Ухвала

від 04.07.2024 по справі 461/10644/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10644/23

Провадження № 1-кс/461/3977/24

УХВАЛА

04.07.2024 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , дослідивши матеріали клопотання директора філії АТ «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 та заступника директора цієї філії з технічних питань ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

встановив:

Директор філії АТ «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_4 та заступник директора цієї філії з технічних питань ОСОБА_5 звернулися до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова із клопотанням про скасування арешту майна жорсткого диску серійний номер WCC7K4LTVVU4 4TB MDL WD4OPURZ-85TTDYO та жорсткого диску серійний номер WCC7K6CHPVC3 4TB MDL WD4OEZRZ-22GXCBO, вилучених під час обшуку у філії.

Заявник у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, у відповідності до ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме здійснення виклику по телефону.

Слідчий у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином.

Прокурор подала до суду заяву, згідно якого заперечує проти скасування арешту, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023140000000133 від 04.05.2023 скеровано до суду.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника, прокурора або слідчого у судове засідання.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду, у тому числі внаслідок неявки учасників процесу, не встановлено.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків, виходячи наведених нижче доводів та мотивів.

Відповідно до положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченомустаттею 247цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 3, 170-174 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У свою чергу, відповідно до положень чинного КПК України, повноваження слідчого судді при вирішенні питання накладення або скасування арешту обмежуються стадією досудового розслідування.

В ході розгляду клопотання із поданої до слідчого судді заяви прокурора встановлено наступне.

У кримінальному провадженні №42023140000000133 від 04.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, тобто кримінальному провадженні в межах якого накладено арешт, обвинувальний акт скеровано до суду.

Як наведено вище, відповідно до положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Отже, питання скасування арешту після скерування обвинувального акту на розгляд до суду повинен вирішувати суд, який розглядає справу.

Слідчий суддя враховує, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Розділу 1 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

З наведеного вбачається, що належних даних про те, що вирішення порушеного заявником клопотання належить до компетенції слідчого судді Галицького районного суду міста Львова в ході розгляду справи не встановлено.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що законні підстави для задоволення клопотання на даний час відсутні. Водночас, відмова у задоволенні даного клопотання не позбавляє заявника права звернення з аналогічним клопотанням до відповідного суду, на розгляд якого скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023140000000133 від 04.05.2023, адже саме у такій спосіб заявник може за встановленою законом процедурою реалізувати свої права.

Крім того, враховую висновки наведені Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 20 травня 2024 року (712/191/23, провадження № 51-3208 кмо 23 щодо правозастосування положеньп. 9 ч. 1 ст. 309 КПКу взаємозв`язку зістаттями 170,173,174 КПК, згідно яких, ухвали слідчого судді проповне або часткове скасування арешту майна тапро відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядкуст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 26, 132, 170-174 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1