Рішення

від 02.07.2024 по справі 575/920/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/920/23

2/583/720/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка за правилами загального позовного провадження справу за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , Сумської обласної організації Комуністичної партії України, третя особа Комуністична партія України про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 року задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба безпеки України, Всеукраїнське об`єднання свобода, Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація «Воля-Громада-Козацтво», Українська республіканська партія, ОСОБА_2 , за участю Офісу Генерального прокурора про заборону діяльності політичної партії. Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. Після опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після відкриття 11.07.2014 року судом провадження в адміністративній справі про заборону партії, Сумською обласною організацією Комуністичної партії України відчужено житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 462014259212, який відчужено на підставі договору дарування від 25.09.2014 року № 434, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В., а також земельну ділянку з кадастровим номером 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 456637059212, яке відчужено на підставі договору від 25.09.2014 року №439, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. Набувачем спірного майна став ОСОБА_1 , який відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був керівником та представником Великописарівської районної організації Комуністичної партії України. Вважає, що сторони спірного договору були обізнаними, що такий договір не буде виконаний, що він має інші цілі ніж передбачені договором, тобто між відповідачами умисно укладений фіктивний правочин. Укладення спірного договору спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність. Просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 462014259212, укладений 25.09.2014 року між Сумською обласною організацією, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. та зареєстрований за №434; скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 462014259212; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 456637059212, укладений 25.09.2014 року між Сумською обласною організацією, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В.та зареєстрований за №439; скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 456637059212.

Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.

31.09.2023 року ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області вжито заходів забезпечення позову, а саме накладено арешт на нерухоме майно, а саме:житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна - 462014259212; земельну ділянку загальною площею 0,15 га з кадастровим номером 5921255100:02:043:0092, яка знаходиться за знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 456637059212,що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_2 .

20.09.2023 року ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

10.10.2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 25.09.2014 року між ним та Сумською обласною організацією Комуністичної партії України укладеного договір дарування житлового будинку з господарськими спорудами, загальною площею 56,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою АДРЕСА_1 , зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. Предмет дарування на час укладення оспорюваних договорів не перебував під арештом чи забороною, був вільним від будь-яких обтяжень та обмежень. Договори дарування укладалися сторонами свідомо, з метою передачі майна обдарованому безоплатно, без будь-яких умов та застережень. Воля сторін договорів була спрямована на встановлення цивільно-правових відносин, які передбачені укладеними договорами. Реальне настання обумовлених оспорюваних договором правових наслідків зводиться до того, що внаслідок безоплатного передання нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки на його користь, відбулося припинення права власності у дарувальника та виникнення права власності у обдарованого ОСОБА_1 , яке зареєстроване у встановленому законом порядку. При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження того, що Сумська обласна організація Комуністичної партії України або третя особа після відчуження майна продовжувала користуватися житловим будинком чи земельною ділянкою, володіти чи розпоряджатися цим майном у будь-який спосіб. На підставі вищевикладеного просить в задоволенні позову відмовити /т.с.1 а.с.83-98/.

06.11.2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Рішки Д.С. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначила, що спірні договори укладалися сторонами свідомо, з метою передачі майна обдарованому безоплатно, без будь-яких умов та застережень. Воля сторін була спрямована на встановлення цивільно-правових відносин, які виникають внаслідок укладення договору дарування. На дату вчинення спірних договорів сторони не могли мати жодного мотиву щодо їх укладення з метою приховання майна від примусового відчуження, оскільки на момент укладення договорів механізму примусового відчуження майна, коштів та інших активів політичної партії законодавством не було передбачено. При укладенні договорів нотаріусом була проведена оцінка дієздатності та правоздатності сторін на вчинення спірних правочинів, встановлені дійсні наміри кожної сторони. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви, відсутні докази того, що під час укладення спірних договорів не було дотримано вимог чинного законодавства, у тому числі щодо дійсної волі сторін. На підставі вищевикладеного просить в позові відмовити /т.с. 1 а.с. 138-143/.

14.11.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що представник відповідача ОСОБА_1 у відзиві зазначає, що нотаріусом була проведена оцінка дієздатності та правоздатності сторін на вчинення спірних правочинів, встановлені дійсні наміри кожної сторони, однак нотаріус може перевірити формальну сторону правочинів лише на підставі поданих документів, пересвідчитись, що кожна із сторін однаково розуміє значення, умови та правові наслідки, встановити номіри сторін лише виключно з їх слів. Натомість, з`ясування ж дійсної волі та справжньої мети укладення правочину нотаріусом не уявляється за можливе, а тому не виключені випадки введення в оману інших осіб щодо фактів, які впливають на прийняття рішення, зловмисної домовленості однієї сторони з іншою. В даному випадку фізичною особою, яка отримала безоплатно спірне майно від Сумської обласної організації Комуністичної партії України став ОСОБА_1 , який був керівником підпорядкованої їй організації. Укладення спірних договорів було спрямоване не на реальне настання наслідків, а мало на меті уникнення передачі майна у державну власність /т.с.1 а.с.158-162/.

Ухвалою Великописарівського районного суду від 17.01.2024 року від приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. витребувано оригінали договору дарування житлового будинку від 25.09.2014 року та оригінал договору дарування земельної ділянки від 25.09.2014 року.

25.01.2024 року від приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. надійшли належним чином завірені копії договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки.

Ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 07.02.2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду з повідомлення сторін, третіх осіб, свідків.

Ухвалою Охтирськогоміськрайонного судувід 23.05.2024року справуприйнято допровадження суддіЯрошенко Т.О. на підставі автоматичного розподілу судової справи між суддями, у відповідності до рішення Вищої ради правосуддя від 23.04.2024 року № 1224/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Великописарівського районного суду Сумської області» у зв`язку із зміною з 01.05.2024 року територіальної підсудності судових справ Великописарівського районного суду Сумської області шляхом їх передачі до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 27.06.2024 року виправлено описку в ухвалі суду від 23.05.2024 року.

Відповідно до положень ст. 33 ч. 12 ЦПК України у зв`язку із заміною складу враховуючи, що розгляд справи здійснюється у загальному позовному провадженні, ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа передана до Охтирського міськрайонного суду зі стадії судового розгляду, то судом призначена справа до судового розгляду на 27.06.2024 року на 9.00 год, однак відкладено за клопотанням представника позивача, а також через неявку свідків на 02.07.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 02.07.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження в справі.

В судовому засіданні представник позивача в режимі відео конференції позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідачаадвокат РішкаД.С.проти позовузаперечила, приймаючи участьв режимівідео конференції за заявоювід 27.06.2024року,в ході судового розгляду залишила зал судового засідання в режимі відео конференції, тому суд зважаючи на те, що справа тривалий період часу перебувала у провадженні суду Великописарівського райсуду, починаючи з 12.09.2023 року, передана до Охтирського міськрайсуду за підсудністю, вважає можливим розгляд справи закінчувати у її відсутність незалежно від причин, право відповідача при цьому судом не порушено, стороною відповідача подано письмово відзив з відповідними матеріалами.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 5 ст.212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи в установленому законом порядку, в судове засідання не прибув, відзив по справі подав, проти позову заперечує.

Відповідач Сумська обласна організація Комуністичної партії України про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку у відповідності до положень ст. 128 ч. 8 ЦПК України шляхом направлення судової повістки та доданих матеріалів за зареєстрованим місцем юридичної особи, однак поштовий конверт повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Третя особа Комуністична партія України про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку у відповідності до положень ст. 128 ч. 8 ЦПК України шляхом направлення судової повістки та доданих матеріалів за зареєстрованим місцем юридичної особи, однак поштовий конверт повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, інформацію про розгляд справи розміщено на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також інформація мається у відкритому доступі на веб-сайті. За таких обставин суд вжив всіх необхідних заходів для повідомлення особи про розгляд справи у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сумській обласній організації Комуністичної партії України, як відповідачу, а також Комуністичній партії України як третій особі судом неодноразово направлялася позовна заява разом з доданими документами (для відповідача), однак поштовий конверт адресоний відповідачу та третій особі з вищевказаними матеріалами повернуто до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до положень п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У зв`язку з цим суд вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач та третя особа повідомлені у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України.

Вказане твердження узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду України від 10.05.2023 року у справі № 755/179/18.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами увідповідності до положень ч. 8ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 17.01.2024 року постановлено про виклик свідків, заявлених представником відповідача ОСОБА_3 /т.с.1 а.с.144-145, 234/. Суд вжив заходів щодо виклику свідків сторони відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання шляхом направлення судової повістки-повідомлення у відповідності до положень ч. 9 ст. 128 ЦПК України через засобимобільного зв`язку,які забезпечуютьфіксацію повідомлення,про щов справімаються відповіднідовідки /т.с.2а.с.114-117/,однак вонине прибулив судовезасідання, пропричини неявки суд не повідомили, стороною відповідача, яка заявляла їх допит не забезпечено в суді допит свідків.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність свідків на підставі наявних матеріалів.

Суд, проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25.09.2014 року між Сумською обласною організацією Комуністичної партії України в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір дарування житлового будинку загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 434 (а.с.246-247, т.с.1).

Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2014 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-19, т.с.1).

25.09.2014 року між Сумською обласною організацією Комуністичної партії України в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 439 (а.с.248-249, т.с.1).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2014 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 20-22, т.с.1).

З наданих стороною позивача доказів встановлено, що Сумська обласна організація комуністичної партії України, місцезнаходження: Україна, Сумська область, м.Суми, вул.Соборна,25 кв.3, вид діяльності: діяльність політичних організацій (основний), керівник: ОСОБА_4 , який може вчиняти дії від імені юридичної особи зареєстрована з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 14.01.1994 року, на даний час перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 22.08.2023 року (а.с.24 т.с.1).

Великописарівська районна організація Комуністичної партії України, місцезнаходження вул.Борців Революції,5 смт Велика Писарівка, Сумської області, вид діяльності: діяльність політичних партій (основний), представник (керівник) ОСОБА_1 , зареєстрована з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 05.04.1994 року, на даний час припинено діяльність, дата запису 14.09.2021 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 23.08.2023 року (а.с.25 т.с.1).

Постановою бюро Сумського обласного комітету Компартії України від 17.09.2015 року ОСОБА_9 звільнено від обов`язків першого секретаря Великописарівського райкому Комуністичної партії України (а.с.26 т.с.1).

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 року задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба безпеки України, Всеукраїнське об`єднання свобода, Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація «Воля-Громада-Козацтво», Українська республіканська партія, ОСОБА_2 , за участю Офісу Генерального прокурора про заборону діяльності політичної партії. Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Верховним Судом у своїх постановах неодноразово зазначалось, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину оспорюваного заінтересованою особою правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи.

У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину. Тому, у разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зістаттею 13 ЦК Україницивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Із конструкції частини третьоїстатті 13 ЦК Українивипливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Статтею 202ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

Згідно зі статтею 717 ЦК Україниза договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом частини п`ятої статті 203ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятоїстатті 203 ЦК України, що за правиламистатті 215 цього Кодексує підставою для визнання його недійсним відповідно достатті 234 ЦК України.

Саме такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження N 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі N 359/1654/15-ц, де вказано про неправильність застосування судами попередніх інстанцій статей203,215,234 ЦК Україниу спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, без перевірки, чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував дарувальник фактично володіти та користуватися цим майном.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові N 369/11268/16-ц від 03 липня 2019 року враховує, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судом встановлено, щорішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.22 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.22 заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Частиною другоюстатті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні"(у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14), було встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

При цьому частиною 3статті 105 Цивільного кодексу України(у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14), визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цьогокодексупризначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Суд приймає до уваги, щоЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, доЗакону України "Про політичні партії в Україні".

Статтю 21 Закону України "Про політичні партії в Україні"доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Ураховуючи пряму військову агресію з боку російської федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 судом заборонено.

Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Комуністичної партії України варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Як зазначалося вище, перехід належного Комуністичної партії України та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Міністерство юстиції України, який виступає кредитором у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що укладання договорів дарування відбувалося після відкриття 11.07.2014провадження у справі №826/9751/14.

Крім того, із наявних матеріалів справи також слідує, що набувачем за спірними договорами став ОСОБА_1 , який на той час був керівником та представником Великописарівської районної організації Комуністичної партії України, що свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору даруваннявиключно з метою уникнення звернення стягнення на майно другого відповідача внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду.

За таких обставин спірні договори дарування кваліфіковані судом, як правочини, які не були спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, тобто, як фіктивні правочини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративної справи, що набрали законної сили, не доказуються при розглдяі іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду № 924/971/23 від 13.02.2024 року в аналогічній справі господарської юрисдикції за позовом Міністерства юстиції України Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини», Комуністичної партії України провизнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав визнано недійсним договір дарування нежитлового приміщення та скасовано державну реєстрацію.

Встановлені у вказаному судовому рішенні обставини не підлягають доказуванню.

Зі змісту вищевказаного судового рішення вбачається, що провадження в справі в окружному суді щодо заборони партії відкрито 11.07.2014 року.

Відповідно до частини 3статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання спірних договорів дарування від 25.09.2014 недійсними, в силустатті 216 Цивільного кодексу Українивказані правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_1 на житловий будинок та земельну ділянку також підлягають задоволенню.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», яке набрало статусу остаточного 02.06.2014 р., в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний» «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Якщо хоча б одного із цих критеріїв не додержано, Європейський суд з прав людини констатує у такому випадку порушення статті 1 Першого протоколу.

Законність означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон не передбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачає для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Отже, суд вважає, що в даному випадку втручання у право власності відповідача буде пропорційним і справедливим.

Твердження відповідача ОСОБА_1 та його представника, викладені у відзиві є не спроможними та не відповідають фактичним обставинам справи, а встанововлені судом факти та обставини не спростовані стороною відповідача в установленому законом порядку.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з вищевикладених підстав.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідачів на користь Міністерства юстиції України підлягає стягненню судовий збір в сумі 10736 грн. в розмірі по 5368 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,76, 81,158,263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 462014259212, укладений 25.09.2014 року між Сумською обласною організацією та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В.та зареєстрований за №434.

Скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 462014259212.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 456637059212, укладений 25.09.2014 року між Сумською обласною організацією та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ващенко Л.В.та зареєстрований за №439.

Скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку 5921255100:02:043:0092, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 456637059212.

Стягнути з Сумської обласної організації Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України судові витрати в розмірі 5368 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України судові витрати в розмірі 5368 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 31.08.2023 року у вигляді арешту на нерухоме майно, а саме:житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна - 462014259212; земельну ділянку загальною площею 0,15 га з кадастровим номером 5921255100:02:043:0092, яка знаходиться за знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 456637059212,що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_2 , продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 04.07.2024 року.

Позивач: Міністерство юстиції України (вул.Городецького,13, м. Київ, код ЄРДПОУ 00015622).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Сумська обласна організація Комуністичної партії України (юридична адреса вул.Соборна,25 кв.3 м.Суми, код ЄРДПОУ 21124108)

Третя особа: Комуністична партія України (юридична адреса вул.Борисоглібська,7 м.Київ, код ЄРДПОУ 00049147).

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т. О. Ярошенко