Ухвала

від 27.06.2024 по справі 308/20448/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/20448/23

2-ві/308/12/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву представника позивача - адвоката Суязової Галини Василівни про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. від розгляду цивільної справи № 308/20448/23 за позовною заявою:

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , до

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

П`ятого червня 2024 року представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заяву про відвід судді Шумило Н.Б., яка мотивована тим, що під час розгляду справи головуючою суддею неодноразово вчинялись дії, які викликають сумніви у її неупередженості. Зокрема, у судовому засіданні, яке відбулося 04 червня 2024 року головуючою було допущено вислови, які свідчать про передчасне прийняття рішення за заявленим клопотанням без його належного розгляду і вирішення в нарадчій кімнаті. Суддя до вирішення клопотання про залучення третіх осіб поставила на обговорення та вирішення клопотання, заявленого ще не залученою третьою стороною, чим, на думку представника позивача, продемонструвала своїми діями, що вона задоволить таке клопотання. Суддя відмовилась досліджувати фото світлину, яку відповідач додав до клопотання у зв`язку з відсутністю опису на даній світлині. Суддя відмовилась досліджувати дану світлину одночасно з іншими світлинами, які відповідали даній світлині з висновку експерта. Головуюча почала досліджувати інші питання, які є предметом розгляду іншої справи та не підлягають доведенню в справі, що розглядається. Окрім цього, суддя прийняла рішення щодо визнання явки позивача обов`язковою для дачі особистих пояснень Перед початком судового засідання 04.05.2024 суддя Шумило Н.Б. виходила з залу та повідомила, що ходила радитись, що робити в такій ситуації.

Такі дії сформували у позивача сумніви у неупередженості та незалежності судді.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2024 заяву представника позивача про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. у вказаній цивільній справі визнано необґрунтованою та, відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу для визначення іншого судді для розгляду питання про відвід судді у встановленому порядку.

За ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи

Дослідивши подану заяву про відвід судді та матеріали справи у межах заявленого відводу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Частиною 1 ст.36ЦПКУкраїни визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як вбачається з поданої заяви, підставою для відводу судді позивач вказує вчинення головуючою суддею окремих дій під час розгляду справи в судовому засіданні, які викликають у позивача сумніви в неупередженості судді.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

При визначенні підстав для наявності суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

З метою встановлення підстав наявності об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Аналізуючи підстави відводу, зазначені заявником, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді.

Зокрема, на переконання суду, наведені представником позивача дії судді Шумило Н.Б. щодо організації розгляду справи, прийняття/чи неприйняття окремих доказів, встановлення порядку їх дослідження, вирішення окремих клопотань, віднесення окремих обставин справи до таких, які підлягають встановленню та дослідженню, прийняття процесуальних рішень, за відсутності доказів, які б підтверджували наявність неупередженості чи особистої зацікавленості судді у результаті розгляду справи, не є достатнім обгрунтуванням підстав відводу.

Жодних підстав вважати, що суддя Шумило Н.Б. під час розгляду справи висловлювала особисті переконання чи своєю поведінкою виявляла упередженість до учасників справи, чи прихильність до одної з сторін, суд не встановив.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, висловлена публічно думка судді щодо того або іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

На підставі наведеного, зважаючи на відсутність доказів, які свідчили б про пряму чи побічну заінтересованість судді у розгляді справи чи давали б підстави сумніватися в його об`єктивності та неупередженості при розгляді даної справи, суд дійшов висновку, що заява про відвід необгрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260ЦПКУкраїни суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про відвід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Зарева