Рішення

від 13.06.2024 по справі 947/9613/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/9613/24

Провадження № 2-о/947/226/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Луняченка В.О.

при секретаріМакаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду, в порядку окремого провадження, надійшла заява адвоката Байрачної Антоніни Кузьмівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , як представника про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявник просить суд встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у листопаді 2023, постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 26.03.2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.03.2024 витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петровської Наталі Володимирівни належним чином завірену копію спадкової справи №2/2024, відкритої щодо майна померлого у листопаді 2023 року ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, 15.04.2024 року суду надано завірену копію спадкової справи №2/2024, відкритої щодо майна померлого у листопаді 2023 року ОСОБА_3 .

З боку представника заявника адвоката Байрачної А.К. надійшла заява про розгляд справи за її та заявника відсутності, в якій вимоги щодо встановлення факту, який має для заявника юридичне значення підтримала та просить суд їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, наддавши заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, в якій зазначив, що заперечень щодо встановлення факту, що має юридичне значення не заперечує.

Згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, щозаява про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.293, ч. 2 ст.315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про встановлення фактів, що має юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для заявника встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини , має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати його право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.1ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»(далі - Постанова) визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Пунктами 2, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року надано роз`яснення про те, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Так судом встановлено наступне.

В листопаді 2023 року в місті Одесі помер чоловік заявниці- ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим ДРАЦС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 24 листопада 2023 року, а/з № 11338.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, яке належало померлому, а саме квартира АДРЕСА_2 , автомобіль марки Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1992 року випуску та автомобіль марки ВАЗ, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Тобто, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є дружина померлого, ОСОБА_1 , заявник по справі, та син померлого, спадкоємець першої черги, ОСОБА_2 , заінтересована особа по справі.

У встановлений законом термін, ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петровської Н.В., з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_3 , та надала відповідні документи, які підтверджують право на спадщину, а також правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровською Н.В., відкрита спадкова справа № 2/2024 року та внесено до спадкового реєстру данні про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Під час оформлення спадщини стало відомо, що померлий ОСОБА_3 не оформив спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла в місті Одесі 29.11.2019 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_6 , яке видане

Одеським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ЗО листопада 2019 року, а/з № 12229.

На день смерті ОСОБА_4 , залишилось спадкове майно, що складається з : житлового будинку, розташованого в селі Скородистик Золотоніського району (колишня назва - Чорнобаївський) Черкаської області, земельної ділянки з кадастровим номером: 7125182800:05:000:6633,земельної ділянки з кадастровим номером 7125182800:05:000:6633; земельної ділянки з кадастровим номером : 7125182800:05:000:7409;

ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_4 , який вважав, що фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав разом з нею на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 ( колишня назва ОСОБА_5 ).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла у віці 75 років, останні роки проживала разом з сім`єю сина за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 та заявниця, здійснювали догляд за матір`ю чоловіка, піклувались за нею, вели спільне господарство.

Нотаріусом було роз`яснено, спадкодавцям про те, що ОСОБА_3 своєчасно не оформив спадщину після смерті своєї матері, але у зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_4 постійно проживала разом з сином- ОСОБА_3 на день її смерті, на час відкриття спадщини, та рекомендовано звернутись до суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення .

Так листом № 69/02-14 від 13.03.2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровською Н.В. заявниці рекомендовано звернутись до суду для встановленням факту постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із ОСОБА_4 , його матір`ю, на час відкриття спадщини( день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ) за адресою АДРЕСА_1 .

Законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до ст. 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст. 1268ЦКУкраїни підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 633/344/16-ц.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем- ОСОБА_4 на час відкриття спадщини необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Факт того, проживання ОСОБА_3 разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наступним: Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_7 , де в графі мати, зазначено ОСОБА_4 ; Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , серії НОМЕР_8 , яке видано 30.11.2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 12229, актом від 12.03.2024 року, посвідченого Головою правління ЖБК «Приморський- 15», яким, за підписами сусідів, підтверджується факт постійного проживання ОСОБА_4 , разом зі своїм сином ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 ; Довідкою №2 від 12.03.2024 року за підписом голови правління ЖБК «Приморський-15», відповідно якої ОСОБА_4 фактично з 2003 року і по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_8 , постійно, без реєстрації проживала разом з сином ОСОБА_3 та сім`єю, в квартирі АДРЕСА_2 ; лікарським свідоцтвом про смерть №1080 від 30.11.2019 року , з якого вбачається, що смерть ОСОБА_4 наступила у ЮШ «МКЛ № 10» Одеської міської ради; договором-замовленням від 02.12.2019 року про поховання ОСОБА_4 на кладовищі м. Одеси; довідкою №4777 про кремацію ОСОБА_4 в СКЛО м. Одеси; витягом зі спадкового реєстру про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_4 ; іншими документами, в тому числі медичними аналізами, які виконувались в лікарні №20 м. Одеси за місцем проживання ОСОБА_4 , де зазначена її адреса місця проживання АДРЕСА_1 , копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 3, 5ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, в разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання чоловіка заявника зі спадкодавцем (його матір`ю) є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За змістом статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 3 цього Закону визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо такі обставини підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.

Метою звернення ОСОБА_1 до судує встановленняфакту постійного проживання її чоловіка, як спадкоємця зі спадкодавцем (його матір`ю) померлою 29.11.2019 на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів осіб щодо захисту їх права на спадкування, зважаючи на те, що заявник не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання її чоловіка разом із спадкодавцем його матір`ю на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,293, 315,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у листопаді 2023, постійно проживав на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24.06.24.

Суддя Луняченко В. О.