Постанова

від 18.06.2024 по справі 910/16585/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа№ 910/16585/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Найда М.М. (в залі суду);

Бєлкін Л.М. (в залі суду);

від відповідачів: Перцев Д.П.(представник в.1 та в. 2) (в залі суду)

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024, повний текст ухвали складено 01.04.2024

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів

у справі № 910/16585/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі"

2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про визнання договору недійсним та стягнення 11 788 194,20 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі №910/16585/23 відмовлено повністю.

Ухвала мотивована тим, що підставами для забезпечення доказів є виключно наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Натомість позивач підставою для забезпечення доказів вказує з`ясування та встановлення обставин справи, що не відповідає меті та завданню процесуального інституту забезпечення доказів. Фактично мотивація поданої заяви відповідає підставам для витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України та не може бути покладена в основу судового рішення про витребування доказів відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів та постановити нове судове рішення про забезпечення доказів шляхом витребування у першого та другого відповідачів доказів.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом першої інстанції не проаналізовано доводів позивача, чи потрібні ці докази для об`єктивного вирішення справи та не врахував, що докази, про витребування та забезпечення яких ставиться питання, знаходяться виключно у розпорядженні Відповідачів, а тому ніщо не заважає їм ці докази знищити. Отже, ситуація «засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим» є цілком реальною.

Скаржник вказує на те, що ним правомірно заявлено вимогу про забезпечення та витребування перелічених вище доказів, оскільки вони додатково допоможуть виявити: на якому етапі вищезазначеної процедури набуття контрольного, значного контрольного та домінуючого контрольного пакету акцій Відповідачами вже вчинялось правопорушення, чи надавала сукупність інформації, описаної вище, можливість достовірно прогнозувати ціну викупу акцій при «сквіз-ауті» та/або «селл-ауті», якщо так, то чому інформація не була повідомлена (замовчана) Позивачу Відповідачами та/або не оприлюднена офіційно, чи з нею не були ознайомлені контрагенти спірних договорів в процесі переговорів. Разом із тим, в ухвалі, що є предметом оскарження, суд ці аргументи не дослідив і не спростував. Більше того, суд не досліджував ці аргументи і в ухвалі від 26.12.2023 у справі № 910/16585/23, якою (ухвалою) відмовлено у задоволенні заяви про витребування доказів, що спричинило необхідність повторного звернення.

Скаржник зазначив, що планує витратити за подачу цієї апеляційної скарги на професійну правничу допомогу 30 000 гривень. Докази понесених витрат будуть надані протягом п`яти днів після проголошення постанови.

Узагальнені доводи письмових заперечень на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідно до практики Верховного суду, процесуальний механізм забезпечення доказів покликаний насамперед запобігти ймовірній втраті таких доказів у майбутньому. Ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Таким чином, саме по собі твердження, що особа володіє певним доказом, а тому має змогу "фізично" знищити його, не є достатнім обґрунтуванням реальності такого ризики.

Відповідачі зазначають про те, що у рішенні чітко вказано, що торговець цінними паперами подає інформацію лише після виконання правочину, а не після його вчинення, як стверджує Позивач, а тому відсутній будь-який обман Позивача і немає необхідності витребувати будь-які докази.

В заяві позивача про забезпечення доказів відсутні належні пояснення та доводи, що вказували на необхідність забезпечення доказів, а тому суд і не міг їх належним чином розглянути та дати їм належну оцінку.

Також у запереченнях вказано на те, що під час розгляду заяви про забезпечення доказів суд розглядає саме відповідну заяву, а не позовну заяву та/або якісь інші процесуальні документи. В будь-якому випадку позивачем жодного разу належним чином не обґрунтовано та не доведено факту наявності будь-яких підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Узагальнені доводи спростування заперечень відповідачів проти апеляційної скарги від 24.06.2024 та 17.06.2024

Позивач зазначає на наявність подібної справи № 910/16507/23, у якій судом першої інстанції усною ухвалою витребувано у відповідачів, а саме: витягів з правочинів щодо купівлі понад 94 % акцій ПрАТ «Київобленерго» Відповідачем-1 на початку 2020 року, і представник відповідачів подав до суду і позивачу витребувані докази.

Спірні договори укладені Позивачем 23.10.2020 року, тобто через 7 місяців після укладання договорів № БВ20200330/02-АК та № БВ20200330/03-АК. Отже, вказане означає, що на момент укладання спірних договорів від 23.10.2020 року сторона Відповідачів знала про справжні ціни акцій Відповідача-2, але приховали та замовчували ці ціни. Отже, наведені документи є реальними належними доказами у даній справі, і це означає, що у нашій справі № 910/16585/23 суд першої інстанції точно не правий, коли відмовляє спочатку у витребуванні, а потім і у забезпеченні таких доказів.

Позивач вказує на те, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 12.00.2012 № 578/5 встановлено, що періодом для збереження відповідних вказаних документів, інших документів, які позивач просить суд забезпечити як докази, які можуть бути знищені - переважно для зазначених документів до 3-х років, а враховуючи, що період, що розглядається судом у справі № 910/16585/23 є період червень 2019-2020 рік, то у позивача є ґрунтовні підстави довести суду, що такі докази можуть бути знищені відповідачами, щоб уникнути відповідальності за свої навмисні неправомірні дії безповоротно, і відповіді зможуть посилатись на нібито правомірність своїх дій та таке знищення може ускладнити розгляд справи № 910/16585/23 по суті.

Позивач зазначає, що вся публічна інформація, в тому числі за період 2019-2024 - заблокована.

Позивач вказує на те, що забезпечення доказів є важливим для справедливого розгляду справи по суті, так як відповідачі систематично, багаторазово вводять в оману не тільки позивача, а й суди. Крім того, у позивача є підстави вважати, що відповідачі спільно із ТОВ «ДТЕК Нафтогаз» можуть вводити в оману і інші державні органи під час війни.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/16585/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2024 у справі № 910/16585/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

18.04.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжна інструкція № 0.0.3593620854.1 від 17.04.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23. Призначено справу № 910/16585/23 до розгляду у судовому засіданні 28.05.2024.

У письмових запереченнях Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 20.05.2024 міститься прохання відкласти розгляд справи.

28.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На підставі ст. 202, 216, 270 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 відкладено розгляд справи № 910/16585/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 на 18.06.2024.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/16585/23 розглядалась протягом розумного строку.

Явка представників та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 18.06.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів та постановити нове судове рішення про забезпечення доказів шляхом витребування у першого та другого відповідачів доказів.

Представник відповідачів у судовому засіданні 18.06.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/16585/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 20БВ-000000653, № БВ20201023/02-АК від 23.10.2020, укладеного між спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Драгон Капітал" ("Продавець"), який діє на підставі договору на брокерське обслуговування №10/71674-Б від 17.05.2010, укладеного Найдою Міланом Мироновичим ("Клієнт Продавця") з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" від імені та за рахунок якого діє Приватне акціонерне товариство "Альтана Капітал" з другої сторони, на підставі того, що ОСОБА_1 було введено в оману, та вчинено на нього тиск спільно Відповідачами, що відповідає ст.230, 231 ЦКУ;

- застосування наслідки недійсності правочину та згідно із ст.230, 231 ЦКУ стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача як відшкодування мінімальних подвійних збитків позивача у розмірі 11 788 194,20 грн.

25.03.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення доказів, в якій просить:

- забезпечити такі докази шляхом їх витребування від відповідача-1:

- угоди про перехід права власності на акції ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" в 2019-2020 роках, в тому числі, але не обмежуючись від осіб з групи VS ENERGY (в тому числі, але не обмежуючись від ТОВ "ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 43203663), компанії "Washington Holdings B.V." ("Вашингтон Холдингс Б.В."), від інших структур зазначеної групи), від ТОВ "ДТЕК НАФТОГАЗ", від НГР Б.В. (NGR B.V.) НІДЕРЛАНДИ, від інших осіб, що забезпечило ТОВ "ДТЕК МЕРЕЖІ" право власності на домінуючий пакет акцій Товариства та надалі право оголосити публічну безвідкличну вимогу про примусовий викуп акцій Товариства;

- документи про виконання вищезазначених договорів про перехід права власності на акції Товариства як в частині оплати акцій від ТОВ "ДТЕК МЕРЕЖІ", так і переходу прав власності на цінні папери-акції Товариства, а також документи щодо виконання нормативних актів НКЦПФР, АМКУ, НКРЕКП щодо такого переходу прав власності на акції Товариства;

- документи, щодо прийняття та затвердження рішень відповідного уповноваженого Статутом Органу управління ТОВ "ДТЕК МЕРЕЖІ", та TОB "ДТЕК НАФТОГАЗ", та НГР Б.В. (NGR B.V.) НІДЕРЛАНДИ, інших осіб про придбання акцій Товариства у загальній кількості, що перевищує 95% акцій Товариства, а саме придбаних на початку (1-2 кварталу) 2020 року та в жовтні 2020 року (3,6542411% акцій Товариства);

- статути ТОВ "ДТЕК МЕРЕЖІ" чинні в 2020 році (якщо вносились зміни з 2020 року - то відповідні редакції такого Статуту);

- відповідні дозволи/рішення АМКУ щодо переходу права власності на понад 50% акцій Товариства від ТОВ "ДТЕК НАФТОГАЗ", НГР Б.В. (NGR B.V.) НІДЕРЛАНДИ до ТОВ "ДТЕК МЕРЕЖІ" та виконання умов та обов`язків Рішення АМКУ від 25.04.2019 № 282-р про розгляд справи про концентрацію.

- забезпечити наступні докази шляхом їх витребування від відповідача-2:

- документи, в тому числі презентаційні матеріали, що публічно представлялись суспільству та учасникам публічних обговорень, а також документи, що були підставою для розрахунків тарифів, їх складових частин, інших питань, які були основою для таких розрахунків та інші документи, що обговорювались на відкритому публічному обговоренні тарифів Товариства в вересні 2020 року в офісі Товариства за адресою м.Київ, вул. Стеценка 1 А, 01036;

- документи звітності, що подаються відповідним державним органам, а саме фінансова звітність та інша звітність ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", код ЄДРІІОУ 23243188 (надалі Товариство), за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік. за 6-ть місяців 2023 року (Баланс (Звіт про майновий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про совокупний дохід), інші форми фінансової звітності, Звітність до НКЦПФР, Звітність до НКРЕКП за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік, за 6-ть місяців 2023 року;

- документи по останній повній інвентаризації активів та пасивів Товариства, проведеній до 01.11.2020 року відповідно до "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879 (із змінами);

- стандартні інвентарні бухгалтерські відомості про активи та пасиви Товариства станом на 01.07.2020 року, 16.07.2020 року, 30.09.2020 року, інша дата у 2020 році, наявна у Товариства або їх узагальнюючі відомості про загальну вартість по групам основних фондів;

- Бюджети, Плани доходів та витрат Товариства на 2020-2025 роки, затверджені відповідним уповноваженим Статутом Органом управління Товариства в 2019-2021 роках;

- Накази і розпорядження Голови одноосібного виконавчого органу - Генерального директора Товариства, в яких затверджувались питання/показники/процедури/інше, пов`язані із активами та пасивами, бюджетами, планами доходів та витрат Товариства з 15.07.2019 року по 01.11.2020 року;

- Звіти Наглядової ради та Генерального директора Товариства за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік;

- Аудиторські висновки, звіти затверджених аудиторів за 2021-2022 рік, та зміни або доповнення, якщо воші вносились до офіційно опублікованих звітів за 2018-2022 роки.

- Інформацію про виплати дивідендів за період з 01.10.2020 по 20.09.2023 року та відповідні рішення уповноважених Статутом Товариства та законодавством Органу управління Товариством про такі виплати;

- Інформацію про виплати Товариством на користь пов`язаних із Товариством осіб коштів понад 1 млн.грн., в тому числі але не обмежуючись: позик, фінансових допомог, благодійних виплат/внесків за період 2020-2023 роки;

- Інформацію про значні правочини та правочини із заінтересованістю за період 2020-2023 років, та відповідні рішення уповноважених Статутом Товариства та законодавством Органу управління Товариством;

- За період з 01.01.2020 року по дату цього запиту - Документи, на підставі яких визначена ринкова вартість відповідно до статті 8 цього Закону в тому числі, але не обмежуючись:

- Звіт при оцінку, здійснений ТОВ "БДО КОНСАЛТИНГ", здійснений в жовтні-листопаді 2020 року за Договором від 09.11.2020 року №2038-О, а також копії документів, які надані оцінювачу для проведення такої оцінки;

- Звіт про оцінку необоротних активів Товариства станом на 31.05.2019 року та 30.06.2019 року за Договорами про надання послуг з оцінки із ТОВ "ДЕЛОЙТ І ТУШ" від 20.06.2019 року № Fas/2019/66699 та Додаткову угоду № 1 до зазначеного договору;

- Звіт про оцінку пінних паперів Товариства за Договором про надання послуг з оцінки із ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТИТАН" від 22.02.2019 року;

- Звіт про оцінку ТОВ "ЕА "УКРКОНСАЛТ" щодо оцінки активів станом на 30.09.2018року;

- Інші Звіти про оцінку цінних паперів Товариства та інших активів, в тому числі, але не обмежуючись для цілей бухгалтерського обліку, здійснені в період 2020-2025 роки;

- Рецензії на зазначені Звіти;

- Договору на виконання обов`язків/функцій Секретаря Наглядової ради Товариства та інші документи, що встановлюють права та обов`язки Секретаря Наглядової ради Товариства за період 2019-2023 роки;

- Наказ про призначення та Посадову інструкцію відповідальної посадової особи Товариства по роботі із державним регулятором НКРЕКП. що надавала відповіді, консультації, вела роботу із акціонером ОСОБА_1 , щодо надання відповідних документів, щодо публічного обговорення та подання до НКРЕКП інформації для затвердження нових тарифів в вересні-жовтні 2020 року;

- Рішення мажоритарного акціонера, Наглядової ради, Генерального директора Товариства, які істотно (на понад 10 млн.грн) впливали на ринкову вартість активів та/або зобов`язання Товариства за період 2020-2023 роки;

- Виписки з Реєстру акціонерів Товариства, який використовувався для реєстрації та проведення Загальних зборів акціонерів Товариства, що були призначені на 21.08.2020 року та 22.04.2020 року, щодо визначення часток акцій Товариства, що належали мажоритарним акціонерам Товариства, які володіли понад 5% акцій Товариства, в тому числі, але не обмежуючись ТОВ "ДТЕК Мережі" (код ЄДРПОУ 41916207), ТОВ "ДТЕК НАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ 37719067), НГР Б.В. (NCR B.V.) НІДЕРЛАНДИ, інших акціонерів із часткою понад 5% акцій Товариства.

Заява обґрунтована тим, що перелічені докази можуть підтвердити обставини, на які позивач посилається у позовній заяві: щодо введення в оману відповідачами позивача, інших осіб та органів, споживачів, щодо прогнозованих фінансових показників на 2020-2021 роки, спільне заниження відповідачами цини акцій, використання інсайдерської інформації, введення в оману та використання психологічного тиску щодо міноритарних акціонерів, ціль діяльності відповідачів - отримання надприбутків природним монополістом на ринку постачання електроенергії, позивач уклав спірний договір в умовах повної невизначеності щодо дійсної, справедливої ціни акцій, звіт ТОВ "БДО Консалтинг" або застосування його окремих висновків не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Також позивач у заяві вказав на те, що ним правомірно заявлено вимогу про забезпечення та витребування перелічених доказів, оскільки вони допоможуть виявити, чи надавала сукупність інформації, описаної вище, можливість достовірно прогнозувати ціну викупу акцій при «сквіз-ауті» та/або «селл-ауті», якщо так, то чому інформація не була повідомлена (замовчана) позивачу відповідачами та/або не оприлюднена офіційно, чи з нею не були ознайомлені контрагенти спірних договорів в процесі переговорів. На даний момент взагалі неможливо подати ці докази, оскільки вони приховуються відповідачами.

Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі №910/16585/23 відмовлено повністю.

Дослідивши матеріали оскарження, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення доказів в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 110 ГПК України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Частинами 2, 3 наведеної статті Кодексу передбачено, що способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

З аналізу даних норм вбачається, що забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження таких доказів. Обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення доказів лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Обов`язок щодо обґрунтування необхідності забезпечення доказів згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України покладається на заінтересовану особу - заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Статтею 110 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

З наведеної норми слідує, що підставами для забезпечення доказів є виключно наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Натомість, як вбачається із поданої заяви, позивач підставою для забезпечення доказів вказує саме з`ясування та встановлення обставин справи, що не відповідає меті та завданню процесуального інституту забезпечення доказів.

Дослідивши матеріали заяви, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що фактично мотивація поданої заяви відповідає підставам для витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України та не може бути покладена в основу судового рішення про витребування доказів відповідно до ст. 110 цього Кодексу, у зв`язку із чим, господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 910/16585/23.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції також враховує те, що всі перелічені в означеній заяві докази вже були заявлені позивачем до витребування у порядку ст. 81 ГПК України, у поданому разом з позовною заявою клопотанні, яке господарським судом першої інстанції було розглянуто ухвалою від 26.12.2023, та відмовлено в його задоволенні з наведеною мотивацією, натомість незгода позивача з таким рішенням суду не може бути підставою для подання такої ж заяви в порядку ст. 110 ГПК України.

У зв`язку із чим, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що процесуальний механізм забезпечення доказів покликаний насамперед запобігти ймовірній втраті таких доказів у майбутньому. Ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Таким чином, саме по собі твердження, що особа володіє певним доказом, а тому має змогу "фізично" знищити його, не є достатнім обґрунтуванням реальності такого ризику.

Як вбачається зі змісту заяви, позивачем жодним чином необґрунтовано ймовірну втрату таких доказів у майбутньому.

Посилання скаржника на наявність подібної справи № 910/16507/23, у якій судом першої інстанції усною ухвалою витребувано у відповідачів, і представником відповідачів подано до суду і позивачу витребувані докази, спростовують доводи позивача про наявність підстав вважати, що приховування таких доказів.

Скаржником не доведено, що поведінка відповідачів спрямована на те, щоб приховати докази.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують того, що у заяві про забезпечення доказів позивачем вказано з`ясування та встановлення обставин, що не відповідає процесуальному механізму забезпечення доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що апеляційною інстанцією переглядається законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23, а не спір по суті.

Враховуючи викладене вище, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.

З приводу решти доводів скаржника, викладених у скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржувана ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається у апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/16585/23 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження справи № 910/16585/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 03.07.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко