Ухвала

від 11.06.2024 по справі 761/20751/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20751/24

Провадження № 2/761/7738/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» про стягнення коштів, -

встановив:

У червні 2024р. позивачка звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до зазначеного відповідача в якому просить суд:

-стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 116000,02 грн, які є заборгованістю за договором про умови участі асоційованого члена Кооперативу в Програмі розвитку мережі ломбардів «Ростовщик» з регулярних грошових виплат в розмірі прогнозованого обсягу пайових виплат, що складає 58% річних від суми пайового внеску в кінці строку, нарахованого на суму пайового внеску розміром 100000,00 грн за період з 19 серпня 2021р. по 19 серпня 2023р.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

Позовна заява містить вимогу майнового характеру.

Разом із цим, доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не додано.

При цьому, у позовній заяві представник позивача посилається на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів, суд враховує наступне.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2020р. у справі №638/6060/18 (провадження № 61-2657св/19), для застосування ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» має бути встановлено, що позов пов`язаний з порушенням прав споживача.

Згідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Поняття споживача визначено в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з нормою ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» встановлено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Таким чином, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

В даному випадку підставою заявленого позивачем позову є не виконання відповідачем договірних умов.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЦК України, а не відносини споживача з підприємством, установою організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють чи продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємства, тому відсутні підстави для звільнення позивача при подачі позову даної категорії згідно з Законом України «Про захист прав споживачів».

Із урахуванням вказаних положень Закону, суд вважає, що посилання сторони позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору у цій частині позовних вимог є безпідставними.

Так, розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Зокрема, підпунктом першим пункту першого цієї частини статті визначено, що за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2024р. встановлено у розмірі 3028 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 116000,02 грн.

Таким чином, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно сплатити судовий у розмірі 1211, 20 грн, що відповідає ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру станом на 2024р.

Разом з тим, з урахуванням вимог ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за вимогу майнового характеру, становить 968, 96 грн (1211,20 х 0,8).

Суд роз`яснює позивачці, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначену позовну вимогу майнового характеру за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду докази про сплату (оригінал квитанції) судового збору (оригінал квитанції) за заявлену позовну вимогу майнового характеру вимогу в розмірі 968, 96 грнабо надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» про стягнення коштів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: