Постанова

від 25.06.2024 по справі 910/8259/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. Справа№ 910/8259/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024

у справі № 910/8259/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Родинна оселя"

про стягнення 369 254,08 грн

за участю представників:

від позивача: Розпаченюк А.С.

від відповідача: Бойков О.С.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Київенерго-Борг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ "Родинна оселя" про стягнення 369 254,08 грн заборгованості за спожиту у період з 01.10.2017 по 25.08.2018 теплову енергію за укладеним з АТ "К.Енерго" договором № 4540846 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.01.2010, а також про зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4540846 від 26.01.2010 за період з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/8259/23 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили, що постачальником було поставлено відповідачу як колективному споживачу теплову енергію за договором № 4540846 від 26.01.2010 на вищевказану суму, право вимоги за яким було набуто позивачем 30.08.2021 за результатами продажу на аукціоні майна постачальника послуг АТ "К.Енерго" як банкрута.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Київенерго-Борг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/8259/23 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 369 254,08 грн.

За твердженням скаржника, заборгованість відповідача за використану теплову енергію, яка виникла за період з 01.10.2017 по 01.05.2018, становить 369 254,08 грн, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року за договором № 4540846, довідкою про стан розрахунків за спожиту електроенергію від АТ "К.Енерго", розрахунком заборгованості за спожиту від АТ "К.Енерго" теплову енергію та витягом з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

Водночас, за твердженням скаржника, відповідач належними доказами суму заборгованості не спростував.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Київенерго-Борг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/8259/23, розгляд справи призначено на 21.05.2024.

07.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ОСББ "Родинна оселя", наполягаючи на відсутності доказів передачі новому кредитору прав у зобов`язанні, недоведеності позовних вимог, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21.05.2024 оголошувалась перерва до 25.06.2024.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 26.01.2010 між АЕК "Київенерго" (найменування якої було змінено з 01.01.2019 на АТ "Київенерго", а з 09.08.2019 на АТ "К.Енерго" (постачальник) та ОСББ "Родинна оселя" (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4540846, на умовах якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1 договору).

При виконанні умов цього договору, а також вирішенні питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язались керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії. (п. 2.1 договору).

Постачальник зобов`язався:

- безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 (п. 2.2.1 договору);

- щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звіряння розрахунків; коригування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (п. 2.2.2 договору).

Споживач зобов`язався дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (п. 2.3.1 договору).

Також споживач зобов`язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України; безперешкодний цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикориcтовуючих установок та приладів обліку споживача для виконання ними службових обов`язків (п. 2.3.5 договору).

Згідно із п. 4.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2010. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.3 договору).

Додатками до договору сторони оформили обсяги постачання теплової енергії відповідачу, тарифи та порядок розрахунків, акт розмежування балансової належності теплових мереж, систем та експлуатаційної відповідальності сторін, умови припинення подачі теплової енергії, довідку даних по будинку тощо.

Згідно із п. 1 додатку 2 до договору розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання.

За умовами п. 2 додатку 2 до договору у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

Пунктом третім додатку 2 до договору передбачено, що в разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3 додатка 1.

Дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число звітного місяця (п. 4 додатку 2 до договору).

За умовами п. 5 додатку 2 до договору споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ № 4 за адресою: вулиця Борщагівська, 171/18 не пізніше 28 числа звітного місяця.

Пунктом восьмим додатку 2 до договору визначено, що в разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку 2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 4 за адресою: вулиця Борщагівська, 171/18 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно із п. 10 додатку 2 до договору споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Таким чином, обов`язок з отримання первинних документів покладено саме на ОСББ "Родинна оселя", який оформлює вказані документи і повертає один примірник постачальнику.

25.08.2021 заборгованість перед АТ "К.Енерго" за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 26.01.2010 № 4540846 у розмірі 369 254,08 грн (виникла за період з 01.10.2017 по 25.08.2018) була придбана ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на аукціоні з придбання майна банкрута АТ "К.Енерго" за лотом № 71 в процедурі банкрутства АТ "К.Енерго", порушеної Господарським судом Донецької області в справі № 905/1965/19, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021; актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

14.09.2021 ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінило найменування на ТОВ "Київенерго-Борг".

Доказів визнання недійсними або скасування результатів даного аукціону матеріали справи не містять.

08.07.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 1216 про сплату заборгованості в розмірі 369 254,08 грн разом з рахунком на оплату № 000001216/7/22 від 08.07.2022.

08.08.2022 на адресу позивача відповідач направив лист-відповідь за вих. № 01/4583, в якому зазначив, що заборгованість відсутня, а зобов`язання за договором припинені, починаючи з 26.04.2014.

17.01.2023 позивач на адресу відповідача направив листа за вих. № 02-14/2977 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 369 254,08 грн, проте відповіді на вказаний лист відповідачем не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 275 ГК України та ст. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Укладений між сторонами договір є договором надання житлово-комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Частиною третьою ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов`язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Місцевий господарський суд мотивовано відхилив доводи відповідача про те, що зобов`язання сторін за договором від 26.01.2010 № 4540846 припинились відповідно до ст. 607 ЦК України у зв`язку з неможливістю їх виконання внаслідок прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким запроваджено модель надання житлового-комунальних послуг на підставі прямих договорів між виконавцями та споживачами цих послуг.

Частиною першою ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Колективний споживач - це юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст. 6 цього Закону:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів існування індивідуальних договорів чи волевиявлення як співвласників будинку, так і самого відповідача щодо припинення договору від 26.01.2010 № 4540846 та укладення індивідуальних договорів на послуги з постачання теплової енергії, суд дійшов висновку, що відповідач міг бути колективним споживачем послуг з постачання теплової енергії у спірний період в будинку № 5 по вулиці Ніжинській у місті Києві.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Звертаючись з даним позовом, ТОВ "Київенерго-Борг" зазначає, що в порушення договірних зобов`язань, відповідач не вносив у повному обсязі плату за спожиту теплову енергію (опалення), в результаті чого за період з 01.10.2017 по 01.05.2018 включно утворилась заборгованість, яка становить 369 254,08 грн, право вимоги якої було придбано позивачем на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго".

Згідно зі ст. 512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно із нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Відтак за результатами аукціону позивач набув право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн, в тому числі і на заборгованість ОСББ "Родинна оселя" у розмірі 369 254,08 грн, а отже, права та обов`язки у матеріальних правовідносинах перейшли від АТ "К.Енерго" до нового кредитора - ТОВ "Київенерго-Борг".

На підтвердження наявності заборгованості та обсягів наданих послуг за договором від 26.01.2010 № 4540846 у спірний період, ТОВ "Київенерго-Борг" долучено до матеріалів справи довідку АТ "К.Енерго" про стан розрахунків, а також копії облікових карток за спірний період та розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію.

Судом встановлено, що довідка про стан розрахунків відображає інформацію про період виникнення заборгованості - 01.10.2017 по 25.08.2018, підписана керівником (директором) Структурного відокремленого підрозділу АТ "К.Енерго" Куніним Л.М. та скріплена печаткою СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго".

Крім того, наявність у довідці про стан розрахунків за спожиту теплоенергію за договором інших ідентифікуючих даних споживача (крім назви), зокрема коду ЄДРПОУ, юридичної адреси та номеру договору, дає можливість ідентифікувати, що дана довідка складена та стосується саме відповідача - ОСББ "Родинна оселя".

Вказана довідка також містить інформацію про здійснення ОСББ "Родинна оселя" оплат у спірному періоді в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором від 26.01.2010 № 4540846, що не спростовано ОСББ "Родинна оселя", а відтак додатково підтверджує факт реальності поставки теплової енергії у спірний період.

Зазначене вище спростовує висновок суд першої інстанції про те, що надані ТОВ "Київенерго-Борг" роздруківки не містять відомостей про осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій на підтвердження яких вони видані, а також печатки енергопостачальної організації, що, за висновком суду, не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують постачання ОСББ "Родинна оселя" теплової енергії за договором від 26.01.2010 № 4540846 в період з 01.10.2017 по 25.08.2018.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Частиною 7 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Зі змісту договору від 26.01.2010 № 4540846 з додатками та звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді слідує, що теплова енергія на потреби опалення та гарячого водопостачання постачалась в житловий будинок № 5 по вулиці Ніжинській.

Теплова енергія постачається безперервно (п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила № 1198).

Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст. 16 цього Закону (ч. 4 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII). Аналогічні положення містяться у п. 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (далі - Правила № 630).

Згідно із п. 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24, 25 Правил № 630).

Матеріали справи не містять доказів відключення у спірний період від теплопостачання житлового будинку № 5 по вулиці Ніжинській.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 9 Додатку № 2 до договору від 26.01.2010 № 4540846 передбачено обов`язок споживача щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, акт приймання-передачі товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику.

Доказів виконання відповідачем п. 9 додатку 2 до договору щодо отримання вказаних документів матеріали справи не містять, як не міститься у справі докази вмотивованої відмови абонента від підписання, зокрема, акта звіряння.

На переконання колегії суддів облікові картки, які виготовлені та засвідчені ТОВ "Київенерго-Борг", а не енергопостачальною організацією, є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності у ОСББ "Родинна оселя" заявленої у цій справі заборгованості.

Відповідно до п.3.14 Національного стандарту України "Діловодство й архівна справа" ДСТУ 2732:2004 дублікат оригіналу (службового документа) - це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.

Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву). Чинне законодавство не містить заборони особі, яка є правонаступником за правом вимоги до боржника, видати дублікат документа, який містить відомості про виконання постачальником теплової енергії свого обов`язку за договором.

Отже, видача дублікату за договором від 26.01.2010 № 4540846 за період з 01.10.2017 по 25.08.2018 не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документами, які лише дублюють, відтворюють зміст раніше виданого документу, що не може порушувати прав ОСББ "Родинна оселя".

Крім того, зазначені в дублікатах обсяги спожитої теплової енергії не суперечать умовам договору, зокрема, додатку № 1 (обсяги постачання теплової енергії), а відповідно до п. 5 цього ж додатку сторонами було узгоджено, що при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного договору продовжується на кожний наступний рік.

Доказів наявності таких розбіжностей відповідачем не надано. Відповідачем також не надано жодних доказів на підтвердження того, що у період з 01.10.2017 по 25.08.2018 не отримував від ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" теплову енергію, а також на спростування обсягів теплової енергії, зазначених у наданих позивачем дублікатах облікових карток за спірний період або та заборгованості у сумі 369 254,08 грн.

Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості надати суду докази, які б підтверджували іншу суму заборгованості або взагалі докази на спростування такої заборгованості.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося судом касаційної інстанції, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76 - 79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що ТОВ "Київенерго-Борг" надано більш переконливі та вагомі докази на підтвердження як факту постачання теплової енергії до спірного будинку, так і те, що заборгованість ОСББ "Родинна оселя" за отриману за договором від 26.01.2010 № 4540846 у період з 01.10.2017 по 25.08.2018 теплову енергію становить 369 254,08 грн. Враховуючи при цьому, що така заборгованість була також перевірена та встановлена судом під час розгляду справи про банкрутство АТ "К.Енерго" у справі № 905/1965/19.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями Додатку № 2 до договору від 26.01.2010 № 4540846 ОСББ "Родинна оселя" має у повному обсязі оплатити вартість фактично спожитої теплової енергії не пізніше 10 числа місяця, наступним за розрахунковим.

Матеріали справи не містять доказів оплати ОСББ "Родинна оселя" вказаної суми заборгованості.

З огляду на викладене, факт наявності у ОСББ "Родинна оселя" заборгованості за надані згідно договору від 26.01.2010 № 4540846 послуги у спірному періоді в розмірі 369 254,08 грн є встановленим та доведеним. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 369 254,08 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, на переконання суду, позовна вимога до ОСББ "Родинна оселя" про зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4540846 від 26.01.2010 за період з моменту припинення /закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/8259/23 та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви (5 538,81 грн) та за подання апеляційної скарги (6 646,58 грн), відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/8259/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/8259/23 скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Родинна оселя" (03058, місто Київ, вулиця Ніжинська, будинок 5; ідентифікаційний код 36797814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13, ідентифікаційний код 32826328) 369 254,08 грн основного боргу та 12 185,39 грн судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/8259/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.07.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко