Рішення

від 16.05.2024 по справі 910/1358/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2024Справа № 910/1358/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (07852, Київська область, Бородянський район, село Микуличі, вулиця Центральна, будинок 2- Б)доШевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24)третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача "Центр первинної медіко-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району міста Києва (04112, місто Київ, вулиця Ризька,1, ідентифікаційний код 38945945)пропродовження строку дії договоруПредставники сторін:від позивачаКузнецова А.В.від відповідачаВождаєнко Н.М.від третьої особине з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" з вимогами до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Шевченківська РДА) про визнання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.06.2016 № 504/3 продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 дні, тобто до 27.06.2025, на тих самих умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач як на дату закінчення строку дії спірного договору, так і упродовж місяця після закінчення цього строку не направляв на адресу позивача заяви про відмову від продовження строку дії договору. Враховуючи відсутність заяви орендодавця про припинення дії договору оренди, подальше користування позивачем об`єктом оренди та сплату за нього орендних та інших платежів, позивач звернувся до суду з цим позовом для визнання договору таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1358/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 11.03.2024, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медіко-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району міста Києва.

01.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.03.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 08.04.2024.

22.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 08.04.2024 суд, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в судовому засіданні на 16.05.2024.

14.05.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання.

Представник третьої особи в судове засідання 16.05.2024 не з`явився.

В судове засідання 16.05.2024 з`явились представники сторін позивача та відповідача на надали пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надали пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечують проти заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просять суд відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні 16.05.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.06.2016 між Шевченківською районною в м. Києві державної адміністрацію (відповідач у справі, орендодавець за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (позивач у справі, орендар за договором) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" (третя особа у справі, підприємство-балансоутримувач за договором) укладено договір № 504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.06.2013 №65/3) (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.04.2016 №14 та розпорядження Шевченківської району місті Києві державної адміністрації від 27.05.2016 №318 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), який знаходиться на вулиці Ризькій, 1 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Об`єктом оренди є: нежитлове приміщення, 1 поверху загальною площею 62,2 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невід`ємну частину цього договору (пункт 2.1. договору).

Згідно з пунктом 2.5. договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до пункту 4.2.20 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

У разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (пункт 7.5 договору).

У пункті 9.1 договору сторони погодили, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.06.2016 до 29.06.2019.

Згідно з пунктом 9.4 договору, останній припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною нього договору.

Актом про фактичне використання нежилого приміщення в будинку №1 по вулиці Ризька від 30.06.2016, складеним представниками орендаря та підприємством-балансоутримувачем, встановлено, що станом на 30.06.2016 відповідач (орендар) займає об`єкт оренди.

Додатковою угодою №1 від 03.07.2017 до договору сторони внесли зміни до пункту 2.1 договору, зазначивши, що об`єктом оренди є нежитлове приміщення 1 поверху загальною площею 56,5 кв.м згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/9949/20 визнано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 504/3 від 30.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед", Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 28 червня 2022 року, на тих самих умовах.

Посилаючись на те, що за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку дії договору з боку відповідача заперечень він продовжував користуватися орендованим майном, то в силу приписів частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 284 Господарського кодексу України та пункту 9.7 договору, вказаний договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Також, позивач зазначає, що договір є продовженим на період дії воєнного стану на протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, на підставі частини 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Також, приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 284 Господарського кодексу України законодавець серед істотних умов договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина 4 статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва 15.09.2020 у справі № 910/9949/20 договір оренди визнано продовженим до 28 червня 2022.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина 4 статті 291 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Під час дії договору оренди, набрав чинності новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (введено в дію 01.02.2020).

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", яка введена в дію 17.06.2020, затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Згідно із частиною 7 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.

У відповідності до частини 8 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

Відповідно до пункту 134 Порядку продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Згідно з пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Так, як встановлено судом вище, строк дії спірного договору оренди до 28 червня 2022 року.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Оскільки договір діяв до 28.06.2022, то враховуючи пункт 9.7 договору, заява про припинення договору мала бути зроблена до 28.07.2022 включно.

Як вбачається з матеріалів справи орендодавець, листом від 27.07.2022 вих. № 109-3173 повідомив позивача, що термін дії договору №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду закінчився 28.06.2022 та продовжуватись не буде, а позивачу необхідно звільнити орендоване приміщення і підписати акт приймання-передачі.

Отримання позивачем вказаного листа 29.07.2022 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411107890505, яке містить відмітку про отримання.

Таким чином, у даному випадку протягом місяця після закінчення строку дії договору мало місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору.

Крім того, ще 23.05.2022 листом вих. № 109-1834 орендодавець повідомив орендаря (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100103052445 з відміткою про отримання 21.06.2022), що договір від 30.06.2016 № 504/3 підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, та у зв`язку з тим, що орендоване приміщення необхідне для власних потреб підприємства-балансоутримувача для забезпечення та налагодження більш ефективного процесу надання первинної медичної допомоги населенню.

Тобто на дату закінчення договору позивач був обізнаний про те, що мають місце заперечення орендодавця проти продовження дії договору.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховна Рада України Законом від 01.04.2022 № 2181-IX внесла зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ та доповнила пунктом 61, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022 (Постанова № 634).

У пункті 5 Постанови № 634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 16 Постанови № 634 орендодавцям державного та комунального майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів вказаної Постанови № 634 дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за умови, зокрема, що строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2024 у справі № 916/309/23 дійшов такого висновку: "Зміст наведених норм права свідчить про автоматичне продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану. При цьому для продовження договору оренди на строк до припинення чи скасування воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, окреме рішення орендодавця не вимагається, про що прямо зазначено у пункті 5 Постанови № 634. Винятки з цього правила прямо передбачено пунктом 5 Постанови № 634 (балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону)".

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/3272/23.

Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи, листом 27.04.2022 вих.№ 4654-270 балансоутримувач завчасно повідомив орендаря та орендодавця, що балансоутримувачу орендована площа необхідна для власних потреб, а тому після закінчення договору на підставі пункту 9.4 договору, передаватись в оренду не буде. В підтвердження відправлення вказаного листа позивачу надано опис вкладення № 0411107854835, накладну з аналогічним номером, а також рекомендоване повідомлення по вручення відправлення 29.04.2022.

Посилання позивача на те, що вищевказані лист направлені не на юридичну адресу позивача не беруться судом до уваги, оскільки вказана адреса визначена у договорі, позивач не ініціював внесення змін у договір в частині зміни даних та реквізитів сторін, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень містить відмітки про їх отримання позивача. Також, суд зазначає, що умови договору та чинного законодавства не зобов`язували направляти листи лише з описом вкладення.

Крім того, судом встановлено, що орендодавець, розглянувши відповідне звернення балансоутримувача про непродовження терміну дії договору у зв`язку з тим, що орендоване приміщення необхідне для забезпечення та налагодження більш ефективного процесу надання первинної медичної допомоги населенню, листом від 23.05.2022 вих. № 109-1834 повідомив орендаря та балансоутримувача, що договір продовжуватись не буде.

Отже, зі встановлених судом обставин вбачається, що за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди балансоутримувач повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. При цьому, на переконання суду, здійснення такого повідомлення 27.04.2022, тобто раніше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення договору, не є порушенням приписів постанови, оскільки основним є те, що за 30 календарних днів до дати закінчення договору відповідач вже був обізнаний про те, що договір оренди не буде продовжуватись, оскільки орендована площа необхідна балансоутримвачу для власних потреб.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 04.07.2024

Суддя Н.Плотницька