Рішення

від 03.07.2024 по справі 290/440/23

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/440/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2024 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Колосовської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Спадкоємцем за законом після померлої матері є вона.

За життя ОСОБА_2 була членом КСП «За врожай» с. Червоні Хатки Дзержинського (нині Житомирського) району Житомирської області та перебувала з ним у трудових відносинах, була включена до списку членів КСП «За врожай» с. Червоні Хатки Дзержинського (нині Житомирського) району Житомирської області, які мають право на земельну частку (пай).

Вказала, що 15 березня 2023 року Романівською державною нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майновий пай члена КСП «За врожай» с. Червоні Хатки Дзержинського (нині Житомирського) району Житомирської області, після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Посилаючись на те, що її померла мати мала право на земельну частку (пай), але за життя не отримала сертифікат на земельну частку (пай), позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай) члена КСП «За врожай» с. Червоні Хатки Дзержинського (нині Житомирського) району Житомирської області, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час підготовчого провадження позивач уточнила свої позовні вимоги (предмет спору) шляхом подання письмової заяви (клопотання) та просить визнати за нею право на земельну частку (пай) члена КСП «За врожай» с. Червоні Хатки Дзержинського (нині Житомирського) району Житомирської області розміром 6,41 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання учасники справи, які були належним чином повідомлені про час і місце його проведення, не з`явилися, заявивши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. При цьому позивач позовні вимоги підтримала повністю, представник відповідача щодо задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР 1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Статтями 524, 534, 548 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкуванням є перехід належного спадкодавцю майна або його частини до інших осіб (спадкоємців). Таким чином, до складу спадщини входять лише ті права та обов`язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах.

Згідно статті 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Дії, що свідчать про прийняття спадщини визначені статтею 549 ЦК УРСР 1963 року. Зокрема, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В статті 529 ЦК УРСР 1963 року зазначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилася спадщина.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 разом з нею проживала, була зареєстрована та вела спільне домашнє господарство її дочка ОСОБА_1 (позивач у справі).

28 червня 1996 року КСП «За врожай» Червонохатківською сільською Радою народних депутатів Дзержинського району Житомирської області видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-07-23-000024.

До вказаного державного акту долучено додаток № 1: «Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства», в якому під номером 62 значиться ОСОБА_2 .

Згідно протоколу № 7 від 20 листопада 1967 року колгоспної ради соціального забезпечення колгоспу «За врожай» Червонохатківської сільської ради Дзержинського району Житомирської області та довідки від 24 листопада 1967 року, виданої вказаним колективним сільськогосподарським підприємством, ОСОБА_2 працювала у колгоспі «За врожай» в період з 20 січня 1939 року по 31 грудня 1951 року та з 01 січня 1952 року по 30 грудня 1964 року.

З листа Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 1242/04-32 від 04 травня 2023 року вбачається, що згідно відомостей (записів) у сертифікатах на право на земельну частку (пай), які видавалися Романівською районною державною адміністрацією, станом на 25 березня 1997 року (на дату видачі сертифікатів), вартість та середній розмір земельних часток (паїв) членів КСП «За врожай» с. Червоні Хатки становила 6741,44 грн за 6,41 умовних кадастрових одиниць (гектарів).

Згідно матеріалів спадкової справи № 28/2003, що заведена після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 реалізувала свої спадкові права та є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

15 березня 2023 року Романівська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) члена КСП «За врожай» с. Червоні Хатки Дзержинського району Житомирської області у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.

Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України 1990 року (далі ЗК України 1990 року) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 ЗК України 1990 року визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.

Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом із цим, відповідно до роз`яснень, наданих судам у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 працювала в КСП «За врожай» с. Червоні Хатки і була його членом відповідно до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, тому, з урахуванням вищенаведених норм матеріального права, мала право на земельну частку (пай) при паюванні земель підприємства. В свою чергу до ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом, має перейти право на вказану земельну частку (пай).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (адреса місцязнаходження: вул. Сергія Лялевича, 2 смт. Романів Житомирський район Житомирська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 04345185) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «За врожай» с. Червоні Хатки розміром 6,41 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук