Постанова
від 30.05.2024 по справі 925/1404/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р. Справа№ 925/1404/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 30.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 (повний текст рішення складено та підписано 24.01.2024)

у справі № 925/1404/23 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 72 941 097, 51 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про стягнення основної заборгованості - 63 432 544, 61 грн, пені - 4 891 910, 48 грн, 3 % річних - 402 074, 78 грн, інфляційних втрат - 176 368, 08 грн, штрафу - 4 038 199, 56 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати наданих позивачем відповідачу у період з травня 2023 року по серпень 2023 року послуг з передачі електричної енергії за укладеним між сторонами договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041від 29.05.2019.

Зокрема, позивач в обгрунтуванян підстав для стягнення вказував, що застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано Цивільним та Господарським кодексами України, а також Законом України "Про ринок електричної енергії", а не актом індивідуальної дії, яким є постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022, на яку посилається відповідач. До повноважень регулятора на ринку електричної енергії не належить можливість НКРЕКП врегульовувати договірні відносини між учасниками ринку електричної енергії шляхом, зокрема визначення умов і порядку нарахування та стягнення штрафних санкцій за договором про надання послуг з передачі електричної енергії. Крім того, пункт 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не має обов`язкового характеру, а є рекомендаційним та не містить умови чи застереження про звільнення учасників ринку електричної енергії, зокрема відповідача від сплати пені та штрафу за порушення умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що^

- позивач не оприлюднив на власному веб-сайті в мережі Інтернет тарифи на послуги з передачі електричної енергії у триденний термін після їх затвердження регулятором;

- позивач некоректно нарахував інфляційні втрати, відповідачем надано контррозрахунок відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 99299, 43 грн, тому відповідач вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення необґрунтовано нарахованих інфляційних втрат у сумі 77 068,65 грн ;

- позивач неправомірно нарахував стягувані суми пені та штрафу, не врахувавши при цьому вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану";

- позивач порушив своє зобов`язання за Договором та не направив відповідачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. Відповідач вважає, що розділ 9 Договору врегульовує виконання зобов`язань сторонами щодо обміну інформацією, а позивач у свою чергу порушив зобов`язання щодо надіслання відповідачу письмово повідомлення, із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. Зважаючи на те, що позивач зобов`язаний відповідно до Договору направляти відповідачу письмове повідомлення, із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати за послуги з передачі електричної енергії, інфляційні та 3% річних повинні нараховуватися з моменту закінчення терміну оплати заборгованості вказаному у надісланому позивачем повідомленні.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 63 432 544,61 грн основної заборгованості, 402 074, 78 грн 3 % річних та 822118,72 грн судового збору.

У решті позову щодо стягнення з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу, 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу мотивовано тим, що спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" як між учасниками ринку електричної енергії, у зв`язку з чим постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині заявлених до стягнення пені та штрафу, які нараховані за період триваючого воєнного стану. В частині відмови позивачу у стягненні 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023, рішення суду першої інстанції обгрунтовано невірністю здійсненого позивачем розрахунку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося 13.02.2024 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі "Електронний суд" 12.02.2024, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1404/23 в частині відмови у стягненні з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу та 176 368,08 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині задовольнити у повному обсязі. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу та 176 368,08 грн інфляційних втрат порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано законами - Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про ринок електричної енергії», а не актом індивідуальної дії, яким є постанова НКРЕКП №332;

- норми Цивільного та Господарського кодексу України та Законом України «Про ринок електричної енергії» є чинними і жодних умов чи застережень про можливість ненарахування штрафних санкцій та/або зупинення їх стягнення за рішенням суб`єкта владних повноважень (НКРЕКП) не містять;

- повноваження Регулятора на ринку електричної енергії визначені ч. 1 ст.17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та ч. 3 ст. 6 Законом України «Про ринок електричної енергії», у яких відсутня норма про можливість НКРЕКП врегульовувати договірні відносини між учасниками ринку електричної енергії шляхом, зокрема, визначення умов і порядку нарахування/стягнення штрафних санкцій за договором про надання послуг з передачі електричної енергії;

- зазначені в п. 16 постанови НКРЕКП №332 настанови не мають характеру обов`язку, є рекомендаційними та не містять умови чи застереження про звільнення учасників ринку електричної енергії, зокрема, відповідача, від сплати пені за порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії;

- питання про застосування пп. 16 п. 1 Постанови № 332 розглядається Верховним Судом у справі № 911/1359/22, і ухвалою від 09.08.2023 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав касаційну скаргу НЕК «Укренерго» на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

- судом першої інстанції перераховано та зменшено суму інфляційних втрат за спірний період, проте із таким перерахунком НЕК «Укренерго» не погоджується, оскільки у розрахунку до позовної заяви наведено розрахунок, в тому числі, інфляційних втрат, з урахуванням строку виконання зобов`язань не тільки з фактичних, але і планових платежів за Договором, який на переконання скаржника є обгрунтованим.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

23.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній позивачем частині) - без змін з тих підстав, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач вказує, що:

- відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про НКРЕКП», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, Національною комісією прийнято постанову № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду»;

- пунктом 5 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП № 333 від 27.02.2022, було передбачено: «Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»»;

- у подальшому, пункти 1-12 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 замінено новим пунктом 1 в редакції постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022, підпунктом 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови, зокрема: «зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії»;

- з аналізу наведеного слідує, що після прийняття постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022, положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на відповідний період, з огляду на вжите Регулятором словосполучення «надати настанови» замість «рекомендувати» втратили свій рекомендаційний характер;

- відповідно, на переконання відповідача, вказані приписи Регулятора слід тлумачити як вказівку цим учасникам діяти певним чином, а отже, у ПрАТ «НЕК «Укренерго» відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу;

- розрахунок інфляційних втрат за прострочення зобов`язання з оплати фактичної вартості послуги, проведено відповідачем за період з 30.06.2023 по 04.07.2023 арифметично вірно, з урахуванням положень Договору та вимог чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/1404/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Тарасенко К.В.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. з 15.02.2024 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.02.2024 у справі №925/1404/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 визначеною колегією суддів, витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1404/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 925/1404/23.

27.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1404/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 925/1404/23 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

12.03.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на адресу Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла заява, яка сформована в системі "Електронний суд" 12.03.2024, з доказами доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 925/1404/23.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні та відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішується після виходу судді з відпустки (05.04.2024).

У зв`язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Гончарова С.А. у відпустках, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.04.2024 у справі №925/1404/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Коробенко Г.П., Хрипун О.О.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне прийняти справу №925/1404/23 до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 прийнято справу №925/1404/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Коробенко Г.П., Хрипун О.О., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 925/1404/23, розгляд справи призначено на 09.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2024 клопотання Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

В судовому засіданні 09.05.2024 в розгляді справи оголошено перерву до 23.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 клопотання Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

В судовому засіданні 23.05.2024 в розгляді справи оголошено перерву до 30.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 клопотання Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 30.05.2024 з?явились представники позивача (скаржника) та відповідача.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні 30.05.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1404/23 в частині відмови у стягненні з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу та 176 368,08 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2024 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що ухвалено в оскаржуваній частині з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство" (пункт 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго").

Отже, Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (пункт 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго").

Таким чином, позивач є правонаступником прав і обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0479-02024 від 21.05.2019, що учасниками спору не заперечувалось.

29.05.2019 між Державним підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як оператором системи передачі (ОСП), та публічним акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (відповідач), як користувачем, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 з додатками до нього (а. с. 45-53), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

06.09.2019 сторони договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.05.2019 № 0530-02041 уклали додаткову угоду до цього договору, якою з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2019 № 309 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою, в тому числі, внесено зміни до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.05.2019 №0530-02041 в новій редакції (а. с. 84-95, далі - Договір), який містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.2. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

3.1. Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

4.1. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:

для ОСР на підставі даних щодо технологічних витрат електричної енергії та її розподіл електричними мережами ОСР;

для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;

для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку.

5.1. Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

6.1. Розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим Договором є 1 календарний місяць.

6.2. Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

6.3. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.

6.5. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

6.6. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

6.7. У випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язання щодо повернення коштів

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.

7.1. ОСП має право:

1) отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.

9.3. Користувач зобов`язується:

3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

10.1. Планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.

ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу.

ОСП протягом 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги.

Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.

10.4. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу/електронному вигляді.

14.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019.

Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

15.2. У разі внесення змін до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії сторони зобов`язані внести відповідні зміни до цього Договору у строки, визначені відповідним рішенням регулятора.

29 липня 2019 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" було утворене приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

05 липня 2021 року позивач як оператор системи передачі (ОСП) і відповідач як користувач уклали між собою додаткову угоду №3 до Договору, якою пункт 6.7 Договору виклали в наступній редакції:

6.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення, ураховуючи день фактичної оплати.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

ОСП направляє користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.

У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або , уразі відсутності такої заяви користувача, ураховує їх як оплату послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до п. 6.2 цього Договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.

У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів, користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язання щодо повернення коштів

В подальшому, відповідно до постанов НКРЕКП № 1234 від 30.09.2022 та постанови НКРЕКП № 1305 від 11.10.2022 № 2027, між сторонами укладено додаткову угоду, якою сторони, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 від 29.05.2019 в новій редакції, який містить, зокрема, такі зміни:

Відповідно до п.3.1 договору Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру (пункт 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

У п. 5.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

За умовами п.5.5 договору відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів на надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються відповідачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

У випадку порушення користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача (пункт 5.7 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 договору).

Даний договір складено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін. У разі підписання договору в електронній формі сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису) є ідентичним за змістом та реквізитами з документом у паперовому вигляді, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (пункт 14.3 договору).

Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (частина 4 розділу 16 договору).

Додаткова угода до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 підписана 01.02.2023 оператором системи передачі та користувачем в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 неодноразово змінювались шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору та станом на момент виникнення спірних правовідносин договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 діяв у редакції додаткової угоди, яка підписана в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 01.02.2023.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії:

- в травні 2023 року в обсязі 28241,275 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 580 970, 28 грн., що підтверджується актом коригування приймання-передачі послуги за травень 2023 року від 18.08.2023 (а. с. 134);

- в червні 2023 року в обсязі 27013,058 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13946841,84 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги за червень 2023 року від 30.06.2023 (а. с. 125);

- в липні 2023 року в обсязі 30560,684 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 789 958,37 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги за липень 2023 року від 31.07.2023 (а. с. 128);

- в серпні 2023 року в обсязі 29400,720 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 114 747,12 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги за серпень 2023 року від 31.08.2023 (а. с. 131).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, за послуги, надані у травні - червні 2023 році, позивач застосовував тариф на послуги з передачі електричної енергії в розмірі 430,25 грн. без урахування ПДВ, у липні - серпні 2023 в розмірі 485,10 грн. встановлений п. 1 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік", що набрала чинності з 01.01.2023.

Постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік" була оприлюднена на офіційному вебсайті НКРЕКП 21.12.2022 і набрала законної сили з 01.01.2023.

Постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2023 рік" була оприлюднена і на офіційному вебсайті позивача за інтернет-адресою: https://ua.energy/peredacha-i-dyspetcheryzatsiya/taryfy/ (а .с. 224).

Отже, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 63 432 544,61 грн, яка на час звернення позивача до суду сплачена не була, чим порушено права позивача, і вказана сума основного боргу, а також нарахованими 3% річних в сумі 822 118,72 грн. присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1404/23, і рішення суду першої інстанції в цій частині учасниками спору у даному апеляційному провадженні - не оскаржується.

Також, оскаржуваним рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1404/23 у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу, 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023, - відмовлено, і з чим скаржник не погоджується.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в межах доводів та вимог (зокрема, скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині відмови у стягненні з з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу, 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023), перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.

ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.

Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі, договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, а також визнається обома учасниками справи та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з постачання електричної енергії, з додатками до нього, згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач (відповідач) зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

Також, матеріалами справи підтверджується, що у період за період з травня по серпень 2023 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії, проте останній належним чином свої зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг не виконав, у зв`язку із чим станом на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 63 432 544,61 грн., яка присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1404/23, що учасниками спору не оспорюється в даному апеляційному провадженні.

За порушення відповідачем строку оплати послуг, наданих в період з травня 2023 року по серпень 2023 року позивач нарахував відповідачу станом на 16.09.2023 до сплати:

4 891 910, 48 грн передбаченої п. 5.7 Договору пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, обмеженому подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня;

4 038 199, 56 грн передбаченого п. 5.7 Договору штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу;

176 368, 08 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат;

402 074, 78 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.

Отже, предметом розгляду у цій справі є також позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені - 4 891 910, 48 грн, 3 % річних - 402 074, 78 грн, інфляційних втрат - 176 368, 08 грн, штрафу - 4 038 199, 56 грн, і рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 позов в цій частині задоволено частково: стягнуто з відповідача 402 074,78 грн 3% річних, що учасниками спору не оспорюється в даному апеляційному провадженні, а в іншій частині позову щодо стягнення з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу, 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023 - відмовлено, з чим не погоджується скаржник.

Розглянувши доводи скаржника в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 5.7 договору, у редакції додаткової угоди від 01.02.2023, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.

Згідно з розрахунком позивача, розмір пені за порушення сплати відповідачем планових та фактичних платежів складає 4 891 910,48 грн. пені та 4 038 199,56 грн. штрафу.

Відповідно до статей 1, та 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України; Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, Національною комісією прийнято постанову №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду".

Пунктом 5 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022, було передбачено: "Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому, пункти 1-12 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 замінено новим пунктом 1 в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022, підпунктом 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови, зокрема: "зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що після прийняття постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідний період, з огляду на вжите Регулятором словосполучення "надати настанови" замість "рекомендувати" втратили свій рекомендаційний характер. Відповідно, вказані приписи Регулятора слід тлумачити як вказівку цим учасникам діяти певним чином.

Наведене узгоджується і з позиціями Верховного Суду, які викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2023 у справі №914/2453/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, в яких Верховний Суд за наявності такого ж ужитого Регулятором формулювання "надати настанови" у поєднанні з наступними після нього словосполученнями дійшов висновку, що 08.04.2020 НКРЕКП прийнято обов`язкове до виконання учасниками ринку рішення, яке оформлене постановою №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", про незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Зокрема, як зазначив Верховний Суд, пункт 2 постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 (у редакції постанови НКРЕКП від 30.04.2020 №905) містить імперативну заборону застосовувати до електропостачальників заходи щодо нарахування пені та штрафу, що слідує із формулювання норми: "ОСП не застосовувати…". Водночас у пункті 4 постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 (у редакції постанови НКРЕКП від 30.04.2020 №905) закріплено диспозитивне положення стосовно можливості ОСП не застосовувати до Операторів систем розподілу заходів щодо нарахування пені та штрафу, що слідує з формулювання норми: "ОСП дозволити не застосовувати".

З урахуванням вищенаведеного підходу та змісту постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (зі змінами), настанова зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, які передбачені договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є не диспозитивною порадою, а імперативною вказівкою.

У статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" зазначено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 вказав, що НКРЕКП, як Регулятор, прийняв постанову №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Також, судом апеляційної інстанції враховані і правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно саме до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (зі змінами) тимчасово зупиняють нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії (подібна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21).

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в Україні, який наразі триває.

Матеріалами справи підтверджується, що спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", як між учасниками ринку електричної енергії, у зв`язку з чим постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині заявлених до стягнення пені та штрафу, які нараховані за період триваючого воєнного стану.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу.

Також, доводи скаржника про те, що питання про застосування пп. 16 п. 1 Постанови № 332 розглядається Верховним Судом у справі № 911/1359/22, і ухвалою від 09.08.2023 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав касаційну скаргу НЕК «Укренерго» на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки постановою Об?єднаної Палати Верховного Суду від 19.04.2024 у згаданій справі винесено постанову, якою рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у згаданій справі в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн. залишено без змін, і зокрема об`єднана палата констатувала, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.(п. 8.13.9).

До того ж, в контексті доводів скаржника про те, що норми Цивільного та Господарського кодексу України та Законом України «Про ринок електричної енергії» є чинними і жодних умов чи застережень про можливість ненарахування штрафних санкцій та/або зупинення їх стягнення за рішенням суб`єкта владних повноважень (НКРЕКП) не містять, суд апеляційної інстанції відхиляючи вказані доводи, враховує, що постановою Об?єднаної Палати Верховного Суду від 19.04.2024 у згаданій справі № 911/1359/22 зроблено наступні висновки.

Що стосується посилання скаржника на те, що у даному випадку мали застосовуватися норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки вони мають вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) Об`єднана палата виходить з наступного:

- 8.13.11. Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою.

- 8.13.12. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

- 8.13.13. Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.

- 8.13.14. Відповідно до частини першої статті 66 Закону «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

- 8.13.15. Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону).

- 8.13.16. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

- 8.13.17. Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

- 8.13.18. Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

- 8.13.19. Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

- 8.13.20. Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті З Закону «Про ринок електричної енергії»).

- 8.13.21. Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

- 8.13.22. Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

- 8.13.23. Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

- 8.13.24. В подальшому Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738-IX, від 7.02.2023 № 2915-IX, від 2.05.2023 № 3057-IX, від 27.07.2023 № 3275-IX, від 8.11.2023 № 3429-IX, від 06.02.2024 № 3564-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 6.02. 2023 № 58/2023 , від 1.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023,від 6.11.2023 № 734/2023, від 5.02.2024 № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

- 8.13.25.Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

- 8.13.26. Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

- 8.13.27. Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

- 8.13.28. Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

- 8.13.29. Об`єднана палата ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

- 8.13.30. Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

- 8.13.31. Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

- 8.13.32. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

- 8.13.33. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

- 8.13.34. Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

- 8.13.35. Отже, Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

- 8.13.36. При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

- 8.13.37. Об`єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

- 8.13.38. Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищенаведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про необґрунтованість нарахування позивачем 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу за період з введення воєнного стану, з урахуванням постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413), що свідчить про наявність обумовлених законом підставі для відмови у позові в цій частині. Доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Позивачем також нараховано відповідачу 402 074,78 грн 3% річних, які присуджені до стягнення рішенням суду, що учасниками спору не оспорюється в даному апеляційному провадженні, та 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023, у задоволенні яких відмовлено у позові, з підстав необгрунтованості розрахунку позивача.

Скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 176 368,08 грн інфляційних втрат.

Розглянувши доводи скаржника в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх необгрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В даних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат, перевіривши його щодо сум, строків і ставок нарахувань, дійшов висновку, що нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено не вірно, оскільки відповідно до зазначеного позивачем періоду інфляційні втрати складають 0 грн, тому вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 176368, 08 грн за період 30.06.2023 - 04.07.2023 (зазначений позивачем в розрахунку) не підлягає до задоволенню не підлягає, оскільки згідно з статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким в оскаржуваній частині щодо стягнення з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу, 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023 - відмовлено повністю. В іншій частині рішення суду першої інстанції скаржником не оспорюється.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення (в частині оспорюваних скаржником сум відмови у стягненні з відповідача 4 891 910,48 грн. пені, 4 038 199,56 грн. штрафу, 176 368,08 грн інфляційних втрат за період з 30.06.2023 -04.07.2023), за наведених скаржником доводів апеляційної скарги та з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 925/1404/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 925/1404/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 925/1404/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 02.07.2024 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Г.П. Коробенко

О.О. Хрипун


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	30.05.2024
Оприлюднено	05.07.2024
Номер документу	120174370
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Тищенко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.05.2024 по справі 925/1404/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —925/1404/23

Постанова від 30.05.2024

Постанова
від 30.05.2024 по справі 925/1404/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД