Постанова

від 02.07.2024 по справі 911/3092/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 911/3092/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоміч А.А. за довіреністю;

від відповідача 1: Шевченко Д.В. за ордером;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2024 (повний текст складено 06.05.2024) про залишення позову без розгляду

у справі №911/3092/23 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДАГРОІНВЕСТ"

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 2 023 542,40 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29 квітня 2024 року позов залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2024 про залишення позову без розгляду.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки представник позивача був присутній у 5-ти судових засіданнях (з них 4 підготовчих і 1 по суті), активно подавав пояснення та заперечення на усі клопотання відповідача, на стадії розгляду справи по суті оголошено перерву, після якої представник позивача не з`явився, а суд неповно з`ясував важливі обставини (причина неявки представника позивача) у воєнний час та прийняв поспішне несправедливе рішення про залишення позову без розгляду, чим порушив право позивача на справедливий суд.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що у суду були наявні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, причини неявки представника суду першої інстанції не повідомив і не навів їх у апеляційній скарзі, а посилання на воєнний стан є неспроможним; неявка позивача або його представника без поважних причин може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду даної справи; позивач також не повідомляв суду першої інстанції про можливість розгляду справи за його відсутності. Також вказав, що відповідач 1 у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, а докази, що їх підтверджують, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно ст.216 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні оголошувалась перерва з 18 по 25 червня 2024 року та, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, з 25 червня по 02 липня 2024 року.

Відповідач 2, який був присутній особисто в судовому засіданні 18 і 25 червня 2024 року, після перерви не з`явився, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, оскільки явка представників не визнавалась обов`язковою.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У жовтні 2023 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДАГРОІНВЕСТ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №115.50926/FW115.1931 від 26.11.2020 р. у розмірі 2023542,40 грн, у тому числі - 1980000,00 грн капіталу та 43542,40 грн процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 1 порушені зобов`язання за кредитним договором № 115.50926/FW115.1931 від 26.11.2020 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлений договором строк, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Виконання зобов`язань за вказаним договором забезпечено порукою згідно з договором №414204-ДП2 від 16.11.2020, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 23.11.2023.

У підготовчому засіданні 23.11.2023 представник позивача підтримувала позовні вимоги; представник відповідача 1 підтримував подану раніше заяву про залишення позову без руху, а також зазначав про неотримання відповідачем 1 відповіді на відзив, у зв`язку з чим просив відкласти підготовче засідання. Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 було відкладено підготовче засідання на 18.12.2023 та зобов`язано позивача надати суду документально обґрунтовані письмові пояснення щодо оформлення ордеру АІ № 1418441 від 03.10.2023 р. на підтвердження повноважень представника позивача для підписання позовної заяви у даній справі.

13.12.2023 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 13.12.2023 р. (вх. № 5487/23 від 13.12.2023 р.), за змістом яких позивач зазначав, що позовну заяву було підписано представником, який є адвокатом, на підтвердження чого до матеріалів даної справи було надано оригінал ордеру з власноручним підписом адвоката, печаткою та заповненням усіх обов`язкових реквізитів.

Згідно протоколу підготовчого засідання від 18.12.2023 у ньому були присутні представник позивача та представник відповідача 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024.

Згідно протоколу підготовчого засідання від 18.01.2024 у ньому був присутній представник позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.02.2024 р.

У судовому засіданні 29.02.2024 представник відповідача 1 підтримував клопотання про повернення до підготовчого провадження та залишення позову без руху, а також подав до суду клопотання про проведення судової технічної експертизи.

У судовому засіданні 29.02.2024 представник позивача заперечувала проти клопотання відповідача 1 про повернення до підготовчого провадження та залишення позову без руху та клопотання відповідача 1 про проведення судової технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.02.2024 було оголошено перерву в судовому засіданні до 21.03.2024.

Згідно протоколу підготовчого засідання від 21.03.2024 у ньому були присутні представник позивача та представник відповідача 1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2024 було залишено без задоволення клопотання ТОВ "ЛЕНДАГРОІНВЕСТ" про повернення до підготовчого провадження та залишення позову без руху; було вирішено повернутися до підготовчого провадження для вирішення клопотання ТОВ "ЛЕНДАГРОІНВЕСТ" про проведення судової технічної експертизи; було залишено без задоволення клопотання ТОВ "ЛЕНДАГРОІНВЕСТ" про проведення судової технічної експертизи; було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024.

Представник позивача був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується розпискою, однак в судове засідання 29.04.2024 не з`явився і не повідомив причин неявки.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 29 квітня 2024 року позов залишено без розгляду.

Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що представник позивача не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що в сукупності свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Водночас, в силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.

Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).

При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).

У постанові від 13.03.2019 у справі №916/3616/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі №910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).

У той же час, судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частини 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача брав участь у п`яти судових засіданнях (з них чотири підготовчих засідання та одне по суті), активно подавав пояснення та заперечення на клопотання відповідача 1, отже його дії не свідчили про втрату інтересу до розгляду цієї справи судом, проте не з`явився у судове засідання 29.04.2024.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого було неодноразово продовжено.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

02.03.2022 Рада суддів України оприлюднила рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно яких рекомендувала судам по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 29 квітня 2024 року підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29 квітня 2024 року.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.07.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко