Постанова

від 03.07.2024 по справі 260/7783/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7783/23 пров. № А/857/2603/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ради адвокатів Рівненської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року (головуючий суддя Маєцька Н.Д., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Рівненської області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити дії-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Ради адвокатів Рівненської області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо порушення строків розгляду заяви адвоката ОСОБА_1 від 25.04.2023 про складення протоколу за ч.5 ст.212- 3 КУпАП та не прийняття по ній одного із мотивованих рішень визначених п.1 розділу 3 Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238, зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 55 та зобов`язати відповідача розглянути заяву від 25.04.2023 про складення протоколу за ч.5 ст.212-3 КУпАП та прийняти по ній одне із мотивованих рішень визначених п.1 розділу 3 Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238, зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 55; стягнути моральну шкоду в розмірі 6700 грн., за порушення строків розгляду заяви.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Ради адвокатів Рівненської області щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.04.2023 року про складення протоколу за ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не прийняття по ній одного із мотивованих рішень визначених п. 1 розділу ІІІ Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238, зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 55.

Зобов`язано Раду адвокатів Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2023 року про складення протоколу за ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та прийняти по ній одне із мотивованих рішень визначених п. 1 розділу ІІІ Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238, зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 55. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Рада адвокатів Рівненської області оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рада адвокатів регіону сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів.

Відповідно до підп. «а» п. 1.1. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від № 4 від 03 лютого 2017 року, внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування - грошові кошти, що надходять організаційним формам адвокатського самоврядування, які мають статус юридичної особи, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», від адвокатів України щорічно в порядку та розмірі, визначеними відповідно до цього Положення та актами НААУ, Ради адвокатів України на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Як вбачається із відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, позивач обліковується в Раді адвокатів Закарпатської області, яка згідно із п. 3 розділу ІІ Порядку є органом адвокатського самоврядування за адресою його основного робочого місця (куди сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), який уповноважений здійснювати розгляд звернень адвокатів регіону щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатський запит.

Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення затверджений рішенням Ради адвокатів України № 238 від 19 листопада 2013 року.

За змістом п. 3 розділу ІІ Порядку провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону за адресою основного робочого місця адвоката (куди адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування). Для ефективного захисту права адвоката на інформацію та уникнення збільшення строків розгляду матеріалів, провадження про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, може порушуватися за заявами адвоката за адресою місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від адреси фактичного місця здійснення адвокатської діяльності або за місцем знаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що допустили адміністративне правопорушення. Якщо провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП порушується за заявою адвоката на території юрисдикції ради адвокатів регіону, місцезнаходження якої є відмінним від адреси основного робочого місця адвоката, заявник (адвокат) повинен відшкодувати на рахунок такої регіональної ради адвокатів організаційно-технічні витрати, пов`язані з перевіркою матеріалів, прийняттям рішення про складання/відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, складанням протоколу про адміністративне правопорушення та направленням його до суду у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається. До такої заяви (звернення) адвокат додає копію платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду (відшкодування витрат, пов`язаних з перевіркою матеріалів та складання протоколів про адміністративне правопорушення тощо).

Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривні. 15 % зазначеного розміру становить - 402, 6 грн. Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, до звернення позивача долучена квитанція про сплату 600 грн, що не відповідає визначеному вище розміру внеску.

Судом першої інстанції не з`ясовано, що здійснена оплата для відшкодування організаційно-технічних витрат не відповідає встановленому п. 3 розділу ІІ Порядку розміру.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем скеровано звернення до Ради адвокатів Рівненської області, як уповноваженому органу, посадові особи якого мають право складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, однак не взято до уваги, що підвідомчість розгляду звернень адвокатів щодо захисту їх професійних прав першочергово належить до повноважень ради адвокатів регіону за адресою основного робочого місця.

Судом першої інстанції не враховано, що можливість порушення провадження про адміністративне правопорушення радою адвокатів регіону за місцем знаходження органу державної влади, що допустив адміністративне правопорушення є правом, а не обов`язком, оскільки Порядком передбачено, що провадження «може порушуватися», а не «має порушуватися». Можливість вибору виду дії покладена на розсуд суб`єкта владних повноважень, який, окрім визначених Законом обов`язків та повноважень, має право самостійно визначати вид дії там, де це можливо, за умови відсутності зобов`язувальної норми, яка підлягає обов`язковому виконанню.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 30.03.2023 на адресу начальника Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області скеровано адвокатський запит в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

19.04.2023 позивачем отримано письмову відповідь на вказаний адвокатський запит датовану 07.04.2023 № 29Аз/24/03-2023 за підписом заступника начальника Слідчого управління ГУ НП в Рівненській області Коцюбинського І., де виконавець був начальник відділу Слідчого управління ГУ НП в Рівненській області Самолюк І.

25.04.2023 позивачем скеровано звернення до Ради адвокатів Рівненської області, як уповноваженому органу, посадові особи якого мають право складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), відносно посадових осіб якого стосувалось вказане вище звернення. Звернення отримано представником Ради адвокатів, згідно даних Укрпошти 01.05.2023.

30.06.2023 та 03.08.2023 позивачем скеровані нагадування до Ради адвокатів Рівненської області щодо інформування про результати розгляду звернення від 25.04.2023.

14.08.2023 позивачем отримано відповідь Ради адвокатів Рівненської області за № 92 від 11.08.2023, якою роз`яснено положення п. 3 розділу ІІ Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, та запропоновано звернутися до Ради адвокатів регіону за адресою основного робочого місця позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність Ради адвокатів Рівненської області щодо порушення строків розгляду заяви про складення протоколу за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та не прийняття по ній одного із мотивованих рішень визначених п. 1 розділу 3 Порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 255 КупАП протокол про правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, мають право складати голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів (стаття 212-3 - у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238, зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 55 (далі - Порядок), протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) складають голова Ради адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя та/або уповноважений(і) відповідною радою член(и) ради адвокатів (далі - уповноважена особа).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначено, що уповноважені особи складають протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про неправомірну відмову у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на адвокатський запит, (крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом), запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою основного робочого місця адвоката (куди адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати.

Для ефективного захисту права адвоката на інформацію та уникнення збільшення строків розгляду матеріалів, провадження про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, може порушуватися за заявами адвоката за адресою місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від адреси фактичного місця здійснення адвокатської діяльності або за місцем знаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що допустили адміністративне правопорушення.

Якщо провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП порушується за заявою адвоката на території юрисдикції ради адвокатів регіону, місцезнаходження якої є відмінним від адреси основного робочого місця адвоката, заявник (адвокат) повинен відшкодувати на рахунок такої регіональної ради адвокатів організаційно-технічні витрати, пов`язані з перевіркою матеріалів, прийняттям рішення про складання/відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, складанням протоколу про адміністративне правопорушення та направленням його до суду у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається.

До такої заяви (звернення) адвокат додає копію платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду (відшкодування витрат, пов`язаних з перевіркою матеріалів та складання протоколів про адміністративне правопорушення тощо). У разі відмови або відкликання своєї заяви (звернення) заявником після внесення плати за організаційне забезпечення розгляду заяви, така плата не повертається (пункт 3 розділу II у новій редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 55).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку при отриманні відповідної заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати, уповноважена особа розглядає та перевіряє надані матеріали, за наслідками перевірки приймає рішення про складання протоколу, чи рішення про відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2, 3 розділу ІІІ Порядку рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів Закону. Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

Рішення про відмову у складанні протоколу про адміністративне правопорушення приймається у разі якщо: адвокатський запит, заява (або додані до неї матеріали (документи) не відповідають вимогам, установленим Законом; не зазначено, у чому полягає порушене право запитувача інформації; не містяться вимоги щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності; не визначено особу, яка порушила права запитувача інформації.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що Рада адвокатів Рівненської області наділена повноваженнями по складенню протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212-3 КУпАП.

Як з`ясовано судом першої інстанції згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, позивач є адвокатом та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЗР №21/1736 від 30.10.2018, виданого Радою адвокатів Закарпатської області.

Так, відповідно до п. 3 Порядку, 25.04.2023 позивачем скеровано звернення до Ради адвокатів Рівненської області, як уповноваженому органу, посадові особи якого мають право складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, за місцем знаходження органу та посадових осіб, що на думку позивача допустили адміністративне правопорушення, тобто Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

До звернення було долучено відповідні копії документів та квитанції про сплату відшкодування витрат.

Вказане звернення отримано представником Ради адвокатів Рівненської області, згідно даних відстеження поштового відправлення 01.05.2023.

30.06.2023 та 03.08.2023 позивачем скеровані нагадування до Ради адвокатів Рівненської області щодо інформування про результати розгляду звернення від 25.04.2023.

Однак, лише 11.08.2023 Радою адвокатів Рівненської області було надано відповідь № 92, якою запропоновано позивачу звернутися до Ради адвокатів регіону за адресою його основного робочого місця.

Суд першої інстанції правильно вважав таку відповідь необґрунтованою, оскільки як зазначалось вище, положення п. 3 розділу ІІ Порядку надають адвокату право вибору щодо звернення із заявою до того органу адвокатського самоврядування, яким буде ефективніше вжито заходів для захисту прав адвоката на інформацію та складання протоколу щодо винних, на думку адвоката осіб.

Крім цього, строк розгляду звернення, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», мав становити 1 місяць з дня отримання такого звернення. Однак, відповідь відповідачем була скерована лише 11.08.2023.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку при отриманні відповідної заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати, уповноважена особа розглядає та перевіряє надані матеріали, за наслідками перевірки приймає рішення про складання протоколу, чи рішення про відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, відповідачем за наслідками розгляду заяви (звернення) позивача від 25.04.2023, не було прийнято відповідного рішення про складання протоколу, чи рішення про відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, як це передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не заслуговують на увагу посилання відповідача про те, що за результатами розгляду заяви позивача було прийнято рішення, визначене Порядком, про відмову у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

Звернення до Ради адвокатів Рівненської області, про яке зазначає відповідач подавалось позивачем 09.03.2023 та після усунення недоліків повторно 27.03.2023, однак, таке звернення стосувалося неналежного розгляду іншого адвокатського запиту у кримінальному провадження поданого 20.02.2023, який розглядали працівники поліції Скворцов В.О. та Самолюк І.В . На таке звернення позивача Радою адвокатів винесено Рішення про відмову у складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 87 від 26.07.2023.

Однак, звернення позивача від 25.04.2023, яке стосувалось неналежного розгляду адвокатського запиту від 30.03.2023 працівниками поліції Коцюбинським І. та Самолюком І.В. , відповідачем згідно вимог Порядку не було розглянуто та не було прийнято відповідного рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Ради адвокатів Рівненської області щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.04.2023 про складення протоколу за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та не прийняття по ній одного із мотивованих рішень визначених п. 1 розділу ІІІ Порядку та зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2023 про складення протоколу за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та прийняти по ній одне із мотивованих рішень визначених п. 1 розділу ІІІ Порядку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, моральна шкода повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин (тобто бути похідною).

У пункту 56 постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі №464/3789/17 зазначено, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №580/1617/19 викладено правову позицію, згідно якої сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не надано доказів, що бездіяльність відповідача завдала наслідків, які зумовили страждання позивача та спричинили йому моральну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі №159/1257/18 та від 12 березня 2020 року по справі №159/751/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Ради адвокатів Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №260/7783/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула