Постанова

від 02.07.2024 по справі 573/1515/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м.Суми

Справа №573/1515/21

Номер провадження 22-ц/816/5/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Верем'юка Дмитра Анатолійовича,

представника відповідача - Ломаки Юрія Миколайовича ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»

на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 01 червня 2022 року у складі судді Свиргуненко Ю.М., ухваленого в м. Білопілля Сумської області, повний текст якого виготовлено 03 червня 2022 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Миколаївська селищна рада Сумського району Сумської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6426 га та 0,2293 га, розташовані на території Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області. На початку лютого 2021 року вона дізналася, що вказані земельні ділянки використовує в своїй господарській діяльності ТОВ АФ «Вікторія» на підставі укладених з нею договорів оренди та додаткових угод. У видачі примірників цих договорів та додаткових угод відповідач відмовив. Разом з цим надав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо належних їй земельних ділянок. Згідно з витягом №204434408 від 17 березня 2020 року, за ТОВ АФ «Вікторія» зареєстроване речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 на підставі договору оренди від 01 листопада 2014 року та додаткової угоди до нього від 01 січня 2016 року, строк закінчення оренди 01 листопада 2031 року. Відповідно до витягу №207198549 від 21 квітня 2020 року, на підставі договору оренди від 01 січня 2016 року та додаткової угоди до нього від 01 січня 2017 року за відповідачем зареєстроване речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920689200:03:002:0720, строк оренди до 31 грудня 2037 року.

Позивач зазначає, що вищевказані договори та додаткові угоди до них вона не укладала та не підписувала. Під час розгляду Білопільським районним судом цивільної справи №573/598/21 за її позовом до ТОВ АФ «Вікторія» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них призначалася судова почеркознавча експертиза, якою встановлено, що підписи у договорах оренди спірних земельних ділянок та додаткових угодах їй не належить. З цих підстав вважає, що договори оренди та додаткові угоди до них, які є предметом звернення до суду, є такими, що не вчинені.

Посилаючись на викладені обставини, просила суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками з кадастровими номерами 5920689200:02:003:0047, площею 3,643 га та 5920689200:03:002:0190, площею 0,229 га, шляхом їх витребування з користування ТОВ АФ «Вікторія» та повернення їй, а також скасувати записи про інше речове право, право оренди на вказані земельні ділянки, внесені на підставі рішень про держану реєстрацію прав та їх обтяжень №51655438 від 17 березня 2020 року та №51922737 від 08 квітня 2020 року.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 01 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,643 га, розташованою на території Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області (нині територія Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області), яка відповідно до державного акту серії СМ №082813, виданого Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області 05 вересня 2005 року на підставі розпорядження №72 від 13 лютого 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1198, належить ОСОБА_1 шляхом витребування у ТОВ АФ «Вікторія» та повернення її власнику.

Скасовано запис про інше речове право, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,643 га, розташованої на території Тучненської сільської ради Білопільського району Сумської області (нині територія Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області), номер 35972121 від 17 грудня 2014 року, здійснений державним реєстратором Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області Ярмоленко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 51655438 від 17 березня 2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ АФ «Вікторія» на користь ОСОБА_1 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн судових витрат.

Будучи незгодним із судовим рішенням ТОВ АФ «Вікторія» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представників відповідача про проведення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки наявний в матеріалах справи висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи, та порушення процесуальних норм, що регулюють призначення і проведення експертизи. Зокрема, експерт використовував лише вільні зразки підпису позивача, які датовані 2013 роком та вереснем 2014 року, а вільні зразки її почерку та умовно-вільні зразки її почерку та підпису не використовувалися. Також, експерту не було надано офіційних відомостей про особливості писемно-рухомого функціонально-динамічного комплексу ОСОБА_1 , стан її здоров`я і перенесені хвороби на момент підписання досліджених документів, які б могли вплинути на її почерк. У відповідача існують також сумніви про те, що збирання матеріалів для проведення експертного дослідження відбулося у визначений процесуальним законодавством спосіб .

На переконання відповідача, рукописний текст « ОСОБА_1 » в договорі в розділі реквізити, виконаний саме позивачем, проте у задоволенні клопотання про призначення експертизи щодо дослідження цього рукописного тексту, суд першої інстанції безпідставно відмовив.

Посилається і на те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів на підтвердження отримання позивачем орендної плати, а саме виписок по її рахунках відкритих в банківських установах, що не могли бути отримані відповідачем самостійно.

Крім того, на переконання відповідача, передання ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки в користування товариству та отримання нею орендної плати, свідчить про наявність в неї волевиявлення на укладення договору оренди землі.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Верем`юком Д.А. подано письмові пояснення, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги - без задоволення. Розгляд справи просить провести без участі сторони позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, розташована на території Тучненської сільської ради Білопільського району (нині територія Миколаївської селищної ради Сумського району) Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,872 га у межах згідно з планом, з них земельна ділянка з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047, площею 3,6426 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5920689200:03:002:0190, площею 0,2293 га (т.1, а. с. 11-12).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2014 року, ОСОБА_1 передано в оренду ТОВ АФ «Вікторія» земельну ділянку з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 загальною площею 3,643 га ріллі. Договір укладено на строк 10 років, з 01 листопада 2014 року до 01 листопада 2024 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав на підставі договору оренди та діє на весь строк дії договору (т.1, а. с. 22-25).

Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року, продовжено дію договору на 7 років до 01 листопада 2031 року та збільшено розмір орендної плати (т.1, а.с. 26).

Речове право оренди ТОВ АФ «Вікторія» за зазначеними вище договором та додатковою угодою до нього зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 грудня 2014 року за №35972121 на підставі рішення державного реєстратора Відділу ЦНАП Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області Ярмоленко О.В. від 17 березня 2020 року, індексний номер 51655438, що підтверджується витягом з реєстру №204434408 від 17 березня 2020 року (т.1, а.с. 14-15).

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року позивач передала в оренду відповідачу земельну ділянку з кадастровим номером 5920689200:03:002:0720 площею 0,2293 га на строк 15 років з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2030 року (т.1, а.с. 18-21).

Додатковою угодою від 01 січня 2017 року, строк дії вказаного договору оренди продовжено на сім років до 31 грудня 2037 року (т.1, а. с. 27).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №207198549 від 21 квітня 2020 року, на підставі зазначених вище договору оренди та додаткової угоди до нього, а також відповідно до рішення державного реєстратора Відділу ЦНАП Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області Ярмоленко О.В. від 08 квітня 2020 року, індексний номер 51922737, за ТОВ АФ «Вікторія» зареєстровано право оренди належної позивачу земельної ділянки за №35972121 (т.1, а. с. 16-17).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20 серпня 2021 року, ухваленим за результатами розгляду цивільної справи №573/598/21, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ АФ «Вікторія» про визнання недійсними договорів оренди та додаткових угод до них у зв`язку з неефективно обраним позивачем способом захисту. Одночасно позивачу роз`яснено право на звернення до суду з негаторним позовом про повернення земельних ділянок (т.1, а. с. 42-45).

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №1278/1279 від 22 липня 2021 року, складеного за матеріалами зазначеної вище цивільної справи, підпис від імені ОСОБА_1 в розділі «Реквізити сторін та підписи сторін» у графі «орендодавець (підпис)» у договорах оренди земельних ділянок від 01 листопада 2014 року, 01 січня 2016 року та додаткових угодах до них від 01 січня 2016 року та від 01 січня 2017 року виконано за допомогою паст для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою (т.1, а. с. 28-41).

Судом першої інстанції були допитані судові експерти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вищевказаний висновок підтримали.

Крім цього, експерт ОСОБА_4 пояснила, що під час проведення почеркознавчої експертизи досліджувалися матеріали цивільної справи, серед яких були оскаржувані договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди до них, а також у достатній кількості вільні зразки підпису ОСОБА_1 та умовно-вільні зразки її підпису в ряді документів. В досліджуваних документах були виявлені розбіжності як загальних ознак, так і окремих стійких ознак у восьми групах: форми, напрямку, протяжності рухів, видів з`єднання, тощо, яких достатньо для складання категоричного висновку про те, що ОСОБА_1 не ставила свій підпис у спірних договорах та додаткових угодах до них.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач ОСОБА_1 не підписувала договори оренди земельних ділянок від 01 листопада 2014 року та від 01 січня 2016 року, а також у додаткові угоди до них від 01 січня 2016 року та від 01 січня 2017 року, її волевиявлення на укладення цих договорів та додаткових угод на умовах, що в них викладені, відсутнє, а отже, вказані договори та додаткові угоди є неукладеними, тобто такими, що не відбулися.

З огляду на те, що ТОВ АФ «Вікторія» без належної правової підстави (як то договір оренди, або інші підстави), всупереч волі ОСОБА_1 фактично використовує належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,6426 га з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047, суд першої інстанції дійшов до висновку, що порушене право власності останньої підлягає судовому захисту, а позов задоволенню в цій частині.

Суд першої інстанції визнав недоведеним, що земельна ділянка за кадастровим номером 5920689200:03:002:0190 перебуває у користуванні ТОВ АФ «Вікторія», у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову в цій частині вимог.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 сторонами не оскаржується, а тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

У постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

ОСОБА_1 звернулася з позовом про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 за відповідачем та витребування земельної ділянки у товариства, посилаючись на те, що договір оренди та додаткову угоду до нього вона не підписувала та не укладала.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) зробив висновок про те, що «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім».

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляла. У зв`язку із цим відсутні підстави для кваліфікації договору оренди спірної земельної ділянки від 01 листопада 2014 року та додаткової угоди до нього від 01 січня 2016 року, як неукладених.

Позовна вимога про скасування запису про інше речове право, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047, номер 35972121 від 17 грудня 2014 року, здійснений державним реєстратором Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області Ярмоленко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 51655438 від 17 березня 2020 року, не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про зобов`язання ТОВ «Агрофірма «Вікторія» повернути позивачу спірну земельну ділянку є похідною.

Тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.

Відповідач в доводах апеляційної скарги, зокрема, вказував на отримання ОСОБА_1 орендної плати за користування належною їй на праві власності земельною ділянкою. Однак, обставини добросовісності ОСОБА_1 належить оцінювати за умови звернення орендодавця із позовом про визнання відсутнім права оренди, якої у цій справі позивач не заявляв.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 та скасування запису про державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Понесені відповідачем судові витрати із сплати судового збору в сумі 2724 грн 00 коп. за апеляційне оскарження рішення суду підлягають стягненню в позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» задовольнити.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 01 червня 2022 року в оскаржуваній частині та в частині вирішення питання розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою з кадастровим номером 5920689200:02:003:0047 та скасування запису про державну реєстрацію право оренди цієї земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» 2724 гривень 00 копійок судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 4 липня 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов