Ухвала

від 03.07.2024 по справі 953/3814/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3814/24

н/п 2/953/2456/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Демченко С. В.,

секретар судового засідання Кошова О. В.,

перевіривши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяви представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову та уточнення до позовної заяви про стягнення із заробітної плати, подані у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного біотехнологічного університету про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

установив:

01 квітня 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 та інших на підставі довіреностей, звернувся до суду з позовною заявою до Державного біотехнологічного університету, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивачів заборгованість з виплати заробітної плати за період з квітня 2022 року по лютий 2023 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до Державного біотехнологічного університету про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати роз`єднано. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного біотехнологічного університету про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

27 травня 2024 року засобом «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ в.о. ректора Державного біотехнологічного університету Тихонченка Р. № 01-01/74 від 31 березня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів» в частині призупинення дії трудових відносин з ОСОБА_2 , а також стягнути з Державного біотехнологічного університету заборгованість з виплати заробітної плати за період з квітня 2022 року по лютий 2023 року у розмірі 37554 грн.

Крім того, 27 травня 2024 року засобом «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшло уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості із заробітної плати, в якому серед іншого просив допитати свідків, витребувати докази у відповідача та стягнути з Державного біотехнологічного університету заборгованість з виплати заробітної плати за період з квітня 2022 року по лютий 2023 року у розмірі 37554 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заву, в якій просив вирішити питання про прийняття заяви про зміну предмету позову за його відсутності та за відсутності позивача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник відповідача адвокат Заярний О. С. у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про місце, день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши заяву про зміну предмета позову, дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 43 та ст. 49 ЦПК України

Зокрема, положеннями ч. 3 ст. 49 ЦПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Вивчивши зміст первісної позовної заяви та заяви про зміну предмету позову, суд вважає, що сторона позивача змінила предмет позову, оскільки доповнила новий позов додатковими вимогами, не змінюючи підставу позову.

Суд зауважує на тому, що ухвалою суду судове засідання по вказаній справі було призначено на 05 червня 2024 року, однак судове засідання було відкладено на 19 червня 2024 року у зв`язку з перебування судді у відпустці.

У зв`язкуз неявкою представника позивача у судове засідання, яке було призначене на 19 червня 2024 року, судом було ухвалено відкласти слухання справи на 03 липня 2024 року. Тобто фактично перше судове засідання станом на 03 липня 2024 року не відбулося.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову 27 травня 2024 року.

Враховуючи, що сторона позивача у встановлений законом строк подала заяву про зміну предмету позову, суд вважає за необхідне вказану заяву прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо прийняття уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості із заробітної плати від 27 травня 2024 року, суд виходить з такого.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що представник позивача серед іншого просив в ній допитати свідків, витребувати докази у відповідача та стягнути з Державного біотехнологічного університету заборгованість з виплати заробітної плати за період з квітня 2022 року по лютий 2023 року у розмірі 37554 грн.

Пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналізуючи подане представником позивача уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості із заробітної плати, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою вказана заява не може розцінюватися як така, що уточнює вже заявлені позовні вимоги з урахування зміни предмету позову, оскільки вказаною заявою представник позивача не змінює не предмет чи підставу позову, не збільшує та не зменшує розмір позовних вимог, а фактично доповнює заяву про зміну предмету позову вимогами про виклик свідків та витребування доказів, що суперечить вимогам чинного законодавства.

З огляду на те, що нормами чинного процесуального законодавства не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, та беручи до уваги, що положеннями ЦПК України чітко врегульовані вимоги до форми та змісту клопотань про витребування доказів та виклик свідків, суд вважає, що уточнену позовну заяву слід повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 49, 51, 258-260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, подану 27 травня 2024 року.

Долучити заяву про зміну предмету позову, подану 27 травня 2024 року, до справи. У подальшому проводити розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Уточнену позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 від 27 травня 2024 року повернути позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на заяву про зміну предмету позов заяву у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду. У випадку ненадання відзиву суд згідно вимог ч. 8 ст. 178 та ч. 2 ст. 191ЦПКУкраїни розгляне справу за наявними матеріалами.

Судовий розгляд відкласти до 29 липня 2024 року до 15 години 30 хвилин.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.В.Демченко