Постанова

від 25.06.2024 по справі 910/612/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. Справа№ 910/612/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Коротун О.М.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

представники учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 25.06.2024 не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 (суддя Павленко Є.В.)

у справі №910/612/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

до Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віркон-К"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віркон-К"

про визнання частково недійсним договору іпотеки та визнання відсутнім права іпотеки й утримання під іпотечним обтяженням майна за договором іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" від 20.02.2024 про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі № 910/612/13 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" від 20.02.2024 про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі № 910/612/13 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" від 20.02.2024 про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі № 910/612/13 задовольнити, роз`яснити, чи варто розуміти рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 910/612/13 таким, що є підставою для визнання відсутнім у ПАТ "Банк "Київська Русь" права іпотеки та права утримання під іпотечним обтяженням майнового комплексу загальною площею 22 949,50 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8 на підставі договору іпотеки від 28.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим № 9337, виключно у період з 20.10.2011 по 17.09.2012 у зв`язку з прийняттям КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" недійсного рішення від 20.10.2011 про реєстрацію за ПАТ "Банк "Київська Русь" права власності на відповідний майновий комплекс та наявністю у державному реєстрі відповідного запису про право власності ПАТ "Банк "Київська Русь", роз`яснити, чи варто розуміти рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 910/612/13 таким, що починаючи з 17.09.2012 (дати скасування в державному реєстрі запису про право власності ПАТ "Банк "Київська Русь" та поновлення запису про право власності ПАТ "АТП-2240" на майновий комплекс) відбулося поновлення права іпотеки ПАТ "Банк "Київська Русь" на майновий комплекс загальною площею 22 949,50 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8 на підставі договору іпотеки від 28.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим № 9337, роз`яснити, чи варто розуміти рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 910/612/13 таким, що договір іпотеки від 28.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим № 9337, недійсним чи припиненим не визнавався та не втратив юридичну силу.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/612/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" до Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віркон-К", про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віркон-К", про визнання частково недійсним договору іпотеки та визнання відсутнім права іпотеки й утримання під іпотечним обтяженням майна за договором іпотеки; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/612/13; копію ухвали надіслано скаржнику та Господарському суду міста Києва.

15.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/612/13 у 5-х томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/612/13 залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3028,00 грн).

02.05.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію від 02.05.2024 №73 на суму 3028,00 грн.

У зв`язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В. та Сотнікова С.В. 10.05.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/612/13 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поліщук В.Ю., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/612/13; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2024 о 12 год. 55 хв.; запропонувано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 28.05.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.06.2024.

11.06.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Кантієро" надійшло Клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/612/13 відкладено на 25.06.2024 об 11 год. 30 хв.

У судове засідання 25.06.2024 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що Господарським судом міста Києва при винесенні рішення від 10.04.2013 по справі №910/612/13 було досліджено та проаналізовано кредитні правовідносини між Банком, ПАТ «АТП-2240» та ТОВ «Екопром», в тому числі встановлено відсутність припинення основного зобов`язання у зв`язку з невиконанням ПАТ «АТП-2240» та ТОВ «Екопром» своїх зобов`язань перед Банком за кредитними договорами від 18.09.2007 №34058-20/7-1в та від 18.09.2007 №3 4059-20/7-Ів, що підтверджується судовими рішеннями по справам № 46/42 та № 14/52, встановлено обставини визнання недійсним рішення від 20.10.2011 про державну реєстрацію за Банком права власності на нерухоме майно, скасовано відповідний запис про державну реєстрацію за Банком права власності на нерухоме майно та відновлено становище ПАТ «АТП-2240», яке існувало до моменту порушення його прав, шляхом зобов`язання БТІ поновити реєстрацію права власності ПАТ «АТП-2240» на майновий комплекс за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 по справі № 5011-62/568-2012, та встановлено обставини виконання даного судового рішення шляхом поновлення з 17.09.2012 в реєстрі запису про ПАТ «АТП-2240», як власника майнового комплексу; з огляду на вищенаведені встановлені обставини справи та діючі норми законодавства Скаржник звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про роз`яснення відповідного судового рішення, в якій просив роз`яснити чи варто розуміти відповідне судове рішення як таке, що: є підставою для визнання відсутнім у ПАТ «Банк «Київська Русь» права іпотеки та права утримання під іпотечним обтяженням майнового комплексу загальною площею 22949,50 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8 на підставі договору іпотеки від 28.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим № 9337, виключно у період з 20.10.2011 по 17.09.2012 у зв`язку з прийняттям Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» недійсного рішення від 20.10.2011 про реєстрацію за ПАТ «Банк «Київська Русь» права власності на відповідний майновий комплекс та наявністю у державному реєстрі відповідного запису про право власності ПАТ «Банк «Київська Русь»? є підставою для поновлення, починаючи з 17.09.2012 (дати скасування в державному реєстрі запису про право власності ПАТ «Банк «Київська Русь» та поновлення запису про право власності ПАТ «АТП-2240» на майновий комплекс), права іпотеки ПАТ «Банк «Київська Русь» на майновий комплекс загальною площею 22 949,50 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, на підставі договору іпотеки від 28.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №9337? - договір іпотеки від 28.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим № 9337, недійсним чи припиненим не визнавався та не втратив юридичну силу?. Проте, приймаючи оскаржувану ухвалу Господарським судом міста Києва не було надано належної оцінки відповідним доводам та аргументам Скаржника щодо наявності правових підстав для роз`яснення відповідного судового рішення через незрозумілість та нечіткість змісту його резолютивної частини.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" слід залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/612/13 слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У січні 2013 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240" (далі - Підприємство) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 28.09.2007 та зареєстрованим у реєстрі за № 9337 (далі - договір іпотеки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2013 порушено провадження у справі № 910/612/13.

24.01.2013 до суду від Підприємства надійшла його зустрічна позовна заява про визнання частково недійсним договору іпотеки та визнання відсутнім права іпотеки й утримання під іпотечним обтяженням майна. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 зустрічну позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013, у задоволенні позову Банку до Підприємства відмовлено, зустрічний позов Підприємства до Банку задоволено частково: визнано відсутнім в останнього право іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007 починаючи з 21.10.2011; визнано відсутнім у Банку право утримання під іпотечним обтяженням, зареєстрованим в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 5749948 від 28.09.2007 (контрольна сума запису В4Е418ВГ69) та в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 5771884 від 03.10.2007 (контрольна сума запису А1БА499613), майнового комплексу, розташованого за адресою: 02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8 (далі - спірний майновий комплекс), починаючи з 21.10.2011. У задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову відмовлено.

21.02.2023 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" надійшла заява від 20.02.2024, у якій останнє просить суд роз`яснити рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 (далі - рішення суду), а саме:

- чи варто розуміти рішення суду таким, що є підставою для визнання відсутнім у Банку права іпотеки та права утримання під іпотечним обтяженням спірного майнового комплексу на підставі договору іпотеки виключно у період з 20.10.2011 по 17.09.2012 в зв`язку з прийняттям Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" недійсного рішення від 20.10.2011 про реєстрацію за Банком права власності на відповідний майновий комплекс та наявністю у державному реєстрі відповідного запису про право власності Банку?

- чи варто розуміти рішення суду таким, що, починаючи з 17.09.2012 (дати скасування в державному реєстрі запису про право власності Банку та поновлення запису про право власності Підприємства на спірний майновий комплекс), відбулося поновлення права іпотеки Банку на спірний майновий комплекс на підставі договору іпотеки?

- чи варто розуміти рішення суду таким, що договір іпотеки недійсним чи припиненим не визнавався та не втратив юридичну силу?

При цьому заявник посилається на те, що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/612/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантієро" про заміну сторони правонаступником у справі № 910/612/13 задоволено. Замінено сторону в справі № 910/612/13 - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А; ідентифікаційний код 24214088), правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантієро" (04071, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 32, офіс 8; ідентифікаційний код 43186135).

Відповідно до частин 1- 2 статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає у зв`язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому, суд роз`яснює судове рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 в справі № 910/612/13 прийнято судом за результатами оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, у рішенні вказано встановлені судом обставини справи, а також законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи це рішення.

Судом враховано, що зміст резолютивної частини вказаного рішення є чітким та зрозумілим, сформульованим відповідно до приписів чинного на час його прийняття процесуального законодавства, що підтверджено вищевказаними постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 та Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі № 910/612/13.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі № 910/612/13 судом зроблено, зокрема, наступний висновок: "Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. При цьому, чинним законодавством не передбачається можливості відновлення вже припиненої у встановленому порядку іпотеки, тобто припинення іпотеки має остаточний характер. Посилання скаржника на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі № 5011-62/568-2012, яким визнано недійсним рішення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 20.10.2011 про реєстрацію за ПАТ "Банк "Київська Русь" права власності на майновий комплекс - предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007, правомірно не прийнято до уваги судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем не має наслідком автоматичного поновлення попередньо існуючих правових зв`язків в межах іпотечного спірного правовідношення за договором іпотеки. З огляду на те, що судами встановлено факт припинення іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007 та наявність правових підстав для визнання відсутнім у ПАТ "Банк "Київська Русь" права іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007 і право утримання під іпотечним обтяженням предмета іпотеки - майнового комплексу, розташованого за адресою: 02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8".

Як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, заява Товариства не пов`язана з викладенням у більш ясній і зрозумілій формі вищевказаного рішення суду, а фактично направлена на його зміну та роз`яснення мотивів його прийняття, оскільки заявник порушує питанння про роз`яснення фактів та обставин, які вже були досліжені судом та яким була надана відповідна правова оцінка.

Зокрема, у рішенні, яке просить роз`яснити заявник, чітко вказано, що: "...у період з 20.10.2011 по 17.09.2012 позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" було власником предмету іпотеки та мало всю повноту повноважень власника" (абзац 2 сторінки 10 рішення); "Припинення іпотеки має остаточний характер, тобто чинне цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненої у встановленому порядку іпотеки. У такій ситуації подальші події (дії), зокрема, скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем не матиме наслідком автоматичного поновлення попередньо існуючих правових зв`язків в межах іпотечного спірного правовідношення, закріпленого в договорі іпотеки. Суд не бере до уваги твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що строк дії договору іпотеки не закінчився у зв`язку із тим, що відповідач за первісним позовом та третя особа без самостійних вимог на предмет спору не виконали свої зобов`язання за кредитними договорами, з огляду на припинення самої іпотеки як такої відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" (абзаци 6-8 сторінки 10 рішення); "Враховуючи припинення іпотеки, що виникла за договором іпотеки, відбулося 20.10.2011 та з урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що у відповідача за зустрічним позовом, починаючи з 21.10.2011 стало відсутнім право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно позивача за зустрічним позовом, передане в іпотеку за договором іпотеки, відтак, позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" права іпотеки за договором іпотеки, обтяження за яким зареєстроване у Державному реєстрі іпотек згідно запису № 5771884 від 03.10.2007 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна згідно запису № 5749948 від 28.09.2007, та визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" права на утримання під такими обтяженнями предмета іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню" (абзац 2 сторінки 12 рішення).

До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що в судовому рішенні, яке просить роз`яснити заявник, зазначено: "припинення іпотечних правовідносин між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом має наслідком припинення існування у відповідача за зустрічним позовом як кредитора - іпотекодержателя зумовлених іпотечними правовідносинами щодо спірного майна права іпотеки і права подальшого утримання майна під іпотечним обтяженням та забороною відчуження всупереч приписам ст. 74 Закону України «Про нотаріат», абз. 3 ч.1 ст. 17 Закону України, ч. 3 ст. 17 "Про іпотеку", в якій зазначається, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку".

За таких обставин, питання, які зазначені заявником у вищевказаній заяві стосуються внесення до судового рішення нових даних, порушується питання про зміну змісту судового рішення, що є підставою для відмови у роз`ясненні рішення. До того ж, заявником порушуються відповідні питання без обгрунтування того, що це роз`яснення спрямоване на унеможливлення виконання відповідного судового рішення, заявником не обгрунтовано неможливість його виконання через незрозумілість його резолютивної часиини. В даному випадку, зміст резолютивної частини вказаного судового рішення є чітким та зрозумілим, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 в справі № 910/612/13, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" задоволенню не підлягає.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/612/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/612/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 02.07.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Коротун

В.Ю. Поліщук