Ухвала

від 12.06.2024 по справі 205/4859/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

12.06.2024 Єдиний унікальний номер 205/4859/24

Номер провадження: 4с/205/27/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіМовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерний Комерційний Банк «Трансбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Новація» на бездіяльність Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник, ОСОБА_1 (далі скаржник) звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 29.09.2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист за № 2-3488 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АКБ «Трансбанк» заборгованості по Кредитному договору № 27/08/07-МКГ у розмірі 1299452 грн. 30 коп., державного мита у розмірі 1700 грн. та витрат на ІТЗ у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 1301272 грн. 30 коп. 21.04.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 27.02.2024 року більше детальну інформацію або копії з виконавчого провадження надати неможливо, оскільки згідно п.2 розділу XІ Правил ведення виконавчого діловодства та архіву в органах державної служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 року, визначено строк зберігання завершених виконавчих проваджень, який становить три роки, вказане виконавче провадження знищене.

Отже, з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу минуло майже 13 років. Майнові претензії зі сторони стягувача АКБ «Трансбанк» відсутні, оскільки він повторно не звертався до виконавця за відкриттям виконавчого провадження. 28.02.2014 року Національним банком України прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу АКБ «Трансбанк». Непродані активи банку та перелік вимог кредиторів передано було юридичній особі ТОВ «Юридична фірма «Новація», але остання також, не зверталася до виконавця за відкриттям виконавчого провадження.

Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявна інформація про обтяження арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10400442) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 893/3, 25.10.2010 р. Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державний виконавець Моренко К.С.

Далі заявник зазначає, що він звернувся до Другого Правобережноговідділу державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) з клопотанням про зняття арешту з майна у виконавчому провадженні № 22051771. У відповідь на клопотання 11.04.2024 року отримано листа, в якому було зазначено, що ВДВС не має правових підстав для зняття арешту в рамках зазначеного виконавчого провадження та для вирішення даного питання запропоновано звернутися до суду.

У зв`язку з вищевикладеним скаржник вимушений звернутися до суду та просити суд: 1) визнати неправомірною бездіяльність Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.10.2010 року у виконавчому провадженні № 22051771 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3388 від 29.09.2010 року, реєстраційний номер обтяження 10400442 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; 2) зобов`язати Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.10.2010 року у виконавчому провадженні № 22051771 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3388 від 29.09.2010 року, реєстраційний номер обтяження 10400442 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направив до суду письмові пояснення на скаргу, в яких просив відмовити в повному обсязі в задоволені вказаної скарги.

В обґрунтування заперечень посилався на те, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебували наступні виконавчі провадження за якими на майно боржника ОСОБА_1 був накладений арешт, а саме: у період з 25.10.2010 року по 21.04.2011 року перебувало виконавче провадження № 22051771 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3488, виданого 29.09.2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Трансбанк» заборгованість у розмірі 1301272 грн. 30 коп. Державним виконавцем 21.04.2011 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення; у період з 22.01.2015 року по 05.05.2015 року перебувало виконавче провадження № 46147294 з примусового виконання виконавчого листа № 200/9625/14, виданого 11.09.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 22 258 грн. 25 коп. Державним виконавцем 05.05.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення; у період з 24.10.2019 року по 16.12.2019 року перебувало виконавче провадження № 60355575 з примусового виконання виконавчого листа № 205/1294/19, виданого 19.07.2019 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 2 677 грн. 35 коп. Державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення. В межах примусового виконання наведених виконавчих проваджень, державним виконавцем вживались заходи примусового виконання, в тому числі постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику на праві власності. Постанови направлені для належного виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам. Відповідні записи належним чином внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження та матеріали виконавчого провадження для ознайомлення, не виявляється можливим, оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5, виконавче провадження № 22051771 знищено за закінченням терміну його зберігання. Таким чином, в задоволені вказаної скарги просили відмовити в повному обсязі.

Скаржник ОСОБА_1 тайого представникадвокат ПерепелицяВ.М. скаргу підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.

Заінтересовані особи: Акціонерний Комерційний Банк «Трансбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Новація» в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скаржника та заперечення суб`єкта оскарження, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження (спец розділ) встановлено, що на примусовому виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебували наступні виконавчі провадження за якими на майно боржника ОСОБА_1 був накладений арешт, а саме: у період з 25.10.2010 року по 21.04.2011 року перебувало виконавче провадження № 22051771 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3488, виданого 29.09.2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Трансбанк» заборгованість у розмірі 1301272 грн. 30 коп. Державним виконавцем 21.04.2011 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення; у період з 22.01.2015 року по 05.05.2015 року перебувало виконавче провадження № 46147294 з примусового виконання виконавчого листа № 200/9625/14, виданого 11.09.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 22 258 грн. 25 коп. Державним виконавцем 05.05.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення; у період з 24.10.2019 року по 16.12.2019 року перебувало виконавче провадження № 60355575 з примусового виконання виконавчого листа № 205/1294/19, виданого 19.07.2019 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 2 677 грн. 35 коп. Державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.

Згідно звідомостями зЄдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнана всенерухоме майноборжникаОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управляння юстиції Моренко К.С. про відкриття виконавчого провадження, 893/3, 25.10.2010 року, було накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно скаржника, як боржника за вказаним виконавчим провадженням. А саме, тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10400442, зареєстровано: 25.10.2010 року 10:01:30, за № 10400442, реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, 056-713-81-41, 713-81-33, 713-81-36, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, 893/3, 25.10.2010, Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ державний виконавець Моренко К.С. (тел..774 00 60); об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управляння юстиції, Код: 34984467, 49128, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, буд. 108, тел. (056) 774-00-81, 774-00-50, 774-00-58, заявник: Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Код: 34984467, 49128, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, буд. 108.

При розгляді скарги на дії державного виконавця суд має перевірити чи діяв державний виконавець в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом при винесенні оскаржуваної постанови.

Згідно з ч.1, 2ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV(в редакції що діяла на момент вчинення виконавчих дій) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, в тому числі, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно із письмових пояснень Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на день розгляду скарги матеріали виконавчого провадження № 22051771 були знищені за закінченням терміну його зберігання, будь-яких заходів примусового характеру по відношенню до стягувача, як боржника, вказаним органом ДВС не здійснюється.

В даному випадку між сторонами склались правовідносини, які регулюються в першу чергу спеціальним Законом -Законом України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно достатті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з п.2 ч.1ст.47 зазначеного Законувиконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За приписами ч.5ст.47 вказаного Законуповернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 22 цього Закону.

Відповідно дост.49 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження підлягає закінченню у передбачених ч.1 цієї статті випадках. При цьому, даною нормою не передбачено такого випадку закінчення виконавчого провадження, якщо виконавчий лист повернуто стягувачу у зв`язку з тим, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 50 наведеного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За частинами 3-5статті 60 Закону України "Про виконавче провадження"з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

З аналізу наведених положень вбачається висновок, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першоїстатті 47 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження не є закінченим. До того ж, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року в справі №137/1649/17 (провадження №61-26969св18) зазначено, що згідно зістаттею 49 Закону України «Про виконавче провадження»повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Тобто у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1ст.47 закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені ч.2ст.50 Закону України "Про виконавче провадження"(зняття арешту, накладеного на майно боржника).

Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку при поверненні виконавчого документа у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту, не має для цього підстав і на цей час, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу без виконання не є підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту.

Суд також зауважує, що підстави для зняття арешту з майна боржника визначеніст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, зокрема згідно ч.4, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.Відтак, повернення виконавчого документа стягувачу не є закінченням виконавчого провадження, оскільки це різні стадії виконавчого провадження, які мають різні підстави виникнення та наслідки. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, а повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права на повторне звернення виконавчого документу до примусового виконання. Та, як зазначалося вище, стягувач, який пропустив строк звернення виконавчого документу до виконання, не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку виконання рішення суду із заявою про поновлення пропущеного строку.

Отже, оскільки у державного виконавця був відсутній обов`язок знімати такий арешт самостійно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо невжиття заходів задля зняття арештів з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.10.2010 року у виконавчому провадженні № 22051771 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3388 від 29.09.2010 року, реєстраційний номер обтяження 10400442 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Разом із цим, у своїй скарзі заявник просив суд зобов`язати посадових осіб органу ДВС зняти арешт, що накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.10.2010 року у виконавчому провадженні № 22051771 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3388 від 29.09.2010 року, реєстраційний номер обтяження 10400442 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з підстав того, що означений обмежувальний захід є надмірно триваючим та існуючим без здійснення жодних виконавчих проваджень стосовно боржника, як власника такого майна.

Суд з цього приводу зауважує, щозастосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно достатті 321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормамКонституції Українита Конвенції.

Наявність протягом тривалого часу (майже 13 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11. Правова позиція, викладена у вказаній постанові, спростовує доводи представника органу ДВС у частині того, щосуд не має права зобов`язуватидержавного виконавця до вчинення дій щодо зняття арешту з майна відповідача у спірному випадку.

Посилання представника суб`єкта оскарження на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, суд не бере до уваги,так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи обставину щодо не зняття протягом тривалого часу арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.

За таких обставин суд вважає за необхідне встановити зобов`язання для державного виконавця зняти вказаний арешт та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, що в ефективний спосіб дозволить відновити право боржника на мирне володіння його майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.367,369,374,376,381,382 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерний Комерційний Банк «Трансбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Новація» на бездіяльність Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язати вчинити дії, - задовольнити частково.

3. Зобов`язати посадовихосіб Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.10.2010 року у виконавчому провадженні № 22051771 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3388 від 29.09.2010 року, реєстраційний номер обтяження 10400442 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

4. У задоволені решти вимог за скаргою відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Мовчан

.