ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/11148/23 пров. № А/857/9154/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року та на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород) у справі №260/11148/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
26.12.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату внутрішньо перемішеній особі ОСОБА_1 суми заборгованості по пенсії за віком за період з дати призначення пенсії за віком 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплатити внутрішньо перемішеній особі ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії за віком за час затримки виплати пенсії за віком з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року, компенсацію за втрату частини пенсії за віком рахувати включно до дати фактичної виплати суми заборгованості в повному обсязі на банківський рахунок позивачу; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок і встановити з 16 лютого 2022 року внутрішньо перемішеній особі - ОСОБА_1 і виплачувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати позивача, поновленого на роботі з 30 січня 2018 року за рішенням Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18 і з урахуванням заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року за рішенням Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок і встановити з 16 лютого 2022 року внутрішньо перемішеній особі - ОСОБА_1 страховий стаж за квітень 2013 року з урахуванням суми 600,60 гривень, включеної до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державною соціального страхування в квітні 2013 року від Комунального підприємства "Луганська обласна фармація" із урахуванням суми 879,37 гривень, включеної до реєстру в квітні 2013 року від Луганського міського центру зайнятості; 5. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок і встановити з 16 лютого 2022 року внутрішньо перемішеній особі - ОСОБА_1 страховий стаж за серпень 2005 року з урахуванням суми 310.00 гривень включеної до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в серпні 2005 року від Товаристві обмеженої відповідальності "Адвокатська контора "Юрконеалтінг"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії за віком з 16 лютого 2022 року внутрішньо перемішеній особі - ОСОБА_1 з врахуванням всієї заробітної плати, з якої Закритим акціонерним товариством "Лугцентрокуз", Приватним підприємством "Телексі", Приватним підприємством "Мега Стар Плаза", Дочірнім підприємством "Радіо-Вояж" Закритого акціонерного товариства "Лугцентрокуз" сплачені страхові внески за періоди роботи позивача з 2004 року по 2005 рік (включно), і яка вказана в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) позивача за 2004 рік в сумі 26611,66 гривень, за 2005 рік в сумі 21841,17 гривень та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області витрати на судовий збір в сумі 7515,20 гривень.
Позов обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області та отримував пенсію за віком У зв`язку з перерахунком пенсії за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року було розраховано недоотриману пенсію у розмірі приблизно 243681,63 гривень. Позивач зазначив, що оскільки в добровільному порядку дана заборгованість перед ним не погашена, він вимушений звернутись до суду із даним позовом. Крім того, позивач вказує, що розрахунок розміру пенсії з 16 лютого 2022 року було зроблено з заробітної плати станом на 19 квітня 2022 року, яка не містить заробітної плати в розмірі 777961,01 гривень за час вимушеного прогулу з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року позивача, поновленого на роботі з 30 січня 2018 року за рішенням Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18, що порушує право позивача на мирне володіння майном відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили. Разом з тим, позивач вважає розрахунок страхового стажу за період з 08 квітня 2013 року по 22 травня 2013 року помилковим, який потребує виправлення оскільки порушує право позивача на отримання вищої пенсії за віком через заниження страхового стажу, з якого вираховується розмір пенсії за віком.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року адміністративним позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату внутрішньо перемішеній особі ОСОБА_1 суми заборгованості по пенсії за віком за період з дати призначення пенсії за віком, з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплатити внутрішньо перемішеній особі ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії за віком за час затримки виплати пенсії за віком з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату, з 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням заробітної плати за час вимушеного прогулу відповідно за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, відповідно до постанови Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18 в розмірі 777961,01 гривень. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку з 16 лютого 2022 року страхового стажу за квітень 2013 року з урахуванням суми 600,60 гривень, включеної до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державною соціального страхування в квітні 2013 року від Комунального підприємства "Луганська обласна фармація", і з урахуванням суми 879,37 гривень, включеної до реєстру в квітні 2013 року від Луганського міського центру зайнятості; щодо перерахунку з 16 лютого 2022 року страхового стажу за серпень 2005 року з урахуванням суми 310 гривень включеної до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в серпні 2005 року від Товаристві обмеженої відповідальності "Адвокатська контора "Юрконеалтінг"" та щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за віком з 16 лютого 2022 року, з врахуванням всієї заробітної плати, з якої Закрите акціонерне товариство "Лугцентрокуз", Приватне підприємство "Телексі", Приватне підприємство "Мега Стар Плаза", Дочірнє підприємство "Радіо-Вояж" Закритого акціонерного товариства "Лугцентрокуз", ОСОБА_1 , із застосуванням максимальної величини заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій сплачені страхові внески за періоди роботи позивача з 2004 року по 2005 рік (включно), і яка вказана в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) позивача за 2004 рік в сумі 26611,66 гривень, за 2005 рік в сумі 21841,17 гривень.
18.03.2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення в якій заявник просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на судовий збір у розмірі 7515,20 грн.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року заяву позивача задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7515,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що розмір призначеної пенсії позивача за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року складає 243681,63 грн. Суми пенсій нараховані позивачу за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року підлягають виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165. Щодо страхового стажу включеного до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування зазначив, що відповідачем, листом від 06 вересня 2023 року позивачу надане детальне пояснення з приводу проведення страхувальником коригуючої звітності у персональних даних позивача. Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками до Державної податкової служби України. З приводу проведення страхувальником коригуючої звітності у персональних даних для перерахунку пенсії зазначає, що позивачеві необхідно звернутись особисто з усіма необхідними документами до територіального орану Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал або засобами Порталу Дія електронних послуг. Просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11 березня 2024 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Також, просить скасувати додаткове рішення від 19 березня 2024 та прийняти нове, яким в задоволенні заяви позивача відмовити повністю.
17.06.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду є законним та обгрунтованим. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою та з 05 липня 2015 року проживає в м. Берегово Закарпатської області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ГУ ПФУ в Закарпатській області) № 072250005726 від 19 квітня 2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 297/1561/22 - зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 24.08.1979 року по 01.07.1984 року у Ворошиловградському машинобудівному інституті до страхового стажу при призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням стажу з 24.08.1979 року по 01.07.1984 року у Ворошиловградському машинобудівному інституті з дня її призначення.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу із врахуванням вказаного стажу роботи, у зв`язку із чим, утворилася заборгованість пенсії за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року, яка складає 243681,63 грн та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 "Про затвердження порядку виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до статті 12 частини 1 пункту 1 Закону України "Про забезпеченням прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання на контрольованій Україною території".
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало відповідь позивачу на його звернення від 30 листопада 2023 року № 9266-9202/М-02/8-0700/23, з якої вбачається, що загальна сума заборгованості пенсії за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року становить 243681,63 гривень, відсутнє прийняте відповідачем рішення по виплаті заборгованості пенсії за віком, але зазначено право позивача звернутися безпосередньо до суду.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 (Офіційний вісник України, 2014 року, № 81, ст. 2296). Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Отже, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому Порядок №365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 Порядку №365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Відповідно до пункту 15 Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що позивач є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області. Відповідно до матеріалів справи сума недоотриманої позивачем пенсії за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року становить 243681,63 гривень, що не заперечується відповідачем.
Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області посилається на той факт, що суми соціальних виплат за минулий період обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та будуть виплачені на умовах окремого порядку.
Колегія суддів зазначає, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих соціальних виплат не звільняє державу в особі уповноваженого органу Управління від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних йому сум соціальних виплат.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання цієї соціальної допомоги. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії, колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на принципах, закріплених Конституцією України, та нормах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для виплати позивачу відповідного розміру пенсії за період з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року, що становить 243681,63 гривень.
Щодо компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави колегії суддів вважати, що у разі несвоєчасної виплати пенсії провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Верховний Суд у справі №240/11882/19 вказав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Застосовуючи цей висновок у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений у цій справі період у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Таким чином, керуючись наведеними вище висновками, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії за віком за час затримки виплати пенсії за віком з 16 лютого 2022 року по 31 жовтня 2023 року.
Щодо зобов`язання здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати позивача, поновленого на роботі з 30 січня 2018 року за рішенням Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Закарпатського апеляційного суд від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності державного підприємства "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року; стягнуто з державного підприємства "Берегівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн.
Постановою Верховного суд від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18, зокрема викладено абзац п`ятий резолютивної частини постанови Закарпатського апеляційного суд від 19 жовтня 2020 року в новій редакції: стягнуто з державного підприємства "Берегівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777961,01 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів та 20000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд зазначає, що позивач набуває право на пенсію за віком з 60 років, 15 лютого 2022 року, яку призначено позивачу рішенням 072250005726 від 19 квітня 2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 16 лютого 2022 року.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон України № 1058-IV).
За змістом статті 5 Закону України № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до статті 9 Закону України № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія по інвалідності.
Відповідно до статті 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим частини другої цієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 27 Закону України № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Статтею 27 Закону України № 1058-IV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
За змістом статті 40 Закону України № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до статті 27 частини 2 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Стаття 41 Закону України № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, згідно із якою до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що період вимушеного прогулу позивача відповідно до постанови Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18 повинен бути зарахований відповідачем до його страхового стажу, а пенсія за віком перерахована з урахуванням цього стажу.
Апеляційний суд зазначає, що сума 777961,01 грн є середнім заробітком позивача за час його вимушеного прогулу. Вказана сума є заробітною платою позивача за кожен місяць його перебування у вимушеному прогулі, а тому на підставі статті 41 Закону України № 1058-IV підлягає врахуванню в заробіток (дохід) позивача для обчислення пенсії.
13 вересня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою в якій просив перерахувати пенсію з первісного призначення, тобто з 16 лютого 2022 року, виходячи з наявного страхового стажу із додаванням до нього часу вимушеного прогулу.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області від 21 вересня 2023 року № 322, позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з 16 лютого 2022 року, оскільки починаючи з 01 вересня 2023 року позивачу було здійснено перерахунок із врахуванням періоду між звільненням та поновленням на роботі, який зараховується до страхового стажу, та заробітної плати за час вимушеного прогулу
Як вбачається із перерахунку пенсії позивача, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 21 вересня 2023 року № 072250005726 було здійснено перерахунок пенсії з 01 вересня 2023 року, яким з урахуванням періоду між звільненням та поновленням на роботі, який зараховується до страхового стажу з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, відповідно до рішенням Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18.
При цьому, вказаним розрахунком підтверджено, для визначення розміру пенсії позивача застосовано показник заробітної плати станом на 08 квітня 2022 року, яка не містить заробітної плати в розмірі 777961,01 гривень за час вимушеного прогулу з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року позивача.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що відповідач протиправно не врахував позивачу при проведенні перерахунку його пенсії, заробітну плату за час вимушеного прогулу відповідно з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, відповідно до постанови Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 297/377/18 в розмірі 777961,01 гривень.
Крім того, листом Головного управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 6990-6789/М-02/8-0700/23 від 06 вересня 2023 року позивачу надане детальне пояснення з приводу проведення страхувальником коригуючої звітності у персональних даних позивача. Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками до Державної податкової служби України. З приводу проведення страхувальником коригуючої звітності у персональних даних для перерахунку пенсії необхідно звернутись особисто з усіма необхідними документами до територіального орану Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал або засобами Порталу Дія електронних послуг. Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікаційному сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
З наведеного листа слідує, що відповідачем не було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку страхового стажу включеного до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а рекомендовано звернутись особисто з усіма необхідними документами до територіального орану Пенсійного фонду України разом зі копіями документів. Оскільки відповідачем фактично не досліджувались відомості, зазначені позивачем та не вивчалась можливість перерахунку позивачу страхового стажу включеного до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок з 16 лютого 2022 року страхового стажу позивача включеного до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Крім того, колегія суддів, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до квитанції за № 0.0.3382425346.1 від 26 грудня 2023 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 7515,20 грн.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено позов, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України понесені заявником за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що розмір витрат по судовому збору, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 7515,20 грн.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законні рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування таких немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 260/11148/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120157353 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довга Ольга Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні