ ого суду міста Києва від 26.03.2010 у справі № 38/472-46/2 первісний позов задоволено частково. Суд стя гнув з Асоціації „Київцукор” на користь ТОВ „Лізингова ко мпанія” 25 790,35 грн. боргу, 614,85 грн. 3% річних, 2 750,99 грн. інфляційної ск ладової боргу, 2 073,50 грн. пені, 2 477, 61 грн. штрафу. В іншій частині п ервісного позову відмовлено . У зустрічному позові відмов лено повністю.

Не погодившись з ріше нням Господарського суду міс та Києва від 26.03.2010 ТОВ „Лізингов а компанія” подало апеляційн у скаргу, в якій просить зміни ти рішення суду, задовольнив ши первісні позовні вимоги т овариства в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мо тивовано тим, що судом першої інстанції неправильно засто совано норми матеріального п рава.

На думку заявника, до с пірних правовідносин підляг ають застосуванню положення ч. 1 ст. 1214, ст.ст. 785,786 ЦК України.

Асоціація „Київцукор ” у відзиві на апеляційну ска ргу ТОВ „Лізингова компанія” та в засіданні суду проти дов одів скарги заперечував, про сив залишити її без задоволе ння.

Також, з апеляційною с каргою на рішення Господарсь кого суду міста Києва від 26.03.2010 звернулась Асоціація „Київц укор”, в якій просить його ска сувати в частині відмови в за доволенні зустрічного позов у та прийняти нове рішення, як им визнати за асоціацією пра во на зарахування вартості в итрат на поліпшення орендова ного приміщення в рахунок ор ендної плати без будь-яких до даткових умов зі сторони ТОВ „Лізингова компанія”, переш коджаючих здійсненню цього з арахування і зобов' язати ТО В „Лізингова компанія” прове сти таке зарахування.

Апеляційну скаргу мо тивовано тим, що судом першої інстанції неповно з' ясован о обставини, які мають значен ня для справи, а також неправи льно застосовано норми матер іального права.

Зокрема, скаржник пос илається, що необхідність ск ладання додаткової угоди, як вказано у п. 5.5 договору відпал а з 01.01.2004 у зв' язку зі вступом в дію ЦК України (ч. 3 ст. 778 ЦК Укра їни).

Представник ТОВ „Ліз ингова компанія” у відзиві н а апеляційну скаргу Асоціаці ї „Київцукор” та в засіданні суду проти доводів скарги за перечував, просив залишити ї ї без задоволення.

27.05.2010 через канцелярію с уду від Асоціації „Київцукор ” надійшло клопотання про ви клик в судове засідання для д ачі пояснень посадової особи ТОВ „Лізингова компанія” О СОБА_1. і призначення по спра ві судово-почеркознавчої екс пертизи для з' ясування особ и, що підписала акти за вересе нь, жовтень 2003 та березень 2004, а т акож рахунки-фактури від 30.09.2003 № 94-А, від 31.03.2004 № 12-А, лист від 20.08.2003 № 28/02- 03.

Колегія суддів заявл ене клопотання відхилила, ос кільки представник ТОВ „Лізи нгова компанія” не заперечує , що на вищезазначених докуме нтах підпис виконано ОСОБА _1

Під час розгляду спра ви в суді апеляційної інстан ції Асоціацією „Київцукор” п одано клопотання про витребу вання з Господарського суду міста Києва справ № 2/518 та № 8/385, як е судова колегія відхилила з підстав наявності в матеріа лах справи № 38/472-46/2 всіх необхід них документів зі справ № 2/518 та № 8/385, що стосуються предмету р озгляду спору у даній справі .

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Г ПК України апеляційний госпо дарський суд не зв' язаний д оводами апеляційної скарги ( подання) і перевіряє законні сть і обґрунтованість рішенн я місцевого господарського с уду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, всебічно і повно з' ясувавши всі факт ичні обставини, на яких ґрунт уються доводи та заперечення сторін і прокурора у справі, о б' єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгл яду справи, суд встановив нас тупне.

Між ТОВ „Лізингова ко мпанія” (Орендодавець) та Асо ціацією „Київцукор” (Орендар ) 28.08.2001 укладений договір оренди приміщень для офісу, за умова ми якого, Орендодавець зобов ' язався передати, а Орендар зобов' язався прийняти у ти мчасове платне користування на умовах оренди приміщення , розташовані в квартирі №73 по вулиці Кравченка, 17 у м. Києві, загальною площею 102,3 кв.м. (п. 1 1до говору).

Орендовані приміщенн я надаються Орендарю для роз міщення офісу (п. 2.1 договору).

Згідно з п.1.3, 3.2 договору передача орендованих приміщ ень засвідчується двосторон нім актом (акт прийому-переда чі), з моменту підписання яког о приміщення вважаються факт ично переданими в оренду, ста н орендованих приміщень на м омент передачі вказується в акті прийому-передачі приміщ ення. Відповідно до п.4.1 термін оренди: договір укладається до 01.01.2012.

Орендна плата за всі о рендовані приміщення за перш ий місяць користування примі щеннями складає : 781,00 грн., ПДВ - 156,00 грн., всього - 937,00 грн. Орендн а плата за наступні місяці ро зраховується за формулою: 937хС , де С - індекс інфляції за пот очний місяць (п. 5.1 договору).

Відповідно до п.5.2. вказаного договору Орендар самостійно (без виставлення Орендодавц ем рахунків) сплачує Орендод авцю зазначену у п.5.2 договору орендну плату щомісячно в бе зготівковій формі не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним шляхом перерахуванн я коштів на розрахунковий ра хунок Орендодавця.

Пунктом 5.5 договору пе редбачено, що вартість ремон ту орендованого приміщення з араховується в рахунок оренд ної плати. Зарахування прова диться після проведення ремо нту на підставі кошторису, за твердженого Орендодавцем до початку виконання робіт, та а кту виконаних робіт, затверд женого Орендодавцем після пр оведення ремонту, шляхом укл адення додаткової угоди до ц ього договору.

Відповідно до п.7.1 договору О рендар зобов' язується вико ристовувати орендовані прим іщення виключно за цільовим призначенням, як це передбач ено у п.2.1 договору; своєчасно с плачувати орендну плату і не сти всі витрати по експлуата ції орендованих приміщень; п роводити за свій рахунок пот очний ремонт орендованих при міщень; не здійснювати без пи сьмової згоди Орендодавця пе ребудову та перепланування о рендованих приміщень; якщо О рендар здійснює ремонт або п ереобладнання орендованих п риміщень, він несе майнову ві дповідальність за якість роб іт і за пошкодження орендова них приміщень.

08.12.2005 Господарським суд ом міста Києва прийнято ріше ння у справі № 2/518, яким розірва но договір оренди від 28.08.2001 з пі дстав тримісячного простроч ення Орендарем внесення орен дної плати. Дане рішення суду набрало законної сили 06.04.2006 з д ня прийняття постанови Вищим господарським судом України у справі №2/518.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трете йського суду, під час розгляд у однієї справи, не доводятьс я знову при вирішенні інших с порів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Спір у справі виник з п ричини несплати Асоціацією „ Київцукор” орендної плати, н езгоди ТОВ „Лізингова компан ія” зарахувати витрати понес ені Асоціацією „Київцукор” н а поліпшення орендованого пр иміщення в рахунок орендної плати та неповернення Асоціа цією „Київцукор” приміщення ТОВ „Лізингова компанія”.

Судом першої інстанц ії обґрунтовано зазначено, щ о вимога Асоціації „Київцуко р” про визнання п.5.5 договору о ренди недійсним з підстав по рушення ч.3 ст.778 ЦК України задо воленню не підлягає, оскільк и даний пункт встановлює обм еження, передбачаючи проведе ння заліку після ремонту на п ідставі акту виконаних робіт шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди.

При цьому, слід зазнач ити, що спірний договір був ук ладений сторонами під час ді ї Цивільного кодексу УРСР. Ві дповідність чи невідповідні сть цього договору вимогам з аконодавства оцінюється суд ом відповідно до законодавст ва, яке діяло на момент укладе ння спірного договору. Даний висновок підтверджується п. 10 роз' яснення Вищого господ арського суду України від 12.03.19 99 № 02-5/111.

Отже, зазначена Асоціацією „Київцукор” невідповідніст ь спірного пункту 5.5 договору оренди положенням ЦК України (ч.3 ст.778 ЦК України), який був пр ийнятий після укладення спір ного договору, не є підставою для визнання даного пункту д оговору недійсним.

До того ж, судова колег ія в постанові Вищого господ арського суду України від 17.12.20 09 у справі №38/472 погодилась із ві дсутністю підстав для визнан ня п. 5.5 спірного договору неді йсним та в цій частині залиши ла без змін судові рішення у с праві №38/472.

Проте, скасовуючи пос танову Київського апеляційн ого господарського суду від 08.09.2009 та рішення Господарськог о суду міста Києва від 07.04.2009 у сп раві № 38/472 в частині первісних позовних вимог та задоволенн я зустрічних позовних вимог, суд касаційної інстанції за значив, що судами попередніх інстанцій не з' ясовано, чи у кладалася між сторонами пере дбачена умовами п. 5.5 договору додаткова угода до нього сам е у визначеному в цьому пункт і порядку та не встановлено н а підставі належних та допус тимих доказів часу закінченн я Асоціацією „Київцукор” роб іт.

Також, Вищий господар ський суд України у своїй пос танові зауважив, що суди попе редніх інстанцій не перевіри ли відповідності та обґрунто ваності заявлених ТОВ „Лізин гова компанія” вимог про зас тосування до первісних позов них вимог положень ст. 1214 ЦК Укр аїни; неправильно зазначено в обґрунтування відхилення д оводів ТОВ „Лізингова компан ія” щодо пропущення Асоціаці єю „Київцукор” строку позовн ої давності для звернення з з устрічним позовом, що норми с т. 267 ЦК України до спірних відн осин не застосовуються, тоді як приписами зазначеної ста тті визначені наслідки сплив у позовної давності.

Крім того, судовими ін станціями залишено поза уваг ою норми ст. 786 ЦК України.

Згідно зі ст. 111-12 ГПК Укр аїни вказівки, що містяться у постанові касаційної інстан ції, є обов' язковими для суд у першої інстанції під час но вого розгляду.

Відносно зустрічної позовної вимоги Асоціації „К иївцукор” про зарахування ва ртості фактичних витрат, пон есених на поліпшення орендов аного приміщення, в рахунок о рендної плати за користуванн я приміщенням в сумі 83 600,99 грн., к олегія суддів зазначає насту пне.

Згідно з п. 7.2 договору О рендар має право переобладна ти приміщення під офіс згідн о плану переобладнання, узго дженого з Орендодавцем.

01.10.2001 за актом прийому-п ередачі Орендодавець переда в, а Орендар прийняв в оренду п риміщення під офіс за адресо ю: м. Київ, вул. Кравченка, 17, кв.73, з агальна площа якого складає 102,39 кв.м. Даним актом сторони по годили, що це приміщення потр ебує ремонту та зазначили, як і саме роботи необхідно зроб ити.

Сторонами 09.10.2001 складений про токол обстеження та погоджен ня обсягів ремонтних робіт о рендованого приміщення в яко му вони погодили види робіт, я кі повинен зробити Орендар.

В подальшому, між Асоціаціє ю „Київцукор” та ТОВ „Кром” с кладено кошторис проведення ремонтних робіт на суму 71 803,70 г рн., який був погоджений дирек тором ТОВ „Лізингова компані я” Проскуряковим С.В., що підтв ерджується висновком судово -почеркознавчої експертизи в ід 27.02.2007 № 1487, яким встановлено, що підпис на даному кошторисі (н ижня частина третього аркуша кошторису) належить директо ру товариства. Даний факт вст ановлено та доведено під час розгляду справи № 8/385 між тими ж сторонами.

Вищевказаний факт погодже ння директором ТОВ „Лізингов а компанія” Проскуряковим С. В. кошторису проведення ремо нтних робіт на суму 71 803,70 грн. мі ж Асоціацією „Київцукор” та ТОВ „Кром” підтверджується п редставником ТОВ „Лізингова компанія”, проте заперечуєт ься факт саме затвердження в установленому порядку ТОВ „ Лізингова компанія” цього ко шторису, як це передбачено в п . 5.5 договору.

Проте, колегія суддів вважа є, що ТОВ „Лізингова компанія ”, підписуючи вказаний кошто рис погодилось із обсягом за планованих робіт та їх варті стю.

В межах справи № 8/385 бул а проведена судова будівельн о-технічна експертиза (висно вок від 27.02.2008 № 1488), якою встановле но, що ремонтно-будівельні ро боти, які були проведені в при міщеннях квартири № 73 по вул. К равченко, 17 в м. Києві, згідно з кошторисом пов' язані з реко нструкцією та переобладнанн ям її приміщень, що в цілому зм інило її технічні характерис тики (площу, планування тощо) т а функціональне призначення . Проведена реконструкція та переобладнання приміщень оф ісу № 73 по вул. Кравченко, 17 в м. К иєві, поліпшила його технічн і показники. Проведені поліп шення в офісі № 73 по вул. Кравче нко, 17 в м. Києві неможливо відо кремити без шкоди для його пр иміщень.

Відповідно до виснов ку від 25.02.2009 № 11713 судової будівел ьно-технічної експертизи, пр оведеної в рамках даної спра ви, ремонтно-будівельні робо ти в приміщеннях квартири № 73 по вул. Кравченко, 17 в м. Києві в ідповідають роботам, які пер ераховані в акті прийому-пер едачі приміщення під офіс ві д 01.10.2001, протоколі обстеження ві д 09.10.2001, кошторисі на виконання ремонтно-будівельних робіт м іж Асоціацією „Київцукор” та ТОВ „Кром” за винятком робіт , пов' язаних з влаштуванням в приміщеннях системи охоро нної сигналізації, відео спо стереження і зв' язку (домоф он та лічильники водопостача ння), які в переліку відсутні.

Витрати Асоціації „К иївцукор” на проведення ремо нтно-будівельних робіт стано влять 83 600,99 грн.

Витрати Асоціації „К иївцукор” на проведення ремо нтно-будівельних робіт, які н е передбачені в акті прийому -передачі приміщення під офі с від 01.10.2001, протоколі обстеженн я від 09.10.2001, кошторисі на викона ння ремонтно-будівельних роб іт між Асоціацією „Київцукор ” та ТОВ „Кром”, які підтвердж ені документально в матеріал ах господарської справи стан овлять 2 948,75 грн.

Як вже зазначалось ви ще, п. 5.5 договору передбачено, щ о вартість ремонту орендован ого приміщення зараховуєтьс я в рахунок орендної плати. За рахування провадиться після проведення ремонту на підст аві кошторису, затвердженого Орендодавцем до початку вик онання робіт, та акту виконан их робіт, затвердженого Орен додавцем після проведення ре монту, шляхом укладення дода ткової угоди до цього догово ру.

Вищезазначеним пункт ом передбачено порядок, дотр имання якого є необхідним дл я зарахування вартості ремон ту орендованого приміщення в рахунок орендної плати, а сам е: 1) зарахування провадиться п ісля проведення ремонту на п ідставі кошторису, затвердже ного Орендодавцем до початку виконання робіт; 2) акт викона них робіт, затверджений Орен додавцем після проведення ре монту, шляхом укладення дода ткової угоди до цього догово ру.

Асоціацією „Київцуко р” ремонтно-будівельні робот и, які були проведені в приміщ еннях квартири № 73 по вул. Крав ченко, 17 в м. Києві закінчені у 2 003 році, після чого, Асоціація „ Київцукор” листом від 29.12.2003 № 02-32 0/Б направила до ТОВ „Лізингов а компанія” акт виконаних ро біт із зазначенням обсягу ви конаних ремонтних робіт орен дованого за спірним договоро м приміщення на суму 74 354,13 грн. В акті зазначено, що його склад ено з метою прийняття товари ством виконаних асоціацією р емонтних робіт і зарахування їх вартості в рахунок орендн ої плати. Також цим листом (від 29.12.2003 № 02-320/Б) направлено товарист ву проект додаткової угоди в ід 29.12.2003 до договору від 28.08.2001 із за значенням загальної суми вик онаних робіт 86 549,74 грн.

Вищезазначені докуме нти надіслані на адресу ТОВ „ Лізингова компанія” 16.01.2004.

Натомість, в матеріал ах справи відсутні документи , які б свідчили про підписанн я товариством зазначеного ви ще акта та додаткової угоди д о договору від 28.08.2001. Факт не під писання зазначених документ ів підтверджено представник ом ТОВ „Лізингова компанія”.

В засіданні суду 07.07.2010 п редставник ТОВ „Лізингова ко мпанія” пояснив, що товарист во не погодилось із зарахува нням до орендної плати суми з дійснених асоціацією поліпш ень, про що свідчить направле ний в 03.02.2005 на адресу асоціації лист (протокол с/з від 07.07.2010).

Таким чином, додатков а угода до договору від 28.08.2001 пр о зарахування вартості ремон ту орендованого приміщення в рахунок орендної плати між с торонами укладена не була і м атеріали справи не свідчать про звернення до суду Асоціа ції „Київцукор” у встановлен і законодавством строки з ві дповідним позовом.

Цей факт також встано влено у постанові Вищого гос подарського суду України від 06.04.2006 у справі № 2/518.

Отже, необхідною умов ою для зарахування вартості ремонту орендованого приміщ ення в рахунок орендної плат и після проведення ремонту, є акт виконаних робіт, затверд жений Орендодавцем та укладе ння додаткової угоди до спір ного договору.

Вищим господарським судом України чітко зазначен о необхідність з' ясування с удами виконання сторонами та кої умови п. 5.5 договору, як укла дання між ними передбаченої умовами зазначеного пункту д оговору додаткової угоди до нього саме у визначеному в ць ому пункті порядку.

Зобов' язання повинні вик онуватися належним чином і в установлений строк відповід но до вказівок закону, акту пл анування, договору, а при відс утності таких вказівок - ві дповідно до вимог, що звичайн о ставляться. Одностороння в ідмова від виконання зобов' язання і одностороння зміна умов договору не допускаєтьс я (ст. ст. 161, 162 ЦК Української РСР ).

Відповідно до ст. 216 ЦК Україн ської РСР зобов' язання прип иняється виконанням, проведе ним належним чином.

З 01.01.2004 набрав чинності Цивіл ьний кодекс України (далі - ЦК України).

Згідно п. 4 Прикінцевих та пе рехідних положень ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після на брання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, як і виникли до набрання чиннос ті ЦК України, положення цьог о Кодексу застосовуються до тих прав і обов' язків, що вин икли або продовжують існуват и після набрання ним чинност і.

Враховуючи те, що ТОВ „Лізин гова компанія” не зарахувало вартість ремонту орендовано го приміщення в рахунок орен дної плати після проведення Асоціацією „Київцукор” ремо нту, тобто не виконало умови п . 5.5 договору, то зобов' язання за договором не припинились і продовжували існувати піс ля набрання чинності ЦК Укра їни, то до спору щодо зобов' я зання ТОВ „Лізингова компані я” зарахувати кошти підлягаю ть застосуванню положення ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК Укра їни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

Зміст договору стано влять умови (пункти), визначен і на розсуд сторін і погоджен і ними, та умови, які є обов'язк овими відповідно до актів ци вільного законодавства (ч. 1 ст . 628 ЦК України).

Доказами у справі, від повідно до ст. 32 ГПК України є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом порядк у встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких ґ рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.

Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень (ст. 33 ГП К України).

В матеріалах справи в ідсутні докази затвердження ТОВ „Лізингова компанія” ак та виконаних робіт та укладе ння додаткової угоди до спір ного договору, а тому сторона ми не виконані умови п. 5.5 догов ору в такому контексті та пор ядку, які є необхідними для пр авовідносин, що виникли на пі дставі звернення до суду Асо ціації „Київцукор” із зустрі чним позовом.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтов ано дійшов висновку про відм ову у зустрічному позові Асо ціації „Київцукор” повністю .

Відносно первісних п озовних вимог ТОВ „Лізингова компанія” слід зазначити на ступне.

У п. 4 Прикінцевих та пе рехідних положеннях Цивільн ого кодексу України закріпле но, що до цивільних відносин, я кі виникли до набрання чинно сті цим кодексом, його положе ння застосовуються до тих пр ав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В зв'язку з тим, що права та об ов'язки сторін за договором в ід 28.08.2001 виникли під час дії Цив ільного кодексу УРСР, але про довжували існувати після наб рання чинності Цивільним код ексом України, то до їх регулю вання підлягають застосуван ню норми Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ лена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

Основними видами господар ських зобов'язань є майново-г осподарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 ГК Украї ни).

Майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються ЦК України з урахуванн ям особливостей, передбачени х ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України ).

Зобов' язанням є пра вовідношення, в якому одна ст орона (боржник) зобов' язана вчинити на користь другої ст орони (кредитора) певну дію (пе редати майно, виконати робот у, надати послугу, сплатити гр оші тощо) або утриматися від п евної дії, а кредитор має прав о вимагати від боржника вико нання його обов' язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зо бов' язання припиняється ви конанням, проведеним належни м чином.

ТОВ „Лізингова компа нія” звернулось до суду з поз овними вимогами про стягненн я з Асоціації „Київцукор” 47 447, 04 грн. заборгованості по оренд ній платі.

Договір є підставою в иникнення цивільних прав і о бов' язків (ст. ст. 11, 626 ЦК Україн и), які мають виконуватись нал ежним чином і в установлений строк відповідно до договор у (ст. 526 ЦК України), а односторо ння відмова від виконання зо бов' язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК Укра їни за договором оренди одна сторона (орендодавець) перед ає другій стороні (орендарев і) за плату на певний строк у к ористування майно для здійсн ення господарської діяльнос ті.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК Укра їни до відносин оренди засто совуються відповідні положе ння Цивільного кодексу Украї ни з урахуванням особливосте й, передбачених цим Кодексом .

Статтею 762 ЦК України п ередбачено, що за користуван ня майном справляється плата , розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користуванн я майном вноситься щомісячно , якщо інше не встановлено дог овором.

Матеріалами справи д оведено, що ТОВ „Лізингова ко мпанія” надавало, а Асоціаці я „Київцукор” приймала послу ги по оренді приміщення за до говором від 28.08.2001. Також це дове дено рішенням Господарськог о суду міста Києва від 08.12.2005 у сп раві № 2/518, яке залишено в силі п остановою Вищого господарсь кого суду України від 06.04.2006.

Як вбачається з докум ентів, наданих сторонами, Асо ціація „Київцукор” заборгов аність по орендній платі не с платила, внаслідок чого забо ргованість перед ТОВ „Лізинг ова компанія” становить 47 447,04 г рн.

Проте, Асоціація „Киї вцукор” звернулась до суду і з заявою про застосування ст року позовної давності до ви мог ТОВ „Лізингова компанія” про стягнення заборгованост і за спірним договором.

Відповідно до п. 4 Прик інцевих та перехідних положе нь ЦК України до цивільних ві дносин, які виникли до набран ня чинності Цивільним кодекс ом України, положення цього К одексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати піс ля набрання ним чинності.

Правила ЦК України про позо вну давність застосовуються до позовів, строк пред' явле ння яких, встановлений закон одавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ц им Кодексом (п. 6 Прикінцевих т а перехідних положень ЦК Укр аїни).

До господарських відносин , що виникли до набрання чинно сті відповідними положенням и Господарського кодексу Укр аїни, зазначені положення за стосовуються до тих прав і об ов' язків, які продовжують і снувати або виникли після на брання чинності цими положен нями (п. 4 Прикінцевих положень ГК України).

Внаслідок укладення 28.08.2001 між сторонами договору оренди, м іж ними виникли цивільні пра вовідносини, які продовжувал и існувати на час набрання чи нності ЦК України, то до спору , що виник, підлягають застосу ванню норми ЦК України.

Оскільки на час набрання чи нності ЦК України строки поз овної давності, які були вста новленні ЦК УРСР не сплинули , то до спору що виник, підляга ють застосуванню правила ЦК України про позовну давність .

Згідно зі ст. 256 ЦК Украї ни позовна давність - це строк , у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Ц К України перебіг позовної д авності починається від дня, коли особа довідалася або мо гла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з ви значеним строком виконання п еребіг позовної давності поч инається зі спливом строку в иконання (ч. 1 п. 5 ст. 261 ЦК України ).

Зобов' язання по вик онанню умов договору (сплата орендної плати) Асоціацією „ Київцукор” не виконувались з вересня 2003 по грудень 2005 (спірни й договір розірвано за рішен ням Господарського суду міст а Києва у справі № 2/518).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Ц К України сплив позовної дав ності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є п ідставою для відмови у позов і.

Враховуючи вищезазна чене, колегія суддів погоджу ється з тим, що суд першої інст анції обґрунтовано стягнув н а користь ТОВ „Лізингова ком панія” 25 790,35 грн. заборгованост і за період з вересня 2003 по груд ень 2005 з урахуванням строку по зовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Ц К України боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов'язання, на вимогу кредито ра зобов'язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

За перерахунком суду , виходячи із суми основного б оргу (25 790,35 грн.), з Асоціації „Киї вцукор” підлягає стягненню 2 750,99 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 614,85 грн.

Пунктом 9.1 договору пе редбачено, що у випадку прост рочення сплати орендної плат и та комунальних платежів Ор ендар сплачує Орендодавцю пе ню в розмірі подвійної облік ової ставки Національного ба нку України від суми заборго ваності за кожен день простр очення.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України д о вимог про стягнення неусто йки (штрафу, пені) застосовуєт ься спеціальна позовна давні сть в один рік.

Перевіряючи правильн ість нарахування пені, місце вий господарський суд виходи в із норм ст. ст. 258, 549 ЦК України т а ст. 232 ГК України і дійшов висн овку, що розмір пені, яка підля гає стягненню з відповідача за договором від 28.08.2001 становит ь за перерахунком суду 2 073,15 грн . і колегія суддів з цим погодж ується зважаючи на положення вказаного вище законодавств а та умови п. 9.1 договору від 28.08.200 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК Укра їни якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір вста новлюється договором або акт ом цивільного законодавства . Сторони можуть домовитися п ро зменшення розміру неустой ки, встановленого актом циві льного законодавства, крім в ипадків, передбачених законо м.

У ч. 2 ст. 785 ЦК України передбач ено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення ре чі, наймодавець має право вим агати від наймача сплати неу стойки у розмірі подвійної п лати за користування річчю з а час прострочення.

Пунктом 9.1 договору передба чено, що у випадку нецільовог о використання приміщень, пе редачі їх у суборенду без зго ди Орендодавця або неповерне нні їх згідно з умовами даног о договору Орендар сплачує ш траф у розмірі 50 % від суми факт ично нарахованих орендних пл атежів за шість місяців, оста нніх до встановлення факту п орушення.

Отже, сторони у договорі по іншому врегулювали свої відн осини щодо відповідальності Орендаря за неповернення пр иміщення Орендодавцеві післ я припинення дії договору ор енди у вигляді сплати неусто йки у розмірі 50 відсотків від суми фактично нарахованих ор ендних платежів за 6 останніх до встановлення факту поруш ення місяців.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції мотиво вано відхилив вимоги ТОВ „Лі зингова компанія” про стягне ння з Асоціації „Київцукор” штрафу за п. 9.1 договору поряд з неустойкою за ч. 2 ст. 785 ЦК Украї ни та дійшов висновку, що позо вні вимоги товариства про ст ягнення неустойки за неповер нення приміщення підлягають задоволенню частково в розм ірі 50 відсотків від суми факти чно нарахованих орендних пла тежів за 6 останніх місяців, що становить 2 477,61 грн.

Що стосується позовн ої вимоги ТОВ „Лізингова ком панія” про стягнення з Асоці ації „Київцукор” 75 021,12 грн. неус тойки за порушення строків п овернення майна на підставі положень ст. ст. 785, 1214 ЦК України , то слід зазначити наступне.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без дост атньої правової підстави, зо бов'язана відшкодувати всі д оходи, які вона одержала або м огла одержати від цього майн а з часу, коли ця особа дізнала ся або могла дізнатися про во лодіння цим майном без доста тньої правової підстави. З ць ого часу вона відповідає так ож за допущене нею погіршенн я майна (ч. 1 ст. 1214 ЦК України).

Місцевим господарським су дом правильно встановлено, щ о посилаючись на дану норму з аконодавства, ТОВ „Лізингова компанія” не надало суду док азів того, що перебуваючи в ор ендованому приміщенні, тобто не повертаючи його товарист ву, Асоціація „Київцукор” от римувала від цього майна дох ід. Також, позивач не обґрунту вав і не довів документально суму, яку товариство заявляє до стягнення на підставі ст. с т. 785, 1214 ЦК України, а тому вимоги ТОВ „Лізингова компанія” є н едоведеними та такими, що зад оволенню не підлягають.

Крім того, задоволенн ю не підлягають вимоги ТОВ „Л ізингова компанія” про стягн ення з Асоціації „Київцукор” суми індексу інфляції (398,89 грн .) та 3% річних (900,09 грн.) не на основ не грошове зобов' язання Асо ціації „Київцукор”, а на дода ткове у вигляді штрафу за неп оверенння приміщення, виходя чи з того, що ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальніс ть за порушення грошового до говірного зобов' язання у ви гляді сплати боржником встан овленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, які н араховуються на суму основно го грошового зобов' язання.

Заперечення Асоціаці ї „Київцукор” в апеляційній скарзі, що необхідність скла дання додаткової угоди, як вк азано у п. 5.5 договору відпала з 01.01.2004 у зв' язку зі вступом в ді ю ЦК України, та посилання ТОВ „Лізингова компанія” в апел яційній скарзі, що до спірних правовідносин підлягають за стосуванню положення ч. 1 ст. 1214 , ст.ст. 785, 786 ЦК України колегією суддів до уваги не приймаєть ся з підстав, наведених у дані й постанові суду.

Відповідно до роз'ясн ень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про суд ове рішення”, рішення є закон ним тоді, коли суд, виконавши в сі вимоги процесуального зак онодавства і всебічно переві ривши всі обставини справи, в ирішив справу у відповідност і з нормами матеріального пр ава, що підлягають застосува нню до даних правовідносин.

Під час нового розгля ду спору у даній справі судом першої інстанції на виконан ня зауважень Вищого господар ського суду України, викладе них в постанові від 17.12.2009 залуче но до матеріалів справи доку менти, які стосуються предме ту спору, дано їм належну прав ову оцінку, об' єктивно оцін ено докази, що мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, пр авильно визначено норми мате ріального права, що підлягаю ть застосуванню до даних пра вовідносин та прийнято обґру нтоване і законне судове ріш ення з дотриманням норм проц есуального права.

За наведених обстави н, колегія суддів дійшла висн овку, що відсутні підстави дл я зміни чи скасування рішенн я Господарського суду міста Києва від 26.03.2010 у справі № 38/472-46/2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господар ського процесуального кодек су України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського су ду міста Києва від 26.03.2010 у справ і № 38/472-46/2 залишити без змін, а апе ляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія” та Асо ціації „Київцукор” - без задо волення.

2. Матеріали справи № 38/472-46/2 пов ернути до Господарського суд у міста Києва

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді

13.07.10 (відправлено)