Вирок

від 03.07.2024 по справі 766/6947/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/6947/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/819/279/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду матеріали кримінального провадження №22022230000000573 від 10.12.2022 року за апеляційною скаргою першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2024 року яким

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівське, Білозерського р-ну, Херсонської обл., громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 7 дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,

визнано винуватиму вчиненнікримінальних правопорушень(злочинів),передбачених ст.198,ч.4ст.185КК України та призначено покарання:

-за ст. 198 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

-за ч. 4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь судового експерта ОСОБА_11 витрати на залучення експерта у розмірі 280 грн.

Вирішено питання речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень (злочинів) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , знаючи про збройну агресію рф, а також про факт тимчасової окупації державою-агресором частини Херсонської області, зокрема населених пунктів Чорнобаївської територіальної громади Херсонського району, проживаючи за місцем свого тимчасового мешкання, за адресою АДРЕСА_2 , в середині травня місяця 2022 року (точної дати та часу встановити слідством не представилося можливим), спілкуючись з військовослужбовцями російської федерації отримав від них пропозицію продавати фотогальванічні модулі (сонячні батареї), що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» в кількості 25 штук типу ТР672Р-325 та RCM-325-6PA-4-SW жителям села Благодатне, які напередодні були ними викрадені з території, що розташовувалася на землях Киселівського старостинського округу загальною площею 26 га, за адресою: АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_7 , розуміючи, що вказане майно одержане злочинним шляхом, дав свою згоду. Реалізуючи свій злочинний намір, протягом травня та червня 2022 року ОСОБА_7 , маючи умисел, спрямований на отримання, зберігання та заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправність своїх дій на те, що зазначене майно здобуте злочинним шляхом, отримав від військовослужбовців російської федерації викрадені ними фотогальванічні модулі (сонячні батареї) в загальній кількості 25 штук, що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» типу ТР672Р-325 та RCM-325-6PA-4-SW вартістю 2727 гривень 65 копійок за один модуль, які зберігав до реалізації за місцем свого тимчасового мешкання.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , скориставшись тим, що його добре знають жителі с. Благодатне, збув:

- ОСОБА_12 6 фотогальванічних модулів (сонячні батареї) типу ТР672Р-325 вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 3000 гривень;

- ОСОБА_13 5 фотогальванічних модулів (сонячні батареї) типу RCM-325-6PA-4-SW вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 2500 гривень;

- ОСОБА_14 3 фотогальванічні модулі (сонячні батареї) типу RCM-325-6PA-4-SW вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 1500 гривень;

- ОСОБА_15 10 фотогальванічних модулів (сонячні батареї) типу RCM-325-6PA-4-SW вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 5000 гривень, а також 11 фотогальванічних модулів (сонячні батареї) типу ТР672Р-325 та RCM-325-6PA-4-SW залишив собі для власного користування, які зберігав за місцем свого проживання.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ст. 198 КК України,якзаздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Крім того, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

На початку липня 2022 року (більш точного часу встановити слідством не представилося можливим) переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення фотогальванічних модулів (сонячні батареї), що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, та розташовувалися за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Киселівка, вул. Освітянська, 108, на землях Киселівського старостинського округу загальною площею 26 га, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно, умисно, шляхом вільного доступу проник до вказаної території де шляхом демонтажу з опорної конструкції викрав належні вказаному підприємству 5 фотогальванічних модулів (сонячні батареї) типу ТР672Р-325 вартістю 2727 гривень 65 копійок за один модуль, а всього на загальну суму13638 гривень 50 копійок. Викрадене майно ОСОБА_7 у вказаний період часу продав місцевому мешканцю в с. Благодатне ОСОБА_16 , з метою уникнення самовикриття у вчиненні злочину. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, матеріальний збиток на загальну суму 13638 гривень 50 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_7 в кінці липня 2022 року (більш точного часу встановити слідством не представилося можливим) переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення фотогальванічних модулів (сонячних батарей), що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, та розташовувалися за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Киселівка, вул. Освітянська, 108, на землях Киселівського старостинського округу загальною площею 26 га, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу проник до вказаної території де шляхом демонтажу з опорної конструкції викрав належні вказаному підприємству 6 фотогальванічних модулів (сонячних батарей) типу RCM-325-6PA-4-SW вартістю 2727 гривень 65 копійок за один модуль, а всього на загальну суму16365 гривень 90 копійок. Викрадене майно ОСОБА_7 у вказаний період часу з метою уникнення самовикриття у вчиненні злочину привіз та встановив на даху будинку жителя с. Благодатне ОСОБА_17 , при цьому отримав грошову винагороду за їх продаж та встановлення. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, матеріальний збиток на загальну суму 16365 гривень 90 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_7 на початку серпня 2022 року (більш точного часу встановити слідством не представилося можливим) переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення фотогальванічних модулів (сонячних батарей), що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, та розташовувалися за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Киселівка, вул. Освітянська, 108, на землях Киселівського старостинського округу загальною площею 26 га, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу проник до вказаної території де шляхом демонтажу з опорної конструкції викрав належне вказаному підприємству 5, фотогальванічних модулів типу ТР672Р-325 вартістю 2727 гривень 65 копійок за один модуль, а всього на загальну суму 13638 гривень 50 копійок. Викрадене майно ОСОБА_7 у вказаний період часу з метою уникнення самовикриття у вчиненні злочину привіз та встановив на даху будинку жителя с. Благодатне ОСОБА_18 , при цьому отримав грошову винагороду за продаж та встановлення. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, матеріальний збиток на загальну суму 13638 гривень 50 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_7 в середині серпня 2022 року (більш точного часу встановити слідством не представилося можливим) переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення фотогальванічних модулів (сонячних батарей), що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, та розташовувалися за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Киселівка, вул. Освітянська, 108, на землях Киселівського старостинського округу загальною площею 26 га, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу проник до вказаної території де шляхом демонтажу з опорної конструкції викрав належне вказаному підприємству 5 фотогальванічних модулів (сонячних батарей) типу ТР672Р-325 вартістю 2727 гривень 65 копійок за один модуль, а всього на загальну суму 13638 гривень 50 копійок. Викрадене майно ОСОБА_7 у вказаний період часу з метою уникнення самовикриття у вчиненні злочину привіз та встановив на даху будинку жителя с. Благодатне ОСОБА_19 , при цьому отримав грошову винагороду за продаж та встановлення. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, матеріальний збиток на загальну суму 13638 гривень 50 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_7 в кінці серпня 2022 року (більш точного часу встановити слідством не представилося можливим) переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення фотогальванічних модулів (сонячних батарей), що належали ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, та розташовувалися за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Киселівка, вул. Освітянська, 108, на землях Киселівського старостинського округу загальною площею 26 га, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу проник до вказаної території де шляхом демонтажу з опорної конструкції викрав належне вказаному підприємству 5 фотогальванічних модулів (сонячних батарей) типу ТР672Р-325 вартістю 2727 гривень 65 копійок за один модуль, а всього на загальну суму 13638 гривень 50 копійок. Викрадене майно ОСОБА_7 у вказаний період часу з метою уникнення самовикриття у вчиненні злочину привіз та встановив у дворі дому жителя с. Благодатне ОСОБА_20 , при цьому отримав грошову винагороду за продаж та встановлення. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРО» код ЄДРПОУ 41328651, матеріальний збиток на загальну суму 13638 гривень 50 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, та ухвалити, в цій частині, новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання ст. 198 КК України у виді 2 років позбавлення волі та за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Апеляційна скарга прокурора мотивована доводами про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Зокрема, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не звернув належної уваги на ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень (злочинів), які є тяжкими умисними корисними, вчинені в умовах воєнного стану під час окупації правобережної частини території Херсонської області шляхом співпраці з окупаційними військами та їх кількість, а саме 5 епізодів тяжких умисних корисних правопорушень (злочинів) та 1 епізод нетяжкого.

Крім того, апелянт вказує і на те, що поза належною увагою суду першої інстанції залишилось сума збитків заподіяних вищевказаними кримінальними правопорушеннями (злочинами), а саме 141837 грн. 84 коп., яка відшкодована під час досудового розслідування шляхом повернення викраденого.

Не погоджується апелянт і з визнанням судом першої інстанції обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 щире каяття, оскільки, як зазначає апелянт матеріали провадження не містять даних на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_7 вживав заходів для виправлення наслідків вчиненого, а викриття його злочинної діяльності стало можливе лише після деокупації правобережної часини Херсонської області, виключно через втручання працівників правоохоронного органу та проведення відповідних слідчих дій.

Також, як зазначає апелянт, поза увагою суду першої інстанції залишилась негативна репутація обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисного злочину та після спливу незначного періоду часу після відбуття покарання та погашення судимості, знову став на шлях вчинення умисних корисних злочинів.

Крім того, ОСОБА_7 не має законних джерел доходу та міцних соціальних зв`язків, що може зумовити продовження ним злочинної діяльності у разі призначення покарання, не пов`язаного з тримання в умовах ізоляції. Погашення попередньої судимості, наявність на утриманні дітей, постійного місця проживання, не перебування на обліку у лікарів психіатра та нарколога, визнання вини, є лише даними, які характеризують особу ОСОБА_7 , які жодними чином не завадили вчиненню ним тяжких корисних злочинів при співпраці з ворогом.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, провівши часткове судове слідство, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зазначене кримінальне провадження в суді першої інстанції розглянуто відповідного до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (злочинах) при зазначених у вироку обставинах та правильність кваліфікації його дій за ст. 198 та ч. 4 ст. 185 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини Кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для ї виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особу винного.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст.12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст.12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

Статтею ст.75 КК України, передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

При цьому рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Зазначених вимог закону при призначенні покарання судом першої інстанції дотримано не було.

Як вбачається з оскарженого вироку, ОСОБА_7 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, одружений, має на утриманні 7 дітей, постійне місце реєстрації та проживання, в силу ст. 89 КК України, є особою, яка не має судимості.

Разом з тим, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні 5 епізодів тяжких умисних корисних правопорушень (злочинів) та 1 епізод нетяжкого, санкцією тяжкого умисного злочину передбачено покарання безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, хоча і є особою, яка в силу ст. 89 КК України не має судимості, разом з тим раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення, в тому числі аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що характеризує його, як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень, є особою непрацевлаштованою, що вказує на відсутність у нього постійного, легального джерела прибутку.

Крім того, як вірно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, поза належною увагою суду першої інстанції залишилось кількість епізодів злочинної діяльності ОСОБА_7 , суму збитків завданих ними, яка відшкодована під час досудового розслідування шляхом вилучення викраденого.

Не взято судом до належної уваги і того, що кримінальні всі кримінальні правопорушення та їх епізоду були вчиненні ОСОБА_7 у його співпраці з окупаційними військами рф.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 судом віднесено повне визнання ним вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 не встановлено.

Як вбачається з апеляційної скарги прокурора, в її мотивувальній частині, зазначається про безпідставність віднесення судом першої інстанції до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 щире каяття. Разом з тим, в резолютивній частині апеляційної скарги будь яких прокурор не ставить питання про виключення зазначеної обставини з оскаржуваного вироку суду першої інстанції, зважаючи на що, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості самостійно вчинити такі дії.

Крім того, як вбачається з оскаржуваного вироку суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, він лише формально обмежився зазначенням про те, що ним взято до уваги інформацію, яка характеризує особу обвинуваченого, натомість, на переконання колегії суддів, призначення ОСОБА_7 покарання із звільненням від його відбування з іспитовим строком, не відповідає вимогам ст. 75 КК України, не сприяє меті покарання - виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів, а тому є невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його суспільній небезпечності.

Характер і ступінь суспільної небезпеки та обставини вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень (злочинів), дані про особу обвинуваченого, характер вчинених ним злочинних дій, свідчать про підвищену суспільну небезпечність його особи та неможливість виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання.

На переконання колегії суддів, остаточне покарання, визначене обвинуваченому ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409, ч.2 ст.409 КПК України, підставою для скасування вироку суду першої інстанції при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно із п.2, 4 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання, неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

З огляду на викладене вище, вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_7 , в частині призначеного йому покарання, не можна визнати законним та обґрунтованим, тому його слід скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, зважаючи на, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 615 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 , задовольнити.

Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2024 року відносно ОСОБА_7 за ст. 198 та ч. 4 ст.185 КК України, в частині призначеного йому покарання, скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 покарання:

-за ст. 198 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Обчислення строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

В інший частині вирок суду першої інстанції, залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржений учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, а засудженим в той же строк з моменту отриманням ним вироку суду.

СУДДІ:

ОСОБА_21 ОСОБА_22 ОСОБА_23