Ухвала

від 01.07.2024 по справі 458/582/24

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/582/24

1-кс/458/83/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження

сторона обвинувачення:

прокурор Турківськоговідділу Самбірськоїокружної прокуратуриЛьвівської області ОСОБА_3 ,

сторона яка подала клопотання заступник начальника відділення поліції начальник слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_4 не прибув,

сторона захисту:

підозрювана особа ОСОБА_5 ,

захисник адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Самбірського району Львівської області клопотання заступника начальникавідділення поліції начальникаслідчого відділувідділення поліції№2Самбірського районноговідділу поліціїГУ НПу Львівськійобласті майораполіції ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромТурківського відділуСамбірської окружноїпрокуратури Львівськоїобласті ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2024року №12024141340000059 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою допідозрюваної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240, 00грн, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий опис провадження і суть питання, що вирішується ухвалою.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду питання, яке вирішуються судом.

Згідно з протоколом передачі судовоїсправи ранішевизначеному складусуду від 27.06.2024року відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду клопотання було зареєстровано, після чого передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Клопотання розглядається за ініціативою заступника начальника відділення поліції начальника слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором, в якому слідчий просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) діб до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00грн. У випадку внесення ОСОБА_5 визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних територіальних органів державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утриматися від будь-якого спілкування з особами, яких в рамках даного кримінального провадження допитано в процесуальному статусі свідків; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в залежності від стадії досудового розслідування; прибувати до заступника начальника ВнП - начальника СВ відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 двічі на тиждень: у вівторок та четвер.

Позиції сторін кримінального провадження.

При розгляді клопотання суд вжив заходи до повідомлення сторін кримінального провадження, а також осіб, які зазначені в ухвалі в дозволений і в передбачений законом порядок шляхом скерування судового виклику.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою допідозрюваної особи ОСОБА_5 , просив задовольнити таке клопотання з підстав, які вказані в клопотанні.

Сторона яка подала клопотання заступник начальника відділення поліції начальник слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_4 в судове засідання не прибув.

В судовому засіданні сторона захисту - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти доводів клопотання, подав заперечення, та просив відмовити в задоволенні клопотання, воднача звернув увагу на те, що у випадку обрання запобіжного заходу, то обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашньог арешту, або застосувати мінімальний розмір застави.

В судовому засіданні сторона захисту, підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив обрати менш обтяжниливий запобіжний захід.

Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності та взаємозв`язку, перевіривши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу стосовно клопотання про обрання на 2місяці запобіжного заходуу виглядітримання підвартою ОСОБА_7 , слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про виходячи з наступних підстав.

В ході досудового розслідування 24.06.2024року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Згідно ч.1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання з метою визначення існування законних підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен: 1) з`ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Обґрунтовуючи поданеклопотання,сторона кримінальногопровадження вказує,що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме вимоги ст.ст.2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких забороняється обіг наркотичних засобів, включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, оскільки 11.05.2024 приблизно о 13год 05хв, перебуваючи на пероні залізничного вокзалу, розташованого в АДРЕСА_2 , діючи умисно, переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливих мотивів, незаконно збув громадянину ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними), попередньо узгоджену, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,9082 грама, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 1400 гривень. Зазначає, що таким чином ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто v кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

Крім цього, 15.05.2024 приблизно о 13 год 05 хв ОСОБА_5 перебуваючи на пероні залізничного вокзалу, розташованого в АДРЕСА_2 » повторно переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливих мотивів незаконно збув ОСОБА_8 (особа зі зміненими даними), попередньо узгоджену, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 4,1645 грама, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 1400 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

Вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів, протоколами огляду покупців та вручення грошових купюр; заявами покупця ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними) про добровільну видачу, придбаних ними наркотичних засобів, під час проведення оперативної закупки в ОСОБА_5 ; протоколами огляду місця події, згідно яких в особи, яка проводила оперативні закупки особливо небезпечних наркотичних засобів у ОСОБА_5 вилучено канабіс; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; постановами про визнання речовими доказами наркотичного засобу - «канабісу», купленого в результаті проведення двох оперативних закупок в ОСОБА_5 ; протоколами про результати проведення контролю за вчиненням злочину; протоколом проведення обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

24.06.2024року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

28.06.2024року ОСОБА_5 повідомлено зміну раніше повідомленої (24.06.2024) підозри у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто y кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, а також у незаконному зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, тобто у кримінальному проступку, жпередбаченому ч.1 ст.309 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколами огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів, протоколами огляду покупців та вручення грошових купюр; заявами покупця ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними) про добровільну видачу, придбаних ними наркотичних засобів, під час проведення оперативної закупки в ОСОБА_5 ; протоколами огляду місця події, згідно яких в особи, яка проводила оперативні закупки особливо небезпечних наркотичних засобів у ОСОБА_5 вилучено канабіс; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; постановами про визнання речовими доказами наркотичного засобу - «канабісу», купленого в результаті проведення двох оперативних закупок в ОСОБА_5 ; протоколами про результати проведення контролю за вчиненням злочину; протоколом проведення обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_5 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються,тобто підтверджуютьіснування фактівта інформації,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача втому,що підозрюванийміг вчинититакі кримінальніправопорушення,що єдостатнім длявисновку,що підозране євочевидь необґрунтованоюта відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п.1-3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акту щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, враховуючи вік підозрюваного, що вказує на відсутність у нього перешкод щодо перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_5 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п.16 ч.1 ст.7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч.11 ст.615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч.11 ст.615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_5 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, зважаючи на його роль у інкримінованих правопорушеннях, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими собами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При цьому, при розгляді клопотання слідчим суддею не встановлено наявності ризику, як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки стороною обвинувачення не зазначено жодних об`єктивних обставин та не надано доказів, які б підтверджували існування заявленого ризику.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_5 підозрюється у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто v кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного, проте, зважаючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, зважаючи на ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі застави до її фактичного внесення, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч.1 ст.182 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вік, майновий стан підозрюваного, відсутність офіційного місця роботи та стабільного джерела доходів, водночас відсутність утриманців, наявність ризиків, передбачених кримінальнимпроцесуальним законом,слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який встановлений законом, а саме 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 211 960,00 грн, оскільки такий розмір застави, на відміну від зазначеного у клопотанні (80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн), не є завідомо непомірним для підозрюваного, та здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

При вирішенні питання щодо покладення на підозрюваного ОСОБА_5 додаткових процесуальних обов`язків, слідчим суддею береться до уваги місце проживання ОСОБА_5 , позиція прокурора, висловлена в судовому засіданні, який не заперечував щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти наступні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних територіальних органів державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) утриматися від будь-якого спілкування з особами, яких в рамках даного кримінального провадження допитано в процесуальному статусі свідків; 5) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в залежності від стадії досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя вважає що вимога прибувати до заступника начальника ВнП - начальника СВ відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 двічі на тиждень у вівторок та четвер є необгрунтованою, у зв`язку з чим не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч.7 ст.194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч.7 ст.194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Так як судом встановлено наявність, наданими прокурором доказами, обставини, які свідчать про наявність всіх трьох обставин, передбачених п.п.1,2,3 ч.1ст.194 КПК України,суд вважаєза необхідне застосувати щодо підозрюваної особи ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.7 Постанови Пленуму ВССУ №14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч.1 ст.197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.

З огляду на вищевказане, керуючись вимогами статей ст.ст.32,131,132,176-178,182-184,193-194,196-197,369,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділення поліції начальника слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2024року №12024141340000059 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної особи ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 2 (двох) місяців, але не більше ніж строк досудового розслідування до 25.08.2024року.

Строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою починається з моменту застосування, тобто з дня постановлення ухвали та до 2 (двох) місяців, але не більше ніж строк досудового розслідування до 25.08.2024року.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 211960,00грн (двісті одинадцять тисяч дев`ятьсот шістдесять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA598201720355219002000000757, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України в Львівській області.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання після внесення застави обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до відповідних територіальних органів державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

4) утриматися від будь-якого спілкування з особами, яких в рамках даного кримінального провадження допитано в процесуальному статусі свідків;

5) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в залежності від стадії досудового розслідування;

В решті клопотання заступника начальника відділення поліції начальника слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2024року №12024141340000059 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної особи ОСОБА_5 відмовити.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування до 25.08.2024року.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням вказаного запобіжного заходу покласти на заступника начальника ВНП - начальника СВ відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_4 , слідчих слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, які входчть в склад слідчого-оперативної групи.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурорів Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області, які входить в склад призначеної групи прокурорів.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даної ухвали вручити ОСОБА_5 та його захиснику адвокату ОСОБА_6 .

Копію даної ухвали скерувати на електронну адресу Самбірської окружної прокуратури Львівської області для відома.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua; https://tk.lv.court.gov.ua/.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Порядок оскарження ухвали визначено ст.ст.309,392,395 КПК Украни.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її проголошення

Повне судове рішення (ухвала) оголошено 02.07.2024року.

Слідчий суддя ОСОБА_1