Постанова від 27.06.2024 по справі 346/1994/22

Справа № 346/1994/22

Провадження № 22-ц/4808/591/24

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря Струтинської Д.В.

учасники справи

позивач ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийська міська рада,

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року, ухвалене судом у складі судді Васильковського В.В.,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Коломийська міська рада, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень, скасування державного акту на землю, виключення відомостей із державного земельного кадасту, зобов`язання не чинити першкоди у користування спільним заїздом,

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаними вище вимогами, в обґрунтування яких зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2013 року який посвідчений ОСОБА_4 ,приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу, позивачці належить квартира АДРЕСА_1 .

1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 25 травня 2000 року, який посвідчений ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу та зареєстрований в Коломийському МБТІ в реєстровій книзі №27 під реєстровим №3698.

Будинковолодіння по АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами знаходиться на неприватизованій земельній ділянці. Попередній власник будинковолодіння, ОСОБА_5 розпочав процес приватизації вказаної земельної ділянки, замовив технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку про передачу у власність, отримав кадастровий номер на дану земельну ділянку і рішенням Коломийської міської ради від 22 січня 2010 року № 2521-46/2020 зазначена документація була затверджена.

По сусідству у будинку по АДРЕСА_2 з позивачкою проживає відповідачка ОСОБА_2 .

Між ними, як суміжними користувачами неодноразово виникали конфліктні ситуації в питанні заїзду до будинків АДРЕСА_2 та

АДРЕСА_2 05 березня 1984 року було проведено перевірку і зазначено про наявність спільного заїзду та порушення у випадку встановлення будь-яких огорож на території заїзду.

Коломийська міська рада рішенням від 22 січня 1992 року № 25 затвердила проїзд до будинків №№ НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 а як спільний, визначивши його площу в розмірі 136 кв.м, що підтверджується долученим рішенням на схемою землекористування.

Відповідно до технічно-експертного заключення до ухвали суду від 18 грудня 1992 року визначено державний під`їзд до будинковолодінь № НОМЕР_1 та 12а, який повинен бути постійно відкритим з огляду на пожежну безпеку. Отже до будинків по АДРЕСА_2 та 12а завжди був спільний проїзд шириною 5,24 м.

Позивачка зазначила, що вона тривалий час перебувала за кордоном, їй не було відомо про незаконні дії відповідача, ОСОБА_2 , яка незаконно приватизувала та самовільно захопила спільний проїзд, встановила металічну огорожу та ворота, через що позивачка позбавлена доступу та заїзду до свого будинку.

З отриманихкопій рішеньКоломийської міськоїради від28січня 2009року №1777-36/2009«Про передачуземельних діляноку власністьдля будівництвата обслуговуванняжитлових будинків,господарських будівельі споруд,в т.ч.по АДРЕСА_2 ,та від25березня 2009р.№ 1976-38/2009«Про внесеннязмін дорішення міськоїради від28січня 2009р.№ 1777-36/2009»позивачцуі сталовідомо,що 28січня 2009року Коломийська міськарада прийняларішення №1777-36/2009,яким передала ОСОБА_2 у власністьземельну ділянкудля будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0867 га по АДРЕСА_2 .

Рішенням від 25березня 2009року №1976-38/2009внесено змінидо рішенняміської радивід 28січня 2009року №1777-36/2009та зміненоплощу земельноїділянки з «867,0» на «462,0».

До матеріалівтехнічної документаціїскладання документів.що посвідчуютьправо наземельну ділянкудля будівництвата обслуговуванняжилого будинкугосподарських будівельта споруд ОСОБА_2 долучено листархітектури тамістобудування Коломийськоїміської радивід 15.02.91року вякому чіткозазначено пронаявність заїздуспільного користуваннядо будинків АДРЕСА_2 та 12а.

Однак в кадастровому плані та обрисі земельної ділянки площа спільного заїзду незаконно включена до площі приватизованої ОСОБА_2 земельної ділянки (довжина зазначена 30.22). Проте в схемі прив`язки довжина земельної ділянки зазначена 10,05, тобто без врахування спільного заїзду.

Незважаючи на порушення та розбіжності Коломийська міська рада прийняла рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі із спільним заїздом.

Згодом ОСОБА_2 по суміжній межі з її земельною ділянкою та на існуючому заїзді встановила огорожу з металевої бляхи та ворота.

Вважає, що приймаючи рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_2 спірного заїзду, Коломийська міська рада діяла необґрунтовано, всупереч законодавчо існуючій забороні передала у приватну власність земельну ділянку загального користування.

Вважає, що влаштувавши огорожу та встановивши ворота відповідачка грубо порушила її законні права щодо належного користування заїздом до свого домоволодіння.

У зв`язку з викладеним, позивачка просила суд визнати незаконними та скасувати:- пп. 22 п.1 рішення Коломийської міської ради від 28 січня 2009 року № 1777- 36/2009 про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 867,0 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

п.1 рішення Коломийської міської ради від 25 березня 2009 року № 1976-38/2009 про внесення змін в п. 1.22 рішення міської ради від 28 січня 2009 року №1777-36/2009, про заміну площі земельної дялінки цифри з «867,0» на «462,0»;

визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯД 827695 від 20 серпня 2009 року на право приватної власності на землю площею 0,0462 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, виданий Коломийською міською радою на підставі рішення від 25 березня 2009 року №1976-38/2009 ОСОБА_2 , скасувати його державну реєстрацію;

скасувати рішення Управління Держгеокадастру у Коломийському районі Івано-Франківській обл. від 20 серпня 2009 року про присвоєння земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кадастрового номеру 2610600000:24:002:0039, та виключити відомості з державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 2610600000:24:002:0039.

Зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати встановлену з металевої бляхи огорожу з фундаментом, металеві стовпці та металічні ворота, що перешкоджають заїзду на подвір`я ОСОБА_1 , не чинити перешкод у користуванні спільним заїздом спільного користування.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючисьз вказанимрішенням суду, ОСОБА_1 звернулась досуду запеляційною скаргою,в якійпосилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суду першої інстанції була відома обставина, що між житловими будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 був спільний заїзд та відсутні будь-які огородження в місці, де був заїзд.

Відсутність у сторін правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, не підтверджує відсутність будь-яких прав в кожної із сторін щодо земельної ділянки, яка закріплена за житловими будинками та яка передбачає спільний заїзд по ній.

Судом не враховано, що згідно ст. 83 Земельного Кодексу не можуть передаватися у приватну власність проїзди.

Такі дії були проведені в супереч законодавству України та призвели в даний час до порушення права позивачки, оскільки вона набула право власності на майно за адресою, де знаходиться земельна ділянка на якій був заїзд спільного користування.

Вважає, що суд першої інстанції мав встановити права якої особи були порушені та/або не визнані, чого не зробив, чим допустив порушення її законних прав та інтересів.

Судом не враховано, що в матеріалах справи наявний правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1 . До даної квартири відсутній проїзд, як результат раніше вчинених дій, які призведи до втрати такого проїзду. Право користування позивачки на користування земельною ділянкою, на проїзд до належного їй будинку є порушеним.

Вважає, що нею доведено порушення її прав зі сторони власника земельної ділянки - ОСОБА_2 , оскільки відповідачка набувши земельну ділянку у власність, загородила існуючий проїзд, який проходить по земельній ділянці, яка необхідна для обслуговування її квартири.

Вказала, що судом першої інстанції всупереч ст. 265 ЦПК України не зазначено про мотивовану оцінку судом її аргументів щодо її вимоги про зобов?язання відповідача вчинити дії. ОСОБА_2 , оформивши документи на земельну ділянку, ще до того, як позивачка набула у власність квартиру, не встановлювала огорожі, стовпців чи воріт. Коли позивачка виїхала за кордон в 2013 році, тоді відповідачка ОСОБА_2 перекрила проїзд, що створює перешкоди їй у користуванні земельною ділянкою та належною на правові власності квартирою.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проти доводів апеляційної скарги заперечувало, просило рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року залишити без змін. Зазначило, що законодавством встановлений порядок скасування реєстрації земельних ділянок, однак механізм виконання такої процедури не розроблений, оскільки у програмному забезпеченні «Національна кадастрова система» (далі - НКС), в якій вносяться відомості до Державного земельного кадастру відсутній необхідний функціонал. Таким чином, функціональна можливість програми, якою користується Державний кадастровий реєстратор, не дозволяє скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок за іншими підставами, ніж зазначені в законодавстві, зокрема за рішенням суду в інших випадках ніж передбачено в абз. 3,4 ч. 9 ст 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Повідомлення про зареєстровані (припинені) речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходить з органів реєстру прав і після чого відомості вносяться у Поземельну книгу .

Реєстраційна дія є лише наслідком юридичного факту, який породжує набуття, зміну чи припинення права, тому вважають, що позовна вимога про скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є похідною.

У відзивів на апеляційну скаргу представник Коломийської міської ради зазначила, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2013 року, відповідно до п. 1.2 якого зазначена квартира знаходиться на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0242 га з кадастровим номером 2610600000:002:0060.

ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку в 2009 році, тобто за 4 роки до того як позивачка купила квартиру АДРЕСА_1 . Попередній власник ОСОБА_5 вчинив дії щодо приватизації належної йому на праві користування земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 242,0 кв.м., виготовивши на неї технічну документацію із землеустрою, затвердивши її в передбаченому законом порядку та присвоївши їй кадастровий номер 2610600000:24:002:0039. В матеріалах даної Технічної документації із землеустрою міститься викопіювання з інвентарної справи будинковолодіння по АДРЕСА_4 , з якого вбачається, що проїзд спільного користування відсутній.

Попередній власник квартири АДРЕСА_1 дії ОСОБА_2 не оскаржив, спірною земельною ділянкою не користувався, а тому право користування нею не могло перейти до ОСОБА_1 .

Звертає увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку для будівництваа та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 міститься викопіювання з інвентарної справи з якої вбачається, що за будинком АДРЕСА_2 закріплено земельну ділянку загальною площею 981 кв. м., в тому числі і спірна земельна ділянка.

Пунктами 9, 10 рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 22 січня 1992 року затверджено проїзд до будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 . Вказане рішення виконавчого комітету в частині затвердження спільного заїзду не було реалізовано, оскільки Коломийське інвентар бюро не вчинило жодних дій щодо внесення зміни в земельнокадастрові книги і видачі власникам будинків викопіровки з нанесенням границь проїзду.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу в межах її доводів.

У судовому засіданні представник Коломийської міської ради- Максим`юк В.Я. апеляційну скаргу не визнала, вважає що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У судове засідання не з`явилися відповідачі ОСОБА_2 , представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлений у відповідності до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачці, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачка надала будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, а отже не була її користувачем в розумінні ЗК України з дня набуття нею права власності на квартиру.

Позивачка не надала суду доказів щодо порушення спірними рішеннями Коломийської міської ради її права на земельну ділянку у зв`язку з наданням ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 0462 га по вул. Родини Кузьми, оскільки ні у власності, ні у користуванні позивачки дана земельна ділянка чи її частина не перебувала. Суд дійшов висновку що Державний акт на право власності на земельну ділянку та оспорювані рішення Коломийської міської ради не порушують права та законні інтереси ОСОБА_1 . Суд врахував, що ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку в 2009 році за 4 роки до того, як позивачка придбала квартиру АДРЕСА_1 . Попередній власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_5 вчинив дії щодо приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_6 площею 242, 0 кв., виготовивши на неї технічну документацію із землеустрою, яка затверджена Коломийською міською радою.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 23 липня 2013 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений ОСОБА_4 приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області та зареєстровано в реєстрі за №1789 (том 1 а.с.43-44).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану квартиру. Земельна ділянка місця розташування: 2610600000:24:002:0060, цільове призначення : для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа: 0,0242 га (том 1 а.с. 45-46).

31.07.2008 року ОСОБА_2 звернулася до міського голови м. Коломия про передання їй безоплатно у власність земельної ділянки площею 867 м2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку (том 1 а.с. 11).

Відповідно до копії архівного витягу з протоколу ХХХVI сесії Коломийської міської ради Івано-Франківської області п`яте демократичне скликання від 28 січня 2009 року Рішення №1777-36/2009 «Про передачу земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» № п.п.22 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування на АДРЕСА_2 ; заг. площа м2: 867,0 (том 1 а.с. 10).

Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківська регіональна філія 2008 року було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд гр.. ОСОБА_2 на території АДРЕСА_7 :24:002:0039 (том 1 а.с. 12-28).

ОСОБА_2 є власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 15 червня 2007 року та свідоцтвом про право на спадщину від 28.06.1996 року ( т.1 а.с.18, 19).

Коломийський міського відділ архітектури та містобудування розглянувши технічну документацію про виконані роботи по складенню кадастрового плану земельної ділянки , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, погоди місце розташування земельної ділянки площею 0.0462 га ОСОБА_2 та не заперечував проти видачі державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , що підтверджується висновком від 08.12.2008 року №1516/01-10 (том 1 а.с. 25).

Матеріали технічної документації по встановленню зовнішніх меж землекористування для видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Кадастровий номер 2610600000:24:002:0039 було погоджено відділом земельних ресурсів у місті Коломия, що підтверджується висновком (том 1 а.с .25).

Відповідно до копії заяви від 16.03.2009 року ОСОБА_2 зверталася до міського голови ОСОБА_8 про внесення зміни в рішення сесії від 28.01.2009р. №1777-36 (2009) в частині зміни площі з 867,0 м2на 462 м2 згідно технічної документації (том 1 а.с. 28).

РішеннямКоломийської міськоїради №1976-38/2009від 25.03.2009 «Провнесення зміну п.1.22рішення міськоїради від28.01.2009№1777-36/2009»були внесенізміни вп.1.22.рішення міськоїради №1777-36/2009від 28.01.2009року «Про передачу земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» площу земельної ділянки цифри «867,0» замінено на площу земельної ділянки цифри «462,0» згідно технічної документації на земельну ділянку (а.с. 27).

Згідно копії кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 2610600000:24:002:0039 опис меж: від А до Б - земля спільного користування; від Б до В - ОСОБА_9 ; від В до ОСОБА_10 ; від Г до Д ОСОБА_11 ; від Д до А ОСОБА_3 (том 1 а.с.33-34).

15.12.2019 року ОСОБА_5 звертався із заявою до відділу Держкомзему в м.Коломиї про оформлення та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , (том 1 а.с. 128).

Відповідно докопії витягуіз рішенняКоломийської міськоїради №2521-46/2010від 22.01.2010«Про передачуземельних діляноку власністьфізичним особам» №п.п.3затвердженотехнічнудокументацію ізземлеустроющодоскладення документів,щопосвідчуютьправо наземельнуділянкута переданоувласністьземельну ділянкудлябудівництвата обслуговуванняжилогобудинку, господарських будівельіспоруд ОСОБА_5 АДРЕСА_3 ; 242,0 м.кв. (том 1 а.с. 35).

Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківська регіональна філія 2009 року було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд ОСОБА_5 на території АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 129-135).

Згідно довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, площа земельної ділянки 0, 0242, що надається ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки:№1 2610600000:24:002:0060; №2 2610600000:24:002:0061.(т.1 а.с.132).

Позивачкою було надано копію технічно-експертного заключення до ухвали народного суду від 18 грудня 1992 року згідно якого: на підставі обстеження будинковолодіння АДРЕСА_2 , на підставі техпаспорту ОСОБА_12 виявлено, що співвласниками вищезгаданого будинковолодіння являються: А/ ОСОБА_5 частка якого складає 1/2 част.; Б/ ОСОБА_13 частка якого 1/2 част. На земельній ділянці вищезгаданого будинковолодіння знаходиться: 1. А. житловий будинок; 2.Б.Сарай; 3.В.сарай; 4.Г.сарай/аварійний/; 5. Д. Автогараж; 6.Е.Сарай; 7. АДРЕСА_8 .

Крім цього на вищезгаданій зем. ділянці будинковолодіння АДРЕСА_2 побудовані два авто гаражі Попович і Туліка без дозволу міської ради, з порушенням Б.Н і П. Для оглядності виконано генплан в М=І:300 лист І. з нанесенням розмірів будівель і споруд для можливості підрахунку всієї зем.площі в натурі. Обмір проводиться 20-ти і 100м.лентами в присутності І з допомогою обох співвласників, а підсумок виконувався геометричним методом, розбивши зем.ділянку на два трикутники І П- поверхня яких становить 594 м2 відображених на генплані розподілу Лист.2. До п.І. судової ухвали. Для розподілу зем.ділянки співвласниками відповідно по 1/2 частині визначено на Листі 2 в М=І:300, а межу розділяє червона стрілка по 297м2 кожному. При цьому варіанті визначено: А/ державний під`їзд до будинковолодінь №№ НОМЕР_1 і 12а заштрихований на генплані синім кольором, а з огляду на пож.безпеку послідній повинен бути постійно відкритим/без замка/. Б/ співвласники будинковолодіння АДРЕСА_9 і Б користуються спільним в`їздом і подвір`ям на генплані сірим кольором без загорожі; В/ Аварійний сарай поз. 4.Г. що є власністю співвласника А і знаходиться в зоні співвласника Б належить розібрати; Г/ Побудовані автогаражі громадянами будинковолодіння АДРЕСА_10 з порушенням Б.Н.І П. необхідно перенести на віддаль 2,5 м. від сараю поз.4.Г. Такий розподіл гарантує дружні взаємини між співвласниками А і Б. (том 1 а.с.36-37).

Згідно копії схеми землекористування будинків АДРЕСА_11 зазначено спільний проїзд (том 1 а.с. 38).

Згідно до копії витягу із рішення Виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області № 25 від 22 січня 1992 року «Про розгляд заяви громадян по індивідуальному житловому будинку » та копією рішення № 25 від 22 січня 1992 року «Про розгляд заяви громадян по індивідуальному житловому будинку » п. 9. затверджено проїзд до будинків АДРЕСА_11 площею 136м2, як спільний.

Пунктом 10 вказано рішення доручено Коломийському інвентар бюро внести зміни в земельнокадастрові книги і видати співвласникам будинків АДРЕСА_11 викопіровку з нанесенням границь проїзду. (том 1 а.с.39, 182-184).

02.08.1990 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 був укладений договір купівлі-продажу громадянину в особисту власність квартири зайнятості в будинку державного громадського фонду 1/2 частини житлового будинку ,що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , який нотаріально посвідчений ОСОБА_4 приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області та зареєстровано в реєстрі за №1789 (том 1 а.с.140).

Згідно копії кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_5 м. за адресую: АДРЕСА_3 периметр:109,62 м, площа: 0,0242 га. Опис меж діл.№1: від А до Б вул.Родини Кузьми; Від Б до В - проїзд; Від В до А - ОСОБА_3 ; Опис меж діл.№2: від А до Б проїзд; Від Б до В ОСОБА_2 ; Від В до А - ОСОБА_3 (том 1 а.с.146).

Відповідно до копії повідомлення № АР-24 від 15.0.91 року, яке адресовано гр. ОСОБА_16 , міськвиконкому про те, що згідно обміру земель забудованого кварталу №135, проведеного бюро технічної інвентаризації, частина земельної ділянки, яка необхідна для заїзду до будинку АДРЕСА_4 та до гаража власника будинку АДРЕСА_4 оподаткована та знаходиться в тимчасовому користуванні власника будинку АДРЕСА_4 . Враховуючи вищесказане згадану земельну ділянку необхідно вважати заїздом спільного користування. (том 1 а.с. 161).

Згідно копії акту встановлення і узгодження меж землекористування в натурі від 14 квітня 2008 р. м.Коломия інженером-геодезистом ОСОБА_17 в присутності представника замовника ОСОБА_2 та в присутності представників суміжних землекористувачів: 1. ОСОБА_11 , ОСОБА_3 ОСОБА_9 склали цей акт в тому, що ними проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 межі в натурі проходять від А до Б існуюча огорожа (мет.сітка) ОСОБА_3 ; Від Б до В - існуюча огорожа (мет.сітка) зона спіл. користув.; від В до Г - існуюча огорожа (мет.сітка) ОСОБА_9 ; від Г до Д - існуюча огорожа (мет.сітка) р. Чорний потік; від Д до А - існуюча огорожа (мет.сітка) ОСОБА_11 . Ніяких претензій при встановленні меж землекористування не заявлено(том 1 а.с. 169).

Згідно копії кадастрового плану земельної ділянки та копії абрису земельної ділянки опис меж: Від А до Б ОСОБА_3 ; Від Б до В земля спільного користування; від В до Г ОСОБА_9 ; від Г до Д ОСОБА_2 (том 1 а.с.170-172).

В матеріалах справи наявна схема прив`язки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 173).

Частиною першоюстатті 15 ЦКвизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 2статті 19 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, передбаченихКонституцією Україниі законами України.

За приписамистатті 144 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території та згідно ч.1ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ( у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч.1ст. 59 вказаного Законурада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно ч.10 цієїстатті Законуакти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України, визнаються незаконними у судовому порядку.

За змістомст.116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 12 ЗК Українивстановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Частиною 4ст.83ЗК Українивизначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів, тощо).

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 15 червня 2007 року та свідоцтвом про право на спадщину від 28.06.1996 року.

31.07.2008 року ОСОБА_2 звернулася до міського голови м. Коломия про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 867 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку .

Згідно п.22 ч.1 рішення тридцять шостої сесії Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 28 січня 2009 року №1777-36/2009 «Про передачу земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування на АДРЕСА_2 , заг. площею 867,0 м. кв.

Рішенням Коломийськоїміської радивід 25.03.2009№ 1976-38/2009 «Провнесення змін уп.1.22рішення міськоїради від28.01.2009№1777-36/2009»були внесенізміни вп.1.22рішення міськоїради №1777-36/2009від 28.01.2009року «Про передачу земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» площу земельної ділянки цифри «867,0» замінено на площу земельної ділянки цифри «462,0» згідно технічної документації на земельну ділянку.

Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківська регіональна філія у 2008 року було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610600000:24:002:0039.

Згідно висновоку Коломийськиого міського відділу архітектури та містобудування, розглянувши про погодження місця розташування земельної ділянки площею 0.0462 га ОСОБА_2 та відділ не заперечував проти видачі державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 .

Відділ земельних ресурсів надав кадастровий номер земельної ділянки ,яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610600000:24:002:0039.

Відділ держкомзему у м. Коломия своїм висновком від 12.12.2008 року №03-03-3/270 погодив документацію по видачі державного акту на право власності на землю ОСОБА_2 .

Колегія суддів вваж , що вказані висновки підтверджують, що земельна ділянка, яка передавалася у приватну власність ОСОБА_2 перебувала у комунальній власності.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції для повного, всебічного розгляду справи було задоволено клопотання представника Коломийської міської ради про долучення до матеріалів справи викопіювання із містобудівної документації «Генеральний план м. Коломия» за 2005, 20018 рік.

Із викопіювання із містобудівної документації «Генерального плану м. Коломия» затвердженого рішенням Коломийської міської ради від 25 жовтня 2005 року №1809 «Про затвердження корегування окремих розділів генерального плану м. Коломия» та викопіювання із містобудівної документації «Генерального плану м. Коломия» затвердженого рішенням Коломийської міської ради від 26 грудня 2018 року №3336-40/2018 року «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Генеральногол плану м. Коломия» вбачається , що проїзд спільного користування на земельних ділянках по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відсутній на генеральних планах м. Коломия.

Відповідно до частини першоїстатті 21 ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Системний аналіз наведених вище положень частини першої статті15, частини другої статті16 ЦК України, частини другої статті152,155 ЗК Українита роз`ясеньпостанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»свідчить про те, що при вирішенні питання про незаконність рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення таким актом прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав- користування земельною ділянкою. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 16.09.2020 року у справі №450/1483/17.

У постанові Верховного Суду від 26.10.2022 року справа № 158/1788/20 зазначено, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.

Звертаючись в суд з позовною заявою, позивач ОСОБА_1 зазначає, що приймаючи рішення про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 спірного заїзду, Коломийська рада незаконно передала у приватну власність земельну ділянку загального користування та не було враховано інтереси позивачки.

Судом встановлено, що в генеральному плані м. Коломия станом на 2005 рік, на 2018 рік проїзд спільного користування на земельних ділянках по АДРЕСА_2 та ОСОБА_18 , 12/1 відсутній. На час передачі спірної земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_2 у користування чи у власності позивачки спірна земельна ділянка не перебувала.

Позивачка набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 на чотири роки пізніше, ніж були прийняті оспорювані рішення Коломийської міської ради.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1ст.81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81ЦПК України).

Позивачкою до позовної заяви додано копію технічно-експертного заключення до ухвали народного суду від 18 грудня 1992 року. Колегія суддів вважає, вказане технічно-експертне заклюючення не є належним доказом у даній справі, оскільки було проведено у рамках іншої справи, яка розглядалася судом у 1992 році. Позивчка та її представник не надали копії судового рішення , яке було прийнято у справі.

Як вбачається із копії схеми землекористування будинків АДРЕСА_12 (том 1 а.с. 38), яка надана позивачкою, відсутній підпис головного архітектора. Згідно відповіді архівного відділу в документах до рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 22 січня 1992 року схеми проїзду до будинків АДРЕСА_4 та 12а не має.

Колегія суддів вважає, що позивачкою не надано суду належних доказів того, що попередній власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_15 користувався спірною земельною ділянкою та на час придбання нею квартири проїзд існував.

Виходячи із вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі докази, які б підтверджували факт порушення права (інтересу) позивачки ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_2 та Коломийською міською радою, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки судом не встановлено підстав для скасування оспорюваних позивачкою рішень Коломийської міської ради про передачу ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки, то і відсутні підстави для задоволення вимог позивачки про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати огорожу, металеві стовпці та металічні ворота. ОСОБА_2 як власник земельної ділянки на свій розсуд розпоряджається своєю власністью, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Між тим, суд першої інстанції помилкового зазначив про відсутність прав користування земельною з дня набуття позивачкою права власності на квартиру, оскільки відповідно до ст.120 Земельного Кодексу України у редакції на час придбання позивачем квартири, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частина перша статті 377 ЦК України передбачає перехід до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, права власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, як зазначалося вище, позивачка не надала суду належних доказів того, що спірною земельною ділянкою користувався ОСОБА_15 , тому доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.375 ЦК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03 липня 2024 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева