Рішення

від 01.07.2024 по справі 908/1096/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/107/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 Справа № 908/1096/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали

позовом: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Космонавтів, 39, м. Дружківка, Краматорський район, Донецька область, 84207, ідентифікаційний код юридичної особи 03337119)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будпромінвест" (вул. Базарна, буд. 13, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 39188922)

про стягнення 196 471 грн 65 коп.

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ:

12.04.2024 Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" сформувало в системі "Електронний суд заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будпромінвест" 137 709 грн 91 коп. основного боргу за виконані роботи, 9 946 грн 22 коп. 3 % річних, 48 815 грн 52 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1096/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 17.04.2024 позовну заяву залишено без руху, надано Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

25.04.2024 позивач сформував в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1096/24, присвоєно справі номер провадження 27/107/24. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 29.04.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 29.05.2024.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будпромінвест" є: вул. Базарна, буд. 13, м. Запоріжжя, 69063, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 29.04.2024, яка була направлена на адресу відповідача повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, примірник ухвали суду від 29.04.2024 було надіслано та доставлено на електронну адресу відповідача: budprominvest1@ukr.net, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа відповідачу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Наявні матеріали справи № 908/1096/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.07.2024.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компаній «Будпромінвест» (Замовник) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» (Підрядник) укладений договір № 01/07-21 підряду на капітальний ремонт.

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до умов Договору, виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт (модернізація) теплової мережі комунального гуртожитку по вул. Кільцева, 2а, м. Слов`янськ для розміщення внутрішньо переміщених осіб».

Об`єкт виконання робіт - Капітальний ремонт ділянок тепломережі, що підлягають заміні за адресою: 84100, м. Слов`янськ, вул. Кільцева, 2а (п. 1.2 договору).

Адреса розташування об`єкта: 84100, м. Слов`янськ, вул. Кільцева, 2а (п. 1.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору договірна ціна робіт визначається на основі кошторисних розрахунків договірної ціни (Додаток № 3), є твердою і складає: 809739,82 грн з ПДВ (Вісімсот дев`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять грн 82 коп.) у тому числі ПДВ 134956,64 грн

Відповідно до п. 10.1 договору Підрядник забезпечить виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № 1).

Відповідно до п. 12.1 договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника у сумі: 809739,82 гри. З ПДВ (Вісімсот дев`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять грн 82 коп.) у тому числі ІІДВ 134956,64 грн.

Зобов`язання сторін щодо фінансування визначаються узгодженим сторонами планом фінансування робіт (Додаток № 2).

Відповідно до п. 13.2 договору розрахунок за виконані роботи, визначені пунктом 1.1 цього Договору, здійснюється Замовником у безготівковій формі в українській національній валюті (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником відповідного бюджетного фінансування та після підписання Акту виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

У разі затримки бюджетного фінансування га/або нездійснення платежів не з вини Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Замовником відповідного бюджетного фінансування та/або можливості здійснити платежі.

Згідно п. 13.3 договору обсяг виконаних робіт вважається прийнятим з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт за формою КБ-2В та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які є підставою для перерахування коштів на користь Підрядника.

Відповідно до п. 13.4 договору оплата робіт за дійсним договором здійснюється наступним чином:

13.4.1. Попередня оплата в розмірі вартості витратних матеріалів та експлуатації механізмів в сумі 295456,44 з ПДВ (Двісті дев`яносто п`ять чотириста п`ятдесят шість грн. 44 коп.) в тому числі ПДВ 49242,74 грн. , шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виробничої одиниці ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» відкритий в АТ «МЕГАБАНК» м. Харків.

13.4.2. Розрахунки проводяться в безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

13.4.3. Розрахунок за виконані роботи проводиться подекадно ( ри декади) в розмірі по 154285,01 грн. з ПДВ (Сто п`ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п`ять, грн. 01 коп.) в т.ч. ПДВ 25714,17 грн.

13.4.4. Кінцевий розрахунок від загальної вартості фактично виконаних робіт в сумі 51428,35 грн.(П`ятдесят одна тисяча чотириста двадцять вісім грн. 35 коп.), в т.ч. ПДВ 8571,39 грн. здійснюється на підставі наданих підписаних актів за формою КБ-2в, довідки форми КБ-3, рахунку, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт КБ-2в, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виробничої одиниці ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» відкритий в АТ «МЕГАБАНК» м. Харків.

Відповідно до п. 13.5 договору датою платежу сторони вважають дату відправлення коштів Замовником на банківські реквізити Підрядника.

Позивач виконав роботи у в обсягах й у строки, передбачені умовами договору. Відповідач прийняті на себе зобов`язання з оплати за виконані Підрядником роботи не виконав.

Повідомлень від відповідача про виявленні протягом гарантійних строків у виконаних

роботах недоліків (дефектів) на адресу позивача не надходило.

29.10.2023, згідно умов договору після виконання робіт відповідачу було надано рахунок на оплату № 785 на суму 477 709 грн 91 коп. у т.ч. ПДВ 79 618 грн 32 коп., підрядником та замовником було підписано довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 р., акт № 556-1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 р. (форма КБ-2в).

Отже, згідно умов договору кінцевий розрахунок за виконані роботи відповідач повинен був здійснити впродовж 5 днів з дати підписання Сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт КБ-2в, а саме до 05.11.2021.

Враховуючи здійснені оплати основна заборгованість відповідача за договором станом на 15.12.2021 склала в сумі 137 709 грн 91 коп., у т.ч. ПДВ, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором 01/07-21 від 01.07.2021.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Положеннями ст. 843, 844 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно п. 1.5 та п. 4.2 договору Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 14.4 договору у разі виявлення протягом гарантійних строків у виконаних роботах недоліків (дефектів) Замовник протягом 5 (п`яти) днів після їх виявлення повідомить про це Підрядника і запросить його для складання акта про порядок та строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений строк. Замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це Підрядника. Акт, складений без участі Підрядника, надсилається йому для виконання протягом 3 (трьох) днів після складання.

Згідно п. 14.6 договору приймання-передача виконаних робіт підтверджується підписанням Сторона акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та є підставою для проведення остаточних рахунків за договором.

Згідно п. 16.6 договору спірні питання, не врегульовані сторонами шляхом переговорів розглядаються у встановленому чинним законодавством України порядку. При вирішенні спірних питань застосування досудового (претензійного) порядку врегулювання спору є обов`язковим.

Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання.

13.12.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено лист 4540/04 від 10.02.2021 «Стосовно: Звірки розрахунків станом на 01.11.2021 року» в якому позивач просив відповідача підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення проти розрахунку розмірів сальдо станом на 01 листопада 2021 року в цілому у сумі 237 709 грн 91 коп.

Згідно банківських виписок № 4044 від 26.11.2021 та № 4255 від 15.12.2021 відповідач оплатив частину заборгованості на загальну суму 100 000 грн 00 коп.

01.02.2023 у зв`язку з не врегулюванням питання щодо своєчасної оплати виконаних робіт позивачем на електронну адресу відповідача budprominvest1@ukr.net була надіслана претензія від 01.02.2023 № 65/011 разом з рахунком на оплату № 1 від 01.02.2023 та актом звіряння взаємних розрахунків на 01.02.2023 на суму 137 709 грн 91 коп.

Претензія залишилася без відповіді та задоволення.

30.01.2024 позивач повторно надіслав на адресу відповідача претензію від 23.01.2024 № 71/011 та акт звірки взаємних розрахунків за договором станом на 01.01.2024 відповіді на дану претензію матеріали справи не містять.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов`язання, а саме виконав роботи, передбачені договором.

Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт.

Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем умов договору.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 137 709 грн 91 коп. заборгованості за договором № 01/07-21 від 01.07.2021.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 3 % річних за загальний період з 05.11.2021 по 01.04.2024 в розмірі 9 946 грн 22 коп. та інфляційні витрати за загальний період з листопада 2021 року по квітень 2024 року на суму 48 815 грн 52 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним, в межах заявлених позовних вимог.

Заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат суд визнав вірним. Позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України встановлює виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Господарський суд вказує, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України доказів із обґрунтуванням відсутності вини відповідача у несплаті заборгованості за договором підряду.

Позивач виконав своє зобов`язання, а саме виконав роботи, передбачені договором.

Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт.

Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем умов договору.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241,248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будпромінвест" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будпромінвест" (вул. Базарна, буд. 13, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 39188922) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Космонавтів, 39, м. Дружківка, Краматорський район, Донецька область, 84207, ідентифікаційний код юридичної особи 03337119) 137 709 (сто тридцять сім тисяч сімсот дев`ять) грн 91 коп. основного боргу за виконані роботи, 9 946 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 22 коп. 3 % річних, 48 815 (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 52 коп. інфляційних втрат, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Рішення оформлено і підписано 04.07.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.