Ухвала

від 03.07.2024 по справі 644/985/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/985/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/1417/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року та ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року відносно ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2023 року за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 62 КК України до 2 років тримання у дисциплінарному батальйоні, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року, покаранням призначеним за даним вироком, у виді 5 років позбавлення волі.

Строк призначеного ОСОБА_7 покарання за даним вироком ухвалено рахувати з 02 квітня 2024 року.

Зараховано устрокпокаранняпризначеного ОСОБА_7 заданимвироком,строкчасткововідбутого ОСОБА_7 покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року, з 25 жовтня 2023 року по 01 квітня 2024 року включно.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року виправлені описки в тексті вищезазначеного вироку, а саме: у вступній частині вироку постановлено вважати правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за «ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України», а з другого абзацу мотивувальної частини вироку виключені слова «Досудовим розслідуванням встановлено» та постановлено вважати правильним «Судом встановлено».

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), в Україні з 05:30 год. 24.02.2022 року введено воєнний стан.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.01.2023 року о 13:46 год., ОСОБА_7 перебував у торгівельному залі супермаркету «Клас», який розташований за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 295, який належить ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет», код ЄДРПОУ 38978614, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» код ЄДРПОУ 38978614.

ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок інших осіб, достовірно знаючи, що його злочинні дії залишаться не поміченими сторонніми особами, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав продукти харчування, що належать ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» на загальну суму 462,88 грн., а саме: дві металеві банки пиво Полтава «ЛЯЩ» об`ємом 0,5 літрів, світле, вартість однієї банки 27 грн. 30 коп.; ковбаса варена «Лікарська» вищого сорту, Роганський м`ясокомбінат, вагою 420 грамів, ДСТУ 4436:2005, вартість 69 грн. 30 коп.; палка ковбаса «Українська», с/к., виробник АЛАН, ДСТУ 4427:2001, вагою 360 грам., вартістю 238 грн.; філе куряче, вагою 330 грам., ДСТУ 410:1-32:566564-604:2019, СМК, вартістю 100 грн. 98 коп.

Після чого, ОСОБА_7 сховав викрадений товар у внутрішні та зовнішні кишені своєї куртки, пройшов повз касову зону вищевказаного супермаркету, умисно не пред`явивши касиру товар та не здійснивши оплату за нього, однак не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки після проходу касової зони, був зупинений співробітником служби охорони супермаркету «Клас».

Не погодившись із вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2024 року, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий судовий розгляд даної справи в суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів посилається на те, що з мотивувальної частини вироку суду, обвинувачення ОСОБА_7 , яке визнано судом доведеним, не викладено, а лише зазначено про те, в чому він обвинувачується органом досудового розслідування. Тобто, суд при ухвалені вироку послався не на обставини, безпосередньо встановлені ним і визнані доведеними, а на обставини, які були встановлені під час досудового розслідування, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, в апеляційній скарзі на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2024 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просить оскаржувану ухвалу скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд своєю ухвалою фактично змінив вирок.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційні скарги сторони обвинувачення, а також думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційних скарг прокурора, колегія суддів, дослідивши і перевіривши матеріали судового провадження, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону слушними.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах поданої апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вбачає невідповідність вироку вимогам п.2 ч.3 ст.374 КПК України, оскільки суд у своєму рішенні послався на відомості, що були встановлені лише органом досудового розслідування.

Згідно з п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Разом з тим, при складанні вироку судом першої інстанції порушені ці вимоги кримінального процесуального закону, що об`єктивно вбачається зі змісту його мотивувальної частини.

Отже, як вбачається з мотивувальної частини вироку суду, формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_7 , яке визнано судом доведеним, не викладено, а лише зазначено про те, що встановлено досудовим розслідуванням, на що обґрунтовано посилається прокурор у своїх апеляційних доводах.

Тобто, суд при ухваленні вироку послався не на обставини, безпосередньо встановлені ним і визнані доведеними, а на обставини, які були встановлені під час досудового розслідування.

Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема, вимог ст.ст.307, 374 КПК України, і такі порушення, на думку колегії суддів, є істотними. Обвинувальний вирок, у такому вигляді, без встановлення судом фактичних обставин справи в будь-якому разі не може бути законним.

За таких обставин, оскаржуваний вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 неможна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню внаслідок встановлення істотних порушень вимог кримінально процесуального закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при ухваленні судового рішення про виправлення описки, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили, є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.

При цьому, описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Разом з цим, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених обставин справи.

Виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

Однак, суд першої інстанції, в порушення вищезазначених вимог закону, виправляючи описку у вироку від 02 квітня 2024 року відносно ОСОБА_7 будь-які арифметичні помилки та описки не виправляв, а фактично вніс зміни до мотивувальної частини вказаного вироку, що є неприпустимим і не може вважатися опискою, у розумінніст. 379 КПК України, оскільки зазначене питання може бути вирішено тільки при ухваленні вироку.

Крім того, суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 2ст. 379 КПК України, розглянув питання про виправлення описки в судовому рішенні, за відсутності учасників провадження, належним чином не повідомлених про час та дату судового засідання.

З огляду на викладене, ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2024 року про виправлення описки також підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного.

Порушення судом першої інстанції вищезазначених вимог КПК України не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК Українипереліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 2, 10, 15, 16 ч.1 ст.7 КПК України - законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того,належить врахуватите,що необхідність дотриманняпри судовомурозгляді вказанихзагальних засадсудочинства підтверджуєтьсяпрактикою Європейськогосуду тазмістом нормЄвропейської конвенціїз правлюдини,які відповіднодо ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.

З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

В силу вимог ч.3 ст.415 КПК України, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що висновки і мотиви з яких скасовані судові рішення є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Крім того, колегія суддів вважає, що слід залишити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки він раніше засуджувався за вчинення тяжкого злочину та за цим кримінальним провадженням обвинувачується у вчиненні також тяжкого злочину, а також існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справах "Едуард Шабалін проти Росії" (рішення ЄСПЛ від 16 жовтня 2014 року) та " ОСОБА_9 проти України" (рішення ЄСПЛ від 04 вересня 2015 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_7 , і з метою попередження ризиків його переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки він не може не усвідомлювати ймовірність визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, враховуючи особливості апеляційного розгляду, передбачені главою 31 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року про виправлення описки у вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року відносно ОСОБА_7 скасувати.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 серпня 2024 року.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: